Як зробити стелю в приватному будинку своїми руками. Як зробити перекриття стелі

Як зробити стельове перекриття в приватному будинку?

Перекриття. обов’язковий елемент будівельної конструкції, що являє собою несучі горизонтальні поверхні, які. У типовому одноповерховому будинку два перекриття. нижнє, що відокремлює підвал (цокольний поверх, льох) і житлові приміщення; і верхнє. що відокремлює житлові приміщення і горищний простір. Перекриття ж формують підлогу і стелю, будучи основою для контуру утеплення і фінішного оздоблювального шару. Виняток становлять проєкти будинків із другим світлом, у цьому разі повноцінне верхнє перекриття, як і стеля, відсутнє. Так само трапляються і будинки без нижнього перекриття. по суті, підлоги по ґрунту, що заливаються усередині фундаменту, не перекриття, хоча й основа для чистової підлоги. Проте, частіше конструкції стандартні, з перекриттями декількох видів.

• Конструктив і класифікація перекриттів.
• Різновиди перекриттів.
• Збірні перекриття.
• Монолітні перекриття.
• Полегшені монолітні перекриття.
• Збірно-монолітні перекриття.

Конструктив і класифікація перекриттів

Цокольне перекриття повинне витримувати від 200 кг/м², а для горищного зазвичай достатньо 100 кг/м², оскільки на нього і навантаження менше. Крім того, підвальні, цокольні та горищні перекриття відповідають сфері застосування. укупі з міцністю і жорсткістю високі теплоізоляційні параметри. Це досягається застосуванням у “пирозі” спеціалізованих ізоляційних матеріалів (утеплювачі, мембрани).

Для міжповерхових перекриттів температурно-вологісний режим не такий критичний, як стійкість до статичних і динамічних навантажень, особливо, якщо мова про балкові дерев’яні конструкції. Прорахунки під час проєктування і монтажу дерев’яних міжповерхових перекриттів призводять до ефекту “батута”. Теплоізоляційний шар підтримує рівномірну комфортну температуру на кожному поверсі. Теплоізоляція поєднує мінімальну теплопровідність зі звукоізоляційними властивостями. один матеріал і тепло тримає, і звук глушить. Звичайно, тільки теплоізоляцією тиші не досягти, для цих цілей застосовують комплексні рішення, але достатнього рівня комфорту досягти реально.

Різновиди перекриттів

За матеріалами основи перекриття дерев’яні, металеві та залізобетонні. Дерев’яні перекриття збирають із цільного бруса і зрощеної дошки, якщо ж величина прольоту або навантаження перевищує допустиму, використовують або заводські двотаврові дерев’яні балки, або саморобні, клеєні конструкції. Що стосується металу, то сталеві двотаврові та залізобетонні балки в приватній сфері використовують рідше.

За способом влаштування перекриття діляться на три групи: збірні (балкові, плитні), монолітні (прості, полегшені) і збірно-монолітні. Під час будівництва заміських будинків за каркасною технологією або зрубів із брусу чи колоди, перекриття переважно збірні, з дерев’яних балок. У кам’яних будинках плити, залізобетонний або збірний моноліт у підвальному/цокольному і міжповерховому перекриттях і дерев’яні балки в горищному.

Збірні перекриття

Збірні перекриття підрозділяються на балкові та плитні, у першому випадку несучі балки компонуються огороджувальними конструкціями; у другому. застосовуються готові залізобетонні плити.

Збірне дерев’яне перекриття

• Лаги (балки). несучі, частіше з бруса хвойних порід не нижче другого сорту, з прямокутним перетином. Висота в півтора-два рази більша за ширину, конкретний перетин залежить від довжини прольоту і передбачуваного навантаження. Як і інші дерев’яні елементи, лаги, просочують універсальним складом (вогнебіозахист) або окремо антисептиком і вогнезахистом. Спирання кінців лаг на кам’яні стіни можливе з глухим або з відкритим закладенням, але в обох випадках опорну частину гідроізолюють. Відстань між лагами переважно 600 мм, для зручності застосування плитних утеплювачів і чорнової підлоги.
• Теплоізоляція. плитна, рулонна, засипна, напилювана (кам’яна вата, керамзит, ековата, ППУ тощо).). Товщина шару утеплювача залежить від обраного матеріалу і нормативів теплоопору в регіоні будівництва, в середньому це 200 мм для цокольного перекриття. Між утеплювачем і чорновою підлогою зазор для вентиляції. Якщо висоти лаг недостатньо, під настил набивають дерев’яний брусок потрібної товщини.
• Гідроізоляція.
• Пароізоляція.
• Настил. щоб укласти утеплювач, на лаги набивають черепний брусок, поверх якого збирають настил із чорнової дошки без застосування кріплення.
• Чорнова підлога. як фінішне покриття використовуються не тільки шпунтовані дошки, що укладаються безпосередньо на лаги, а й різний композит, для якого необхідна дощата або плитна база.

Нижнє дерев’яне перекриття комбінують з полегшеними, стовпчастими або пальовими фундаментами, рідше, зі стрічковим. У деяких випадках підлоги по дерев’яних лагах настилають поверх монолітних основ, для додаткового утеплення.

Збірне плитне перекриття

У цегляних, кам’яних і монолітних будинках переважно монолітні або великоформатні збірні перекриття із заводських багатопустотних залізобетонних плит. Стандартна товщина плити становить 220 мм, довжина. 2,4-6,8 м, ширина. 1,2-1,5 м, маса. 0,9-2,5 тонн. Цей вид перекриттів один з найбільш затребуваних, особливо, в будинках з цокольними поверхами або великими підвалами.

• Підготовка основи. площина фундаменту під плитне перекриття потрібна рівна, невеликі перепади, до 50 мм, вирівнюють шаром цементно-піщаного розчину. Основу і плити обов’язково відокремлюють шаром гідроізоляції, або використовують мастику, або наплавлюване покриття. При укладанні міжповерхового перекриття іноді потрібен армопояс (якщо стіни з тендітних кладочних матеріалів).
• Підготовка плит. щоб у самі плити не потрапила волога, порожнечі в торцях закладають на невелику (10-15 см) глибину або бутом і густим цементним розчином, або утеплювачем і розчином.
• Укладання плит. плити спираються на фундамент або стіни двома короткими сторонами, довга сторона залишається на вису. Глибина спирання плит залежить від типу основи: на цеглу заходить не менше 125 мм, на бетон достатньо 60-70 мм, на пористі блоки на базі бетону плити заводять на 12-15 см. І це не той випадок, коли чим глибше, тим надійніше, максимум становить 20 см. Монтажні вушка (за наявності) зв’язуються або зварюються із застосуванням арматури. Укладання краще проводити на шар ЦПС М100, вона зіграє роль своєрідного мастила, і кантувати плити буде легше.
• Закладення швів. тонкі шви закладають розчином ЦПС, у розчин для закладення товстих додають щебінь дрібної фракції.
• Підготовка під чистову підлогу. якщо поверхня плит відносно рівна, і не планується система підлогового опалення або фінішне покриття, що вимагає ідеальної площини, можна обійтися без заливки чорнової стяжки. Товсту підготовку замінюють тонкошаровою самонівелюючою сумішшю або спеціалізованою підкладкою.

Укладання таких масивних конструкцій вимагає застосування спецтехніки, що дещо обмежує застосування, оскільки далеко не до кожного споруджуваного будинку під’їде спецтехніка.

Монолітні перекриття

На відміну від збірних, із залізобетонних плит, монолітні перекриття не мають швів і не вимагають залучення вантажопідйомної техніки. Монолітні перекриття в будинках без цокольного поверху зазвичай міжповерхові, оскільки відливати саме перекриття недоцільно. логічніше або зводити плитний фундамент, відразу отримуючи і чорнову підлогу, або заливати підлогу по ґрунту вже в процесі оздоблення будинку.

• Підготовка. складання опалубки зі щитів і опор, саморобна опалубка зазвичай з товстої (від 20 мм) вологостійкої фанери, але це може бути і пластик або метал. Якщо не планується натяжна стеля, за якої рівна площина необов’язкова, поверхня щитів повинна бути гладка. Опори бувають спеціалізовані (металеві, телескопічні) або саморобні (колода, брус із підпорами). Саморобна опалубка збирається на металовироби і брус, у готових розбірних конструкцій заводські кріплення. Для герметизації саморобної опалубки її застеляють товстою поліетиленовою плівкою, збірна форма герметична, але для спрощення розпалубки її необхідно змастити. Зібрану форму перевіряють на відповідність рівню, щоб не перекосило.
• Армування. просторовий арматурний каркас в’яжеться зі сталевої арматури, діаметр і осередок сітки обчислюється під час проєктування. Для в’язки арматури використовують дріт, товщиною 1,2-1,5 мм, жорстка фіксація (зварювання) неприпустима. Щоб витримати захисний шар при заливці, каркас встановлюють на спеціальні фіксатори. У процесі складання арматурного каркаса також встановлюють заставні для комунікацій.
• Заливка. використання самомісного розчину для бетонування моноліту рідкість, це вимушений захід, якщо немає можливості замовити готовий розчин. В основному ж плиту заливають заводським розчином (від М200), за один прийом, за допомогою бетононасоса: рівномірно розподіляють масу по всій площі і ущільнюють вібратором.
• Догляд за плитою. до набору марочної міцності за монолітом доглядають як за іншими бетонними поверхнями, з тією різницею, що замість рясного поливу змочування.

Полегшені монолітні перекриття

При масі переваг, до недоліків монолітних перекриттів відносять велику вагу і необхідність складання і демонтажу герметичної опалубки з гладкою поверхнею. Полегшений різновид монолітного перекриття, що заливається по профільованому листу, цих недоліків позбавлений. Спочатку цей тип перекриттів розроблявся для промислових об’єктів, зараз використовується і в приватних будинках. Профільований лист є незнімною опалубкою, що дещо спрощує процес влаштування перекриття. Для безопорного полегшеного монолітного перекриття використовують несучий профільний лист із гребенем від 60 мм, від 0,7 мм завтовшки і арматурний каркас. Профлист укладається вузькою частиною гофри вниз, хвилями проти довжини прольоту, арматурний каркас складається з поздовжньої арматури, поперечної арматури і сітки. По суті, виходить різновид ребристого монолітного перекриття, меншої товщини, ніж звичайна монолітна плита. Використовується цей різновид, зокрема, і в якості цокольного перекриття.

Підлога першого поверху: проліт 3,5 м у світлі, профільний лист Н 60, оцинковка 0,7 мм, нижня арматура 14. верхня 8, сітка з осередком 50×50 мм, товщина 4 мм, поперечна арматура 8, гнули її на три хвилі. Висота моноліту 145 мм, потім ЕППС 50 мм, далі сітка і стяжка 65 мм.

Стельове перекриття своїми руками

Стеля відіграє одну з ключових ролей при оформленні дизайну приміщення. Розглядаючи різні варіанти його оздоблення, не варто забувати, що якісний монтаж стельового перекриття забезпечить відмінний кінцевий результат.

Перед тим, як зробити стельове перекриття своїми руками, рекомендуємо прочитати цю статтю.

Вимоги

Існує два види стельових перекриттів: плитне і балкове.

Балкове перекриття

Такий вид перекриття дуже популярний при індивідуальному будівництві. Будуючи свій будинок, добре вивчіть метод спорудження балкового перекриття з дерева.

Дерев’яні балки, що спираються на несучі стіни споруди, складають основу балкового перекриття. Їхній переріз вираховуйте залежно від довжини кроку між ними і відстані між несучими стінами, що перекривається балками, і, звичайно, від передбачуваного навантаження на стелю.

• Покладіть балки на стіни і вирівняйте їх по площині. Робіть це за допомогою підкладок із просмоленої дошки різної товщини. Ніколи не використовуйте для виконання цієї роботи, клини, зроблені з необробленої деревини.
• Для посилення стиків балок на внутрішніх стінах закріпіть їх металевими скобами і хомутами. Замість них можете скористатися дерев’яними накладками, зробленими з дощок товщиною не менше 40 мм.
• За правилами пожежної безпеки балки перекриття не можна розташовувати до димоходу ближче 400 мм.
• Кінці балок, які закладаються в несучі стіни, обов’язково обробіть антисептиком, просмоліть і оберніть руберойдом. Ці заходи захистять дерев’яні балки від виникнення і розвитку гнилі.
• Для додання перекриттю жорсткості кожну другу балку закріпіть на вмуроване в кладку металеве кріплення.
• Щоб зробити чорнову стелю, підготуйте черепні бруски, потім їх закріпіть на бічні грані балок. До брусків прикріпіть обраний вами матеріал, що утворює чорнову стелю.

Перекриття з плит

Здебільшого, плитне перекриття застосовується при зведенні багатоквартирних будинків.

При будівництві власних будинків такий вид перекриття затребуваний рідше. Плити характеризуються великою власною вагою, а отже, під час їхнього монтажу знадобиться використання спеціальної техніки, а це пов’язано зі збільшенням грошових витрат.

Обратите внимание! Плитные перекрытия отличаются неоспоримым преимуществом. Они не горят, характеризуются высокой прочностью и долговечностью.

Якщо ви провели монтаж перекриття з плит, згідно з існуючими правилами, то в підсумку отримаєте рівну стельову поверхню, яка не потребує додаткового вирівнювання і шліфування.

Для виготовлення плит використовують важкий і легкий бетон, вони можуть бути суцільними або пустотними всередині.

Обратите внимание! При постройке частного дома, лучше воспользоваться пустотными плитами. Они характеризуются отличными тепло- и звукоизоляционными параметрами. К тому же их вес намного меньше.

Існує два види перекриття з плит: монолітні та збірні.

Під час монтажу перекриття з плит їх укладають на несучі стіни споруди, які для більшої надійності конструкції зводять товщиною не менше 150 мм. Несучі стіни повинні знаходитися на відстані 3 м одна від одної. Якщо вона перевищує це значення, то вам доведеться монтувати поперечну балку, це зробить ваше будівництво дорожчим.

Приступаючи до зведення приватного будинку, ви зобов’язані точно визначити, яке перекриття стелі. плитне або балкове. найбільш підходить у вашому конкретному випадку. Запам’ятайте, що на кінцевий результат величезний вплив має якість використовуваних матеріалів і дотримання всіх технологічних вимог монтажу перекриттів. Якщо ви все зробите правильно, то отримаєте в результаті очікуваний результат.

Подивіться, як можна самостійно залити монолітне перекриття:

Як зробити стельове перекриття

Будівництво будинку своїми руками завжди дуже трудомісткий і непростий процес. Одним із відповідальних моментів є правильність вибору стельового перекриття. Існує кілька варіантів того, як зробити стельове перекриття в приватному будинку. Необхідно враховувати всі особливості конструкцій різних видів.

Вимоги до стель

Покриття обов’язково повинно мати достатню жорсткість, щоб не виникали прогини під час будь-яких навантажень.

Яким буває стельове перекриття

Перекриття може бути балкове, при цьому використовують балки з різного матеріалу, і безбалкове. побудоване з використанням плит і суцільних панелей.

Плитні перекриття

Раніше плитне перекриття практично не використовувалося в будівництві приватних будинків через велику вагу матеріалу. Плити здебільшого використовувалися під час будівництва великих багатоповерхівок або промислових споруд.

Сьогодні ж плиткове стельове перекриття дуже часто використовується при будівництві цегляних приватних будинків. Відрізняються плити перекриття низкою значних позитивних якостей: довгим терміном експлуатації, можливістю домогтися ідеально рівного покриття, міцністю конструкції і вогнетривкістю.

Використовуються різного виду плити: пустотні або суцільні. Пустотні вироби, що мають меншу вагу і підвищують рівень звуко- і теплоізоляції, частіше застосовують при зведенні стельового перекриття для приватних будинків.

Плитне перекриття може бути монолітним і збірним. Плити збірні розрізняються за способом з’єднання: одні зв’язуються за допомогою дроту, інші. зварні. з’єднуються за допомогою зварювання.

Недолік використання суцільних панелей у їхніх значних габаритах і масі. Для їх установки потрібна допомога спеціальної техніки.

Такі плити мають певний розмір, і будувати приміщення необхідно під нього, або ж замовляти індивідуальне виготовлення плит потрібного розміру.

Встановлення дерев’яного перекриття

Єдиний істотний недолік перекриттів з дерев’яного бруса. це обмеження ширини прольоту при перекритті, максимум до 6 метрів.

При використанні в приватному будинку димоходу, установка балок здійснюється таким чином, щоб не було перетину з ходом труби, потрібно дотримуватися дистанції в 40 см.

При виготовленні балок використовують листяні та хвойні сорти дерев. Дерево має бути досить добре просушене і перевірене на наявність гнилі або тріщин. Відбраковані балки не можна використовувати при будівництві.

Порядок встановлення

• Перед використанням деревина повинна бути оброблена антисептиком, щоб уникнути надалі псування від грибка. Кінці балок просмолюють і обгортають кілька разів руберойдом.
• Під балку попередньо готується гніздо, обов’язкова умова. кінець балки має бути скошений. Для вирівнювання балок по площині використовують дошки різної товщини. Порожнеча, яка неминуче залишається в гнізді, заливається монтажною піною.
• Далі створюється накат із брусків, які служать основою для майбутньої стелі. Зазвичай для черепних брусків використовують сосновий брус, попередньо оброблений антисептиком. На них укладаються перпендикулярно дошки підлоги, які теж обробляються антисептиком.
• Після цього споруджують шар, що забезпечує звуко- і теплоізоляцію. Для цих цілей може використовуватися різний матеріал: пісок, керамзит, шлак, можна задіяти тирсу. Ідеально застосування мінеральної вати, вона має властивість дихати і має невелику вагу. Перед укладанням теплоізоляції прокладається шар плівки для пароізоляції.

Завдяки тому, що дерев’яні міжповерхові перекриття не мають великої маси, вони дозволяють заощадити на зведенні фундаменту підвищеної потужності.

Для того щоб правильно виконати стельове перекриття, необхідно вивчити всі нюанси цього процесу, можна переглянути відео.

При правильному виконанні робіт можна забезпечити високі показники міцності будови, комфортні умови тепло- і звукоізоляції.

Металеве перекриття

Під час будівництва стельового перекриття за допомогою металевих балок слід враховувати низьку тепло- і звукоізоляцію, а також можливість корозійних змін за високої вологості повітря.

Плюси такого перекриття у високій міцності та довговічності конструкції, у можливості здійснити перекриття на більшій площі прольоту.

• металеві балки,
• залізобетонні плити, легкий бетон або дерево,
• штукатурна сітка,
• матеріал для гідроізоляції,
• штукатурка,
• настил із дощок.

Бетонне перекриття

За допомогою залізобетонних балок дуже рідко роблять перекриття в приватних будинках. Це обумовлено дуже великою вагою матеріалу. Для такої роботи необхідна спеціальна техніка, своїми руками не впоратися.

Такими балками можна перекрити прольоти 3-7,5 метрів, між балками порожнє місце заповнюють бетоном або пустотілими блоками.

Стельове перекриття в приватному будинку

Усе більшої популярності набуває індивідуальне будівництво. Справді, хто не мріє зайнятися будівництвом власноруч усіх елементів у будинку, втілення власної мрії? Будівельний процес має дуже багато тонкощів, які необхідно враховувати. Так, наприклад, одне тільки питання вибору стельового перекриття може початківця-будівельника поставити в глухий кут.

Стельове перекриття має бути жорстким, а також міцним, і його конструкція залежить від величини передбачуваного навантаження.

Багато в чому вибір типу стелі залежить від типу будинку, суми, яку власник готовий віддати за матеріали і роботу, і технології монтажних робіт.

Вимоги до конструкції

Перекриття являє собою конструкцію, призначену для поділу між собою по висоті суміжних приміщень. Інакше кажучи, стельове перекриття формує поверхи і сприяє відокремленню кімнат від підвальних або горищних приміщень.

Схема влаштування стельового перекриття.

Конструкція стелі повинна відповідати певним вимогам. Так, в обов’язковому порядку воно повинно бути міцним, адже на нього покладатиметься навантаження у вигляді меблів і людей. Існують певні рамки корисного навантаження: для горищного перекриття воно не повинно перевищувати 105 кг/кв.м, міжповерхове і цокольне має витримати навантаження до 210 кг/кв.м.

Крім усього іншого, однією з обов’язкових якостей перекриття є жорсткість, під час впливу навантажень не повинно виникати найменших прогинів.

Під час проведення монтажних робіт зі встановлення перекриття своїми руками необхідно подбати про його звукоізоляцію відповідно до норм. Підвищити рівень шумопоглинання може закладення всіх можливих щілин у місцях стикування матеріалу.

Перекриття, призначені для поділу приміщень з різними температурами (підвал і кімната, кімната і горище), потребують додаткового шару теплоізоляції.

Види стельового перекриття

Перекриття, яке призначене для поділу житлових поверхів, горищних, мансардних, підвальних і цокольних поверхів, має назву міжповерхового. Дуже часто будівельники зупиняють свій вибір на дерев’яному перекритті. Його раціонально використовувати для горищних приміщень через невелике навантаження на поверхню.

Будувати стельове перекриття з бруса слід тільки за ширини прольоту не більше 5 м.

Залежно від конструктивного рішення в плані несучої частини, перекриття буває балкове (складається з балок, що являють собою несучу частину, і певного заповнення), безбалкове (складається з панелей або плит-настилів. повністю однорідних елементів).

Балкове перекриття для приватного будинку являє собою кілька розташованих рівновіддалено балок з укладеними на них елементами заповнення. Балки можуть бути як з металу, залізобетону, так і з дерева.

Під час будівництва житла своїми руками дуже часто використовують перекриття з дерев’яного бруса. Найчастіше використовують для каркасного або дерев’яного будинку. Під час використання дерев’яного бруса слід враховувати певні обмеження. Так, допускається використання бруса в тому випадку, якщо ширина прольоту міжповерхового перекриття не перевищує п’яти метрів і шість метрів у разі горищного. Металеві балки можна використовувати при будь-якій ширині прольоту.

Для створення перекриття своїми руками можна використовувати деревину листяних і хвойних порід. Найчастіше верхня сторона конструкції виконана у вигляді настилу, який може виконувати функцію підлоги.

Стельове перекриття влаштовують за допомогою балок із хвойних і листяних порід дерева.

Перекриття з дерева має низку переваг. Так, монтажні роботи не становлять нічого складного і не вимагають застосування спеціальних навичок або спецтехніки. Ще одна перевага. невисока ціна і невелика вага конструкції.

Подібна конструкція має і деякі недоліки: підвищений рівень вогненебезпеки і можливість зараження жуком-короїдом або загнивання деревини.

Якщо в приватному будинку при дерев’яному перекритті конструкція передбачає наявність димоходу, необхідно встановлювати балки так, щоб уникнути перетину з вертикальним ходом труби.

Після встановлення горищного перекриття необхідно накрити всю конструкцію за допомогою гідроізоляційного шару. В іншому випадку деревина буде вбирати в себе надлишки вологи і розбухати. Шар утеплювача в умовах підвищеної вологості втрачатиме свої властивості. У разі спорудження димоходу необхідно ще раз подбати про вогнестійкість матеріалів.

Встановлення дерев’яної конструкції

Схема встановлення дерев’яної балки в цегляну стіну.

Для встановлення перекриття в будинку своїми руками необхідно попередньо обробити деревину за допомогою антисептичного розчину. У разі якщо дерев’яні балки спираються кінцями в стіну з бетону або каменю, їх бажано обернути в кілька шарів руберойду. Попередньо під балку необхідно підготувати в стіні гніздо. Обов’язковим моментом є скошений кінець балки. Усе вільне в гнізді місце необхідно заповнити за допомогою монтажної піни.

При створенні перекриття в приватному будинку обов’язкове створення накату. брусків, які слугують основою для майбутньої стелі. Точний розмір брусів при дерев’яному перекритті визначають залежно від бажаної відстані між елементами балок. Зазвичай для спорудження перекриття своїми руками використовують бруси з перетином 15х15 сантиметрів. Для того щоб надати конструкції додаткової жорсткості, часто на каркасні стіни балок встановлюють зверху низку додаткових і основних стійок.

Одним із важливих елементів перекриття для будинку є спорудження ізоляційного шару. Основні його функції. звуко- і теплоізоляція. Для цієї ролі підійдуть сухий пісок, керамзит, шлак, пінопласт, тирса, мінеральна вата, в крайньому разі солома або деревне листя. Оптимальним варіантом є мінеральна вата, яка, на відміну від пінопласту, здатна дихати і має порівняно невелику вагу.

Теплоізоляція укладається зверху на закріплений накат. Насамперед своїми руками необхідно викласти шар толю, пароізоляційної плівки або пергаміну, і тільки потім теплоізоляційні матеріали. Під час спорудження міжповерхового перекриття передбачається створення ізоляційного шару товщиною не менше 100 мм.

У тому разі коли стельове перекриття служить перегородкою між кімнатами з різними температурами, товщину цього шару слід подвоїти.

Металеве перекриття

Металеві балки перекриття виробляють з низьколегованої або вуглецевої сталі.

Металеві балки є більш довговічним матеріалом, ніж дерев’яні, і мають більш тривалий експлуатаційний термін. Завдяки їхній міцності можна заощадити простір, зменшивши товщину самого перекриття. Варто зауважити, що перекриття з використанням металевих балок використовується вкрай рідко, частіше будівельники зупиняються на дерев’яному перекритті.

Прорізи між балками заповнюють за допомогою суміші легкого бетону або дерев’яних щитів. За вагою один квадратний м такого перекриття перевищує 400 кг.

За допомогою металевих балок своїми руками можна перекрити прольоти великих розмірів, від чотирьох метрів і більше. Металеве перекриття є негорючим матеріалом і проявляє високий ступінь стійкості до різних біологічних факторів на кшталт гнилі або термітів.

До недоліків цього перекриття слід віднести схильність до утворення корозії в місцях з підвищеним рівнем вологості. Перекриття з такого матеріалу має низькі звуко- і теплоізоляційні властивості. Цю ситуацію можна виправити, якщо кінці балок обмотати за допомогою повсті.

Здебільшого в якості несучого елемента використовують прокатний профіль: куточки, двотавр, швелер. Під час монтажних робіт між балками укладають плити із залізобетону товщиною до дев’яти сантиметрів. Зверху наноситься шар залізобетонної стяжки і шлаку.

• металеві балки;
• збірні залізобетонні плити;
• штукатурна сітка;
• гідроізоляційні матеріали;
• дощатий настил.

У рідкісних випадках для перекриття в приватному будинку використовують залізобетонні балки. Їхній недолік у тому, що роботу неможливо виконати своїми руками. Обов’язковим моментом є використання вантажопідйомної техніки.

Влаштування стельових перекриттів із дерева

Приватне будівництво передбачає створення стельових перекриттів, для виготовлення яких часто використовується дерево.

Переваги дерев’яних перекриттів

Стельові перекриття з дерева мають точку опори на стінах до рівня нижньої частини стелі, водночас самі стіни можуть бути спорудженими з абсолютно будь-якого матеріалу будівельної спрямованості.

Перекриття стелі здійснюється горизонтально з метою об’єднання готових конструкцій, що також позитивно впливає на розподіл настінного навантаження.

• вони легкі;
• добре зберігають тепло;
• низькотемпературні погодні умови ніяк не впливають на виконання робіт;
• є кілька варіантів для виконання перекриттів.

Дерев’яне перекриття стелі обов’язково оснащується і теплоізоляцією, і звукоізоляцією. На міжповерхові накладається тільки ізоляція шуму. А цокольні перекриття в будинку повинні бути обов’язково оснащені системою захисту тепла.

Між балками укладається теплоізоляція

Варто кілька слів сказати про гідроізоляцію, яка неодмінно повинна послужити основою для спорудження подібного роду структури підлоги у ванній, щоб забезпечити захист матеріалів цокольного рівня.

Матеріали для перекриття стелі мають бути придбані відповідно до умов протипожежної безпеки. Що стосується їх твердості, то вона повинна бути досить жорсткою, оскільки це впливає на утворення прогинів під час наступних навантажень.

Дерев’яне стельові перекриття в приватному будинку гармонійно поєднуються з каркасним видом будівництва, особливо з будинками з бруса або колод у формі циліндра.

Балкове перекриття має не тільки дерев’яний характер, вони також бувають виготовлені з металу або залізобетону.

Що стосується залізобетонних плит перекриття, то для роботи з ними, по-перше, необхідне спеціальне обладнання. По-друге, існують обмеження у відстані прольотів, які обов’язково повинні бути великих розмірів, оскільки вага такої конструкції досягає чотирьохсот кілограм.

На відміну від вищезазначених балок, металеве перекриття не має обмежень по ширині прольотів, його навіть можна назвати надійним. Однак воно швидко піддається корозії через вологу, має погану звукоізоляцію і слабо зберігає тепло.

Встановлення перекриттів

Часто здається, що стельове перекриття майже неможливо спорудити своїми руками, однак це далеко не так.

Балки перекриття необхідно розташувати на несучих стінах. Один крок здійснюється на відстані від одного до нуля цілих і шести десятих метра, а ширина конструкції має бути не меншою за одну третину самого прольоту.

Для початку розміщується дощатий або щитовий накат, зверху якого вистилається шар піску, що забезпечує хорошу звукоізоляцію. Тільки після цього йде утеплювач і перекриття з дощок. Верхній настил складається з двох шарів: зверху двадцятиміліметрових дощок укладається картон.

Як утеплювач беруть мінеральну вату, керамзит і так далі.

Бувають ситуації, коли балки мають близьке розташування до димових труб. У таких випадках рекомендується зробити від них відступ близько тридцяти восьми сантиметрів, якщо можете зробити більше. робіть, це не зашкодить, але все в межах розумного.

У цегляному або кам’яному будинку, де ширина прольоту сягає понад три метри, будівництво слід вести залізобетонними балками.

Допустимі перерізи балок перекриття

Як правильно вибрати балки перекриття

Щоб стеля була надійною, потрібно максимально відповідально підійти до вибору балок. Думка професіоналів свідчить, що круглий ліс. найкращий матеріал для перекриття, оскільки він дуже стійкий до деформацій.

Перекриття з бруса не можуть гарантувати подібну міцність, оскільки їх виготовляють з деревної середини, що не відрізняється своєю щільністю. Те ж саме можна сказати і про дощаті матеріали.

Як альтернативу поверхню, що перекривається, можна заповнити деревиною, яка сушилася на повітрі не менше трьох років.

• Встановлюючи перекриття між житловими і нежитловими приміщеннями, їх необхідно утеплити, інакше кімната для житла буде погано зберігати тепло.
• Перекриття мають бути досить міцними, оскільки на їхню частку випадає велике навантаження.
• Звукоізоляція зайвою не буває, для її посилення надійно закладаються місця стику.
• На цокольному рівні необхідно спорудити вентиляцію.

Балки з дерева значно перевершують інші матеріали за своєю якістю, оскільки вони є найменш проблематичними у використанні та екологічно чистими.

Балки з кругляка менш схильні до деформації

Як посилити дерев’яні перекриття

На жаль, перекриття з дерева служать не максимально довгий термін, оскільки матеріал натуральний, відповідно, виникає два питання: як зробити термін служби дерев’яних перекриттів найбільш довгим? Як посилити дерев’яні балки перекриття, щоб звести надійну конструкцію?

Насправді, є можливість значно поліпшити якість балок перекриття своїми руками, але це необхідно виконати ще до початку будівельного процесу. Мова йде про ретельну обробку деревини.

Якщо ж балки були зовсім не оброблені або оброблені, але погано, то не варто від такого матеріалу чекати високого терміну служби. Важливо звернути свою увагу і на рівень просушування деревини від вологи, на наявність вже наявних викривлень, а також на навантаження, яке вона здатна винести.

Дерев’яні балки потрібно посилювати не тільки через їхній не надто добрий стан, на їхню якість також впливають навантаження, що поступово збільшуються, пов’язані, наприклад, із перебудовою якоїсь частини будинку.

Варто зазначити, що універсального способу в зміцненні дерева немає, оскільки балки стелі можуть бути не виключно новими, а піддаватися частковій реконструкції в процесі ремонту.

Способи посилення

Сталеві допоміжні матеріали

Посилити дерев’яні балки допоможуть пластини зі сталі, що закріплюються по різних сторонах бруска. Сталеві знаряддя в обов’язковому порядку слід обробити розчином, який перешкоджає появі корозії, інакше вони будуть недовговічні.

Вуглепластик

Матеріал, який також називають вуглеволокном, є сучасною технологією в будівельному світі й активно застосовується під час балкових реконструкцій стелі. Він буває у вигляді пластин, стрічок або ниток.

Цей пластиковий матеріал наноситься в кілька шарів на деревну поверхню, забезпечуючи легкість роботи та надійну якість, що робить його досить популярним.

Протези з дерева або металу в зонах торця

Через непостійні температури балки в районі несучої стіни значно слабшають. Необхідно зробити сильнішим основний деревний брус, щоб запобігти появі негативних наслідків у майбутньому, а також уникнути повторної реконструкції найближчим часом.

Для цього до країв дерев’яної основи кріплять додаткові протези з металу або дерева, які поміщають у цегляне заглиблення стіни, забезпечуючи тим самим надійний захист центрального бруса.

Встановлення протезів для згнилої балки перекриття

Опори для несучих балок

Цей спосіб передбачає розміщення додаткових опорних конструкцій під несучими балками стелі, щоб розподілити рівномірно навантаження.

Додаткові балки

Якщо роботу виконано, а вага розподілена неправильно, то готову конструкцію необхідно перекрити додатковими балками, які візьмуть на себе зайву вагу.

Важливо пам’ятати про охорону додаткових елементів будови, наприклад, захистити руберойдом свіжі торці.

Втілити в життя стельові перекриття своїми руками цілком можливо, але для цього потрібно ознайомитися з необхідною інформацією, щоб скоротити до мінімуму неприємні моменти під час роботи, а також спорудити якісну модель, яка прослужить довгі роки.

• ← Як зробити пластикову підвісну стелю з панелей своїми руками
• Сучасні матеріали для облицювання стелі →

Влаштування стельових перекриттів з дерева : 2 коментарі

Саморізи вирве. Засвердли і через шайби стягни шпилькою м12 (а може і товще візьми)

А що тобі заважає додати кілька лаг. Підлоги на верху ж ще немає. Долотом вибери посадочне місце в бусі та додавай.

Як зробити стелю в приватному будинку своїми руками?

Власний будинок для кожного власника є предметом гордості за свій будинок. Під час оформлення стелі в новому будинку важливо домогтися необхідного результату і зробити її в стилі, який відповідатиме загальному дизайну будинку.

Особливості

За допомогою різноманітних ідей і способів установки можна прикрасити стелю, змінити її конструкцію, зробити оригінальне оздоблення. Провести ремонтні та оздоблювальні роботи в своєму будинку самостійно є справою непростою, але цілком вирішуваною. Відразу потрібно визначитися з матеріалами: від їхнього вибору залежить стиль оформлення, а також технологія роботи і черговість робочого процесу. Дизайн стель у приватному будинку може бути різноманітним. При цьому він може підкорятися обраному стилю всього житла або конкретної кімнати.

Слід визначитися з колірною гамою, вибрати потрібний матеріал, після цього можна приступити до оформлення покриття.

Важливо знати особливості оздоблення стель у приватних будинках (наприклад, варто з’ясувати, з якого матеріалу бувають базові поверхні). Базове покриття може складатися з бетонних плит або дерева. Важливим фактором є і фінансове питання: від кількості грошей залежить, наскільки глобально можна реалізувати задумані ідеї.

Перед власниками приватних будинків постає кілька запитань, адже в більшості випадків оздоблення стелі здійснюють своїми руками. Вивчають особливості оздоблювальних матеріалів, підбираючи той, яким простіше і зручніше обшити стелю.

У дерев’яному будинку обов’язково слід утеплювати стелю, щоб унеможливити потрапляння холодного повітря з вулиці і не випускати тепле повітря з дому. Товщина утеплювача для стелі залежить від того, в якому регіоні розташоване приміщення, який його температурний режим. У розрахунок беруть характеристику матеріалу для утеплення та особливості стельового перекриття. Для утеплення приміщень використовують пінопласт, мінеральну вату і піноізол, для останнього варіанту знадобиться допомога фахівців.

Під час робіт з утеплення стін слід:

• утеплювати місця торкання термоізоляції зі стінами;
• герметизувати утеплювач;
• вибирати матеріал, що витримує високу температуру.

Варіанти конструкцій

Щоб покриття було дійсно надійним, слід спорудити чорновий варіант стелі. Під час проведення чорнових робіт слід зняти колишнє покриття з поверхні і закрити нерівності, після чого зазвичай приступають до ґрунтовки. Її застосовують для надання структурі основи однорідності та посилення адгезії. Для такої роботи краще використовувати ґрунтовку глибокого проникнення, наносячи склад у два шари.

Якщо покриття гладке і рівне, на нього наносять фінішну суміш і ґрунтовку (така поверхня вже готова для оздоблення).

Чорновий варіант покриття в дерев’яному будинку слід робити в певній послідовності: від цього залежить, який вигляд він матиме після закінчення ремонтних та оздоблювальних робіт.

• Щоб зберегти більшу частину тепла в приміщенні, слід утеплити стелю. Найкраще для цього підійде мінеральна вата, її можна придбати у вигляді рулону або листів.
• Для основи чорнового варіанту до балок за допомогою цвяхів прибивають бруски.
• Готують дошки для настилу, обрізають їх за певними розмірами, враховуючи зазор у кілька мм. Підшивають чорнову стелю по балках, при цьому стежать, щоб проведення роботи було точним і рівним.
• Деревний матеріал заздалегідь просочують засобами, які захищатимуть дерево від появи цвілі та шкідливих жучків. Обробка поверхні антипіренами захистить дерев’яні поверхні від загоряння.

Після завершення всіх робіт із чорновою стелею приступають до облицювання. Якщо поверхню передбачається фарбувати, білити або обклеювати шпалерами, її вирівнюють штукатурною сумішшю. Для цієї роботи необхідний будівельний рівень і правила. Після ґрунтування поверхню слід зашпаклювати стартовою сумішшю, потім ще раз заґрунтувати. Коли підготовчі роботи закінчено, можна клеїти фактурні шпалери або плити з полістиролу.

Якщо планується побілка, фарбування, або обклеювання тонкими шпалерами, роботу з фінішними сумішами проводять особливо ретельно, оскільки можуть бути видні всі вади і дефекти основи.

Для підвісних, підшивних і натяжних стель етапи вирівнювання не потрібні, слід лише ліквідувати великі тріщини, нерівності, відколи. Поверхню обробляють антисептиком і приступають до монтажу обрешітки. Для каркаса використовують профілі з металу або дерев’яної рейки. На останньому етапі слід прокласти комунікації, ізолювати електропроводку.

Розглянемо актуальні види оформлення стелі в приватному будинку.

Найчастіше можна зустріти варіанти:

• однорівневе стельове покриття з гіпсокартону;
• дворівневе покриття з гіпсокартону;
• натяжне покриття одно- і дворівневого типу;
• рівна побілена або пофарбована поверхня.

У каркасній будівлі використовують балкове перекриття, така збірка передбачає застосування балок для перекриття.

Тут більш доречні такі види:

• навісні стелі;
• підшивні стелі для фарбування або під панелі;
• натяжні конструкції.

У каркасних приміщеннях частіше використовують підшивну стелю, що дає змогу зберегти об’єм приміщення. У брусовому будинку оформити стелі нескладно. Для дерев’яного будинку можуть підійти не всі матеріали, тому для оздоблення знаходять більш відповідний варіант.

У будинку з бруса стелі починають облаштовувати після встановлення кроквяної системи, а також проведення остаточних робіт зі стіною і фронтонами.

Як показує практика, покриття з дерева є одним з найпопулярніших матеріалів для оздоблення. З її допомогою можна створити будь-який інтер’єр, який буде поєднуватися з оздобленням всього будинку. Дерево є екологічним матеріалом, воно нешкідливе для здоров’я.

Дерев’яне покриття має переваги, перед іншими стелями:

• дерев’яне покриття зберігає свій зовнішній вигляд довгі роки;
• воно поєднується з іншими матеріалами (наприклад, каменем, гіпсокартоном або пластиком);
• стелі з дерева дають масу можливостей для обробки (їх фарбують, покривають лаком, на них наносять малюнок або орнамент).

У дерев’яному будинку майстри радять робити натяжні стелі. Альтернативою цьому варіанту оформлення може стати гіпсокартон. Непогано виглядатимуть плитка і пінопласт, можна обшити основу вагонкою (найекономніший варіант) або пофарбувати фарбою.

У рубаному будинку покриття стелі роблять дерев’яним: якщо зробити в такому приміщенні конструкцію з іншого матеріалу (наприклад, гіпсокартону), можна посилити відчуття низьких стель.

Одним і найбільш популярних матеріалів у будівництві є газобетон. Використання газобетону доцільно для міжповерхового перекриття, можна використовувати його для зведення стіни. Перекриття з газобетону можна використовувати для плоского і двосхилого даху. Не слід використовувати таке перекриття в будинках вище трьох поверхів.

Газобетонні блоки мають точні розміри, які дають змогу швидко укласти рівну стелю, економлячи на оздобленні.

Газобетон можна використовувати тільки тоді, коли стіни в будинку вигнані рівно. Якщо стіна не зовсім рівна, доведеться підпилювати матеріал великим наждачним папером.

Якою має бути висота?

Щоб мешканцям було комфортно перебувати в приміщенні, потрібно враховувати висоту стін. У заміському будинку або котеджі у власника є можливість заздалегідь продумати, якою буде висота стелі приміщення в готовому вигляді, з огляду на зріст членів сім’ї.

Оптимальною вважається висота від 2,7 до 3-х метрів, більш високі стелі буде нелегко витирати під час прибирання. Якщо зайву висоту можна легко прибрати, зробивши підвісні стелі, низькі стелі вже ніяк не змінити.

Мінімальна висота має бути не меншою за 2,4 м, за меншої висоти стеля буде візуально тиснути на мешканців. Навіть за висоти 2,5 м. доросла людина може зачепити головою люстру або світильник, якщо це будуть підвісні моделі. У приватному будинку слід вибрати оптимальну висоту (2,7 м), економлячи тепло в кімнаті, яке розподілятиметься правильно (на рівні зросту людини) і не перегріватиме повітря вгорі. Можна спробувати візуально збільшити висоту стелі, використовуючи поради дизайнерів інтер’єру.

Застосовуючи контрастні кольори в оформленні кімнати, можна домогтися зорового збільшення простору. При світлій стелі та стінах, пофарбованих у темні тони, кімната візуально здаватиметься просторою. Влаштування прихованої підвіски з прожектором із софітів допоможе домогтися такого ж ефекту.

Під час оформлення стелі стіни відіграють велику роль. Щоб візуально підняти її, слід вибрати шпалери з вертикальними смугами або витягнутим вгору малюнком. Шпалери з широкими фігурами або великими малюнками можуть візуально звузити розміри кімнати.

Якщо в будинку кілька поверхів, висота на поверхах може бути різною. На першому поверсі частіше роблять високу стелю (вище 3 метрів), на другому поверсі можна зробити покриття нижче. Якщо порівнювати з фінськими дерев’яними будиночками, його висота другого поверху становить 2,4 метра. Визначаючись із висотою приміщення, слід враховувати розміри кімнати. При невеликій кімнаті в дачному будиночку з високою стелею приміщення не буде затишним.

За бажанням можна літню веранду пристосувати для житла або місця, де будуть зберігатися овочі та фрукти всю зиму. Тепло, яке надходитиме з дому, дасть змогу підтримувати всю зиму на веранді позитивну температуру. На веранді частіше роблять рівні стелі, обшиваючи їх різними матеріалами. Висота від підлоги до стелі в цьому випадку може бути меншою, ніж у житловій кімнаті (близько 2, 3 метра).

Стельове перекриття в цегляному будинку

Кожна будівля будується послідовно. Після завершення роботи над зведенням малоповерхового корпусу з цегли, настає етап монтажу горищного перекриття в цегляному будинку. Горизонтальна конструкція, що перекриває, може бути з різних будматеріалів, але всі вони не повинні обмежувати її функціональне призначення. забезпечувати надійність даху і стійкість стін, розділених поверхами.

Процес монтажу дерев’яних перекриттів у цегляному будинку

Види перекриттів

У плануваннях цегляних будинків міцність стін і фундаменту дозволяє використовувати будь-які міжповерхові перекриваючі пристрої. Вони в будівельній справі використовуються в таких варіантах:

за функціональним призначенням: міжповерхові перекриття, горищні, цокольні та підвальні роздільні конструкції;

Схема обладнання міжповерхових перекриттів і підлог

• термін служби перекриття, що істотно не відрізняється від часу експлуатації всієї будівлі;
• здатність витримувати навантаження поверху, перекривати всю площу між стінами;
• тривалість тимчасових витрат, необхідних для монтажу;
• грошові витрати як на всі комплектуючі, включно з опорами і плитами, так і на встановлення конструкції.

Встановлені плити перекриття в цегляній будівлі

Якщо всі види перекриттів розмістити за вартісною шкалою, то дерев’яне перекриття в будинку найдешевше, а найдорожче. монолітне і збірномонолітне. Адже на вартість впливає не тільки матеріал, а й складність монтажу, а також необхідність залучення техніки, фахівців високої кваліфікації.

Перекриття на балках із дерева

Власники майбутніх цегляних будинків здебільшого обирають дерев’яні перекривальні конструкції. Вага їх порівняно невелика, індивідуальному забудовнику вони обійдуться недорого, а їхній монтаж він може здійснити без використання спеціальної техніки. До того ж дерево легко піддається обробці з використанням звичайних теслярських інструментів. Несучими елементами є дерев’яні балки, зазвичай з модрини або сосни. Попередньо вони обробляються різними антисептичними засобами, що усувають гниття і пошкодження дерева комахами-точильщиками.

При цьому не слід забувати про покриття деревини протипожежними розчинами. антипіренами. Обов’язковою умовою експлуатації таких перекриттів є хороша природна вентиляція.

Найбільш популярні прямокутні балки, товщина яких 15х10 см. Це, як правило, цільні або склеєні з високоякісних дощок. Застосування перших обмежене довжиною прольоту, оскільки вони зазвичай виробляються довжиною 5 м. А клеєний брус може досягати 15 м. Замість нього в якості несучого елемента перекриття можна використовувати дошки, сколочені, поставлені на ребро. Деякі забудовники пропонують клієнтам оциліндрований брус або двотаври з дерева.

Встановлення міжповерхових перекриттів із дерев’яних двотаврів

Способи монтажу

Укладаються балки паралельно ширині будівлі. У будівельній практиці монтаж їх можливий двома способами. Перший. встановлення їхніх кінців на цегляні стовпчики, відстань між якими не повинна бути більшою за 2 м. По низу горизонтальних опор робиться підшивка для пароізоляції та утеплювача, в якості якого може використовуватися пінопласт, тирса, шлак.

Який би матеріал не був обраний для утеплення, до його складу обов’язково необхідно додати цементний розчин і як слід перемішати. Але якщо це перекриття встановлюється між другим і першим поверхами, то можна обійтися без утеплювального шару. Зверху по балковій основі настилають підлогу, зазвичай дошками з деревини.

Другий спосіб монтажу балок. це закладка, врубка їхніх торців. У процесі укладання цегли роблять відповідні заглиблення для несучих опор. Бажано, щоб вони не виводилися назовні, а їхнє влаштування з вулиці не повинно бути помітним і вказувати, що стіни розділені поверхами.

Варіант монтажу перекриттів із балок

Для горищних перекриттів ніші розміщують з кроком не більше ніж 1,8 м, а для міжповерхових. 1 м. Якщо на підлогу будуть настилатися дошки завтовшки менше 3-х см, то дистанція між опорами повинна скласти півметра.

Дерев’яні торці балок у зіткненні з цеглою. найслабша ланка горизонтальної конструкції. Там може з’являтися конденсат, який викликає гниття.

Тому кінці опор слід з п’яти боків обернути руберойдом у два, три шари. Заповнені гнізда ущільнюють монтажною піною. Для більшої міцності балки на цегляній стіні можна закріпити анкерними болтами. Таке кріплення забезпечує більшу стійкість стін, розділених поверхами. Попередньо кожну встановлену балку перевіряють, щоб вона була строго горизонтальною, на єдиному рівні з іншими. Для вирівнювання під торець підкладають будь-який міцний матеріал, що не гниє і не руйнується з часом. Зміцнюють їх у такому порядку: спочатку по краях прольоту, вирівнюють їх, а потім від них ідуть до середини. Якщо через облаштоване горище і всі поверхи проходить труба опалення, то відстань між нею і найближчою опорою не повинна бути меншою за 38 см. Або ж їх розділяють негорючим азбестовим листом.

• черепні бруски;
• щит накату;
• пароізоляційний матеріал, звукоізоляція;
• утеплювач;
• підлога.

Перекриття на металевих балках

Для них використовуються: двотавр, куточок, швелер. Балки з них тонкі, але міцні та довговічні. Простір між ними заповнюють легкобетонні плити або настили з дощок, а також гідроізоляція і штукатурка. Така конструкція важча за дерев’яну, але в цегляних малоповерхових будинках застосовують часто.

Схема влаштування перекриття на металевих балках

Тут дається взнаки та її перевага, що вона не горить і не піддається жодним зовнішнім впливам, крім корозії.

На балках із залізобетону

Їх забудовники зазвичай називають бетонними. У продаж надходять довжиною від 3 метрів до 7,5. Їх укладають на дистанції одна від одної 60-100 см. Для заповнення проміжку між ними використовуються легкобетонні плити або пустотілі блоки. Наверх укладають цементну стружку і покривають її ламінатом або лінолеумом. При монтажі такої конструкції не обійтися без вантажопідйомної техніки.

Безбалочні

Це такий пристрій перекривних конструкцій, для якого балки не потрібні. Їх замінюють бетонні панелі, монолітні або збірномонолітні перекриття. Вони не гниють, не горять, витримують велике навантаження. Але товщина цегляних стін для їх укладання повинна бути не менше 25 см.

Встановлення бетонних панелей перекриття

Особливо на це слід звертати увагу під час ремонту старих будинків. Розглянемо деякі варіанти перекриттів без використання балок.

На бетонних плитах

Використовуються багатопустотні плити, які укладаються щільно, без зазорів. Їх замовляють потрібного розміру відповідно до довжини прольоту. Якщо у забудовника вони є в готовому вигляді, то цегляний будинок будують під їхній розмір. Встановлюються в цегляних, панельних, блокових і перекриття в газобетонних будинках.

Головне, щоб стіни могли витримати їхню чималу вагу. Зверху має бути рівна основа для чорнової підлоги, а зі зворотного боку на стелі. непомітні шви стикувань. Цьому посприяє гарне оштукатурювання.

Монолітні

• монтаж несучих балок і опалубки;
• в’язка арматурного каркаса;
• заливка бетонного розчину.

Всю поверхню заливати бетоном необхідно за один сеанс. Важлива перевага такого перекриття: відсутність швів, нестиковок.

Підготовка до заливки монолітного перекриття

У будівельній справі іноді використовуються збірномонолітні конструкції. Коли між бетонними балками вже покладено пустотілі плити, поверх їх кладуть арматурну сітку і всю площу заливають бетонним розчином. Влаштування таких міжповерхових перегородок дозволяє використовувати різні архітектурні форми.

При дуже широких прольотах важкі плити вимагають додаткових опор.

Які перекриття не були в будинку, головне, щоб вони забезпечували надійність будівлі та комфортне проживання її мешканців.

Перекриття в будинку

Перекриття в будинку. одні з найголовніших опорних конструкцій, від міцності та надійності перекриттів безпосередньо залежить і загальна міцність житлової будови, і зручність проживання в ній. Перекриття розрізняються за матеріалом: дерев’яні та залізобетонні. Варіант залізобетону може бути збірним і монолітним, а також збірно-монолітним за з/б і металевими балками. Перекриття проектується виходячи з габаритів і матеріалу несучих конструкцій будинку, його поверховості, ґрунтових і кліматичних умов ділянки будівництва, навантажень від вітру і снігу, а також і від багатьох інших факторів. Чимале значення має і фінансова складова, оскільки вартість перекриттів будинку становить значну частину загальної вартості. приблизно 20-25%. У приватних малоповерхових будинках дуже часто зупиняються на варіанті дерев’яного перекриття, оскільки дерево технологічне і просте в обробці, дає змогу виконувати ручні роботи і самостійний монтаж без застосування важкої спецтехніки. Дерев’яний брус, дошка, колода підходять для виконання перекриттів першого поверху, міжповерхових і горищних перекриттів, і весь процес спорудження можливий за наявності базових навичок.

Вибір матеріалів для перекриття і технологія монтажу багато в чому залежать від матеріалу несучих стін будинку.

Перекриття в цегляному будинку

Під час монтажу балкових склепінь по кам’яних і цегляних стінах (червона і силікатна цегла, керамоблоки, а також легкобетонні блоки з дрібним заповнювачем зі шлаку, керамзиту тощо) не можна забувати про гідрозахист торців балок. Надійну гідроізоляцію кінцевих ділянок балок з дерева виконують стародавнім способом. бітумізація, просочення гарячою смолою і обов’язкове обгортання руберойдом, толем, гідроізолом, євроруберойдом. будь-яким з рулонних гідроізоляторів. При цьому зрізаний торець залишають чистим, виконавши лише антисептування і вогнезахист. Ще одне загальне правило монтажу перекриттів по кам’яних і блокових стінах. забезпечення вентиляційних зазорів у вузлах обпирання дерев’яних балок. Волога, що конденсується, повинна мати вільний вихід, тоді деревина несучих балок працюватиме набагато довше без руйнувань і втрати несучої здатності. Щоб вентиляція торців балок працювала, необхідно точно виконати проектні розміри прорізів у стінах на ділянках обпирання дерев’яних балок.

• Стінові ніші під балки облаштовують ще в процесі кладки, спеціально для спирання балок перекриття. На проєктній позначці залишають нішу глибиною 150-200 мм, залежно від перерізу балки та особливостей її обпирання. При блоковій кладці стін і кладці подвійною цеглою залишають отвір простими способом. не закладаючи один блок. Посилення стіни на ділянці обпирання балки. армосіткою та/або закладними деталями.
• Дерев’яну балку-брус обробляють антипіреновими і біозахисними складами, а торці обрізають на кут 60-65 град, щоб збільшити і вентиляційний зазор, і торцеву балочну поверхню для випаровування вологи з деревини.
• Монтаж балок проводять так, щоб від прямого торця балки до поверхні стіни залишався просвіт не менше ніж 50 мм. для циркуляції повітря.
• Анкерні кріплення балок до стін виконують на болтах, за розрахунком, але не рідше ніж у кожному четвертому вузлі спирання.
• Усі просвіти між балковими торцями і несучими стінами утеплюють негорючим теплоізоляційним матеріалом.
• Верхня конструкція перекриття: по дерев’яних балках це найчастіше брускова обрешітка (брус 4040; 5050), а потім кріплення щитового дерев’яного настилу. Можливе і полегшене бетонне покриття по балках, і інші матеріали.
• Нижня обшивка. у найпростішому варіанті гіпсокартонна по рейковій обрешітці, або ж дощата під фінішне оздоблення обштукатурюванням (по сітці) або облицюванням пластиком, ГВЛ, Деревно-стружкові плити, Цементно-стружкові плити і так далі.

Усі дерев’яні перекриття мають складний пиріг, забезпечений і гідро-, і пароізоляцією. Також виконують заходи щодо зниження рівня шуму. щоб через несучі конструкції будинку не передавався ударний шум, створюваний у будинку, і звуки з вулиці. Шумозахист виконується і технологічно, і з застосуванням спеціальних матеріалів і кріплення з опцією гасіння шумів.

Утеплення міжповерхового дерев’яного перекриття виконують у повному обсязі над підвалом і холодним горищем, і полегшене. між поверхами. Але сипучі утеплювачі (керамзитовий гравій, перліт, вермикуліт), а також і мінеральні ізолятори захищають не тільки від тепловтрат, а й покращують звукоізоляцію будинку. Варіанти утеплювачів з глини і соломи, глиняно-піщані, шлакові з успіхом застосовують і в наші дні, відповідно до екологічних тенденцій і з метою економії.

Засипний або плитний (мати, блоки, ековата тощо) утеплювач розміщують між лагами, закріпленими по настилу.)утеплювач розміщують між лагами, закріпленими по настилу в інтервалі 0,5-0,7 м. по лагах виконують чистовий настил зі струганої дошки. Інший варіант. легкобетонна тепла армована стяжка по щитовому настилу або панелям, але цей варіант виключно розрахунковий. Навіть легка бетонна суміш на вермикулітовому заповнювачі дасть чимале навантаження на перекриття і стіни, незрівнянне з вагою лаг і дощатого настилу.

Останній етап. фінішне оздоблення по підлозі та стелі.

Далі. про виконання перекриттів у будинку з газобетону.

Як зробити стелю в приватному будинку

Від того, як влаштована стеля в приватному будинку, залежить зручність експлуатації, зовнішній вигляд і мікроклімат у приміщенні. Відрізняються матеріали, використовувані в бетонних і дерев’яних будівлях. У статті розглянуто елементи перекриття, дано керівництво з вибору оптимальної висоти і монтажу своїми руками. Зроблено поділ за способом використання простору під дахом.

Загальні вимоги

Стеля має бути міцною, щоб витримувати оздоблювальні матеріали та утеплювач, які розміщують поверх або всередині перекриття. Стабільність. стійкість при усадці будівлі, поривах вітру або підземних поштовхах. Цей фактор обумовлює безпеку конструкції. Герметичність. здатність поверхні утримувати вологу, не пропускаючи її до покрівельного настилу і мінеральної вати.

Висота стелі в приватному будинку

Висота визначає зручність приміщення в приватному будинку і спосіб його експлуатації. Від неї залежить обсяг циркулюючого повітря.

Мінімальна висота

Норми безпеки передбачають мінімальну висоту стелі в 2,4 м для приватного будинку. У цьому випадку дозволяють встановлювати газові прилади: плиту, котел і колонку. Це важливо і з практичної точки зору. На перекриття встановлюють люстри, і за меншої висоти людині зі зростом вище 1,7 м некомфортно пересуватися. До уваги беруть психологічний фактор: мала висота пригнічує, а в людей зі страхом замкнутого простору спричиняє паніку. Він вносить обмеження на використання підвісних конструкцій та оздоблення.

Оптимальна висота стелі в приватному будинку

Прибирання перекриття потребуватиме стійких сходів. Заміна ламп у точкових світильниках буде ускладнена. Велика висота негативно позначається на затишку кімнати, що враховують під час вибору оздоблення і способу використання приміщення. Збільшаться витрати на опалення. Щоб підтримувати комфортну температуру в 22° під стелею, повітря доведеться нагріти до 30° і вище. Зростають тепловтрати через перекриття, що призводить до обмерзання покрівлі, появи гнилі та грибка на кроквяній системі.

За необхідності стелі в 3 м і вище питання з опаленням вирішують установкою теплої водяної або електричної підлоги. У цьому випадку поверхня нагрівається рівномірно і повітря, піднімаючись, прогріває весь обсяг приміщення. У приватних будинках із другим світлом, де стеля розташована на рівні покрівлі, не використовують конвекційні обігрівачі. Їх замінюють на інфрачервоні або зазначений вище варіант з підлогою.

Як зробити стелю в приватному будинку

Простір під дахом у приватному будинку використовують як житловий або для зберігання речей. У першому випадку її роблять опалювальною, у другому. холодною.

Як зробити стелю в приватному будинку з мансардою

• обрізна дошка товщиною 30 мм;
• цвяхи або саморізи;
• молоток або електричний шуруповерт;
• ножівка;
• утеплювач;
• пароізоляція.

Обрізну дошку монтують перпендикулярно до балок перекриття. Для цього довжину підганяють під ширину приміщення або добирають під довжину. Кожну планку фіксують двома кріпленнями до брусу. Якщо використовують цвяхи, то їх забивають під кутом 45°, вістря направляють до краю елемента, щоб вийшов розпір, і він увійшов у сусідню планку. Наступну частину роботи виконують з боку горища. На чорнову стелю між балками укладають пароізоляцію. Листи розміщують перпендикулярно брусу. З’єднуючи, роблять нахлест у 15 см, який проклеюють будівельним скотчем або клейкою стрічкою на краю полотна.

Мембрану фіксують будівельним степлером. Поверх пароізоляції розміщують утеплювач: для перекриттів між першим поверхом і мансардою використовують мінеральну вату товщиною від 10 см. Влаштування стелі передбачає зазор у 5 см для вентиляції перекриття і покривають його другим шаром пароізоляції. Вона необхідна для захисту від проникнення вологи до ізолятора. Зверху чорнову підлогу укладають способом настилу. Для нього використовують обрізну дошку, OSB або фанеру. Остання актуальна для подальшого оздоблення лінолеумом, ламінатом або паркетом. Якщо вихід на мансарду знаходиться всередині приміщення, то отвір по периметру підсилюють брусом.

Як зробити стельове перекриття в приватному будинку з холодним горищем

Влаштування стелі в приватному будинку з холодним горищем відрізняється підходом до утеплення і встановлення чорнового настилу. Якщо висота приміщення дозволяє, то останній кріплять, як і в попередньому випадку, знизу балок. При бажанні підняти стелю використовують метод настилу чорнового покриття. Для цього шпунтовану дошку, фанеру або OSB фіксують з боку горища. Для листового матеріалу підбирають товщину від 15 мм, що необхідно для стійкості до навантажень від утеплювача і речей, які зберігатимуться на горищі.

Варіанти з 2 по 4 використовують рідше, хоча й обходяться вони дешевше за мінеральну або базальтову вату. Це пояснюється необхідністю укладання більшого шару, що збільшує вагу перекриття в приватному будинку. Листовий утеплювач поверх стельового перекриття в приватному будинку укладають зі зміщенням швів для ліквідації містків холоду. Заздалегідь важливо подумати про спосіб переміщення горищем. Це можна зробити укладанням додаткових балок перпендикулярно стельовим, між якими і розміщують утеплювач. Поверх укладають другий шар пароізоляції.

Якщо чорнову стелю укладали методом підшивки, то для холодного горища може знадобитися більший шар утеплювача, ніж у варіанті з мансардою. У разі нестачі висоти балок додатково набивають брус, який підніме підлогу з боку горища і створить вентиляційний зазор для пароізоляції.

Влаштування бетонної стелі в приватному будинку

Як стельове перекриття в цегляних будинках використовують плити або роблять його монолітним. У цьому разі утеплення виконують з боку горища, навіть якщо там буде розміщена мансарда. Щілини ліквідують цементним розчином. Якщо поверхня має перепади, що буває при укладанні плит, то її вирівнюють стяжкою. На ширину листів утеплювача монтують дерев’яні балки. Зверху укладають пароізоляцію. У нішах, що утворилися, розміщують утеплювач і закривають його другим шаром гідроізоляції. Останню захищають чорновою підлогою з обрізної дошки.

Якщо на другому поверсі або мансарді планується водяний підігрів підлоги, то замість пароізоляції укладають гідроізоляцію на плити перекриття. Стеля утеплюють екструдованим пінополістиролом, на якому розміщують обрешітку з арматури, скловолокна або використовують листи з бабишками. Прокладають контур і заливають його стяжкою, поверх якої виконують чистове оздоблення.

Як зробити чистову стелю в будинку своїми руками

Тип чистової стелі, яка монтується поверх перекриття в приватному будинку, залежить від висоти приміщення, матеріалу та інтер’єру. Для бетонних поверхонь використовують оздоблення оштукатурюванням. У цьому випадку площину ґрунтують, щоб знизити поглинання вологи бетоном. Наступним кроком наносять штукатурку. Після схоплювання, але до висихання її затирають, щоб зробити гладкою і ущільнити. Далі наносять шпаклівку, яку затирають і зачищають. Після висихання її фарбують або обклеюють шпалерами.

Тому частіше використовують гіпсокартон. У цьому випадку на бетонне перекриття монтують обрешітку з металевого профілю. Вона може бути однорівневою або багаторівневою, що визначає задумка дизайнера. До каркаса прикручують листи гіпсокартону. Шви між ними проклеюють паперовою стрічкою. Далі йде фарбування або поклейка шпалер. На бетонні перекриття кріплять натяжні стелі, які ліквідують нерівності та не вимагають фінішного оздоблення.

Для дерев’яних стель у приватних будинках також використовують гіпсокартон, якщо декоративне оздоблення буде, як описано вище. На рівну чорнову поверхню обрешітку можна не монтувати. листи кріплять безпосередньо до дошки. В іншому варіанті укладають дерев’яну або пластикову вагонку, залишаючи вентиляційний зазор до пароізоляції. Якщо стеля піднімалася методом встановлення настилом, а не підшивкою, то поверхню між балками фарбують або викладають вагонкою. Балки шліфують, пошкодження ліквідують шпаклівкою по дереву. Грані покривають морилкою, лаком або фарбують.

Стеля в приватному будинку містить конструкцію перекриття, яка складається з чорнового настилу, пароізоляції, утеплювача і фінішного оздоблення. Останню підбирають під дизайн і будівельний матеріал. Дерев’яні покривають вагонкою або гіпсокартоном, для бетонних використовують натяжні полотна. Оздоблення комбінують на багаторівневих конструкціях. Процес монтажу перекриття наочно показаний у відео нижче.

Як зробити стелю в приватному будинку

Від того, як влаштована стеля в приватному будинку, залежить зручність експлуатації, зовнішній вигляд і мікроклімат у приміщенні. Відрізняються матеріали, використовувані в бетонних і дерев’яних будівлях. У статті розглянуто елементи перекриття, дано інструкцію з вибору оптимальної висоти і монтажу своїми руками. Зроблено поділ за способом використання простору під дахом.

Загальні вимоги

Стеля має бути міцною, щоб витримувати оздоблювальні матеріали та утеплювач, які розміщують поверх або всередині перекриття. Стабільність. стійкість при усадці будівлі, поривах вітру або підземних поштовхах. Цей фактор обумовлює безпеку конструкції. Герметичність. здатність поверхні утримувати вологу, не пропускаючи її до покрівельного настилу і мінеральної вати.

Висота стелі в приватному будинку

Висота визначає зручність приміщення в приватному будинку і спосіб його експлуатації. Від неї залежить обсяг циркулюючого повітря.

Мінімальна висота

Норми безпеки передбачають мінімальну висоту стелі в 2,4 м для приватного будинку. У цьому випадку дозволяють встановлювати газові прилади: плиту, котел і колонку. Це важливо і з практичного погляду. На перекриття встановлюють люстри, і за меншої висоти людині зі зростом вище 1,7 м некомфортно пересуватися. До уваги беруть психологічний фактор: мала висота пригнічує, а у людей з острахом замкнутого простору викликає паніку. Він вносить обмеження на використання підвісних конструкцій та оздоблення.

Оптимальна висота стелі в приватному будинку

Прибирання перекриття потребує стійких сходів. Заміна ламп у точкових світильниках буде ускладнена. Велика висота негативно позначається на затишку кімнати, що враховують при виборі оздоблення і способу використання приміщення. Збільшаться витрати на опалення. Щоб підтримувати комфортну температуру в 22° під стелею, повітря доведеться нагріти до 30° і вище. Зростають тепловтрати через перекриття, що призводить до обмерзання покрівлі, появи гнилі та грибка на кроквяній системі.

За необхідності стелі в 3 м і вище питання з опаленням вирішують установкою теплої водяної або електричної підлоги. У цьому випадку поверхня нагрівається рівномірно і повітря, піднімаючись, прогріває весь обсяг приміщення. У приватних будинках із другим світлом, де стеля розташована на рівні покрівлі, не використовують конвекційні обігрівачі. Їх замінюють на інфрачервоні або зазначений вище варіант із підлогою.

Як зробити стелю в приватному будинку

Простір під дахом у приватному будинку використовують як житловий або для зберігання речей. У першому випадку її роблять опалювальною, у другому. холодною.

Як зробити стелю в приватному будинку з мансардою

• обрізна дошка товщиною 30 мм;
• цвяхи або саморізи;
• молоток або електричний шуруповерт;
• ножівка;
• утеплювач;
• пароізоляція.

Обрізну дошку монтують перпендикулярно до балок перекриття. Для цього довжину підганяють під ширину приміщення або добирають під довжину. Кожну планку фіксують двома кріпленнями до бруса. Якщо використовують цвяхи, то їх забивають під кутом 45°, вістря направляють до краю елемента, щоб вийшов розпір, і він увійшов у сусідню планку. Наступну частину роботи виконують з боку горища. На чорнову стелю між балками укладають пароізоляцію. Листи розміщують перпендикулярно брусу. З’єднуючи, роблять нахлест у 15 см, який проклеюють будівельним скотчем або клейкою стрічкою на краю полотна.

Мембрану фіксують будівельним степлером. Поверх пароізоляції розміщують утеплювач: для перекриттів між першим поверхом і мансардою використовують мінеральну вату товщиною від 10 см. Влаштування стелі передбачає зазор у 5 см для вентиляції перекриття і покривають його другим шаром пароізоляції. Вона необхідна для захисту від проникнення вологи до ізолятора. Зверху чорнову підлогу укладають способом настилу. Для нього використовують обрізну дошку, OSB або фанеру. Остання актуальна для подальшого оздоблення лінолеумом, ламінатом або паркетом. Якщо вихід на мансарду знаходиться всередині приміщення, то отвір по периметру підсилюють брусом.

Як зробити стельове перекриття в приватному будинку з холодним горищем

Влаштування стелі в приватному будинку з холодним горищем відрізняється підходом до утеплення і встановлення чорнового настилу. Якщо висота приміщення дозволяє, то останній кріплять, як і в попередньому випадку, знизу балок. При бажанні підняти стелю використовують метод настилу чорнового покриття. Для цього шпунтовану дошку, фанеру або OSB фіксують з боку горища. Для листового матеріалу підбирають товщину від 15 мм, що необхідно для стійкості до навантажень від утеплювача і речей, які будуть зберігатися на горищі.

Варіанти з 2 по 4 використовують рідше, хоча й обходяться вони дешевше за мінеральну або базальтову вату. Це пояснюється необхідністю укладання більшого шару, що збільшує вагу перекриття в приватному будинку. Листовий утеплювач поверх стельового перекриття в приватному будинку укладають зі зміщенням швів для ліквідації містків холоду. Заздалегідь важливо подумати про спосіб переміщення по горищу. Це можна зробити укладанням додаткових балок перпендикулярно стельовим, між якими і розміщують утеплювач. Поверх укладають другий шар пароізоляції.

Якщо чорнову стелю укладали методом підшивки, то для холодного горища може знадобитися більший шар утеплювача, ніж у варіанті з мансардою. У разі нестачі висоти балок додатково набивають брус, який підніме підлогу з боку горища і створить вентиляційний зазор для пароізоляції.

Влаштування бетонної стелі в приватному будинку

Як стельове перекриття в цегляних будинках використовують плити або роблять його монолітним. У цьому випадку утеплення виконують з боку горища, навіть якщо там буде розміщена мансарда. Щілини ліквідують цементним розчином. Якщо поверхня має перепади, що буває під час укладання плит, то її вирівнюють стяжкою. На ширину листів утеплювача монтують дерев’яні балки. Зверху укладають пароізоляцію. У нішах, що утворилися, розміщують утеплювач і закривають його другим шаром гідроізоляції. Останню захищають чорновою підлогою з обрізної дошки.

Якщо на другому поверсі або мансарді планується водяний підігрів підлоги, то замість пароізоляції укладають гідроізоляцію на плити перекриття. Стеля утеплюють екструдованим пінополістиролом, на якому розміщують обрешітку з арматури, скловолокна або використовують листи з бабишками. Прокладають контур і заливають його стяжкою, поверх якої виконують чистове оздоблення.

Як зробити чистову стелю в будинку своїми руками

Тип чистової стелі, яка монтується поверх перекриття в приватному будинку, залежить від висоти приміщення, матеріалу та інтер’єру. Для бетонних поверхонь використовують оздоблення оштукатурюванням. У цьому випадку площину ґрунтують, щоб знизити поглинання вологи бетоном. Наступним кроком наносять штукатурку. Після схоплювання, але до висихання її затирають, щоб зробити гладкою і ущільнити. Далі наносять шпаклівку, яку затирають і зачищають. Після висихання її фарбують або обклеюють шпалерами.

Варіант з ошуткатурюванням стелі в приватному будинку має недоліки:

Тому частіше використовують гіпсокартон. У цьому випадку на бетонне перекриття монтують обрешітку з металевого профілю. Воно може бути однорівневим або багаторівневим, що визначає задумка дизайнера. До каркаса прикручують листи гіпсокартону. Шви між ними проклеюють паперовою стрічкою. Далі йде фарбування або поклейка шпалер. На бетонні перекриття кріплять натяжні стелі, які ліквідують нерівності та не потребують фінішного оздоблення.

Для дерев’яних стель у приватних будинках також використовують гіпсокартон, якщо декоративне оздоблення буде, як описано вище. На рівну чорнову поверхню обрешітку можна не монтувати. листи кріплять безпосередньо до дошки. В іншому варіанті укладають дерев’яну або пластикову вагонку, залишаючи вентиляційний зазор до пароізоляції. Якщо стеля піднімалася методом встановлення настилом, а не підшивкою, то поверхню між балками фарбують або викладають вагонкою. Балки шліфують, пошкодження ліквідують шпаклівкою по дереву. Грані покривають морилкою, лаком або фарбують.

Стеля в приватному будинку включає в себе конструкцію перекриття, яка складається з чорнового настилу, пароізоляції, утеплювача і фінішну обробку. Останнє підбирають під дизайн і будівельний матеріал. Дерев’яні покривають вагонкою або гіпсокартоном, для бетонних використовують натяжні полотна. Оздоблення комбінують на багаторівневих конструкціях. Процес монтажу перекриття наочно показаний у відео нижче.

Монтаж дерев’яного міжповерхового перекриття в приватному цегляному будинку

При зведенні приватних малоповерхових будівель в основному використовуються дерев’яні перекриття. Використання деревини не ускладнює конструкцію і дозволяє обійтися без застосування техніки. Монтаж дерев’яних перекриттів між поверхами в цегляному будинку допоможе істотно заощадити на зміцненні фундаменту. До того ж дерево має гарну міцність, довговічність, а також допомагає зберегти сприятливий мікроклімат у приміщенні.

Матеріали для монтажу перекриттів

Популярний варіант перекриття

Для виготовлення балок на перекриття між поверхами використовують тільки хвойні сорти деревини. У них більш висока міцність на вигин, ніж у порід листяних дерев. Попередньо брус або колоди для балок просушують у тіні на відкритому повітрі. Повністю готова до застосування деревина повинна видавати при постукуванні певний звук. Балки перекриття повинні щільно фіксуватися в гніздах цегляної кладки. Використовуються балки з бруса або колоди перетином від 50 на 150 мм і 140 на 240 мм. Крок балок відповідає приблизно 0,6-1,0 метра.

Співвідношення перетину балок і відстані між ними

• стругані шпунтовані дошки для підлоги на другому поверсі;
• дошку для чорнової підлоги другого поверху;
• черепні бруски 50х50 мм для кріплення до низу балок;
• утеплювач (волокниста теплоізоляція);
• гідропароізоляційну плівку;
• декоративне покриття на підлогу і стелю;
• антисептик для дерева, бітумну мастику, руберойд.

Влаштування дерев’яного перекриття

Закладення балок перекриттів у цегляному будинку проводиться на стадії його спорудження. Глибина гнізда повинна становити не менше половини товщини стіни. Її можна зробити наскрізною з подальшим закладенням утеплювачем. Всі інші роботи проводять до початку оздоблювальних робіт. Завчасно проводиться розрахунок навантаження на міжповерхове перекриття, визначається крок укладання і розміри необхідних балок. Використання дерев’яних балок для перекриттів можливе лише в будинку, де довжина прольотів не більше п’яти-шести метрів.

Можна також зробити розміщення балок методом укладання їх на цегляні стовпи. При цьому вони мають бути встановлені з невеликими інтервалами. Такий спосіб частіше використовують при обладнанні перекриттів цокольного поверху.

Укладання балок

Укладання починають з крайніх балок, вирівнюючи їх за допомогою оброблених мастикою підкладок і довгої планки, поставленої на ребро. Проміжні елементи вирівнюють по дошці, укладеній на крайні балки.

Попередньо деревину обробляють антисептиком і ретельно просушують. Широкі боки балок під час укладання мають розташовуватися вертикально. це підвищує їхню жорсткість. Кінці балок зрізають під гострим кутом, змащують мастикою і обгортають двома шарами руберойду.

У ніші укладаються оброблені перемички, в утворені поглиблення вводиться шар мінеральної вати. Кожну третю балку слід зміцнити із застосуванням анкерів. За допомогою натягнутого шнура відстежують збереження рівня. Крок між елементами конструкції. не більше 1,5 метрів.

Влаштування чорнової підлоги

Гідропароізоляцію (ізоспан) укладають з напуском на перекриття і чорнову підлогу. Стики проклеюють скотчем. Зверху плівки укладають вогнестійкий утеплювач. Це може бути мінеральна вата, спінений полістирол, ековата, керамзит. Матеріал не повинен виступати за поверхню балок.

Лаги підлоги другого поверху встановлюються зверху на перекриття. Бажано між лагами укласти додатковий шар мінерального утеплювача, щоб ізолювати підлогу і стелю від шуму. Потім укладається гідроізоляційна плівка.

Влаштування верхнього поверху

Підлогу другого поверху покривають чистовою дошкою, фанерою або гіпсокартоном, а також зміцнюють за допомогою саморізів. Потім укладається підлогове покриття у вигляді ламінату, лінолеуму, плитки.

Щоб правильно зробити “теплу підлогу”, слід застосувати як пароізоляцію плівку з фольги.

З’єднання балок у довжину

• Зрощування. з’єднання в довжину.
• Сплачування. поєднання по ширині.
• В’язка. кутове з’єднання.
• Внакладку. балки спилюють під кутом і з’єднують болтами, скобами або хомутом.
• Впритул. з’єднання балок внакладку з упором на внутрішню стінну перегородку.
• Скріплення в замок. складний спосіб з’єднання, що вимагає певних навичок. Суть його в тому, що в балках вирізаються поглиблення і виступи, які потім з’єднуються, надійно фіксуючи між собою пристрій.

Поліпшення несучої здатності перекриття

Є кілька способів поліпшення несучої здатності балок. Одним із найпопулярніших методів можна назвати кріплення до них накладок із дощок великої товщини. Їхні закінчення при цьому повинні спиратися на опори.

Також застосовується поліпшення несучої здатності за рахунок зміцнення швелерів П-подібного профілю. Їх прикріплюють до балок із бічного боку.

Найелементарніший метод посилити перекриття між поверхами. укладання додаткових балок у проміжки між наявними в наявності. Це найбільш трудомісткий, але дуже ефективний спосіб.

У будинках колишньої забудови здебільшого не економили на матеріалах, тому дерев’яні балки встановлені з маленьким кроком. І перетин у них більш ніж достатній. Але навіть у такому будинку слід перевіряти перекриття між поверхами, щоб визначити стан балок. Це дасть змогу своєчасно зробити зміцнення ослаблених місць і замінити пошкоджені ділянки. Пошкоджений фрагмент балок видаляють, а здорову деревину подовжують і підсилюють кріпленням накладок із товстих дощок.

Як захистити перекриття між поверхами

Недостатньо просто правильно побудувати будинок, треба щоб і під час експлуатації не виникало жодних проблем. Для цього ще на стадії проектування враховуються всі фактори, що сприяють його довговічності та захисту будівельних конструкцій. Важливе значення має вирішення двох завдань. захист від пожежі та біологічного впливу навколишнього середовища.

За горючістю матеріали поділяють на п’ять категорій, починаючи від сильногорючих і закінчуючи негорючими. Конструкції з різних матеріалів розрізняють за здатністю перешкоджати поширенню вогню. Вогнестійкі властивості. такі, що повністю унеможливлюють поширення вогню, і напівогнестійкі. здатні затримувати його поширення на якийсь час. Слід врахувати, горючість, це не те ж саме, що вогнестійкість. Під вогнестійкістю розуміють властивість конструкції або матеріалу зберігати несучі та огороджувальні функції під час пожежі.

Захист від вогню, грибка і комах

З цією метою дерево обробляють вогнестійкими розчинами для забезпечення опору вогню щонайменше протягом 30 хв у дослідних умовах. У житловому будівництві влаштування конструкції перекриття другого поверху повинно мати щонайменше напіввогнестійкі властивості.

Під час складання проєкту перекриттів слід мати на увазі, що балки піддаються впливу вогню не тільки з нижнього боку, а й з бічних.

Швидкість згоряння хвойної деревини становить згідно з параметрами стійкості 0,8 мм/хв. З урахуванням вогнестійкості слід обирати матеріал із поперечним перерізом 11 на 24 см, тому що за висоти балок 24 см і ширини прольоту від 5,8 до 5,85 м ширину їх збільшують до 120 мм і більше.

• води, яка порушує структуру дерева і є середовищем для розмноження мікроорганізмів.
• цвілевих грибків, гнилі.
• комах, що спричиняють порушення структури деревини і трухлявість.
• ультрафіолету, що сприяє розм’якшенню і потемнінню деревини.

На відміну від інших матеріалів, деревина є екологічно чистим продуктом, що важливо для житлового приміщення. До того ж дерев’яна підлога добре зберігає тепло в будинку. Зараз є тенденція повернення до натуральних матеріалів, які раніше використовувалися повсюдно. Уже створено засоби ефективного захисту деревини від шкідливих впливів, що погіршують її експлуатаційні характеристики.

Коровін Сергій Дмитрович

Магістр архітектури, закінчив Самарський Державний Архітектурно-Будівельний Університет, закінчив Самарський Державний Архітектурно-Будівельний Університет. 11 років досвіду у сфері проєктування та будівництва.

• Інструкція із заміни ущільнювача в PVC вікні
• Самостійне зведення даху приватного будинку

Стельове перекриття в приватному будинку: розпишемо у всіх подробицях

Стеля відіграє одну з ключових ролей при оформленні дизайну приміщення. Розглядаючи різні варіанти його оздоблення, не варто забувати, що якісний монтаж стельового перекриття забезпечить відмінний кінцевий результат.

Перед тим, як зробити стельове перекриття своїми руками, рекомендуємо прочитати цю статтю.

Вимоги

Балочные виды перекрытий

Перекриття стелі незалежно від того, який матеріал пішов на їх виготовлення, має відповідати прийнятим стандартам:

• Перекриття має витримувати експлуатаційні навантаження, розраховані вами заздалегідь. У розрахункове навантаження входить вага балок перекриття і обраного вами матеріалу оздоблення стелі;
• Жорсткість споруди повинна витримати всі передбачувані навантаження, при цьому вона не повинна деформуватися;
• Необхідно також забезпечити стельове перекриття достатніми звуко- і теплоізоляційними характеристиками.
• Однією з головних характеристик стельового перекриття має бути його вогнестійкість.

Існує два види стельових перекриттів: плитне і балкове.

Висота стелі в приватному будинку

Висота визначає зручність приміщення в приватному будинку і спосіб його експлуатації. Від неї залежить обсяг циркулюючого повітря.

Мінімальна висота

Норми безпеки передбачають мінімальну висоту стелі в 2,4 м для приватного будинку. У цьому випадку дозволяють встановлювати газові прилади: плиту, котел і колонку. Це важливо і з практичної точки зору. На перекриття встановлюють люстри, і за меншої висоти людині зі зростом вище 1,7 м некомфортно пересуватися. До уваги беруть психологічний фактор: мала висота пригнічує, а в людей з острахом замкнутого простору викликає паніку. Він вносить обмеження на використання підвісних конструкцій та оздоблення.

Оптимальна висота стелі в приватному будинку

Оптимальною висотою для стелі в приватному будинку вважають 2,5-2,7 м з фінішним декоративним оздобленням. Немає обмежень на вибір більшого показника, оскільки. к. маленька площа в цьому випадку має вигідніший вигляд. При цьому враховують:

Прибирання перекриття потребуватиме стійких сходів. Заміна ламп у точкових світильниках буде ускладнена. Велика висота негативно позначається на затишку кімнати, що враховують при виборі оздоблення і способу використання приміщення. Збільшаться витрати на опалення. Щоб підтримувати комфортну температуру в 22° під стелею, повітря доведеться нагріти до 30° і вище. Зростають тепловтрати через перекриття, що призводить до обмерзання покрівлі, появи гнилі та грибка на кроквяній системі.

За необхідності стелі в 3 м і вище питання з опаленням вирішують установкою теплої водяної або електричної підлоги. У цьому разі поверхня нагрівається рівномірно і повітря, піднімаючись, прогріває весь об’єм приміщення. У приватних будинках із другим світлом, де стеля розташована на рівні покрівлі, не використовують конвекційні обігрівачі. Їх замінюють на інфрачервоні або зазначений вище варіант з підлогою.

Важливо! Для приватних будинків із конвекційним водяним або електричним опаленням стелі не роблять вищими за 2,7 м.

Різновиди перекриттів

Насамперед не завадить розібратися, яким буває перекриття стелі. і за типом, і за призначенням.

Отже, за конструктивним рішенням несуча частина стельових перегородок буває:

• безбалочної, що складається з однорідного матеріалу (панелей або плит як настил);
• балкової, що передбачає залучення балок у вигляді несучої поверхні, а також заповнення певного типу (залежно від обставин).

За призначенням перекриття діляться на такі групи:

• горищні, що розділяють житлову площу і неопалювану верхню частину будинку (горище);
• цокольні, на противагу горищним, що відокремлюють опалювальний простір від холодного підпілля;
• підвальні, що розділяють будинок і льох;
• міжповерхові. буфер між житловими поверхами, включно з мансардою.

Надійне перекриття. гарантія вашого комфортного проживання в новому будинку

Влаштування настильної стелі

Настильні стелі придатні для благоустрою приміщень невеликого розміру. Причина в особливостях конструкції, несучі елементи якої кріплять не до верхнього перекриття, а до стін приміщення. Оскільки підтримуючого каркаса не передбачено, існують обмеження відстані між опорними балками не більше 2,5 м. Тому настильні стелі. найкращий вибір для благоустрою лазень, підсобних приміщень, малогабаритних житлових кімнат.

Настильні стелі по стінах зрубу

Настильна стеля з необрізної дошки

“Пиріг” настильної стелі (у напрямку зверху вниз):

• Чорнова стеля.
• Теплоізолятор (мінеральна вата або пінопласт).
• Фольгований пароізолятор.
• Чистова стеля.

Важливий момент: якщо використовують двошарові поліпропіленові пароізоляційні мембрани типу “Ізоспан В” або “Ондутіс”, ці плівки настилають перед укладанням утеплювача. Під час монтажу пароізолятора звертають увагу на те, яким боком його настилати. На мембранах завжди вказана лицьова сторона. Відрізнити її можна і за тією ознакою, що вона більш гладка.

Яким боком потрібно кріпити Ізоспан?

Технологія монтажу настильної стелі

Насамперед встановлюють несучі елементи конструкції: балки. Оскільки саме на них припадає основне навантаження, ретельно вибирають пиломатеріал. В якості балок можна використовувати дошки товщиною не менше 5 см або брус перетином 10/10 см, 10/5 см, 10/15 см. Для кріплення до стін потрібні металеві куточки. Крім перерахованих знадобляться такі матеріали:

• пароізолятор (для невеликих приміщень підійдуть алюмінієва фольга на паперовій основі, крафт-папір, просочений оліфою картон);
• монтажний скотч, за допомогою якого будуть проклеювати місця з’єднання полотен пароізолятора;
• теплоізолятор: волокнисті матеріали (Ursa, Rockwool, Knauf, “Ізовер”, “Утеплит”, “Ековата” тощо).) або пінопласт;
• рейки;
• цвяхи, саморізи.

Етапи робіт із влаштування настильної стелі

• Визначають висоту чистової стелі і відзначають на стінах приміщення точки кріплення бруса.
• На потрібній висоті встановлюють бруси. Для кріплення використовують скоби або куточки. Обробка балок Стельові балки з колоди
• На наступному етапі можливі два варіанти влаштування стелі: з монтажем необрізної дошки вздовж ліній балок, або без встановлення цього пиломатеріалу. Якщо верхнє перекриття потребує посилення, то монтаж проміжних дощок необхідний. Кріплення шпунтованих дощок до перекриттів саморізами Другий спосіб кріплення дощок Настильна стеля по балках перекриття
• Укладають пароізоляцію та утеплювач. Паробар’єр “Стандарт” Утеплення перекриття по шару пароізоляції
• Підшивають дошки вагонки, які згодом утворюють чистову стелю. Між обшивкою та утеплювачем повинен залишатися вентиляційний зазор не менше 1 см.

Замість дощок при влаштуванні настильної стелі часто використовують дерев’яну вагонку. Таким чином отримують красиву сучасну обробку приміщення.