Гідроізоляція вигрібної ями з бетонних кілець. Гідроізоляція зливної ями

Якими бувають вигрібні ями: типи конструкцій

Проблема видалення відходів життєдіяльності знайома людству з моменту його появи. Ця необхідність продиктована не тільки проблемами естетики, а й вимогами гігієни. Чим надійніше сховані відходи, тим менше небезпеки вони становлять для здоров’я людей. У так званих країнах третього світу проблема правильного влаштування вигрібних ям тісно пов’язана з доволі високим рівнем смертності, зокрема й дитячої. На щастя, в наших краях такі споруди влаштовують правильно.

Вирити яму відповідного розміру і конфігурації. це навіть не половина справи, а тільки її початок. Рідкі фекалії, поступово вбираючись у ґрунт, можуть призвести до забруднення ґрунтових вод. Саме тому так важливо подбати про правильну гідроізоляцію вигрібної ями.

Навіть такий відносно нескладний пристрій вимагає попереднього проектування. Необхідно розрахувати об’єм септика, виходячи з кількості людей, які проживають у будинку, часу їхнього перебування (цілий рік, сезон, вихідні) тощо. п. Крім того, слід визначитися з конфігурацією і типом ємності.

Вигрібна яма. важлива умова для комфортного проживання в приватному будинку

Вигрібну яму можна обладнати за допомогою:

Останній варіант можна вважати більш сучасним. Пластикові ємності відповідного розміру та конфігурації стали доступними відносно недавно. Зазвичай вони додаткової гідроізоляції не потребують, їх встановлюють у котлован і засипають землею, залишаючи доступ до люків, щоб можна було періодично видаляти відходи. Для переробки фекальних мас використовують спеціальні бактеріальні препарати, які поміщають в одну з ємностей септика.

Совет: Обычно пластиковые ямы оборудуют двумя емкостями, соединенными трубами. Поскольку бактерии, поселенные в септик довольно чутко реагируют на ряд бытовых химических веществ, рекомендуется сточные воды из кухни и ванной комнаты выводить сразу во второе отделение выгребной ямы, оставив первое, в котором действуют бактериальные препараты, для туалета.

Вигрібна яма з цегли

Вигрібні ями, обладнані бетонними кільцями, влаштовують із бетонованим дном або без такого. У конструкції, дно якої не бетонується, є тільки одна перевага. Влаштувати її можна простіше, дешевше і швидше.

Але у такого рішення є ціла низка недоліків:

• не можна робити вигрібну яму без бетонованого дна в будинках, у яких добовий обсяг стоків перевищує один кубічний метр;
• є серйозна небезпека зараження ґрунтових вод, тому такі конструкції неприпустимі, якщо рівень пролягання ґрунтових вод занадто високий;
• у міру наповнення яму без дна необхідно засипати, що потребуватиме додаткової витрати землі, а це не завжди прийнятно;
• майже неминуче при такому варіанті виникає проблема неприємного запаху.

Ось чому найчастіше далекоглядні власники земельних ділянок віддають перевагу вигрібним ямам з бетонованим дном, стіни яких виготовлені з бетонних кілець або цегляної кладки. Щоб волога, хімікати і фекальні маси не зруйнували матеріал дна і стін, всю внутрішню поверхню вигрібної ями покривають шаром гідроізоляції. Такі споруди називають повністю гідроізольованими.

Використання бетонних кілець під час спорудження вигрібної ями дасть змогу дещо скоротити терміни будівництва

Переваги повної гідроізоляції вигреба

Не так давно вигрібні ями без дна були цілком прийнятним варіантом. Обсяг стічних вод, що надходили з житлового будинку, був не дуже високий, оскільки в таких будівлях була відсутня система водопостачання. З переробкою невеликої кількості стоків справлявся і шар ґрунту на дні вигрібної ями, тому про забруднення ґрунтових вод турбуватися не варто було. Звичайно, за умови, що вони пролягають досить глибоко.

Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Дуже багато власників приватних будинків можуть дозволити собі влаштування домашнього водопроводу. Централізоване водопостачання в сільській місцевості давно перестало бути рідкістю і стало скоріше правилом.

Обсяг стоків помітно збільшився, і питання про повну ізоляцію стічних вод від ґрунту постало дуже гостро. Повністю гідроізольована вигрібна яма дозволяє:

• зберегти стічні води, поки не знадобиться очищення ємності;
• надійно захистити ґрунт і ґрунтові води від проникнення небезпечних речовин, які є в стоках;
• запобігти поширенню неприємного запаху;
• зберегти естетичний зовнішній вигляд ділянки.

Совет: Плодородный слой грунта, который удаляется во время выкапывания котлована, следует обязательно сохранить. По окончании монтажа выгребной ямы ее верхнее перекрытие можно будет засыпать слоем такого грунта и затем использовать его для зеленых насаждений: газона, клумбы и т.п.

Гідроізоляція бітумом вважається найдешевшим варіантом для проведення таких робіт

Як споруджуються повністю гідроізольовані вигрібні ями

Схема монтажу вигреба з цегли або бетонних кілець виглядає приблизно однаково:

• Спорудження котловану.
• Бетонування дна ями.
• Зведення стін.
• Нанесення гідроізоляційного шару.
• Монтаж верхнього перекриття з люком.
• Спорудження вентиляційного стоку.

Совет: Поскольку при монтаже конструкции могут потребоваться наружные гидроизоляционные работы, котлован следует делать несколько шире (минимум на 30 см), чем расчетные размеры емкости.

Якщо стіни вигрібної ями виконуються з цегли, слід підготувати глиняний замок. Цеглу кладуть у шаховому порядку, а кути при цьому перев’язують. Рекомендована товщина кладки становить 25 см. Після закінчення робіт стіни штукатурять, а потім покривають шаром гідроізоляції.

Перед початком гідроізоляційних робіт слід ретельно очистити поверхню від усіх забруднень, а також переконатися в тому, що вона повністю висохла. Інакше якість гідроізоляції буде невисокою.

Гідроізоляція вигрібної ями шляхом влаштування глиняного замку

Для того, щоб зробити гідроізоляцію цегляної вигрібної ями, зазвичай використовують бітумну мастику або модифікований бітум. Якщо в розпорядженні будівельників є тільки твердий бітум, його розігрівають і змішують з бензином або гасом, щоб консистенція суміші відповідала стану нежирної сметани. Таким чином отримують ґрунтувальний склад. Його наносять на стіни за допомогою великого пензля, віника або валика.

Совет: При изготовлении грунтовки нужно лить битум в бензин, а не наоборот, это позволит минимизировать риск возгорания.

Після того, як шар ґрунтовки висохне, слід знову розігріти бітум і нанести його, використовуючи спеціальний пензель. Коли шар трохи охолоне, але збереже клейкі властивості, на його поверхню кріплять скловолокно, яке слід прокатати валиком. Поверх скловолокна кладуть ще один шар бітуму.

Набагато зручніша в застосуванні бітумна емульсія. Це готовий склад, який не потребує нагрівання, а для виготовлення ґрунтовки її досить розвести водою. Однак шари гідроізоляції з бітумної мастики висихають досить довго.

При використанні бетонних кілець також необхідна гідроізоляція. Насамперед слід ретельно обробити внутрішню сторону швів. Якщо рівень ґрунтових вод досить високий, то гідроізоляції потребує також і зовнішній бік швів між кільцями.

Проникаюча гідроізоляція стиків бетонних кілець

Стічні води. більш агресивне середовище, ніж звичайна вода, наприклад, у колодязі. Тому рекомендується наносити гідроізоляційний шар не тільки на шви, а й на всю поверхню бетону, щоб збільшити термін служби конструкції. Для цього можна використовувати спеціальні сухі будівельні суміші, розроблені для гідроізоляції бетону: “Бастіон”, “Гідротекс-В”, “Антигідрон” тощо. п. Найдешевший варіант полягає в застосуванні бітуму, як і для цегляної кладки.

Вигрібна яма. не така вже й складна споруда. Наприклад, мулярам-початківцям довіряють потренуватися в кладці цегли на таких об’єктах, оскільки не надто рівні стіни все одно будуть приховані під землею. Однак варто зазначити, що роботи все ж таки вимагають певних навичок і дуже великих витрат праці. Щоб заощадити сили і час, а також отримати відмінний результат, потрібно запросити для монтажу вигрібної ями професійних будівельників, які виконуватимуть усі роботи на найвищому рівні.

Відсутність централізованої каналізації стає причиною монтажу на заміських ділянках всіляких видів локальних очисних об’єктів. Але іноді замість дорогої автономної споруди достатньо встановлення простого вигреба.

Спробуємо розібратися, як проходить облаштування вигрібної ями і які її види підходять для самостійного будівництва.

Види сучасних вигрібних ям

Сьогодні функціональне навантаження зливної ями помітно зросло, оскільки наявність домашньої каналізації та елементарної системи подачі холодної води збільшує обсяг стоків у кілька разів.

У зв’язку з цим з’явилися нові модифікації каналізаційних споруд, більш об’ємні та досконалі з точки зору переробки відходів.

Схема дачного туалету з минулого століття. Роль гідроізоляційного захисту відіграє простий глиняний замок, отже, існує ризик проникнення каналізаційних відходів у ґрунт

Згадайте, як раніше виглядала зливна яма. невеликий колодязь, у який методично зливали всі відходи до повного його заповнення. Стінки колодязя вистилали дошками, викладали камінням або зміцнювали іншим підручним матеріалом. Коли рівень стоків ставав максимальним. викликали асенізаторську машину для відкачування.

Якщо встановлено накопичувальний септик. герметична ємність, яка періодично спустошується за допомогою асенізаторів. До місця його монтажу необхідно провести під’їзну дорогу

Звісно, ні про яку екологію чи захист середовища від забруднення в ті часи мови не йшло. Але сьогодні всі хочуть зберегти чистоту ґрунту на ділянці, тому суворо стежать за герметизацією очисних споруд. Виробники обирають матеріали, які не потребують тривалого встановлення або спеціальної гідроізоляції. Прикладом сучасних моделей слугують об’ємні полімерні резервуари.

Велика пластикова ємність. це своєрідний відстійник з однією, двома або більше камерами для каналізаційних зливів. Переробка стоків у них здійснюється за допомогою анаеробних мікроорганізмів

Не втратили популярності монолітні одно- і двосекційні споруди з бетону, а також установки з одного, двох або навіть трьох бетонних колодязів. Вибір пояснюється відносною простотою монтажу (заливки) і пристойним (до 30 років) терміном служби.

Схема найпростішого септика для дачі. фільтрувального колодязя з бетонних кілець з гравійно-піщаним дном, що пропускає і очищає стоки, трубою вентиляції і люком для прямого доступу

Сенс викладати шахту цеглою зник, тому що встановити кілька кілець набагато простіше, ніж створювати міцну цегляну кладку. Основною якістю нових пристроїв стає герметичність, що оберігає ґрунт від забруднення стоками.

Вибір місця з урахуванням санітарних норм

При влаштуванні нової вигрібної ями слід орієнтуватися на вимоги, викладені в СНиП. Звісно, для зручності використання хотілося б її розташувати ближче до будинку, проте відстань від фундаменту до резервуару має становити щонайменше 10 м (беруться до уваги форс-мажорні обставини, пов’язані з порушенням герметичності і фундаменту, і накопичувальної ємності).

Схема, на якій позначені мінімально допустимі відстані від вигрібної ями до важливих об’єктів. Під час складання проекту не слід забувати і про аналогічні об’єкти на сусідніх ділянках

Під час планування також врахуйте, що огорожа, яка окреслює межі ділянки, має знаходитися на відстані не ближче 4 м, а проїжджа частина. не ближче 5 м. Найбільший інтервал. до джерела води (свердловини або колодязя). не менше 25 м, у разі пухкого піщаного ґрунту. до 50 м. Якщо неподалік знаходиться водойма зі стоячою водою (ставок або озеро), то і його необхідно враховувати. 30 м.

Бетонні кільця. актуальний вид матеріалу

Бетонні кільця для будівництва питних колодязів і септиків настільки затребувані, що багато заводів стали спеціалізуватися на їхньому випуску. Мало того, крім основних деталей вони виготовляють кільця, обладнані дном, окремі горловини, перекриття і верхні сегменти з люком. Розглянемо два варіанти будівництва вигрібних ям, з дном і без дна.

Поглинаючий колодязь із бетону

Відкритий резервуар без дна, інакше кажучи, поглинаючий колодязь. це комбінований варіант, що нагадує звичайну накопичувальну ємність, але діє за принципом фільтруючого елемента септика.

Відсутність нижньої площини і піщано-гравійний дренувальний шар є умовою часткової фільтрації стічних вод: частина рідини йде в ґрунт, тому послуги асенізаторів потрібні набагато рідше

Існують умови, за яких слід уникати будівництва споруди з “відкритим” дном:

• рівень ґрунтових вод має бути щонайменше на 100 см нижче за основу каналізаційного колодязя, інакше стічна рідина змішається з підземними водними горизонтами, що стане причиною забруднення ґрунту шкідливими речовинами;
• тип ґрунту має відповідати вимогам фільтрації, тобто бути водопроникним: піщаним, гравійним або галечниковим із великою кількістю піску. Скельні породи, суглинки і глини не мають подібних властивостей і з часом можуть стати непереборним бар’єром для стоків.

При дотриманні умов можна спорудити колодязь самостійно.

Через велику вагу бетонних заготовок потрібна оренда автокрана або іншого маніпулятора для монтажу кілець, а також бригада робітників, щоб скоротити час будівельного процесу

• риття котловану на глибину, що дорівнює загальній висоті кілець (2-х або 3-х) плюс півметра на дренажний шар і 20-30 см на облаштування горловини;
• укладання двошарової фільтрувальної основи з сипучих матеріалів. піску, гальки, щебеню, гравію (наприклад, нижній шар. пісок, верхній. крупний щебінь); для ефективності очищення можна використовувати пеоровану бетонну основу або геотекстиль;
• монтаж кілець за допомогою крана; приєднання каналізаційної труби в заздалегідь пророблений пеоратором отвір;
• гідроізоляція колодязя. закладення швів, стиків, з’єднань;
• зворотне засипання.

Особливу увагу слід приділити гідроізоляції вигрібної ями. Фіксацію труби краще проводити із застосуванням трійника з подальшим закладенням герметиком усіх з’єднань.

Варіанти використання гідроізолюючого матеріалу Пенетрона, який застосовують для гідроізоляції монолітних і збірних конструкцій із бетону, і супутніх засобів. Пенекриту, Пенелага, Ватерплагу

Навіть у разі використання бетонних кілець із замковим з’єднанням їх необхідно герметизувати з внутрішньої і зовнішньої сторони. Із зовнішнього боку можна використовувати обклеювальний бітумний рулонний матеріал, який укладають у кілька шарів, із внутрішнього. комбінацію Пенетрона і Пенекриту або цементний розчин Аквабар’єр.

Щоб забезпечити процес відкачування, у верхній частині необхідно облаштувати люк з утепленою кришкою, що щільно закривається.

Накопичувальний резервуар із кілець

Високий рівень ґрунтових вод (досить часте явище) не дає змоги встановлювати каналізаційні колодязі без дна, тому найбільш вдалим варіантом буде влаштування простої накопичувальної ємності. Можна використовувати пластиковий резервуар або велику полімерну бочку, але ми розглянемо проект із бетонних кілець.

Конструкція накопичувача нагадує пристрій попередньої моделі, але на відміну від фільтрувального колодязя, у цього резервуара дно глухе, водонепроникне. Це означає, що єдиним способом його очищення є відкачування стоків асенізаторами

Зручно те, що практично всі деталі можна придбати в готовому вигляді. Вартість одного колодязного кільця діаметром 110 см (товщина стінки. 16 см, висота. 89 см). від 1500 до 2000. 6-сантиметрового добору. 250-300 тощо.д., отже, вся конструкція в суму, що не перевищує 10 000

• влаштування котловану (на 50-80 см ширше колодязя) з одночасним прокладанням траншей під каналізаційні труби;
• монтаж і утеплення трубопроводу;
• засипка і утрамбовка піщано-щебеневої подушки (30-40 см завтовшки);
• монтаж бетонного днища (строго горизонтальний, з перевіркою за рівнем); замість готового елемента можна спорудити армовану стяжку;
• установка основних деталей;
• гідроізоляція стиків гумовою стрічкою, бетонним розчином з додаванням рідкого скла;
• обмазка внутрішніх швів бітумною мастикою, зовнішніх. обклеювальною бітумною гідроізоляцією;
• зворотне засипання;
• монтаж верхньої плити з отвором для люка, фіксація кришки.

Одним із продуктів бактеріальної переробки відходів є небезпечний газ метан. Щоб попередити його концентрацію, а заразом забезпечити доступ повітря до стоків, колодязь обладнують вентиляційною трубою.

Галерея зображеньФото зПеред зануренням бетонних кілець у котлован їх зовнішній бік обробляють бітумною мастикою у два шари. Мастика має сформувати суцільну гідроізоляційну оболонку без пропусків і слабких місцьОброблені гідроізоляцією кільця встановлюють у котлован на стартове бетонне кільце, що герметично закриває дно конструкції. Цю деталь так само слід покрити мастикою перед установкоюПеред установкою кожного наступного кільця торцеву кромку попереднього, встановленого вже елемента, обробляють герметиком або бітумною мастикою й укладають по периметру промаслений шнур як ущільнювачПроти розриву стовбура та відокремлення кілець у котловані їх з’єднують металевими скобами та пластинами. Поперечні скоби монтуються для можливості обслуговування і виконання ремонтуМіж вигрібною ямою з бетонних кілець і об’єктом, що обслуговується, ставлять оглядовий колодязь. За протяжності понад 30 м і наявності поворотів кількість оглядових колодязів збільшуєтьсяПісля встановлення вигрібної споруди з бетонних кілець у неї на запланованому рівні вводять трубопровід, прокладений під нахилом у бік ямиПісля герметизації точки або точок введення каналізаційних труб у бетонну конструкцію котлован пошарово заповнюють ґрунтом, бажано піском без глинистих включеньПісля завершення робіт місце розташування вигрібної ями облаштовують будь-яким видом огорожі, яка виключає виникнення ризикованих ситуацій для дітей, а також для людей, які не мають можливості

Бюджетний варіант із гумових покришок

Перевагами цього проєкту є доступність, економічність, простота встановлення, мінусами. недовговічність, відсутність хорошої герметизації, “одноразовість” конструкції. Відремонтувати або модифікувати встановлену споруду неможливо.

Основний будівельний матеріал. вживані автомобільні або тракторні покришки. можна зібрати за кілька років або придбати в автосервісі. Для ями, розрахованої на сім’ю з 3 осіб, потрібно 9-10 штук

Першим етапом є виїмка ґрунту і влаштування ями. Глибину можна обчислити, знаючи кількість шин, ширину. поклавши один виріб на землю й окресливши навколо нього коло, додавши 30-40 см. Коли котлован буде готовий, необхідно зробити дренажний отвір. Його висвердлюють у центрі ями за допомогою бура.

В отвір вставляють трубу так, щоб вона піднімалася над основою приблизно на 100-120 см. Метровий запас оберігає дренажний злив від забивання великими твердими частинками, які скупчуються на дні. Щоб рідина вільно надходила у відвід, його боки додатково пеорують, а верхній кінець покривають захисною сіткою. Дно навколо труби покривають гравієм або щебенем.

Щоб каналізаційні відходи вільно стікали вниз, не затримуючись у гумових складках, внутрішні обода шин рекомендують зрізати, використовуючи ніж або електролобзик

Покришки укладають одна на одну, промащуючи місця з’єднання герметиком. Приблизно у 2 або 3 покришці зверху вирізають отвір і вставляють кінець каналізаційної труби, що веде від будинку, місце з’єднання також ретельно герметизують. Зверху конструкцію закривають саморобною кришкою із пластику або дерева з невеликим вирізом (діаметр = 10 см) для вентиляційної труби.

Галерея зображеньФото зВикористання старих автопокришок у будівництві вигрібної ями. чудовий спосіб скоротити до мінімуму бюджет споруди та утилізувати гумуВеським мінусом каналізаційних колодязів з покришок є відсутність можливості забезпечити повноцінну герметичність, тому їх застосовують у влаштуванні зливних ям та фільтрувальних колодязів для приймання, освітлення та скидання у ґрунт сірих стоківЗате з установленням у котлован, вирівнюванням, спорудженням стовбура з покришок, “зшиванням” елементів легко впорається один виконавецьБез зусиль вирізати технологічні отвори в шинах на необхідній висоті, не викличе ускладнень введення труби і герметизація її проходу через покришкуЕкономічно й екологічно вигідний матеріалНедоліки каналізаційних об’єктів із шинТехнологічні переваги автогумиВведення каналізаційної труби в гумову шахту

Встановлення пластикової ємності

Головний плюс монтажу полімерного резервуара. відсутність додаткових будівельних заходів. Досить вирити котлован, приєднати каналізаційні комунікації, закопати. і вигрібна яма готова. Транспортувати пластикову ємність також нескладно, оскільки, на відміну від бетонних конструкцій, вона має невелику вагу.

Полімерні резервуари відрізняються формою і розмірами. Для сім’ї з 2 осіб, які зрідка відвідують дачу, знадобиться бочка порівняно невеликого об’єму. 100-150 лСтаття розміщене в рубриці|подрубриці

Найпростішими спорудами для утилізації каналізаційних стоків є вигрібні ями. Однак і серед них існують варіанти, що відрізняються один від одного з точки зору конструкції, принципу дії та ефективності. Правильно облаштована вигрібна яма з бетонних кілець без дна може стати вельми зручним пристосуванням, потреба в очищенні якого виникатиме значно рідше, ніж під час експлуатації звичайних накопичувальних ємностей.

Різновиди вигрібних ям

Усі види каналізаційних резервуарів даного типу можуть бути розділені на кілька основних видів.

• Моделі з дном фактично не здійснюють будь-якого очищення стоків і служать лише накопичувачами для подальшого відкачування за допомогою асенізаторської машини. Конструкція майбутнього септика повинна виглядати приблизно таким чином:

• септик має містити в собі три окремо розташовані підземні колодязі, висота яких 2 метри, а висота. 1 метр;
• один із колодязів повинен виконувати функцію фільтра, інші два. накопичувальну, мати герметичне дно;
• усі колодязі в обов’язковому порядку мають бути накриті глухими кришками, але не варто забувати про вільний доступ до них;
• щоб запобігти запаху і відвести теплі каналізаційні гази через каналізаційний стояк, септик повинен мати глуху верхню кришку.

Порада. Септик має витримувати зимові умови, його верхню частину слід утеплити.

Копаємо яму

У результаті підготовки ям необхідного розміру доведеться викопати близько 10 кубічних метрів ґрунту. З цієї причини рекомендується частину роботи виконати за допомогою екскаватора, а стінки ям вже вирівнювати лопатою.

На підготовчі роботи в цілому у вас може піти близько місяця. Безумовно, це не означає, що весь місяць день у день треба рити ями, вирівнювати їх, виносити ґрунт із ділянки.

Як було сказано вище, буде добре, якщо на допомогу в цій роботі вдатися до послуг екскаваторника. Можна заощадити деяку суму грошей, якщо пошукати екскаватор у знайомих, друзів, сусідів.

У наш час легко з’ясувати координати такого фахівця, отже, витратити меншу суму грошей, ніж викликати екскаватор у спеціалізованій фірмі.

Після роботи екскаватора потрібно буде просто підкоригувати яму до потрібного розміру з рівними стінками. Добре буде, якщо коригувати септик будете вдвох: одна людина накладає землю, інша піднімає наверх.

Якщо Ваш будинок розташовується недалеко від лісу, то можна з користю застосувати ґрунт, що дістався Вам після роблення ям. просто розкидайте ґрунт по лісу, засипте наявні ями.

Бетонні роботи

Отже, котлован готовий, тепер треба забетонувати його дно. Тільки спочатку треба засипати дно котловану піщано-глиняною сумішшю, товщину зробити близько 10 сантиметрів по всьому периметру.

Бетонувати потрібно підстави двох накопичувальних колодязів, а також периметр третього, тобто фільтруючого. У підсумку товщина бетону повинна скласти десь 6-7 сантиметрів.

У той час, поки бетон міцнішатиме, можна пошукати оголошення в газетах, в інтернеті, де продаються бетонні кільця і кришки.

Послуги з установки і доставки цих складових майбутньої вигрібної ями можуть обійтися приблизно в 1500 тисячі.

Отже, набір необхідних деталей являє собою наступний список:

• 6 заводських кілець із замками, висота 1 метр, діаметр 1 метр;
• 3 не заводські кільця: діаметр 1.1 метр, висота. 33 сантиметри;
• 4 глухі не заводські кришки: діаметр 120 сантиметрів.

Вибір у бік не заводських деталей можна пояснити кількома причинами. По-перше, це значна економія Вашого бюджету, по-друге, вони не несуть будь-якого важливого навантаження. Переплата в даному випадку не виправдана.

Як не допустити помилок під час будівництва

Коли копають яму екскаватором, постарайтеся проконтролювати, щоб ківш не дістав до місця проходження підземної води.

Інакше в яму буде постійно перебувати вода.

Навіть, незважаючи на спроби забетонувати дно, можна не позбутися протікання ями.

Наступного разу виправити свою помилку Ви зможете лише після відкачування води повністю.

Щоб уникнути подібних проблем і неприємностей, спробуйте використовувати матеріал АКВАФІКС.

Він схоплює матеріал протягом 60 секунд, тільки готуйте розчин на теплій воді.

В даному випадку гідроізоляція вигрібної ями Вам забезпечена “на ура”.

Причому 30 хвилин буде цілком достатнім для переконання в тому, що цемент схоплюється буквально за секунди. За цей час можна з’ясувати й усунути можливі причини протікання основи.

Бувають випадки, коли потрібно бетонувати дно в джерельних умовах.

Але і з цієї ситуації є вихід:

Ось така нехитра процедура пропонується для розробки вигрібної ями в приватному будинку своїми руками. Економте кошти, робіть вигрібну яму самостійно!

• http://gidroguide.ru/montazh/gidroizolyaciya-vygrebnoj-yamy.html
• https://je7.ru/obustroystvo-vygrebnoy-yamy-shemy-ustroystva-i-gidroizolyacii/
• http://okanalizacii.ru/sistemy/vygreb-i-sliv/vygrebnaya-yama-iz-betonnyh-kolec-bez-dna.html
• https://mr-build.ru/newsanteh/vygrebnaa-ama-iz-betonnyh-kolec.html
• https://kanalizaciyadoma.ru/sistemi/vygrebnaya-yama/kak-postroit-vygrebnuyu-yamu

Гідроізоляція вигрібної ями з бетонних кілець

У системі життєзабезпечення важливу роль відіграє каналізація. Але якщо в межах міста будинки підключені до центральної системи, то жителям передмістя доводиться вирішувати питання з утилізацією стоків власними силами. Облаштування вигрібної ями на ділянці вважається найпростішим і недорогим виходом. Однак виритий котлован з посиленими стінками зовсім не може вважатися повноцінним вигребом для стічних вод. Існує багато правил, норм і нюансів, дотримуючись яких можна говорити про повноцінну систему з утилізації відходів. У статті мова піде про те, як зробити бетонну вигрібну яму.

• Конструкція бетонної вигрібної ями
• Типи вигрібних ям
• Бетонна вигрібна яма своїми руками
• Розрахунок обсягу
• Котлован під монтаж вигрібної ями з бетонних кілець
• Бетонний розчин
• Прокладка труби
• Стіни вигрібної ями
• Будівництво вигрібної ями з бетонних кілець

Конструкція бетонної вигрібної ями

Залізобетонні стінки, чи то споруда, що заливається з використанням опалубки, чи то заводські кільця, характеризуються такими перевагами:

• довгий термін служби, така яма може експлуатуватися протягом століття;
• цей будівельний матеріал відрізняється високою хімічною стійкістю, завдяки чому легко переносить процеси бродіння і гниття, що відбуваються;
• водонепроникність дає змогу гарантувати відсутність забруднення ґрунту і підземних вод;
• така яма облаштовується незалежно від геологічних особливостей ґрунту і рівня розташування водоносного шару;
• влаштування вигрібної ями з бетонних кілець передбачає використання спецтехніки.

Вигрібна яма з бетонних кілець

Якщо передбачається самостійна заливка стін бетонною сумішшю, то негативними моментами в роботах можна вважати бруд і трудомісткість.

Типи вигрібних ям

Поглиблення в землі найчастіше має прямокутну форму, оскільки виїмка ґрунту проводиться вручну. Така конфігурація актуальна, коли немає можливості залучити спецтехніку. Однак рекомендованим варіантом є круглий накопичувач, тому як навантаження на стіни розподіляється рівномірно.

Розрізняють 2 види накопичувачів.

Вигрібна яма з бетонних кілець без дна

• Такого типу вигріб популярний на ділянках із сезонним або періодичним проживанням. У цих випадках витрата води імовірно становитиме близько одного кубічного метра на добу. Забруднення будуть просто йти в ґрунт, переробляючись за допомогою природних бактерій. Іноді може знадобитися допомога у вигляді спеціалізованих засобів, які прискорюють процеси.
• Відстань між таким накопичувачем і найближчою будовою має становити понад 8 метрів. Це дасть змогу запобігти підмиву основи.
• Також має дотримуватися розташування ями до свердловини або колодязя:

• при глинистому ґрунті. не менше 20 м;
• при суглинному ґрунті. не менше 30 м;
• при піщаному ґрунті. не менше 50 м.

З недоліків можна відзначити: неприємний запах, невисокий ресурс і екологічну небезпеку.

Герметичний накопичувач планують для встановлення на території з постійним проживанням. Якщо на площі є явні перепади висот, то яму рекомендується розташувати в низині.

При влаштуванні дотримуються низки принципово важливих моментів:

• глибина резервуара не повинна перевищувати 3-х м, саме таку довжину має шланг спецтехніки;
• відстань від огороджувальних конструкцій (власних або сусідських) до ями дорівнює 2 метрам, а до основної будови. 5 м;
• в обов’язковому порядку встановлюється вентиляційна труба діаметром 100 мм на висоті не менше ніж півметра від рівня землі. Через неї буде проходити газ, який неминуче виникає в процесі бродіння, гниття і розкладання стоків.

Не забудьте продумати схему під’їзної дороги для асенізаторської машини. У прагненні виділити ділянку під накопичувач якомога далі від житла не слід забувати, що занадто довгий трубопровід може ускладнити його обслуговування.

Розрахунок обсягу

Обчислення проводиться на основі таких даних:

• на день на кожну людину припадає приблизно 0,15-0,18 м³ води. Таким чином, сім’я з 4-х осіб щомісяця витрачає 20 м³. Отже, вигріб має вміщати як мінімум 25-28 кубометрів стоку;
• якщо споруджується яма без дна, то до уваги береться і тип ґрунту. Породи, що легко пропускають воду, дають змогу заощадити на обсягах, ну а якщо на ділянці залягає глина, то місячні витрати слід збільшити на 10-15%.

Під час облаштування необхідно мати на увазі, що до верхнього краю вигреба має залишатися не менше 1 м. В іншому разі за форс-мажорних обставин забруднені води можуть вийти за межі резервуара. До того ж невисокий рівень стоків мінімізує появу неприємних запахів.

Котлован під монтаж вигрібної ями з бетонних кілець

Виймаючи ґрунт із котловану, пам’ятайте, що об’єм готового накопичувача має становити не менше 3 кубометрів. Пояснення тут просте, мінімальний об’єм бака асенізаторської машини дорівнює трохи більше цього показника, тому викликати техніку для вивезення стоків меншого обсягу невигідно.

Котлован під вигріб без дна

• Виїмку ґрунту можна проводити стандартним способом. лопатою або використовуючи міні-екскаватор. Глибина і діаметр котловану мають бути трохи більшими, ніж реальні розміри майбутнього вигреба.
• Пам’ятайте, готова конструкція робиться трохи заглибленою. Тут слід врахувати висоту кришки, якою буде закриватися яма, і товщину засипки для запобігання промерзання стоків.
• Дно максимально розрівнюється і облаштовується опалубка під стрічковий фундамент. Він може бути квадратної або круглої форми, підбір ширини стрічки здійснюється відповідно до майбутніх стін.
• Отримана виїмка, після висихання основи, заповнюється гравієм, який сприяє вільному проходженню стічних вод.

Котлован під вигріб із дном

• Для викопування ями використовують ручний або механізований спосіб. Глибина і ширина (діаметр) визначаються залежно від типу стічної системи, де реальні показники збільшуються на 15-20%.
• У розрахунках враховується товщина бетонного майданчика, а також висота, з якою конструкція повинна виступати над рівнем землі (як правило, це 20 см).
• Дно ями вирівнюється і трамбується. Засипається піщано-гравійна подушка, товщина кожного шару становить 15 см. Спочатку йде пісок, який змочується і ущільнюється, потім настає черга гравію.
• Якщо утеплення кришки не передбачається. виїмку поглиблюють на 30-40 см. Тоді після монтажу плити перекриття її засипають ґрунтом, що дасть змогу запобігти промерзанню стічних вод, тим самим не допускаючи порушення роботи каналізаційної ями.

Бетонний розчин

• Заливка стрічкового фундаменту або майданчика виконується в один прийом. Для стрічки збирається опалубка з дощок, проводиться стандартне зміцнення. Конструкція в обов’язковому порядку армується. Металеві стрижні між собою зв’язуються дротом.
• Під час заливки розчин штикується, такий прийом дасть змогу позбутися повітряних бульбашок, що утворилися. Адже порожнечі негативно впливають на міцність готового моноліту. Майданчик вирівнюють і залишають до повного висихання, а цей процес займе як мінімум один тиждень.
• Під час робіт у спекотну погоду бетонну поверхню періодично змочують, це допоможе уникнути розтріскування, а також набрати заявлені характеристики міцності. Потім можна переходити до наступних етапів робіт.
• Якщо для монтажу використовуються готові залізобетонні кільця з дном, то облаштовувати майданчик немає необхідності.

Прокладка труби

• Одночасно з виїмкою ґрунту для котловану виконується прокладка труби для відведення нечистот. Якщо закладка планується неглибока, тобто вище ГПГ, то рекомендується провести її утеплення: обернути скловатою, мінватою, пінопластом тощо.
• Важливим моментом при укладанні труби є її ухил, таким чином, стоки будуть надходити у вигрібну яму самопливом. Якщо використовується труба d160 см, то нахил має становити приблизно 10 мм на кожен метр її проходу, за 100 см дотримують нахилу в 20 мм, за 50 см. 30 мм.

Стіни вигрібної ями

• Якщо було прийнято рішення про заливку стін своїми руками, то оптимальною формою для вигреба є квадрат або прямокутник. Опалубка виконується з дощок або товстих листів вологостійкої фанери.
• Сама конструкція має бути знімною, тому використовують шурупи і саморізи. Для зміцнення кутів застосовую металеві пластини. Відстань між двома стінками опалубки дорівнює 60-80 мм.
• Вигріб круглої форми відрізняється однією перевагою. він займає малу площу прибудинкової ділянки. Звичайно, ідеально круглої опалубка не вийде, але цей факт для такої конструкції не принциповий. Ідеальним матеріалом для спорудження виступає профільований лист.
• Велика увага приділяється підпорам і розпіркам. Бетонний розчин має велику масу, у зв’язку з чим, опалубка має бути закріплена максимально міцно.
• Армування стінок відіграє не останню роль. Металеву зв’язку можна виконати заздалегідь і вже в готовому вигляді опустити в конструкцію або здійснювати в’язку стрижнів у міру заповнення каркаса бетоном.
• Народним умільцям належить дивовижне “відкриття”. в якості армуючого матеріалу використовувати металеву сітку від старих ліжок.
• У будь-якому разі заливка проводиться одноразово, не допускаючи великих перерв. Обов’язково проводиться штикування розчину. Її проводять з обережністю, не можна допустити зміщення арматури всередині майбутніх стін.
• Час висихання конструкції залежить від її товщини. Елементи опалубки акуратно демонтуються. Далі проводиться внутрішня і зовнішня гідроізоляція стін.

Як влаштувати зливну яму

За відсутності каналізації централізованого характеру в багатьох приватних будинках існує необхідність влаштування зливної ями.

Якщо в приватному будинку не проходить централізована каналізація, то вихід із цієї ситуації можна знайти, виривши зливну яму. Розмір такої ями вибирають залежно від кількості осіб, які проживають у будинку.

Обсяг такої ями безпосередньо залежить від того, скільки людей постійно проживає в будинку. Вигрібна яма з бетонних кілець. варіант один із найпопулярніших.

Деякі фахівці стверджують, що термін служби вигрібної ями з бетонних кілець досягає ста років. Можна погодитися з таким твердженням, оскільки бетонні кільця, які використовуються при її влаштуванні, мають досить високу міцність. Бетону не шкодить вплив процесів гниття, навіть при тривалому впливі, його властивості міцності залишаються незмінними протягом багатьох років.

Вибір місця для влаштування вигрібної ями

Перше, з чим необхідно визначитися, це відповідне місце для влаштування вигрібної ями. Якщо ваша ділянка великої площі, то з вибором місця проблем виникнути не повинно. Головне, дотримуватися таких правил:

• відстань від будинку до вигрібної ями не має бути меншою, ніж 5 метрів;
• відстань від паркану до вигрібної ями не може бути меншою, ніж 2 метри;
• зверніть увагу і на такий факт, що плодові дерева теж не повинні розташовуватися близько до вигрібної ями.

Наступний важливий момент, з яким потрібно визначитися. це глибина ґрунтових вод. І ще, необхідно з’ясувати, як змінюється їхній рівень під впливом сезонних погодних умов. Не рекомендується розташовувати яму близько до рівня ґрунтових вод. Місце розташування вигрібної ями має бути віддалене від джерела води не менше, ніж на 25 метрів по діагоналі.

Це все основні правила, що стосуються вибору місця для вигрібної ями.

Не забудьте, що якщо у ваші плани не входить використовувати біологічні препарати, призначені для очищення вигрібних ям. то необхідно передбачити зручний під’їзд для асенізаторської машини. Потрібно облаштувати його так, щоб під’їзні шляхи завжди залишалися вільними, і було зручне місце для розміщення шланга.

Послідовність будівельних робіт з облаштування вигрібної ями

Схема вигрібної ями з переливом.

Як уже зазначалося вище, визначитися з розмірами вигрібної ями можна, виходячи з кількості осіб, які постійно живуть у будинку. Інакше кажучи, за основу для розрахунку обсягу ями беруть той факт, що на одну людину на добу припадає до 150 літрів стічних вод.

У разі використання побутових приладів, які споживають воду, обсяг на одну людину збільшиться до 500 літрів. Розраховуючи обсяг, враховуйте максимально можливі значення. Наприклад, у сім’ї з чотирьох осіб, 800 літрів стоків буде оптимальним значенням. Обсяг вигрібної ями за мінімальними показниками повинен рази в три перевищувати кількість стоків за добу, в наведеному прикладі це складе значення в 2,4 м 3.

Схема зливної ями з переливом.

Те, яким чином буде здійснено монтаж труб, має бути зазначено в проекті майбутнього будинку. Якщо ж каналізація влаштовується в старому будинку, то труби прокладаються на глибині не менше, ніж 0,8 м, з дотриманням ухилу.

Після визначення об’єму майбутньої ями і місця для неї, можна приступати до вибору кілець. Найкраще, якщо ви виберете готові кільця заводського виробництва. Якщо вам відомий точний розмір, то замовити труби не складе труднощів.

Доставку таких кілець здійснюють спеціальними машинами, оснащеними підйомним механізмом, або спільно з краном. Використовуючи цю техніку, можна відразу розмістити кільця на вибране місце.

При замовленні обумовлюйте наявність кільця, оснащеного бетонною кришкою або з пристроєм полімерного люка. При такому варіанті у вас буде вигрібна яма з бетонних кілець з хорошою герметичністю.

Інструменти для будівельного процесу

Схема влаштування вигрібної ями.

Потрібно викопати необхідну яму. Після того як зливна яма викопана, дно необхідно залити бетонною сумішшю.

• для приготування розчину необхідно взяти чотири частини піску і одну цементу, додавши щебінь у кількості шести частин. Потім перемішуючи, додаємо воду до досягнення потрібної консистенції суміші. Вона має нагадувати за своєю густотою сметану. Щебеню на поверхні не повинно бути видно;
• приготовлену суміш виливають на дно зливної ями і розрівнюють. Необхідно почекати час для схоплювання і застигання розчину. Це займе приблизно близько 6 днів;
• після остаточного застигання бетону на дні можна приступати до встановлення кілець. Після занурення першого кільця, проводиться ізоляція. В її якості можна використовувати велосипедну камеру або інші гумові ущільнювачі, які прокладаються між кільцями.

Продовжуємо облаштування

Найефективнішим засобом для ізоляції вважається рідке скло, яке можна додати в бетонний розчин і нанести на стики кілець.

• на нижнє кільце, проводиться установка наступного. При діаметрі від 1,5 до 2 метрів, двох кілець буде цілком достатньо;
• якщо ви хочете, щоб зливна яма працювала, виконуючи функції септика, то для цього необхідно облаштувати поруч ще одну яму більшої глибини. Заливати дно другої зливної ями немає необхідності, просто опускаємо кільця. У верхньому кільці проробляються дірки і прокладаються труби для здійснення переливу рідини з однієї зливної ями в іншу.

Щоб поліпшити функціональність вигрібної ями, можна застосовувати спеціальні біологічні препарати. Вони допомагають досить добре виконати переробку стічних вод. Вода після очищення препаратами, буде виливатися в сусідню яму, а потім вбиратися в ґрунт. Така вода очищається приблизно на 98% і загрози для навколишнього середовища не становить.

По закінченню монтажу кілець, можна приступати до виведення зливних труб. Не забудьте про дотримання ухилу, його кут має становити приблизно 15 градусів. Діаметр труб для зливу становить 15 см. Після виведення труб, робиться контрольний спуск води. Здійснивши перевірку, можна засипати траншеї землею.

Не забудьте про те, що вентиляція у вигрібній ямі обов’язкова. Готові кільця для ям, зазвичай уже мають їх.

Буде непогано, якщо ви проведете додаткову гідроізоляцію, перед тим як засипати яму. Земля засипається спочатку, по зовнішній стороні кілець. На поверхні ґрунту має залишитися тільки люк.

Тепер можна користуватися зливною ямою, але не забудьте про періодичне відкачування вмісту, або використання біологічних засобів для очищення вигрібних ям.

Вигрібна яма з бетонних кілець на дачній ділянці: принцип функціонування. Послідовність робіт

Не секрет, що заміські будинки або дачі рідко підключаються до централізованої каналізації, а тому ще на етапі проектування об’єктів необхідно передбачити наявність автономної системи утилізації стічних вод і відходів, такої, наприклад, як переливна вигрібна яма з бетонних кілець.

У цій статті ми розглянемо основні моменти, пов’язані з конструкцією таких систем, а також розповімо про їхнє будівництво.

Якісне відведення стічних вод запорука комфортного проживання на дачі

Принцип функціонування вигрібних ям

Перед тим як розглянути креслення вигрібної ями з бетонних кілець, розповімо про особливості функціонування цієї системи.

• На початковому етапі стічні води, пройшовши через сифон і похилу каналізаційну трубу, проникають у приймальну камеру.
• У приймальній камері відходи розділяються на два основні компоненти. на важкі та легкі складові. Знову ж таки, всередині приймальної камери протікають процеси первинної обробки фекальних вод за допомогою хімічної нейтралізації, природного гниття, окислення і бродіння.

У підсумку, початковий обсяг стоків стає хімічно менш активним, а, отже, вже на цьому етапі становить меншу шкоду для навколишнього середовища.

• Поступово нові обсяги стічних вод проникають у приймальну камеру, а тому рівень вмісту піднімається. Дійшовши до певного рівня, вміст системи досягає висоти переливного отвору, який розташований вище вхідного отвору.

Досягнувши переливного отвору, рідина, відповідно до закону сполучених посудин, переливається в іншу ємність (фільтрувальний колодязь), яка оснащена фільтрувальним дном.

Важливо: У середньому раз на 2 місяці накопичувальну систему потрібно очищати від вмісту методом асенізації. У процесі очищення в систему занурюється відкачувальний рукав (шланг), підключений до ємності з компресорним обладнанням.

Схема системи

Загальний план системи з двох накопичувальних ємностей

Перед тим як почати будівництво вигрібної ями з бетонних кілець, необхідно скласти схему, відповідно до якої можна буде розрахувати параметри продуктивності системи. Коректність складання схеми. це важливий момент, від якого залежатиме зручність і ефективність будівельного об’єкта загалом (читайте також статтю “Цвяхи по бетону. можливість створити міцне і надійне кріплення”).

Важливо: Проектуючи вигрібну яму, необхідно заздалегідь продумати під’їзні шляхи для асенізаційної машини. Трапляється так, що цей момент не береться до уваги, і згодом потрібне перероблення всієї системи очисної споруди, що, зрозуміло, дорого, важко і не завжди видається можливим.

На наведених вище і нижче малюнках ви можете бачити будову септика, який складається з таких компонентів:

• колодязь, обладнаний герметичним дном;
• колодязь, обладнаний дном, що фільтрує;
• труби і сполучна арматура.

Якщо з тих чи інших міркувань ви плануєте скидання очищених стоків у водойму, то, згідно з нормами і вимогами санітарно-епідеміологічних служб, відходи, крім основної очистки, повинні будуть піддаватися доочищенню і знезараженню. Отже, крім раніше перерахованих компонентів системи, знадобиться додаткова ємність із залізобетонних кілець, в якій будуть протікати ці процеси.

Важливо: Інструкція будівництва вигрібної ями повинна розроблятися з урахуванням вимог щодо відстані, а саме, до найближчого колодязя або свердловини має бути не менше 30 метрів, а до будівельних об’єктів не менше 5 метрів.

Сіма герметичного (першого) колодязя

Тепер спробуємо розрахувати робочий обсяг вигрібної ями. Зробити це зовсім нескладно, достатньо обчислити об’єм кожного кільця і помножити отримане число на кількість кілець. І навпаки, знаючи який об’єм вам необхідний, ділите це число на об’єм одного кільця і отримуєте необхідну кількість залізобетонних складових.

Розрахунок внутрішнього об’єму кільця можна виконати за такою формулою: V=πD²H/4 (V. об’єм; π=3,14; D. діаметр; Н. висота кільця). Втім, можна вчинити простіше і дізнатися цей параметр у виробника або у продавця.

Заготовляємо матеріали

Схема фільтрувального (другого) колодязя

Влаштування вигрібної ями з бетонних кілець передбачає попередню заготовку необхідних будматеріалів (див.також статтю “Шлакобетон. все, що потрібно знати про цей вид матеріалів” ).

На фото. залізобетонні кільця і троси для їхнього навантаження в котлован

Нам буде потрібно наступне:

• залізобетонні кільця (розмір і кількість відповідно до схеми);
• залізобетонні перекриття, підібрані відповідно до типорозмірів кілець;
• полімерний або металевий вхідний люк;
• цементний розчин (на основі цементу марки не нижче М400);
• рідке скло;
• бітумна мастика та інші гідроізоляційні матеріали.

Важливо: У процесі будівництва може знадобитися різання залізобетону алмазними кругами, і про це слід подумати заздалегідь.

Послідовність робіт

Котлован набагато простіше і зручніше рити малогабаритним екскаватором

• Використовуючи кільця з дном, котлован просто ущільнюємо. Якщо кільця без дна, нижню частину котловану бетонуємо (товщина шару має бути не тоншою за 10 см).

Оскільки друга ємність не передбачає необхідності в повній герметичності, залізобетонні кільця укладаємо прямо на ґрунт. Але до цього доцільно організувати дренаж ями, ущільнивши дно гравійною або щебеневою засипкою.

• У міру висихання, бетонний шар герметизуємо рідким склом.
• Встановлюємо кільця в котловани. Для цього застосовуємо підйомну техніку, через брак такої працюємо вручну, але з дотриманням техніки безпеки.
• Кожне кільце на стику ізолюємо, застосовуючи ущільнювач із камерної або скатної гуми. Бічна поверхня стиків покривається бітумною мастикою, а потім цементним розчином.
• На наступному етапі прокладаємо труби, і саме зараз може знадобитися алмазне буріння отворів у бетоні. Якщо цією послугою скористатися не вийде, отвори в кільцях доведеться пробивати пеоратором.

Траншея під укладання труб має копатися на глибину промерзання 1-1,5 м з ухилом у 3-5%.

На фото. система зі встановленими перекриттями

• Після того як систему змонтовано і труби укладено, проводимо випробування. Заливаємо воду і оглядаємо всі стики і з’єднання на предмет наявності течі. Якщо течі немає, монтуємо верхнє перекриття і встановлюємо люк.

Як ви самі могли переконатися, вигрібну яму з бетонних кілець своїми руками можна побудувати, причому ціна готового результату буде значно нижчою, ніж за участю професійних монтажників і сантехніків (див.також статтю “Мозаїчний бетон для виготовлення красивої підлоги з мармуровою крихтою” ).

Дотримуйтеся вищенаведених рекомендацій, використовуйте якісні матеріали, і успіх буде гарантовано. Якщо у вас залишилися запитання, які потребують кваліфікованих пояснень, подивіться відео в цій статті.

Як зробити вигрібну яму з бетонних кілець

На невеликих ділянках або ділянках з високим рівнем ґрунтових вод влаштування септика з фільтрувальним дном неможливе. У таких випадках збір каналізаційних вод проводиться в повністю герметичну ємність. вигрібну яму. Її можна зробити з бетону. міцного матеріалу, який не піддається процесам гниття і бродіння і має підвищену морозостійкість.

Вибір місця розташування вигрібної ями

Для того, щоб стічні води при порушенні герметичності збірної ємності не потрапили в питну воду, мінімальна відстань між нею і будинком має становити 8-10 м. Регламентується і відстань до паркану. від 1 м.

Важно! Выгребные ямы без дна разрешается использовать при объеме сточных вод не более 1 кубометра в сутки. Их располагают в 30 м от ближайшего колодца или скважины.

Під час вибору місця для ями обов’язково слід враховувати і можливість під’їзду машини для відкачування каналізаційних відходів: очисна споруда має розміщуватися на відстані 4 м від дороги. Самовільне розміщення такої ями за межами власної ділянки без узгодження комунальних служб заборонено.

Важно! Нарушение санитарных норм и устройство выгребной ямы вблизи жилых построек и водозабора питьевой воды, приводящее к угрозе здоровья людей или загрязнению экологии – уголовно наказуемое преступление (ст. 250 УК ).

Обсяг і глибина вигрібної ями

Стандартна вигрібна яма складається з 2-3 бетонних кілець. Обсяг одного кільця діаметром 1,5 м за висоти, що дорівнює 1 м, становить 1,5 куб. м. Таким чином, вигрібна ємність, що складається з 3 кілець, матиме об’єм 4,5 куб. м. м. При постійному проживанні в будинку сім’ї з 3-4 осіб її потрібно відкачувати 3-4 рази на рік.

Глибина ями залежить від рівня проходження ґрунтових вод (але не більше 3 м). Цієї глибини достатньо, щоб асенізаторська машина змогла повністю викачати її до самого дна. Не слід закопувати накопичувальну ємність і на невелику глибину, тому що під час промерзання ґрунту та його здимання вона буде просто видавлюватися із землі.

Совет. При высоком подъеме грунтовых вод и невозможности заложения выгребной емкости на большую глубину для обеспечения достаточного объема ямы выбираются кольца большего диаметра.

Порядок монтажу

Зливні труби діаметром 10 см, що виходять із будинку, прокладають нижче точки промерзання ґрунту під невеликим нахилом 3-4° так, щоб вода надходила в яму самопливом. Щоб домогтися необхідного ухилу труб, їх фіксують на цегляних підставках і протягують уздовж них шнур.

Щоб уникнути застрявання твердих відходів вигинів і поворотів слід уникати. У місцях, де немає можливості досить глибоко укласти труби, їх ретельно утеплюють.

У місці розташування вигрібної ями готується котлован. Для зручності проведення подальших робіт його ширина має бути на 80-90 см більшою, ніж ширина бетонних кілець.

Для того, щоб у процесі зледеніння ґрунту бетонні кільця не видавило на поверхню, на дно ями засипають подушку з шару битої цегли, піску або щебеню товщиною до 30 см.

У підготовлений шахтний колодязь за допомогою крана або лебідки обережно, без перекосів, опускаються кільця. У разі, якщо кільце все-таки застрягло в землі, слід трохи розширити яму й усунути перекіс.

Кільця опускаються за допомогою крана або лебідки

Щоб уникнути перекосів горизонтальність і вертикальність його розташування перевіряється будівельним рівнем. Вирівнювання кільця і встановлення його точно на місце проводиться за допомогою лома.

За відсутності крана або лебідки кільця можна обережно скотити в яму по похилій площині. Щоб уникнути появи тріщин у бетоні для пом’якшення удару на попереднє кільце укладають дошки. Слід врахувати, що в разі порушення герметичності ємності стічні води будуть надходити в ґрунт, тому слід дотримуватися граничної обережності.

Кільце скочується в яму по похилій площині

Першим розміщується нижнє кільце, що має днище. Можна також залити дно бетоном із додаванням щебеню й армувати його металевою сіткою. Щоб вона не осіла на дно під час заливання розчину, її зміцнюють на дерев’яних кілках.

Важно! Во избежание разрушения дна установка колец производится только после полного отвердевания бетона минимум через неделю.

Місця з’єднання кілець гідроізолюють. Як ізоляцію можна використовувати ущільнювачі зі старої гуми. Після прокладки ущільнювача стик обробляють розчином бетону з додаванням рідкого скла. Для цього використовується якісний цемент М400. Співвідношення його з піском 1:3.

Шар гідроізоляції наноситься і на саме бетонне кільце. Для цього з його внутрішньої сторони воно обмазується бітумною мастикою. Зовнішні сторони після просочення мастикою обертаються руберойдом.

Гідроізоляція бетонних кілець

Після монтажу кожного кільця вільний простір засипається землею і утрамбовується.

Для запобігання від зсуву і запобігання від розриву швів під час переміщення ґрунту кільця з’єднуються між собою сталевими скобами. Для цього в бетоні просвердлюють два отвори, а потім кріпильні елементи фіксують за допомогою цементного розчину.

Замість скоб можна використовувати сталеві пластини, скріплені між собою болтами.

Кільця можна з’єднати і за допомогою болтів

Кільця із “замком” коштують трохи дорожче. Однак подібне зчеплення надійніше і не вимагає додаткового зміцнення скобами.

Кільця із замковим з’єднанням

Після занурення останнього кільця воно закривається плитою з армованого бетону. Далі кріпиться кришка з полімеру або металу, що щільно закривається, і герметизуються всі стики.

Встановлення верхньої плити

Яма закривається герметичною кришкою

Для виведення вибухонебезпечного сірчаного газу і метану, що утворюються в процесі гниття, ємність для збору каналізаційних відходів обладнують вентиляційною трубою діаметром 10 см.

Відео : Вигрібна яма з бетонних кілець

Види різних септиків

Вигрібні ями для дачних туалетів бувають двох видів:

Вигрібна яма без гідроізоляції. найпростіший спосіб монтажу дачного туалету. Однак такий вид септика підходить не для кожної ділянки, до того ж, володіє багатьма небажаними ефектами. Наприклад, наявність запаху може зіпсувати відпочинок у саду, а забруднені ґрунтові води. урожай овочів і зелені.

Дивимося відео, що з себе представляє цей продукт:

Каналізаційні колодязі без гідроізоляції бувають таких видів:

• Простий котлован без облицювання.
• Котлован із покришками.
• Котлован із цегляної кладки.

Опалубки для вигрібних ям:

Вигрібні ями без гідроізоляції не можна встановлювати, якщо ґрунтові води знаходяться недалеко від поверхні землі. Також не можна встановлювати такі туалети поруч із житловими будинками (і сусідськими дачними будиночками). Термін служби септика залежить від кількості тих, хто проживає в будинку, і в разі заповнення ями на 2/3 об’єму, потрібно очищати за допомогою фекального насоса для вигрібної ями або копати нову.

Гідроізоляція вигрібних ям може бути здійснена за допомогою:

Утилізація відходів у пластикових ємностях відбувається завдяки спеціальним бактеріям, поміщеним у них. Ціна ємностей для вигрібної ями залежить від обсягу. Гідроізоляцію з бетону конструюють із бетонним дном і без нього. Ями без дна обходяться дешевше і встановлюються простіше. Однак ефективність такого пристрою сумнівна. По-перше, є ризик зараження ґрунтових вод. По-друге, через якийсь час яму без дна потрібно засипати землею. По-третє, наявність запаху. небажане явище на дачі.

У зв’язку з цим, власники вважають, що вигрібна яма на дачі має бути встановлена на бетонній основі. Для підвищення гідроізоляційних властивостей бетонні кільця і дно покривають спеціальним захисним шаром. Повністю гідроізольована вигрібна яма з кілець відповідає всім гігієнічним нормам і абсолютно безпечна.

Переваги гідроізольованої ями:

• Ізоляція стічних вод;
• Захист ґрунту від зараження;
• Відсутність запаху;
• Встановлення не залежить від ґрунтових вод;
• Естетичність.

Як розрахувати обсяг зливної ями

При розрахунку обсягу накопичувальної ємності необхідно враховувати кілька показників:

• Кількість осіб, які постійно проживають;
• Наявність пральної та посудомийної техніки;
• Наявність ванни або душу.

Якщо в будинку не встановлено ванну кімнату і немає посудомийної машини, обсяг накопичувача для вигрібної ями з бетонних кілець визначають із розрахунку 0,5 кубометрів на одну людину.

Дивимося відео, трохи про монтаж і розрахунок:

Якщо в будинку є обладнання, що витрачає воду, сім’я регулярно купається в душі. величина об’єму визначається з розрахунку 2 кубометри на одну персону.

Етапи монтажу з повною гідроізоляцією

Які інструменти знадобляться:

• Дві лопати: совкова і штикова.
• Кельму.
• Сходи.
• Відра.
• Рівень будівельний.
• Кілочки для розмітки.
• Днище: цементна стяжка (готова з/б плита);
• З/б плита для перекриття;

• Вентиляція вигрібної ями;
• З/б опорне кільце;
• З/б кільця різного діаметру;
• Дерев’яна кришка;
• Чавунний (поліпропіленовий) люк.

• Після проведення підготовчих маніпуляцій для облаштування вигреба і обчислення обсягу колодязя, необхідно придбати самі з/б кільця. Купівля ємностей для вигрібної ями обійдеться дешевше, як і сама установка. Для цього слід закопати резервуар на відстані десяти метрів від будинку і підвести стічні труби, а під саму ємність змонтувати прокладку з піску і гравію.
• Вигрібна яма з бетонних кілець: встановлення. Дно котловану вирівнюється і покривається залізобетонною плитою або стяжкою. Бажано придбати нижнє з/б кільце для ями з уже відлитим днищем. Така конструкція забезпечить ідеальну гідроізоляцію, завдяки відсутності швів.
• На підготовлене дно встановлюються з/б кільця, скріплені металевими скобами. Між кільцями можна покласти ущільнення з гуми (просто застосувати використані камери від велосипедів).
• Герметизацію стиків між кільцями проводять рідким склом з розчином цементу з внутрішньої і зовнішньої сторони. Цим же розчином герметизують всю поверхню з/б кілець.
• Над верхнім кільцем монтується перекриття. У перекритті передбачено люк із чавуну або пінопропілену, який закривається кришкою.
• Далі проводиться монтаж вентиляції вигрібної ями.

Монтаж другої ємності

Для підвищення функціональності вигрібної ями встановлюють другий колодязь. Функція цього накопичувального резервуара. очисна.

Другий резервуар теж складається із з/б кілець, але без бетонного днища: замість нього насипається дренажний шар. На рівні 0,5 м. від ґрунту в обох з/б кільцях просвердлюють отвори для монтажу переливних труб.

В основний резервуар-накопичувач дачної вигрібної ями поміщаються спеціальні бактерії для переробки відходів. Ці мікроорганізми чудово перетворюють фекальні маси і побутові відходи в технічну воду без запаху. Технічна вода в міру заповнення колодязя перетікає в другий (додатковий) резервуар, а звідти вже проникає в ґрунт. Встановлення другого колодязя дає змогу рідше викликати очисну асенізаторську техніку, а отже, економить кошти.

Дивимося відео, етапи монтажу:

Вигрібна яма на дачі може являти собою і встановлення системи з трьох колодязів. Перший із них служить накопичувачем фекальних мас, другий. для стоку використаної побутової води (прання, прибирання), а третій. очисний. Перші два колодязі герметизуються повністю, а третій встановлюється з дренажною системою для стоку очищеної технічної води. Усі три колодязі з’єднуються між собою переливними трубами.

Утеплення вигреба

Для запобігання замерзання стічних відходів проводиться утеплення вигрібної ями на дачній ділянці за допомогою гідроізольованої мінеральної вати. Утеплення проводиться на рівні промерзання ґрунту.

Монтаж без гідроізоляції дна

Вигрібну яму з бетонних кілець можна встановити без герметичного дна. Для цього на дні котловану роблять дренаж, що забезпечує хороше поглинання стічних відходів. Пам’ятайте, що відсутність герметичності може призвести до зараження підземних вод, тому заздалегідь визначте глибину їх залягання. Рівень протікання ґрунтових вод. не вище трьох метрів від поверхні.

Дренажна система для днища котловану складається з декількох шарів:

• Шар піску;
• Тергеотекстиль;
• Шар щебеню;
• Тергеотекстиль.

Геотекстиль забезпечує якісну пропускну здатність піску і щебеню, оберігаючи їх від замулювання.

Така вигрібна яма з бетонних кілець добре справляється з утилізацією стоків. Не сплутайте тергеотекстиль з голкопробивним: він перешкоджає поглинанню ґрунтом води після забруднення.

Поради щодо використання

Ціни ємностей для вигрібних ям із пластику не всіх влаштовують. Якщо ви правильно встановили вигрібну яму з бетону, ніякого запаху на території вашої ділянки не буде. Тепер потрібно правильно користуватися очисною системою, щоб уникнути неприємностей.

• Вчасно викликайте асенізаторську машину при заповненні септика.
• Рівень заповнення вигрібних ям з бетонних кілець можна перевіряти за допомогою дерев’яної жердини.
• Для прискорення переробки фекальних мас і збільшення дренажних властивостей колодязя використовуйте біопрепарати.
• Проводьте заміну або очищення фільтраційного септика раз на 7. 10 років для підвищення очищувальних властивостей.

Гідроізоляція септика з бетонних кілець. як герметизувати вигрібну яму з бетонних кілець

Якщо ви вважаєте, що гідроізоляція колодязя. це процедура, якій не варто приділяти занадто багато уваги, то ви сильно помиляєтеся. Неякісна гідроізоляція або її відсутність вже незабаром після введення споруди в експлуатацію дадуть про себе знати зниженням якості питної води, забрудненням джерела і багатьма іншими проблемами. При цьому всі роботи з гідроізоляції водозабірної конструкції варто проводити згідно з нормативами СНиП. Якісна герметизація і гідроізоляція подовжить термін служби споруди, протягом якого джерело буде забезпечувати вас чистою придатною для пиття водою.

Різновиди вигрібних ям

Усі види каналізаційних резервуарів даного типу можуть бути розділені на кілька основних видів.

• Моделі з дном фактично не здійснюють будь-якого очищення стоків і служать лише накопичувачами для подальшого відкачування за допомогою асенізаторської машини. Герметична вигрібна яма з дном потребує регулярного відкачування
• Конструкції з перетіканням є, по суті, двокамерними септиками, в яких здійснюють осадження твердих частинок у першому резервуарі та ґрунтову фільтрацію в другому, а найчастіше. і аеробне розкладання домішок мікроорганізмами. Така переливна вигрібна яма з бетонних кілець за якістю очищення стоків значно виграє у конструкції, описаної далі. Схема вигрібної ями з бетонних кілець із двох камер (простого септика)
• Однокамерна модель без дна. це такий собі перехідний варіант між звичайним накопичувачем і септиком. Дешеві і прості конструкції забезпечують водночас часткове очищення стоків і їх дренування в ґрунт, за рахунок чого заповнення резервуара відбувається набагато повільніше, а послуги асенізаторів і витрати на них потрібні значно рідше. Влаштування вигрібної ями із залізобетонних кілець без дна

Водночас існують деякі обмеження з точки зору можливості встановлення такої очисної споруди.

• Вода через фільтр буде безперешкодно йти в ґрунт тільки в тому випадку, якщо ґрунт на ділянці піщаний, пухкий, з хорошою вологопроникністю. Глина або суглинок можуть пропускати стоки в перший час, проте незабаром стануть практично герметичною перешкодою.
• Ще одна умова. низький рівень залягання ґрунтових вод. Вважається, що ґрунтові води повинні пролягати не ближче, ніж 50-100 см від нижньої частини очисної конструкції, щоб уникнути змішування їх із забрудненими стоками і поширення шкідливих речовин.

Вибір об’єму резервуарів будь-якого типу нормується санітарними нормами і правилами і має бути не меншим за добовий об’єм стоків, помножений на 3. Розрахувати таку кількість можна, виходячи з норм споживання води на одну людину. 200 літрів на добу. Очевидно, що мінімальний обсяг вигрібної ями для дачі може бути меншим через періодичність її використання. Водночас слід пам’ятати, що що менший об’єм резервуара, то частіше доведеться викликати асенізаторську машину та оплачувати її послуги.

Важливо: Монтаж вигрібної ями з бетонних кілець без дна можливий тільки за умови, що обсяг добових стоків не перевищує 1 м³.

У ямах без дна і в двокамерних моделях можна використовувати спеціальні біопрепарати, що сприяють розкладанню органічних домішок. Це сприятиме зниженню швидкості наповнення резервуарів.

Внутрішня ізоляція

Нормативами СНиП також передбачаються роботи з внутрішньої гідроізоляції. Ними не варто нехтувати навіть у разі якісно проведеного зовнішнього захисту. Для роботи ви можете використовувати один із таких матеріалів:

• Для ізоляції швів підійде двокомпонентна цементно-полімерна суміш AQUAMAT-ELASTIC. Вона наноситься обмазувальним способом. Завдяки екологічній чистоті склад не викличе зниження якості питної води.
• Для закладення швів між кільцями і тріщин можна використовувати цементний ремонтний склад з полімерними добавками MEGACRET-40. Розчин має гарну адгезію з поверхнею, не схильний до усадки, легко наноситься.
• Щоб усунути текти, підійде склад швидкого застигання AQUAFIX. Він твердне під дією води і називається гідропробка.

Етапи виконання робіт

Згідно з СНиП особливу увагу при внутрішній ізоляції варто приділити обробці швів між кільцями. Роботи зсередини ведуть у такому порядку:

• Спочатку проводиться відкачування води зі споруди до позначки, розташованої нижче нижнього стику. Під час роботи варто стежити, щоб рівень води не був вищим за цю позначку.
• Тепер варто підготувати поверхню залізобетонних кілець. Стінки очищаються від мулу, бруду і пухкого бетону. Усі шви варто прочистити жорсткою щіткою, а тріщини розкрити.
• Додатково необхідно розширити стики на глибину 2-3 см. Якщо під час розширення утворюється текти, її можна усунути за допомогою гідропробки.
• Після очищення поверхні від пилу і сміття всі дірки, тріщини, шви і щілини варто замазати ремонтним складом з полімерними добавками.
• Після повного схоплювання розчину на поверхню залізобетонних кілець можна наносити обмазувальну гідроізоляцію. Перед цим стіни колодязя потрібно змочити. Склад наносять на шви між кільцями і стіни за допомогою широкого пензля.
• Для більш якісної ізоляції швів і залізобетонних стін склад наноситься в два шари. Другий шар можна наносити після висихання першого без зволоження стін.

Увага: гідроізоляція колодязів у мокрих ґрунтах проводиться так, щоб її рівень був на 50 см вище позначки залягання ґрунтових вод.

Місце встановлення

Вигрібна яма своїми руками з бетонних кілець може бути побудована не на будь-якому місці. Особливо складно вибрати місце на ділянці зі складним рельєфом.

• З одного боку, розміщення очисної споруди в найнижчому місці підвищує ризик забруднення ґрунтових вод.
• З іншого, розташувавши його на височині, складно забезпечити необхідний ухил каналізаційного трубопроводу (2 см на кожен метр довжини).

Існують також санітарно-гігієнічні та будівельні норми, що обумовлюють необхідне видалення очисних споруд від основних об’єктів. Вирішуючи, як зробити вигрібну яму з бетонних кілець, слід пам’ятати, що для очищення її буде необхідний під’їзд для асенізаторської машини, водночас не можна розташовувати конструкцію ближче, ніж 2 метри від основної дороги.

На фото схема розташування вигрібної ями на ділянці

Мінімальна відстань від вигрібної ями до інших об’єктів становить:

• до вхідних дверей будинку і до будь-якого з вікон. не менше 5 метрів,
• до джерела питної води. не менше 30 м,
• до плодових дерев і городу. не менше 5 метрів.

Для чого потрібна гідроізоляція колодязів?

Незважаючи на те, що такий колодязь належить до мокрого типу колодязів, він зобов’язаний бути герметичним.

Це потрібно, для того щоб мінімізувати потрапляння стоків у навколишнє середовище, тобто потрібна гідроізоляція каналізаційних колодязів.

Сьогодні існує безліч способів гідроізоляції колодязів. Так, влаштовуючи каналізаційний колодязь своїми руками із залізобетонних конструкцій, як гідроізоляційний матеріал можна використовувати спеціальні склади, яких на будівельному ринку величезна кількість. Причому, потрібно уважно вивчити інструкцію, де описані Ваші дії покроково.

Перед тим, як нанести гідроізоляційний склад, необхідно підготувати залізобетонну конструкцію: видалити рихлувату поверхню, попередньо її просушити, очистити за допомогою щітки по металу всілякі забруднення. У тих місцях, де все ж таки присутня вода і спостерігається протікання, потрібно зробити поглиблення у вигляді “ластівчиного хвоста” на 5 см і закласти його гідроізоляційним складом.

Окремо потрібно приділити увагу гідроізоляції стиків. Для цього фахівці рекомендують їх попередньо зволожити, через деякий час наповнити всі стики гідроізоляційним складом

Лише після цього приступати до нанесення шару гідроізоляції на всю залізобетонну конструкцію. Фахівці радять не обмежуватися нанесенням одного шару гідроізоляційного матеріалу. Потрібно нанести як мінімум 3 шари. Причому наносите перший шар і залишаєте його просихати на цілу добу. І так протягом трьох діб.

Виконання гідроізоляції внутрішньої частини каналізаційного колодязя потрібно проводити, як мінімум, протягом 14 днів.

Підбивши підсумок, констатуємо, що загалом каналізаційні колодязі перепадні, незважаючи на їхнє розмаїття, використовують із такою самою метою, що й інші каналізаційні конструкції (колодязі), а саме, для того, щоб розмивати відкладення, що накопичуються і найчастіше з’являються в трубах через те, що рух стоків має надто малу швидкість

Монтаж вигрібних ям з бетонних кілець

Будівництво вигрібної ями з бетонних кілець вимагає залучення вантажопідйомної техніки, наприклад, автокрана. Кільця можуть мати різний діаметр (до 2 метрів, але частіше використовуються моделі з діаметром в 1 метр), але вони в будь-якому разі мають занадто велику вагу для того, щоб їх можна було встановити в котлован вручну.

Оренда спецтехніки вимагає додаткових витрат, однак, використання готових блоків істотно скорочує час виконання робіт. Установку кілець, труби, що підводить, і покриття стінок резервуара герметизуючим складом можна виконати протягом одного робочого дня. Після цього важливо витримати термін затвердіння герметизуючих складів перед тим як приступити до засипання.

Встановлення залізобетонних кілець у котлован

При будівництві моделі з дном (накопичувача) певний час може знадобитися для застигання і набору міцності залитої бетоном стяжки. Тільки після цього на неї можна встановлювати кільця.

Монтаж вигрібних ям має свої нюанси залежно від особливостей конструкції.

• Накопичувальні моделі з дном передбачають виконання бетонної стяжки, на яку згодом встановлюватимуть бетонні кільця. Як альтернативу можна придбати для дна накопичувача і нижньої частини першого резервуара двокамерної ями кільця з дном. Такі вироби також є у продажу. Для герметичних камер вигрібної ями або септика зручніше використовувати бетонні кільця з дном
• Вигрібна яма з бетонних кілець без дна потребує влаштування фільтруючого шару. Для нього можуть використовуватися різні сипучі будівельні матеріали, що не вбирають воду, зокрема щебінь, гравій тощо. Найбільш ефективним варіантом є організація двох шарів: нижнього піщаного і верхнього з крупного щебеню. Для підвищення ефективності та запобігання замулюванню фільтрувальних шарів практикують укладання “прошарків” із тергеотекстилю під нижнім шаром і між шарами. Вода проходить такі фільтри повільно, залишаючи на його матеріалі частинки осаду, таким чином у ґрунт ідуть уже освітлені стоки. За необхідності для підвищення інтенсивності дренування можна в нижній частині встановлювати залізобетонні кільця з пеорацією. Пеоровані зб кільця можна використовувати для кращого дренажу
• Зливна яма з бетонних кілець із двома камерами являє собою з’єднання першого і другого варіантів. У цьому випадку кільця першого резервуара монтуються на стяжку, а другого. на фільтрувальний шар.

Технологія закладення швів

Щоб ухвалити рішення, як і чим закрити шви в колодязі, необхідно подивитися, чи не тече з них вода, оскільки технологія ремонту сухих і мокрих швів різна.

Попередні роботи

Перед тим, як закрити шви між кільцями в колодязі, слід провести деякі підготовчі заходи:

Очистити стінки шахти від бруду, водоростей та інших нашарувань, використовуючи механічні способи очищення або струмінь води під сильним напором;

Чищення високонапірним пристроєм типу Керхер

• Видалити зруйнований бетон зі швів, відбити його там, де він розтріскався і погано тримається;
• Розширити і поглибити шви, зачистити їх.

Одним словом, поверхня, що ремонтується, має бути чистою і міцною.

На фото видно скоби, що фіксують бетонні кільця

Ремонт сухих швів і тріщин

Герметизація швів у колодязі проводиться сухими сумішами, що розчиняються водою. Найдоступніший варіант. цемент і пісок. Але такий склад під дією вологи і морозів протримається недовго, і знову почне руйнуватися. Щоб цього не сталося, в суміш вводять рідке скло.

Під час роботи з ним слід пам’ятати, що він дуже швидко застигає, тому шви потрібно заздалегідь підготувати до закладення, а розчину робити рівно стільки, скільки ви зможете використати за 5-10 хвилин. Сам процес полягає в замазуванні швів розчином за допомогою шпателя, як це робиться при штукатурці стін.

Закладення стиків цементним розчином

Вирішуючи, чим краще закрити шви в колодязі, не намагайтеся спростити собі роботу і використовувати для цієї мети різні герметики, монтажну піну або епоксидну смолу. У кращому разі ви не досягнете потрібного ефекту, у гіршому. нашкодите якості питної води, зробите її небезпечною для вживання.

Ремонт швів, що протікають

Якщо крізь щілини і вибоїни в стінках колодязя просочується верховодка, закладати їх цементним розчином безглуздо. він вимиється, не встигнувши схопитися і затвердіти. Чим замазувати шви в колодязі в цьому випадку?

Для цього використовують матеріали, що швидко тверднуть і розширюються. так звані гідропломби (ГідроСтоп, Ватерплаг, Пенеплаг та інші). Вони дуже швидко тверднуть, не утворюючи при цьому тріщин і надійно запечатуючи текти.

Гідроізоляційна суміш, що швидко схоплюється

Гідропломби абсолютно водонепроникні, стійкі до змін температури, солей відтавання та інших агресивних впливів. Єдиний їхній недолік. висока

Гідроізоляція швів у колодязі з використанням гідропломби можлива двома способами:

Просто розчином. Він готується відповідно до вказівок виробника. найчастіше розводиться в чистому посуді підігрітою до 20 градусів водою в пропорції 5:1. пропорція може змінюватися залежно від величини дефекту. Розчин замішується в невеликій кількості, оскільки він швидко твердне, дуже швидко розмішується і вдавлюється в заздалегідь розшитий отвір своїми руками. Після чого утримується вручну протягом 2-3 хвилин.

Якщо ґрунтова вода за стінками колодязя перебуває під напором, а текти між кільцями дуже сильна, можна спробувати такий спосіб. Просвердліть пеоратором один-два отвори на 15-20 см нижче шва, що протікає.

Вода спрямується в них, натиск між кільцями ослабне або взагалі зникне, і закладення швів у колодязі пройде простіше. Коли розчин схопиться, отвори можна буде забити підігнаними за розміром дерев’яними чопиками і теж замазати.

Працюючи з пеоратором, пам’ятайте про близьке сусідство води та електрики, дотримуйтесь техніки безпеки

На жаль, навіть найякісніший ремонт колодязя не може гарантувати, що протікання не з’являться з часом в інших місцях. Тому потрібна не тільки гідроізоляція швів колодязя, а й обробка всієї внутрішньої поверхні шахти спеціальними еластичними складами.

Після висихання вони створюють суцільну плівку, запечатуючи всі дрібні тріщини і не даючи їм розростатися. Склад добре зчіплюється з поверхнею, стійкий до впливу води і морозів.

Якщо постійно протікають і розходяться верхні шви, є сенс закрити їх не тільки з внутрішньої, а й із зовнішнього боку, відкопавши ґрунт навколо колодязя. Після завершення ремонтних робіт бажано влаштувати навколо джерела глиняний замок або зробити вимощення.

Відкачування стоків

Влаштування зливної ями з бетонних кілець передбачає наявність у верхній кришці отвору для встановлення вентиляційної труби, а також люків для відкачування вмісту. Люки, як і самі кришки, мають бути утепленими, інакше верхній шар вмісту буде замерзати в холодну пору року, що ускладнить процес відкачування.

Для контролю за рівнем наповнення в дорогих енергозалежних септиках і локальних очисних станціях використовуються автоматичні системи і датчики. У звичайних вигрібних ямах не складно стежити за рівнем за допомогою поплавкового пристрою.

Варіант влаштування вигрібної ями з бетонних кілець показано на відео.

Гідроізоляція септика з бетонних кілець

Одна з неодмінних умов досягнення комфортного проживання на дачі або в заміському будинку. це наявність усіх сантехнічних приладів та їх нормальне функціонування, чого неможливо досягти без хорошої каналізації. Відразу приходить думка про встановлення на території своєї садиби септика із залізобетонних кілець. Виконати вдома таку споруду зовсім не складно. Для цього треба викопати екскаватором або вручну яму, і за допомогою автокрана (або вручну) встановити залізобетонні кільця.

Установка колец вручную После выполнения работ по установке, необходимо выполнить герметизацию септика для его правильной работы. В этой статье давайте рассмотрим все подробности работы по герметизации. Воспользовавшись этими рекомендациями, не составит большого труда выполнить работу своими силами.

Предназначение герметизации

Полимерцементная гидроизоляция В настоящее время использование септика из бетонных колец является популярным среди владельцев дачных участков и частных домов. Но не секрет, что для правильной работы септика, необходимо выполнять его гидроизоляцию — это позволит сделать его герметичным. Выполнить эту работу следует в обязательном порядке. Если пренебрегать этими правилами, то септик может стать источником инфекции на приусадебном участке. Нечистоты будут просачиваться через негерметичные стенки септика, тем самым заражая грунтовые воды. Да и попадание самих грунтовых вод внутрь септика переполнит его и приведет к неправильной работе. Вот почему герметизация бетонного септика так необходима и представляет собой защиту всей бетонной конструкции.

Полимерцементный однокомпонентный эластичный гидроизоляционный состав Для герметизации в основном применяется:

• битумная гидроизоляция;
• проникающая гидроизоляция;
• полимерцементная гидроизоляция;
• пластиковые вставки;
• силикон.

Герметик латексно-акриловый По своей структуре, силикон отличается высокой степенью плотности. Обрабатывая всю поверхность бетонных колец, силикон попадает во все отверстия и щели. Тем самым препятствуя как попаданию внутрь септика грунтовых вод, так и выход нечистот в грунт. Применяются, конечно, и другие средства для герметизации, но самую высокую степень защиты имеет силикон.

Процесс герметизации

Процесс герметизации стыков Итак, в выкопанную яму при помощи автокрана вы установили бетонные кольца. Если край кольца имеет специальный замок для монтажа, то его соединение будет плотным. Кольца с плоским краем не отличаются хорошей плотностью, поэтому стыки необходимо заделать герметиком на цементной основе.

Особую герметичность должно иметь нижнее кольцо с дном ямы. Когда конструкция кольца имеет вылитое дно, вопрос о дополнительной герметизации отпадает. Но если вы устанавливали простое кольцо, то дно ямы перед установкой необходимо забетонировать. Дно ямы бетонируется с использованием арматурной сетки. Из кусков арматуры по размеру дна ямы, выкладывается сетка на кирпич. Пруты между собой связываются проволокой и заливаются бетоном с добавлением щебня. После установки кольца на самодельное дно, хорошо герметизируют все щели, образовавшиеся между дном и плоским краем кольца. Герметизацию выполняют также герметиком на цементной основе. Далее, герметизация выполняется в зависимости от расположения грунтовых вод. Ведь весь этот процесс и предназначен для предотвращения контакта нечистот с грунтом и водой.

Выполняется герметизация септика из бетонных колец двумя способами:

• При низком расположении грунтовых вод, усиленную герметизацию выполняют на нижней части септика. Это предотвращает попадание микробов в грунт и воду через щели.
• При высоком залегании грунтовых вод, происходит мгновенное заражение из-за контакта с нечистотами. Поэтому выполняют усиленную герметизацию верхней части септика.

Вставки в бетонные кольца Лучший вариант – это полная герметизация бетонного септика. Выполняется она с помощью установки пластиковых цилиндров. Цилиндр выполнен из полиэтилена с толщиной стенки 8 мм. Высота его может быть от 1 до 4,5 метра. Материал, из которого выполнен цилиндр, имеет высокую герметичность. Выгоднее устанавливать цельный цилиндр, для уменьшения расхода силикона на герметизацию швов.

Полиэтиленовый цилиндр обрезается лобзиком до нужного размера и вставляется в бетонные кольца. Все места соединения и швы, для полной герметизации, заливаются силиконом. Чтобы дождевая и талая вода не залили септик, выполняется дополнительное укрепление верха цилиндра. Для выполнения этой работы применяют кольцевые ребра жесткости.

После выполнения всех работ по герметизации, яма с бетонными кольцами засыпается землей и септик готов к работе.

После первой зимы необходимо проверить конструкцию на герметичность. Из-за мороза и оттепели происходит смещение грунта, и бетонные кольца могут сдвинуться со своего места, нарушив при этом изоляцию септика. Чтобы избежать беды, необходимо сразу начать восстановление септика и его герметичности.

Выполнить изоляцию септика из бетонных колец дело несложное и может быть выполнено своими руками. Для этого потребуется ознакомиться с технологией проводимых работ, собрать некоторую информацию и приобрести необходимые материалы. Для лучшего ознакомления можно посмотреть видео в конце статьи. И если все понятно, смело приступайте к работе.

Правила расчёта сетей канализации

Для того чтобы система канализации в частном доме работала долго и безаварийно, важно провести правильный расчет всех необходимых параметров, а именно:

Изучить нагрузку на внутренние сети: Средний показатель примерно 200 литров на человека. Так вот для септика эти данные умножаются на три. Такой объем септика, из расчета по 600 литров на каждого члена семьи должен учитываться при выборе оборудования.

• бака-накопителя – необходимый объём определяется, как и при расчёте внутренних сетей, т.е. среднесуточные значения;
• септика – среднесуточное значение необходимо умножить на три, что обусловлено трёхдневным отстаиванием стоков в подобной конструкции;
• станции биологической очистки – производительность конкретной модели отражена в её технических характеристиках.

И последний пункт. Расчёт наружных сетей. Диаметр труб наружной канализации должен иметь пропускную способность, которая может обеспечить прохождение сточных вод. Как правило, для наружных сетей используются трубы диаметром 110–200 мм. Необходимо учесть глубину промерзания грунта в месте монтажа, и если невозможно проложить трубы ниже этой отметки, то следует предусмотреть мероприятия для обогрева таких участков (греющий электрический кабель, утеплители и прочие мероприятия).

Правильный выбор труб для канализации – залог успешной эксплуатации на долгие годы

При выборе материалов, используемых для монтажа канализации в частном доме, необходимо обратить внимание на следующие требования, касающиеся труб, используемых для этих целей:

• прочность изделий должна обеспечить длительную эксплуатацию без проведения профилактических работ;
• стойкость к различным видам внешних воздействий (механических, химических и т.д.) должна быть высокой, чтобы обеспечить безопасное использование на весь период эксплуатации;
• простота и удобство выполнения монтажных работ;
• гладкая внутренняя поверхность.

Таким требования соответствуют трубы, изготовленные из чугуна и разных видов прочного пластика.

Материалы, из которых изготавливаются трубы канализации

Чугун – это тот материал, который до последнего времени был незаменим при изготовлении канализационных труб. Его основными достоинствами являются прочность и продолжительный срок эксплуатации, а из недостатков можно отметить – значительный вес, неровную внутреннюю поверхность и сложность выполнения монтажных работ, особенно своими силами. Поливинилхлорид (PVC) – современный прочный пластик, способный выдержать большую нагрузку, кроме того, этот материал не допускает просачивания сточных масс в грунт.

• прочность и долговечность;
• стойкость к химически активным веществам (реагентам) и ультрафиолетовым лучам;
• простота монтажа;
• доступная стоимость.

Из недостатков следует отметить:

• при повышении температуры выше 70˚С – плавится;
• при понижении температуры ниже 0˚С – становится хрупким;
• при горении выделяет вредный для здоровья человека газ.

Полипропилен (ПП) – это самый лучший материал, который используется для изготовления труб различного назначения. Ему свойственны все достоинства, присущие PVC аналогам, и он не имеет недостатков, свойственных им. Кроме этого, при монтаже канализации могут быть использованы трубы, изготовленные из стали и керамики, а также из асбестоцемента. Основной ассортимент труб, необходимых при монтаже автономной канализации загородного дома, изготовленных из разных материалов, приведён в следующей таблице.

Материал	Размеры, мм (диаметр×толщина стенки×длина)	Тип канализации
PVC	160×3,6×500	Наружная	359
160×4,0×3000	1 000
110×3,2×3000	550
ПП	160×3,6×500	290
160/139×6000	2 300
PVC	32×1,8×3000	Внутренняя	77
50×1,8×3000	125
110×2,2×3000	385

В таблице приведён не весь ассортимент труб, выпускаемых промышленностью, но порядок цен на данные изделия понятен. Для полной информации следует обратиться в торгующие организации, специализирующиеся на продажах сантехнического оборудования.

Гидроизоляция септика из бетонных колец: обзор материалов правила выполнения

Подземным бетонным конструкциям нужна защита от агрессивной среды, в которой им предстоит работать. Локальные очистные сооружения – не исключение, к тому же усугубленное возможностью нанести вред экологической обстановке в случае возникновения течи. Согласитесь, такую катастрофу, пусть и местного значения, нужно предотвратить.

Грамотно выполненная гидроизоляция септика из бетонных колец предотвратит возникновение коррозии конструкции. Исключит вероятность прямого сообщения содержимого с окружающими грунтами. Водоотталкивающий материал защитит от размывания бетон и составы, применяемые для обработки стыков.

Статья знакомит с видами гидроизоляции, применяемыми в деле повышения устойчивости бетона. Мы подробно описали технологию выполнения защиты, дали оценку эффективности вариантов. Быстрее освоиться в теме помогут фото-подборки и видео-инструктаж.

Назначение и виды гидроизоляции септика

В бетоне под воздействием влаги наблюдается выщелачивание извести, проявляющее себя появлением на поверхности колец сталактитов и наростов. Материал разрушают магнезиальные соли, содержащиеся в подземных водах.

Вступая в реакцию с известью, они создают хорошо растворяющееся в воде соединение — сульфоалюминат кальция, который вода вымывает из тела бетона, разрушая его.

Углекислота, также присутствующая в грунтовых водах, запускает разрушительные процессы в бетоне, реагируя с гидратом окиси кальция.

Вода, попадающая в микротрещины и поры, при понижении температуры превращается в лед. Увеличение ее объема приводит к разломам и большим трещинам в и без того пористой структуре материала. Биологическую коррозию бетона вызывают микроорганизмы, обитающие в воде.

Растворы солей, контактируя с металлической арматурой, находящейся в теле бетона, вызывают электрохимическую коррозию стали. Из-за ее постепенного разрушения снижаются прочностные характеристики изделия, а затем конструкция приходит в полную негодность. Замена бетонных колец сопряжена со многими трудностями, а иногда просто невозможна.

Если не защитить септик от воздействия разрушающих факторов, то грязные воды попадут в грунт, и заразят его микроорганизмами. На участке появится неприятный запах, а представители органов надзора станут вашими частыми гостями.

Всех этих причин достаточно, чтобы выделить средства и время для выполнения качественной гидроизоляции септика, избежав тем самым проблем с частыми и трудоемкими ремонтами.

Особое внимание следует уделить гидроизоляции дна первого колодца на его стыке с нижним кольцом. Основание бетонируют с использованием сетки в качестве арматуры.

Для повышения прочностной стойкости бетонных колец снаружи и изнутри существует много материалов.

К наиболее часто используемым относятся:

• Напыляемые составы. Кольца обрабатывают ими снаружи с использованием специального оборудования.
• Инъекционная защита. Бывает на эпоксидной, минеральной или полиуретановой основе. Для септиков ее используют в крайних случаях, поскольку стоит она дорого.
• Обмазочные составы. Битумные и битумсодержащие. Это пленкообразующие смеси, создающие при нанесении в несколько слоев тонкий непроницаемый для воды слой.
• Рулонированные материалы. Применяются для оклеечной гидроизоляции. Представляют собой стабилизированную битумную или битумно-полимерную мастику, нанесенную на тканевую основу из геотекстиля или стеклохолста.
• Проникающие составы. Формируют в толще бетона нерастворимые кристаллогидраты, создающие надежный гидробарьер со стороны нанесения на заявленную производителем средства глубину проникновения.

На строительный рынок поступает много разных гидроизоляционных материалов, разобраться в них и выбрать нужный не так уж просто.

По критериям долговечность и надежность каждый вид гидроизоляции отличается друг от друга. Так, битумная защита через несколько лет начинает растрескиваться, а мастика имеет более длительный срок службы.

Дополнительную информацию о вариантах устройства гидроизоляционной защиты для канализационных колодцев вы найдете здесь.

Как проводится наружная гидроизоляция колодцев

Оголовок колодца покрыт гидроизоляционным слоем

Работу по проведению внешней гидроизоляции колодца необходимо проводить в следующей последовательности.

Освободите от грунта внешнюю поверхность бетонной колодезной шахты. Необходимо «оголить» около 3-4 метров в глубину.

Проведите обследование внешней поверхности. Любые места с рыхлой бетонной поверхностью необходимо удалить. Для этого можно использовать как отбойный молоток, так и обычную физическую и простую кувалду.

Очистите внешнюю поверхность колодезной шахты от любой грязи, разрушений, наслоений, растительности, колоний микроорганизмов или плесени. Для этого хорошо использовать металлическую щетку – ручную или в виде насадки на дрель. После механической очистки сметите образовавшуюся пыль.

Если в ходе очистных работ обнажилась металлическая арматура, ее концы необходимо зачистить от ржавчины и обработать антикоррозийным составом.

Приступаем непосредственно к гидроизоляции. Для этого можно использовать две наиболее распространенных технологии.

Защищаем поверхность при помощи рулонной гидроизоляции

• На внешнюю поверхность колодца наносится грунтовочный слой. Он обеспечит надежное сцепление между бетонной поверхностью и слоем гидроизоляции. Как грунтовку можно использовать и раствор битума с бензином. Его необходимо нанести в три-четыре слоя. При использовании такого раствора тщательно соблюдайте меры пожарной безопасности.
• После высыхания грунтовочного слоя приступаем непосредственно к изолирующим работам. Заполняем цементно-песчаным раствором крупные выбоины и каверны, формируем максимально ровную внешнюю поверхность. Кроме классической цементно-песчаной смечи, можно использовать раствор цемента с густым клеем ПВА.
• Проводим еще одно грунтование поверхности.
• Обмазываем наружные стенки колодезной шахты мастикой на основе битума или гудрона.
• На битумный слой при помощи паяльной лампы наклеивается три-четыре слоя рулонной гидроизоляции. Листы должны быть расположены внахлест, так чтобы швы в одном слое не совпадали со швами в другом слое. Дополнительно швы между листами рубероида также промазываются битумно-гудронной мастикой.

Цены на рулонную гидроизоляцию

Проводим гидроизоляцию с пропиткой

Жидкая гидроизоляция с пропиткой

• После зачистки наружной поверхности при использовании этого способа ее грунтование не производится.
• Увлажняем наружную поверхность шахты водой, а затем наносим на нее специальную гидроизоляционную пропитку (например, продающуюся под торговой маркой «Пенетрон»). Такие составы не только защищают поверхность, но и глубоко проникают внутрь структуры бетона.
• Второй слой пропитки наносится через трое суток после нанесения первого.

Торкетируем внешнюю поверхность колодезной шахты

• Данный способ гидрозащиты производится с использованием цементной пушки. После обнажения бетонной поверхности шахты и ее зачистки, на нее при помощи пушки наносится цементный слой толщиной до 7 миллиметров.
• Созревание слоя происходит в течение пары недель, в это время каждый день его необходимо проливать водой для защиты от пересыхания.
• После этого наносится еще один слой цемента.

При проведении гидроизоляции любым способом, она должна покрывать всю внешнюю поверхность колодезной шахты от дна котлована до верхнего торца.

После проведения гидроизоляционных работ производится обратная засыпка котлована. Для этого целесообразно использовать смесь гравия с жидкой глиной. Такой раствор создаст дополнительный барьер для проникновения грунтовых вод.

Вокруг оголовка шахты заливается отмосток из бетонного раствора. Он должен иметь наклон от стенок колодца к периферии.

Непосредственно под отмостками можно укладывать слой чистой размятой глины, который будет являться надежным гидроизолирующим барьером.

Схема обустройства оголовка колодца

Напыляемый барьер от воды

Этот вид изоляции позволяет создавать монолитный бесшовный слой. Водоотталкивающие эмульсии разбрызгивают на поверхность бетонных колец под высоким давлением. Состав проникает в расколы, трещины, поры и полностью их заполняет, блокируя стоки в замкнутом пространстве.

В составе для напыления имеется полимерный композит, вода и наполнители такие как тальк, карбонат кальция, двуокись титана, сульфат бария.

Применение гидроизоляции, наносимой путем напыления, дает много преимуществ:

• Быстрота выполнения.
• Отличная адгезия с бетонной поверхностью.
• Быстрое застывание.
• Долговечность. Эксплуатируется до 20 лет без потери первоначальной эффективности.
• Устойчивость к быстрой смене температур.

Напыляемая гидроизоляция значительно улучшает эксплуатационные характеристики септика, предотвращая, тем самым проникновение сточных вод в окружающий конструкцию грунт.

Этот вид гидроизоляции обеспечивает сцепление с поверхностью бетонных колец на молекулярном уровне. Наносить ее можно поверх старого слоя методом распыления. Главное, удалить перед этим лишнюю влагу с поверхности.

Обмазочные составы для защиты септика

По сравнению с другими технологиями гидроизоляции, преимуществом применения обмазочных материалов является то, что их можно нанести на поверхности с любой геометрией. Никаких специальных аппаратов и механизмов при этом не требуется.

Классификация водоотталкивающих материалов

Существует 4 группы обмазочных составов, отличающиеся основой, в качестве которой применяют:

К 4-й группе относят мастики, содержащие в своем составе герметики. Независимо от основы, обмазочная гидроизоляция заполняет малейшие трещины, устраняет дефекты и делает поверхность монолитной.

Некоторые марки битумно-полимерных мастик содержат летучие токсические соединения. Иногда они провоцируют расстройства нервной системы, приводят к отравлениям, следовательно, работать нужно только пользуясь средствами защиты — респиратором, перчатками, специальной робой.

Если подземные воды находятся на большой глубине, то усиливают изоляцию нижнего кольца септика. Если они залегают высоко, то усилению подлежит герметизация верха конструкции.

В битумно-полимерной мастике содержатся полимерные добавки и латекс, из-за наличия которых характеристики материала меняются в лучшую сторону. При нанесении ее на поверхность, создается эластичный, очень прочный слой, сохраняющий свои качества при низких температурах. Но чтобы битумно-полимерный состав работал, наносить его нужно в несколько слоев.

Стоит мастика относительно недорого, нанести ее можно самостоятельно, а если где-то появятся протечки, то слой легко восстановить.

Кроме этого, по сравнению с другими технологиями гидроизоляции, преимуществом применения обмазочных материалов является то, что их можно нанести на поверхности с любой геометрией.

Никаких специальных аппаратов и механизмов при этом не требуется. Различают мастику с битумной основой и с добавками в виде полимеров для холодного и горячего нанесения.

Мастику для нанесения горячим методом сначала разогревают до 160 градусов С, чтобы битум перешел в пластическое состояние. После им покрывают поверхность бетонных колец. Холодные составы разбавляют растворителем, который испаряется после отвердевания изоляционного слоя.

Выделяют мастики одно- и 2-компонентные. Битум, полимер присутствует в их составе обязательно, а добавки, обеспечивающие индивидуальные свойства, бывают разными. В зависимости от второго компонента составы называют: битумно-латексными, битумно-каучуковыми, битумно-масляными, битумно-полиуретановыми.

Полиуретан и каучук делают материал особо эластичным. Покрытие хорошо растягивается, не образуя трещин. Смесь с каучуком наносят холодным способом. Она обладает антисептическими свойствами и высокой теплостойкостью.

Обмазочные средства гидроизоляции колодца

По своей эффективности обмазочные материалы не уступают рулонным. Но они гораздо удобнее в нанесении. Вязкая текстура мастик с полимерными, битумными или латексными компонентами позволяет создать тонкий прочный слой. Независимо от температурных условий и степени увлажнения земли вокруг колец, защитная пленка остается надежным препятствием для проникновения грунтовой и поверхностной воды. Для работы с такими средствами необходимо тщательно изучить инструкцию и соблюдать все тонкости технологии.

Очень важный этап гидроизоляции обмазочными средствами – это предварительная обработка поверхности. Бетонные кольца очищают от остатков растений, грунта, глины и наносят грунтовку. При помощи шпателя или кисти обрабатывают всю площадь колодца тщательно и без пропусков. После застывания первого слоя наносят еще один.

Недостаток обмазочной гидроизоляции для колодцев кроется в том, что специфические компоненты, использованные при производстве таких смесей, могут насыщать воду небезопасными химическими веществами. Поэтому обработку битумом или мастиками выполняют только снаружи бетонных колец.

• простота применения;
• недорогая стоимость;
• бесшовная поверхность защитного покрытия.

Назначение – внутренняя гидроизоляция для технических колодцев и внешняя – для колодцев любого типа.

Устройство глиняного замка

Хороший результат дает обработка колец битумной мастикой с последующим устройством глиняного замка. Имеется ввиду, что пространство между бетонными кольцами и грунтом наполняют глиной без всяких примесей. Нужен он для того, чтобы после таяния снега или сильного ливня вода не попадала в септик.

Делать его рекомендуют не сразу, а после того, как грунт осядет и уплотнится. Замок, сделанный раньше, будет разрушен при проседании грунта. Глину засыпают небольшими слоями, каждый раз тщательно утрамбовывают. По всей поверхности материал должен прилегать. Не допускаются малейшие пустоты, иначе проделанная работа не даст результата.

Технология нанесения защитного слоя

Гидроизоляция колодца, выполненного из железобетонных колец, может существенно отличаться в зависимости от времени ее проведения. Так на этапе возведения резервуара подготовка заключается только в очистке поверхности от пыли и различных загрязнений.

В случае работы с действующим колодцем требуется обеспечить полное освобождение резервуара, его просушку и очистку. При выполнении гидроизоляции и обработки швов своими руками лучше всего выбирать наиболее простые в исполнении методы защиты, например, мастики и обмазочные материалы, а также их сочетание с мембранами.

Подготовка поверхности

После осушения колодца вся его поверхность очищается от старого гидроизоляционного материала, а также остатков грунта, песка и пыли. Для улучшения адгезии выбранного композита всю площадь резервуара можно покрыть специальными грунтовками.

Расстояние между соседними кольцами очищается от старого раствора и дополнительно грунтуется. Нельзя забывать, что именно в местах стыков может происходить основная утечка стоков или просачивание поверхностных вод внутрь резервуара.

При первой обработке необходимо только тщательно очистить поверхность всего резервуара и дополнительно прогрунтовать.

Нанесение изоляционных композитов

Любой обмазочный материал наносят в 2 или 3 слоя, обеспечивая их надежное крепление за счет дополнительного армирования полиэфирным волокном. Для первичного нанесения в композит вводят 4 массовых части бензина, уайт-спирита или другого разрешенного растворителя на 1 часть мастики. Приготовленный материал лучше всего наносить кистью или валиком.

Через 2 — 4 часа после нанесения перед полной полимеризацией на поверхность гидроизоляции укладывается армирующее полотно и наносится второй слой композита. Разведение его уже не требуется, поэтому мастику лучше всего нагреть и наносить шпателем. В результате второй слой проникает в первый, а полиэфирные волокна обеспечивают надежное крепление изоляционного материала.

Мембраны и пленки выпускаются с уже нанесенным клеящим слоем, поэтому их необходимо только прижать к поверхности и разгладить для удаления зажатого воздуха. Их крепление выполняется после того, как нанесенная мастика затвердела, то есть через 24 часа после нанесения обмазочных композитов.

Чаще всего мембраны используются для защиты внутренней поверхности колодца от эмиссии органических веществ из слоя гидроизоляции. Такая обработка необходима для резервуаров, обеспечивающих водоснабжение.

Защита швов и стыков

Обработка швов ведется до нанесения слоя гидроизоляции по всей поверхности колодца. После сборки отдельных колец швы дополнительно заделываются классическим раствором из 1 массовой части цемента и 3 частей песка с введением 1 – 2 % жидкого стекла или 0,1% кремнийорганического гидрофобизатора. Подобная обработка обеспечивает дополнительную защиту пространства между кольцами.

Отверстия под водопроводные трубы обрабатываются в самом конце. Гидроизоляция этих элементов выполняется в несколько этапов, после установки соединительных муфт.

Изоляция основания

Канализационные колодцы для приемки сточных вод и первичного осаждения необходимо дополнительно защитить у основания

Важно провести гидроизоляцию и герметизацию швов именно в месте соединения первого кольца и бетонного постамента

Внимание к основанию позволит избежать протечек стоков и защитит почву и грунтовые воды от заражения болезнетворными бактериями

Тщательно выполненная защита колодца обеспечит длительную службу всего сооружения, а также существенно упростит его техническое обслуживание.

Рулонная гидроизоляция поверхности септика

Этот вид материала используют для гидроизоляции внешней поверхности колец из железобетона. Вначале, для улучшения адгезии, поверхность колец грунтуют, применяя составы типа «Betokontakt».

Когда слой подсохнет, на стенках септика устраняют видимые дефекты, заполняя впадины и каверны раствором, включающим цемент, песок и клей ПВА. Между кольцами заделывают швы. Когда ремонтные заплатки подсохнут, их грунтуют.

Для закрепления рулонного материала на поверхности колец, стенки обмазывают гудроновой или битумной мастикой, а после приклеивают гидроизоляцию. Одного слоя недостаточно, практикуется делать слоя 3-4. В конце берут мастику и наносят ее на швы между полосами.

Выгребная яма и ее гидроизоляция

Отсутствие централизованной канализации становится причиной монтажа на загородных участках всевозможных видов локальных очистных объектов. Но иногда вместо дорогого автономного сооружения достаточно установки простого выгреба. Тем более, что справиться с его сооружением вполне возможно самостоятельно.

В статье мы отобразили подробную информацию о том, как выполнить обустройство выгребной ямы на участке, каких правил и норм стоит придерживаться при организации сливного сооружения. Мы описали наиболее популярные и практичные решения, а также привели пошаговые инструкции их реализации.

Виды современных выгребных ям

Сегодня функциональная нагрузка сливной ямы заметно выросла, так как наличие домашней канализации и элементарной системы подачи холодной воды увеличивает объем стоков в несколько раз. В связи с этим появились новые модификации канализационных сооружений, более объемные и совершенные с точки зрения переработки отходов.

Схема дачного туалета из прошлого века. Роль гидроизоляционной защиты играет простой глиняный замок, следовательно, существует риск проникновения канализационных отходов в почву Вспомните, как раньше выглядела сливная яма – небольшой колодец, в который методично сливали все отходы до полного его заполнения. Стенки колодца выстилали досками, выкладывали камнями или укрепляли другим подручным материалом. Когда уровень стоков становился максимальным – вызывали ассенизаторскую машину для откачки.

Если установлен накопительный септик — герметичная емкость, которая периодически опустошается с помощью ассенизаторов. К месту его монтажа необходимо провести подъездную дорогу Конечно, ни о какой экологии или защите среды от загрязнения в те времена речи не шло. Но сегодня все хотят сохранить чистоту почвы на участке, поэтому строго следят за герметизацией очистных сооружений.

Производители выбирают материалы, которые не требуют длительной установки или специальной гидроизоляции. Примером современных моделей служат объемные полимерные резервуары.

Большая пластиковая емкость – это своеобразный отстойник с одной, двумя или более камерами для канализационных сливов. Переработка стоков в них осуществляется с помощью анаэробных микроорганизмовНе потеряли популярности монолитные одно- и двухсекционные сооружения из бетона, а также установки из одного, двух или даже трех бетонных колодцев. Выбор объясняется относительной простотой монтажа (заливки) и приличным (до 30 лет) сроком службы.

Схема простейшего септика для дачи — фильтрующего колодца из бетонных колец с пропускающим и очищающим стоки гравийно-песчаным дном, трубой вентиляции и люком для прямого доступа Смысл выкладывать шахту кирпичом исчез, потому что установить несколько колец гораздо проще, чем создавать прочную кирпичную кладку. Основным качеством новых устройств становится герметичность, предохраняющая почву от загрязнения стоками.

Выбор места с учетом санитарных норм

При устройстве новой выгребной ямы следует ориентироваться на требования, изложенные в СНиП. Конечно, для удобства использования хотелось бы ее расположить поближе к дому. Однако расстояние от фундамента до резервуара должно составлять минимум 10 м.Берутся во внимание форс-мажорные обстоятельства, связанные с нарушением герметичности и фундамента, и накопительной емкости.

Схема, на которой обозначены минимально допустимые расстояния от выгребной ямы до важных объектов. При составлении проекта не следует забывать и про аналогичные объекты на соседних участках При планировании также учтите, что ограда, очерчивающая границы участка, должна находиться на расстоянии не ближе 4 м, а проезжая часть – не ближе 5 м.

Самый большой интервал – до источника воды (скважины или колодца) – не менее 25 м, при рыхлой песчаной почве – до 50 м. Если неподалеку находится водоем со стоячей водой (пруд или озеро), то и его необходимо учитывать – 30 м.

Бетонные кольца – актуальный вид материала

None Мало того, кроме основных деталей они изготавливают кольца, оборудованные дном, отдельные горловины, перекрытия и верхние сегменты с люком. Рассмотрим два варианта строительства выгребных ям, с дном и без дна.

Поглощающий колодец из бетона

Открытый резервуар без дна, другими словами, поглощающий колодец – это комбинированный вариант, напоминающий обычную накопительную емкость, но действующий по принципу фильтрующего элемента септика.

Отсутствие нижней плоскости и песчано-гравийный дренирующий слой являются условием частичной фильтрации сточных вод: часть жидкости уходит в грунт, поэтому услуги ассенизаторов требуются гораздо режеСуществуют условия, при которых следует избегать строительства сооружения с «открытым» дном:

• уровень грунтовых вод должен находиться как минимум на 100 см ниже основания канализационного колодца, иначе сточная жидкость смешается с подземными водными горизонтами, что станет причиной загрязнения почвы вредными веществами;
• тип почвы должен соответствовать требованиям фильтрации, то есть быть водопроницаемым: песчаным, гравийным или галечниковым с большим м песка. Скальные породы, суглинки и глины не обладают подобными свойствами и со временем может стать непреодолимым барьером для стоков.

При соблюдении условий можно соорудить колодец самостоятельно. Из-за большого веса бетонных заготовок потребуется аренда автокрана или другого манипулятора для монтажа колец, а также бригада рабочих, чтобы сократить время строительного процессаПорядок работ:

• Рытье котлована на глубину, равную общей высоте колец (2-х или 3-х) плюс полметра на дренажный слой и 20-30 см на обустройство горловины.
• Укладка фильтрующего основания из сыпучих материалов – песка, гальки, щебня, гравия. Например, нижний слой – песок, верхний – крупный щебень. Для эффективности очистки можно использовать пеорированное бетонное основание или геотекстиль.
• Монтаж колец с помощью крана.
• Присоединение канализационной трубы в заранее проделанное пеоратором отверстие;
• Гидроизоляция колодца – заделка швов, стыков, соединений;
• Обратная засыпка и трамбовка грунта по периметру ямы.

Особое внимание следует уделить гидроизоляции выгребной ямы. Фиксацию трубы лучше производить с применением тройника с последующей заделкой герметиком всех соединений.

Варианты использования гидроизолирующего материала Пенетрона, который применяется для гидроизоляции монолитных и сборных конструкций из бетона, и сопутствующих средств – Пенекрита, Пенелага, ВатерплагаДаже при использовании бетонных колец с замковым соединением их необходимо герметизировать с внутренней и внешней стороны. С наружной стороны можно использовать оклеечный битумный рулонный материал, который укладывается в несколько слоев, с внутренней – комбинацию Пенетрона и Пенекрита или цементный раствор Аквабарьер.

Чтобы обеспечить процесс откачки, в верхней части необходимо обустроить люк с плотно закрывающейся, утепленной крышкой.

Накопительный резервуар из колец

Высокий уровень грунтовых вод (достаточно частое явление) не позволяет устанавливать канализационные колодцы без дна, поэтому наиболее удачным вариантом будет устройство простой накопительной емкости. Можно использовать пластиковый резервуар или большую полимерную бочку, но мы рассмотрим проект из бетонных колец.

Конструкция накопителя напоминает устройство предыдущей модели, но в отличие от фильтрующего колодца, у данного резервуара дно глухое, водонепроницаемое. Это значит, что единственным способом его очистки является откачка стоков ассенизаторами Удобно то, что практически все детали можно приобрести в готовом виде. Стоимость одного колодезного кольца диаметром 110 см (толщина стенки – 16 см, высота – 89 см) – от 1500 до 2000. 6-сантиметрового добора – 250-300 и т.д., следовательно, вся конструкция в сумму, не превышающую 10 000

• Устройство котлована (на 50-80 см шире колодца) с одновременной прокладкой траншей под канализационные трубы.
• Монтаж и утепление трубопровода.
• Засыпка и утрамбовка песчано-щебневой подушки (30-40 см в толщину).
• Монтаж бетонного днища (строго горизонтальный, с проверкой по уровню); вместо готового элемента можно соорудить армированную стяжку.
• Установка бетонных колец с помощью подъемного крана.
• Гидроизоляция стыков резиновой лентой, бетонным раствором с добавлением жидкого стекла.
• Обмазка внутренних швов битумной мастикой, внешних – оклеечной битумной гидроизоляцией. Обратная засыпка.
• Монтаж верхней плиты с отверстием для люка, фиксация крышки.

Одним из продуктов бактериальной переработки отходов является опасный газ метан. Чтобы предупредить его концентрацию, а заодно обеспечить доступ воздуха к стокам, колодец оборудуют вентиляционной трубой. Используя бетонные кольца, можно соорудить двухкамерный септик, подробнее – в этой статье.

Бюджетный вариант из резиновых покрышек

Преимуществами данного проекта являются доступность, экономичность, простота установки, минусами – недолговечность, отсутствие хорошей герметизации, «одноразовость» конструкции. Отремонтировать или модифицировать установленное сооружение невозможно.

Основной строительный материал – б/у автомобильные или тракторные покрышки – можно собрать за несколько лет или приобрести в автосервисе. Для ямы, рассчитанной на семью из 3 человек, потребуется 9-10 штук Первым этапом является выемка грунта и устройство ямы. Глубину можно вычислить, зная количество шин, ширину – положив одно изделие на землю и очертив вокруг него окружность, прибавив 30-40 см. Когда котлован будет готов, необходимо сделать дренажное отверстие. Его высверливают в центре ямы при помощи бура.

В отверстие вставляют трубу так, чтобы она поднималась над основанием примерно на 100-120 см. Метровый запас предохраняет дренажный слив от забивания крупными твердыми частицами, которые скапливаются на дне. Чтобы жидкость свободно поступала в отвод, его бока дополнительно пеорируют, а верхний конец покрывают защитной сеткой. Дно вокруг трубы покрывают гравием или щебнем.

Чтобы канализационные отходы свободно стекали вниз, не задерживаясь в резиновых складках, внутренние обода шин рекомендуют срезать, используя нож или электролобзикПокрышки укладывают одна на другую, промазывая места соединения герметиком. Примерно во 2 или 3 покрышке сверху вырезают отверстие и вставляют конец канализационной трубы, ведущей от дома, место соединения также тщательно герметизируют.

Сверху конструкцию закрывают самодельной крышкой из пластика или дерева с небольшим вырезом (диаметр = 10 см) для вентиляционной трубы. Дополнительная информация о целесообразности такого решения, выбору и подготовке покрышек, а также сооружению из них выгребной ямы представлена в статье – Сливная яма из покрышек своими руками: пошаговая инструкция по обустройству

Установка пластиковой емкости

Главный плюс монтажа полимерного резервуара – отсутствие дополнительных строительных мероприятий. Достаточно вырыть котлован, присоединить канализационные коммуникации, закопать – и выгребная яма готова. Транспортировать пластиковую емкость также несложно, так как, в отличие от бетонных конструкций, она имеет небольшой вес.

Полимерные резервуары отличаются формой и размерами. Для семьи из 2 человек, изредка посещающих дачу, потребуется бочка сравнительно небольшого объема – 100-150 лПодойдет и металлическая бочка, но она уступает пластиковым емкостям по своим характеристикам, так как подвержена коррозии, следовательно, достаточно быстро проржавеет и выйдет из строя.

Перед установкой в котлован емкость необходимо подготовить – сделать пеорацию по всей поверхности. Для этого электродрелью высверливаем отверстия в шахматном порядке, интервал между отверстиями – 15-20 см. Пеорация необходима для устройства естественного слива жидкости, это своеобразный фильтр.

Размеры котлована рассчитываем до установки бочки: она должна полностью находиться в грунте, кроме верхней части с арматурой – для контроля и откачкиВ верхней части или сбоку (в зависимости от подведения канализационной трубы) вырезаем отверстие и устанавливаем фланец. Специальными полимерными герметиками тщательно промазываем все стыки и соединения.

Можно использовать битумную мастику, которая играет роль дополнительной гидроизоляции. Желательно, чтобы трубы и фитинги были тоже из пластика.

Чтобы защитить емкость от попадания частичек грунта, используем геотекстиль. Он прекрасно справляется с функцией фильтрования, не поддается гниению и быстрому износу. Оборачиваем резервуар со всех сторон рулонным геотекстилем, закрепляем его у горловины синтетическим шнуром.

Устанавливаем бочку в подготовленный котлован, присоединяем к коммуникациям. Уклон труб позволяет стокам естественным путем поступать в резервуар. Свободное пространство по бокам засыпаем песчано-щебневой смесью, сверху присыпаем грунтом. Очистку мини-септика необходимо производить, ориентируясь на степень заполнения.

Процесс установки накопительной емкости для полной откачки стоков выглядит несколько иначе. Он предполагает погружение в грунт абсолютно герметичной емкости, которую используют для накопления коричневых и смешанных масс. По мере накопления, равной примерно трети объема, вызывают ассенизаторов для опорожнения накопителя.

Этап 1: Перед разработкой котлована проводится разметка участка работ согласно плану устройства канализации с накопителемЭтап 2: Котлован разрабатывается до глубины, достаточной для погружения пластиковой накопительной емкости. Ширина и длина выработки учитывает отступ от емкости 50 см по ее периметруЭтап 3: К котловану подводится траншея для укладки и подключения к емкости канализационной трубы. Дно котлована трамбуют, предварительно увлажнив для повышения плотности трамбовкиЭтап 4: Выведенная из дома канализационноая труба укладывается с уклоном в сторону накопителя, чтобы его соблюсти сооружение канализации лучше начать с нееЭтап 5: В канализационную трассу включается смотровой колодец, необходимый для обслуживания и контроля работы системы. Ставят его так, чтобы удобно было производить прочистку в обе стороны от колодцаНа утрамбованное выровненое дно котлована устанавливается накопительная емкость. Если не проводилось якорение, то котлован засыпают песчано-бетонной смесьюЭтап 7: Перед заполнением котлована емкость на треть заполняется водой, смесь засыпают послойно по 30 см и трамбуют. По достижении уровня заполнения емкости, воду заливают еще на треть, затем котлован заполняют до этого уровня и так далееПоверхность вокруг накопительной емкости желательно обустроить бетонной плитой, соорудив перед ее заливкой опалубкуРазметка котлована для установки емкостиРазработка котлована под накопительПодводка траншеи для канализационной трубыПрокладка наружной ветки канализацииСмотровой колодец автономной канализационной сетиПогружение пластикового накопителя в котлованЗаполнение котлована с накопительной емкостьюБетонная плита вокруг пластиковой выгребной ямы

Строительство ямы из монолитного бетона

Не всегда готовые емкости подходят по форме или размеру, к тому же стоимость качественных объемных септиков устраивает далеко не всех, поэтому до сих пор практикуют такой способ устройства выгребной ямы, как строительство монолитного одно- или двухкамерного бетонного резервуара. Познакомимся с инструкцией по его изготовлению.

Как правильно вырыть котлован

При строительстве можно не ограничиваться однокамерным сооружением, так как принципиальной разницы или дополнительной сложности во время устройства второго отделения не возникнет. Придется вырыть котлован в два раза объемнее и приготовить больше строительного материала для опалубки и заливки.

Первое отделение септика предназначено для осветления стоков, второе – для фильтрации.

Схема монолитного бетонного двухкамерного септика объемом 5000 л, усиленного армированием и оборудованного гидроизоляцией, рассчитанного на большое количество пользователей (до 8 человек) Первый этап – рытье котлована необходимых размеров. Существует два варианта выемки грунта – вручную или с помощью строительной техники. Первый способ длительный, но более аккуратный, второй – быстрый, но затратный и не совсем подходящий для последующей опалубки.

Дело в том, что для поддержки деревянных щитов необходимы ровные края ямы. Если почва достаточно твердая, стабильная, то опалубочную конструкцию можно сделать односторонней.

Вторая камера септика – фильтрующая, следовательно, часть котлована необходимо углубить и оборудовать песчано-гравийной подушкой толщиной около 30 см. Стенки следует выровнять, но если грунт рыхлый, придется строить двухстороннюю конструкцию, как под фундамент.

Для сооружения монолитной выгребной ямы из бетона по аналогии со всеми методами разрабатывается котлован, в который вводим канализационный трубопроводСтенки и дно котлована выстилаем армированным полиэтиленом, устраиваем решетку из арматуры 8-10 мм, прутки в решетку вяжем проволокойИз обрезной доски-дюймовки сооружаем опалубку в которую будем заливать раствор для формирования стенокВыдержав по минимуму 14 дней (лучше 28), снимаем опалубку и утрамбовываем дно внутри сооружения перед заливкойЗаливаем бетон на дно конструкции, уложив предварительно армирующую сетку. Вверху из уголка собираем основу для устройства перекрытияНа собранную из уголка конструкцию укладываем вырезанные из фанеры панели, в одной из которых делаем отверстие для вентиляционной трубыУкладываем на поверхность перекрытия мятую глину в качестве гидро- и пароизоляциионной защиты конструктивных элементовСооружаем вокруг люков, предназначенных для откачки стоков из ямы, кирпичные стенки. Заливаем верх котлована бетонным раствором, после отвердевания которого засыпаем сооружение песком, не доходя 10 см до верхней кромки люковРазработка котлована для монолитной конструкцииГидроизоляция и армирование объекта канализацииСтроительство опалубки для заливки стен конструкцииТрамбовка дна в пределах отвердевших стенокУстановка несущих деталей верхнего перекрытияУкладка фанеры на конструкцию из металлического уголкаФормирование верхнего перекрытия бетонным растворомОбустройство горловины выгребной ямы

Возведение деревянной опалубки

Чтобы подземная влажная среда минимально воздействовала на бетонное сооружение, перед установкой опалубки котлован покрываем рулонным геотекстилем. Полотно располагаем так, чтобы движение жидкости было направлено в сторону почвы. Отдельные куски необходимо скрепить, а края должны выступать наружу примерно на 40 см.

С внешней стороны монтируем металлический каркас: для армирования подойдут стальные прутья, толстая проволока, сетка от старых кроватей. Металлические детали можно заменить стеклопластиком. Выполняя заливку, необходимо следить, чтобы раствор полностью закрыл железные элементы, иначе коррозия станет причиной образования трещин.

Сами по себе панели и доски держаться не будут, поэтому для их фиксации следует соорудить распорки из брусьев или металлических отрезков. В местах примыкания труб необходимо заранее сделать закладные. Расстояние от опалубки до стенки котлована – около 20-25 см (будущая толщина стенки септика) Если конструкция двусторонняя, то данное расстояние выдерживается между двумя стенками по всему периметру.

В процессе бетонной заливки не забываем про места перелива и входного отверстия: первое должно находиться ниже второго примерно на полметра.

Бетонная заливка и гидроизоляция

Готовим раствор по следующей схеме: на каждые 200 кг цемента – 300 кг песка, 100 л воды, 2,5 л суперпластификатора (в жидкой форме). Если необходим наполнитель – добавляем небольшое количество щебня мелкой фракции.

Бетон никогда не заливают на весь объем. Если хотите, чтобы конструкция была прочной и служила годами, производите заливку слоями, каждый из которых не толще 40-50 см. В ином случае в материале образуются пустоты, которые станут причиной скорого разрушения сооружения. Чтобы сделать массу более плотной, используем вибратор.

Специалисты рекомендуют оборудовать перелив тройником, который снизит риск возникновения засора и исключит попадание крупных частиц во второй фильтрационный отсек. По ходу застывания бетонной массы будут появляться мелкие трещинки, которые необходимо замазать этим же раствором. После полного высыхания можно увеличить герметичность камер и произвести дополнительную внутреннюю гидроизоляцию.

Последний этап бетонирования – устройство верхнего перекрытия. Оно устанавливается после полного высыхания стенок (необходим период от 10 дней до 2 недель). Порядок действий:

• монтаж металлического профиля – уголков;
• укладка основания – плоского шифера или деревянных досок;
• настил рубероида с последующим армированием;
• заливка бетоном.

Не забываем, что необходимо 2 отверстия под люки (по числу камер).

Обратная засыпка и наружное оформление

Перед обратной засыпкой производим гидроизоляцию – наносим на все бетонные поверхности, внутренние и наружные, слой битумной мастики. Она защитит бетон от проникновения влаги и быстрого разрушения. В северных регионах необходима дополнительная теплоизоляция. Для утепления камер с наружных сторон вдоль стен укладываем куски пенопласта или экструдированный пенополистирол, затем оставшееся пространство засыпаем грунтом.

Один из вариантов оформления люков – установка фабричных полимерных изделий. Преимущества готовых люков: оптимальные размеры, плотное примыкание крышки, аккуратный внешний видНе забываем про вентиляционную трубу. Для ее выхода устраиваем отдельное отверстие или оборудуем люк. Более эффективную работу септика обеспечивает комплект из двух труб, одна из которых нагнетает свежий воздух, а вторая служит для вывода накопившихся газов. Трубы должны возвышаться над уровнем грунта на 40-60 см.

Пошаговый инструктаж строительства монолитного бетонного септика описан здесь.

Выводы и полезное видео

Обучающие видеоролики – прекрасная возможность пополнить свои знания интересной и полезной информацией. Практические советы – этапы устройства выгребной ямы:

Компактный септик из покрышек своими руками: Яма из монолитного бетона – видео-инструкция и краткий обзор:

Как видите, самостоятельно сделать накопительную емкость или простейшую очистную станцию совсем несложно, некоторые виды выгребных ям по силам оборудовать даже одному человеку. Однако не забываем, что консультация с экспертом в области канализационных систем повысит шансы создания максимально функционального и эффективного сооружения.

Поделитесь с читателями вашим опытом сооружения и обустройства выгребной ямы. Пожалуйста, оставляйте комментарии к статье и задавайте интересующие вас вопросы. Форма обратной связи расположена ниже.

Самым первым пунктом автономной канализации на участке очень часто оказывается выгребная яма без дна. Сделать ее не сложно. Поскольку конструкция такого канализационного сооружения предельно проста, она не требует особых строительных навыков и не имеющихся в продаже материалов.

Но все же небрежность при строительстве такого полезного объекта может обернуться большой бедой. В представленной нами статье подробно описаны правила устройства очистного пункта независимой канализационной системы. Приведены нюансы его эксплуатации и обслуживания.

Принцип работы ямы без дна

Выгребная яма представляет собой накопитель серых отходов человеческой деятельности, т.е. стоков, образующихся при выполнении бытовых действий, приготовлении пищи и приеме гигиенических процедур.

Ее устраивают на некотором (определенном санитарными нормами) расстоянии от дома. Для устройства такой канализации нужно выкопать яму, укрепить и защитить от влаги ее стены, установить верхнее перекрытие, а также подвести к емкости канализационную трубу.

В выгребных ямах без дна нижнюю часть не герметизируют. Здесь устанавливают фильтр из песка и гравия, через который жидкие стоки медленно просачиваются в грунт, где производится их окончательная очисткаСточные воды поступают внутрь емкости, а перекрытие надежно защищает окружающих от неприятных запахов. Отстоявшаяся жидкая составляющая сточных масс просачивается в нижележащие грунтовые слои, а твердые включения оседают на поверхности песчано-гравийного фильтра.

Со временем резервуар наполняется нерастворимым твердым осадком, и его содержимое необходимо удалять. Для этого используют специальную ассенизаторскую машину, хотя небольшую по объему яму можно вычистить и с помощью обычного ведра.

Стоки внутри ямы с течением времени немного изменяются по составу. Частично они перерабатываются микроорганизмами, твердые фракции превращаются в осадок, а жидкая часть отделяется. С целью уменьшить количество стоков, чтобы пользоваться услугами ассенизаторов как можно реже, яму делают “без дна”.

Стены емкости для серых стоков тщательно заделывают, а на дне оставляют просвет с грунтом. Сверху на грунте делают фильтр из природных материалов: песка, щебня и гравия. Жидкая часть стоков медленно просачивается в грунт, а твердые фракции остаются внутри канализационной емкости.

Сточные воды, проходя через фильтр, получают дополнительную очистку. Окончательно жидкие отходы перерабатываются в толще грунта с помощью микроорганизмов, которые там обитают.

Для того чтобы ускорить и усилить процесс переработки в яму добавляют биологические средства, в основе которых заложено действие природных бактерий. Подобные препараты используют и внутри накопительных герметичных выгребных ям, для выполнения биологической очистки сточных вод и уменьшения объема осадка.

“Бездонная” канализация конструкция очень удобна. Она позволяет удалять жидкую часть стоков естественным и безопасным путем. В результате емкость наполняется медленнее, и оплачивать услуги ассенизаторов приходится не так часто.

Интересной вариацией ямы без дна является система доочистки в виде фильтрующего колодца. Ее устанавливают после септика-отстойника, в котором производится первичная переработка стоков.

Выгребная яма без дна может играть роль части конструкции, которая состоит из двух камер: герметичной и проницаемойОбе секции соединены переливной трубой. Сначала стоки попадают в герметичный отдел канализации.

Здесь отходы отстаиваются, твердые фракции оседают на дно, легкие технические загрязнения скапливаются наверху, а так называемые “серые стоки”, т.е. очищенная от перечисленных загрязнений вода, достигают уровня перелива и перемещаются в емкость без дна. Сточные воды фильтруются и утилизируются в грунт, как было описано ранее.

Использование специальных микроорганизмов превращает конструкцию почти в полноценный септик, который функционирует на основании схожих принципов.

Такое двух- или даже трехкамерное сооружение имеет смысл делать только для дома, в котором проживает значительное количество людей, в связи с чем планируется получать большой объем стоков. А для летней дачи можно устроит относительно небольшую выгребную яму.

Расчеты и технические нормы

Чтобы выгребная яма функционировала правильно, нужно грамотно подобрать место и рассчитать объемы емкости. Для начала следует помнить, что согласно санитарным нормам такое сооружение нельзя использовать участках, где грунтовые воды пролегают высоко. Дно емкости должно находиться выше этого уровня по минимуму на 1 м.

Приблизительный расчет объемов ямы можно выполнить на основании усредненного норматива: 0,5 куб. м на каждого человека, который проживает в доме постоянно. Глубина выгреба обычно варьируется в пределах двух-трех метров. Это продиктовано особенностями работы илососов, которые не обслуживают сооружения глубже трех метров.

Расстояние, на котором должна находиться выгребная яма без дна от различных объектов на участке, продиктованы соображениями безопасности на случай, если стоки попадут в грунтЕще необходимо учесть следующий момент: очистку ямы производят при заполнении емкости на две трети общего объема, а не до самого верха. Размеры этих двух третей лучше всего сделать кратными размерам емкости илососа.

Это выгодно, поскольку ассенизаторы берут оплату не за количество откачанных стоков, а за каждый конкретный выезд, т. е. придется оплатить даже вывоз небольшого количества стоков по полной стоимости.

На разных грунтах существуют разные нормативы для размещения выгребной ямы. Обычно рекомендуется помещать это сооружение на расстоянии не менее пяти метров от жилого дома и не менее 25-50 метров от источника питьевой воды.

Нормативы продиктованы опасностью загрязнения грунта или источника стоками. Это может произойти во время весеннего паводка, неправильный монтаж канализации также может стать причиной подобных неприятностей. Чем большими фильтрационными качествами обладает грунт, тем быстрее сточные воды проникают внутрь, и тем более строгих норм следует придерживаться при проектировании выгребной ямы.

Оптимальный вариант – установка сооружения с заглублением условного дна в песчаный грунт. Фильтрация стоков в глинистые грунты невозможна, поэтому на участках с суглинистым или супесчаным основанием ямы без дна не устанавливают.

При установке сооружения на пылеватый или глинистый песок, по свойствам близкий к супеси, скорость проникновения стоков в грунт увеличивают путем применения колец с пеорацией. В результате получается вариация выгреба без дна с проницаемыми стенками.

И еще один момент. Если для очистки выгребной ямы используется специальная техника, необходимо предусмотреть удобные подъездные пути. Максимально допустимое расстояние между илососом и объектом – не более четырех метров, но чем это расстояние меньше, тем удобнее будет работать ассенизаторам.

Из чего можно сделать выгреб?

В качестве материала для стен такой канализации используют самые разные материалы:

• кирпич;
• монолитный бетон;
• готовые бетонные плиты;
• бетонные кольца;
• древесину;
• газосиликатный блок;
• пластик и т.п.

Кирпичная кладка для выгреба вполне подходит, но ее монтаж отнимет немало времени. По затратам выйдет недешево, но имеет смысл рассмотреть этот вариант, если в распоряжении владельца участка имеется достаточное количество невостребованного на другие нужды кирпича.

Конечно, особая красота здесь не нужна, но и совсем уж некачественный кирпич брать не стоит, все же постоянное воздействие стоков оказывает на стенки ямы серьезное разрушительное воздействие.

Некоторые начинающие каменщики предпочитают набивать руку именно на таких объекта, поскольку все огрехи все равно будут скрыты под слоем гидроизоляции и верхним перекрытием. Но избыточная небрежность может сыграть с неопытным мастером злую шутку: неровная кирпичная стена на поверку нередко оказывается крайне непрочной.

Сооружение выгребной ямы из кирпича потребует времени и сил, но это неплохой способ отточить навыки каменщика для начинающего мастераГазосиликатный блок по размерам заметно больше кирпича. С таким материалом работа пойдет быстрее. Древесина – не самый лучший выбор из-за этого же разрушающего воздействия стоков.

Яму, отделанную досками, придется ремонтировать практически каждый год. Заливку монолитным бетоном выполняют традиционно: с помощью опалубки. На дне оставляют просвет для песчано-гравийного фильтра. Конструкцию в обязательном порядке армируют.

Бетонные кольца – самый популярный и удобный выбор для сооружения выгребной ямы. Но следует помнить, что некачественные конструкции неприемлемы. Конечно, выгреб – это не колодец, однако и его нужно построить правильно. Сколов, трещин и других подобных повреждений на конструкции быть не должно.

Если запланирован монтаж выгребной ямы без дна с проницаемыми стенками, можно использовать бетонные кольца, на которых уже выполнена пеорацияМинусом бетонных сооружений признают внушительный вес конструкции, который осложняет установку и затрудняет ремонт. Что нужно делать, если просели бетонные кольца канализационного пункта, описано здесь.

Пластиковые емкости широко используют для создания герметичных выгребных ям, но если сделать отверстие под фильтр, можно использовать емкость для канализации без дна. Пластик – материал легкий. На всякий случай можно утяжелить или закрепить пластиковую емкость. Особенно, если в зимний период она остается незаполненной, чтобы конструкция не была вытеснена промерзшим грунтом или не всплыла во время паводка.

None Покрышки защищают стенки ямы от обрушения и препятствуют проникновению стоков в грунт. Шины следует соединить между собой, а стыки обработать герметиком. На дно сооружения кладут традиционный песчано-гравийный фильтр.

Соорудить выгребную яму без дна из старых покрышек несложно, однако следует помнить о высокой проницаемости такого сооружения и его малом сроке эксплуатацииСтавить яму из шин принято в песчаных грунтах, на участках с низким залеганием грунтовой воды, где нет угрозы обильного весеннего паводка. Иначе в паводковый период возможно заражение окружающей среды неочищенными сточными массами при разгерметизации стыков.

Преимущества такого сооружения состоят в невысоких затратах времени и использовании недорогих материалов. Но стоит понимать, что срок эксплуатации подобного сооружения невелик – всего несколько лет.

Монтаж объекта из бетонных колец

Поскольку бетонные кольца являются наиболее распространенным вариантом для сооружения выгреба, имеет смысл его рассмотреть подробно. Вот общая схема выполнения монтажных работ:

• Выполнить разметку.
• Выкопать котлован.
• Установить кольца.
• Подвести к объекту канализационную трубу.
• Сделать отверстие для трубы и ввести ее в емкость.
• Выполнить герметизацию всех соединений.
• Нанести слой гидроизоляционного материала.
• Уложить на дно сооружения фильтр из песка и гравия.
• Выполнить обратную засыпку котлована.
• Установить верхнее перекрытие с крышкой.
• Засыпать перекрытие грунтом или задекорировать его.

Под небольшую яму котлован можно вырыть и вручную. Понадобится штыковая лопата, чтобы копать, ведро на веревке, чтобы вынимать грунт, совковая лопата, чтобы его насыпать в ведро, и Partner на верху, чтобы это ведро вытаскивать. Бетонное кольцо ставят на землю, а копают внутри.

Если под выгребную яму без дна необходим большой котлован, имеет смысл арендовать экскаватор, чтобы работы прошли быстрееВ результате кольцо постепенно опускается, предотвращая обрушение стенок ямы. Для большого выгреба лучше все же потратиться на аренду экскаватора. Скорость проведения работ возрастет в разы. Здесь также можно сначала поставить на грунт кольцо, а затем начинать работу. Понадобится экскаватор с соответствующим размером ковша и опытный оператор.

None Отверстие под трубу пробивают в подходящем месте после ее укладки. Если сделать такое отверстие заранее, можно банально не угадать высоту вхождения трубы.

Бетонные кольца на дно котлована для выгребной ямы следует устанавливать очень осторожно с помощью подъемного крана, чтобы их не повредитьСтыки бетонных колец, а также место входа трубы обрабатывают раствором. Затем следует нанести слой гидроизоляционного материала. Подойдет недорогая обмазочная изоляция.

Этот этап не считается обязательным, если все стыки надежно загерметизированы. Однако гидроизоляционный слой защитит конструкцию от повреждений, а это заметно увеличит сроки ее эксплуатации.

Стыки между бетонными кольцами выгребной ямы скрепляют раствором, затем все места соединений тщательно покрывают слоем гидроизолирующего материалаДонный фильтр формируют из речного песка и гравия. Можно также использовать и щебень подходящих фракций. Сначала засыпают песок слоем около 30 – 35 см, затем – два слоя гравия или щебня примерно такой же толщины.

Мелкие частички должны находиться внизу, а крупные – сверху. Теперь нужно установить верхнее перекрытие. Обычно для этого берут готовую бетонную плиту подходящего размера и конфигурации.

В перекрытии должно быть отверстие достаточно просторное, чтобы можно было не только опустить шланг илососа, но и отправить человека для осмотра состояния емкости после ее очистки. Это отверстие закрывают крышкой, чтобы посторонние запахи не беспокоили окружающих.

Бетонное перекрытие с отверстием под крышку – оптимальный вариант для монтажа выгребной ямы из бетонных колец. Такие конструкции используют и при строительстве канализации из других материаловНекоторые хозяева предпочитают сделать двойную крышку. Она надежно защищает и от запахов, и от промерзания стоков в зимний период. Сверху на перекрытие обычно наносят слой грунта, чтобы не портить ландшафт.

Крышку, конечно же, необходимо оставить свободной, она должна быть выше уровня земли на 20 – 30 см. Теперь нужно только следить за уровнем стоков в емкости и своевременно их удалять.

Двойная крышка над емкостью выгребной ямы без дна обладает повышенными теплоизолирующими свойствами и надежно отсекает неприятные запахиЕсли все рассчитано правильно, то очистка понадобиться только пару раз в год. После того, как выгреб очищен, не помещает спустить вниз человека в спецодежде. Его задача – осмотреть стены сооружения, проверить их целостность.

Периодически выполняют промывку донного фильтра или его полную замену. Все работы внутри выгребной ямы нужно производить только в присутствии напарника, который находится наверху для страховки.

Сооружение выгребной ямы с переливом

Яма с переливом – более сложный в техническом и конструктивном смысле канализационный объект. Ее устройство потребует больше сил и вложений, но обращаться к ассенизаторам можно будет в итоге гораздо реже. В переливных очистных канализационных пунктах устраивают две или три камеры, первые из которых оснащаются герметичным дном. Финишная камера всегда сооружается по типу фильтрующих колодцев.

С основными этапами строительства такого очистного пункта ознакомит следующая подборка

Биопрепараты для выгребных ям

Наличие специальных бактерий в емкости может значительно повысить эффективность работы канализации, а также снизить скорость ее заполнения. Обычно это специально подобранные комплексы анаэробных (т. е.

способных существовать без кислорода) микроорганизмов. Эти бактерии способны перерабатывать стоки, разлагая их на более-менее чистую воду и нейтральный ил.

Такая биологическая переработка сточных вод значительно уменьшает опасность заражения грунта. Если степень очистки достаточно высокая, воду можно даже использовать для полива, а образовавшийся ил – в качестве удобрения. На практике после биологической переработки количество жидкости в стоках возрастает, она быстрее утилизируется в грунт, а ил накапливается медленнее, чем при использовании выгребной ямы без бактерий.

Продают такие препараты в виде концентрированных жидкостей, гранул, порошков, таблеток и т.п. На упаковке содержится подробная инструкция, которой и нужно следовать. Порошковые и гранулированные препараты обычно необходимо предварительно развести в небольшом количестве воды, а концентраты сразу же отправляют в канализацию.

При этом следует обратить внимание на перечень химических веществ, которые губительно воздействуют на эти микроорганизмы. Такие вещества, например хлор, содержатся в различной бытовой химии. Особое внимание к тому, что попадает в канализацию, следует проявлять владельцам автоматических стиральных машин.

Если все инструкции соблюдены точно, то пополнять колонию бактерий в выгребной яме не придется. Они размножаются и поддерживают необходимую численность. Если же неприятный запах из выгреба стал сильнее или изменился в сторону ухудшения, это может говорить о том, что значительная часть микроорганизмов погибла, нужно восстановить колонию.

Детально методы очистки выгребных ям разобраны в следующей статье, с которой мы советуем ознакомиться.

Выводы и полезное видео

Наглядно процесс создания выгребной ямы представлен в этом ролике: Здесь показана процедура заливки стен выгребной ямы монолитным бетоном:

О том, как самостоятельно очистить выгребную яму с помощью насоса, повествует это Выгребная яма этого типа – удобное и полезное сооружение. С ее помощью можно утилизировать отходы безопасно и эффективно. При этом важно точно соблюдать технологию и придерживаться установленных санитарных норм.

Пишите, пожалуйста, комментарии в расположенном ниже блоке. Расскажите о том, как вы сооружали выгребную яму с фильтрующим дном у себя на даче или загородном участке. Задавайте вопросы, делитесь мнением и полезными сведениями, размещайте фото статьи.

Типовая технология ремонта и гидроизоляции существующих бетонных, кирпичных, каменных колодцев и выгребных ям, а также бетонных водоводов, каналов, арыков, приямков, водоприемных камер заключается:

None 2) в ремонте и гидроизоляции усадочных швов и стыков (при их наличии) Антигидроном марки ВЛ «Суперпластичный» ;

3) в ремонте и гидроизоляции неподвижных швов и стыков Антигидроном марки ВЛ50 «Ремонтно–гидроизолирующий». Причем в случае гидроизоляции кирпичных и каменных колодцев и выгребных ям Антигидроном марки ВЛ50 обрабатывают всю внутреннюю поверхность колодца, выгребной ямы, нанося слой толщиной 3–5 мм (обработка поверхности Антигидроном марки 1 в этом случае не требуется);

4) в ремонте и выравнивании поверхности Антигидроном марки ВЛ50 «Ремонтно–гидроизолирующий» ;

5) в гидроизоляции и защите поверхности Антигидроном марки 1 «Гидроизоляция поверхности». а в случае необходимости гидроизоляции и защиты поверхности большой площади — Антигидрон марки 3 «Гидроизоляция протяженной поверхности» (наносят распылителем, валиком, кистью).

Типовая технология гидроизоляции вновь возводимых бетонных, кирпичных, каменных колодцев и выгребных ям, а также бетонных водоводов, каналов, арыков, приямков, водоприемных камер заключается:

None 3) в гидроизоляции технологических стыков и примыканий Антигидроном марки ВЛ50 «Ремонтно–гидроизолирующий».