Чи можна наносити штукатурку на фарбу: як штукатурити фарбовані стіни по старій…

Чи можна наносити штукатурку на фарбу: як штукатурити фарбовані стіни на старій олійній і водоемульсійній основі, чи триматиметься гіпсова суміш поверх фарбування, якщо класти на бетоноконтакт, а також способи зняти фарбування

Під час вирівнювання стін часто доводиться стикатися з тим, що на старих стінах є покриття у вигляді фарби. Виникає питання. чи можна наносити штукатурку на стару фарбу? Забігаючи наперед, відповімо. можна, але далеко не завжди. Багато що залежить від виду старої фарби та її якості, вологості в майбутньому приміщенні, типу майбутньої штукатурки тощо. У цій статті ми розберемо всі тонкощі штукатурки по фарбі на стіні.

У яких випадках не можна наносити штукатурку на стару фарбу

Існують ситуації, коли однозначно не можна наносити штукатурку на фарбовані стіни. До таких ситуацій належить:

• коли стара фарба неміцно лежить на стіні, пухка, відшаровується, її легко видалити вручну за допомогою шпателя;
• якщо планується наносити товстий шар цементно-піщаної штукатурки (понад 30 мм) або гіпсової штукатурки (понад 50 мм);
• якщо планується нанесення гіпсової штукатурки на водоемульсійну фарбу (у цьому разі фарба починає лущитися під штукатуркою, після чого штукатурка відпадає);
• якщо штукатурка стін виконується по олійній фарбі без спеціальної підготовки покриття (у олійної фарби дуже низька адгезія);
• якщо штукатурка ведеться в приміщеннях з підвищеною вологістю (з часом можливе зволоження поверхні старої фарби з подальшим відшаруванням штукатурки; про те, як штукатурити стіни в таких приміщеннях можете прочитати тут).

У цих випадках доведеться або знімати стару фарбу повністю, або ретельно готувати основу, або зовсім застосувати інший спосіб вирівнювання стін, наприклад з використанням гіпсокартону. Інакше не вийде якісно вирівняти стіну, рано чи пізно з’являться дефекти у вигляді тріщин, штукатурки, що падає, та інших неприємностей.

Фарба, що відшаровується, по якій не можна штукатурити

У яких випадках допустима штукатурка по старій фарбі

Якщо стару фарбу вкрай складно зняти зі стіни (наприклад, коли поверх неоштукатуреної бетонної основи лежить олійна фарба), якщо шар фарби досить міцний і не облуплюється, під час простукування не обсипається, якщо під старою фарбою немає порожнеч. у цих випадках доцільно використовувати стару фарбу як основу для майбутньої штукатурки При цьому рекомендуємо обмежити товщину шару штукатурки, що наноситься, т.к. за високих навантажень від власної ваги штукатурки можливі “сюрпризи” у вигляді штукатурки, що падає. Для цементно-піщаних штукатурок рекомендована товщина становить не більше 30 мм, для гіпсових. не більше 40 мм. При цьому якщо товщина штукатурки понад 10 мм, то обов’язкове армування суміші.

Перед нанесенням штукатурної суміші таке якісне і надійне покриття необхідно ретельно підготувати, про що мова піде пізніше. А поки поговоримо про способи зняття старої фарби.

Як зняти стару фарбу стін під штукатурку

Існують три способи, як можна зачистити фарбу зі стін під штукатурку: механічний, термічний і хімічний. Кожен з них має свої переваги і недоліки, про що поговоримо далі.

Механічний спосіб

Це один із найдоступніших способів, але водночас найбільш трудомісткий. При цьому більшість необхідних інструментів можна знайти вдома. Як правило, всі спроби зняття старої фарби починаються з механічного способу.

Зняття фарби за допомогою шпателя, стамески і молотка, дрилі з насадкою

При механічному способі можна використовувати такі інструменти:

Шпатель. за допомогою нього дуже зручно знімати фарбу, що відшаровується, заводячи під неї інструмент. З плюсів можна відзначити повну відсутність пилу, зручність роботи в обмежених ділянках (у кутах стін, біля розеток, вимикачів). Мінуси. неможливо зняти жорсткі та міцні шари фарби.

Стамеска і молоток. підходить для ділянок з міцним покриттям, де не справляється шпатель. На відміну від шпателя, стамеска жорстка і не прогинається під час роботи. Можна постукувати по ручці стамески молотком, тим самим відбиваючи складні ділянки покриття.

Дриль з різними насадками. використовуючи цей інструмент, можна на малих обертах досить швидко знімати старий шар фарби, при цьому не ризикуючи отримати травму. Це оптимальний варіант за співвідношенням швидкості/безпеки. Як насадки можна використовувати корщетку, коронку по цеглі, ланцюг на стрижні та ін. Інструмент не найважчий, працювати ним зручно.

кутова шліфмашинка. цей спосіб найшвидший і водночас найнебезпечніший, оскільки.к. кутова шліфмашинка належить до високообертових інструментів. Не рекомендуємо використовувати кутову шліфмашинку, якщо у працівника немає навичок роботи з нею. Зняття фарби проводиться з використанням спеціальної сталевої щітки, що складається з жорстких дротів. Також використовують шліфувальний круг із показником зернистості не менше 40. Мінуси роботи з кутовою шліфмашинкою. величезна кількість пилу, якщо працювати без пилососа, і, як було сказано вище, високий ризик отримати травму.

Пеоратор з насадкою “лопатка”. за допомогою нього можна відбити стару фарбу разом зі старою штукатуркою або шпаклівкою. Мінуси: високий рівень шуму, після відбиття фарби стіну доведеться заново штукатурити/шпаклювати.

Зняття фарби кутовою шліфмашинкою, пеоратором з “лопаткою”

Термічний спосіб

У цьому випадку старе покриття нагрівають до високих температур, після чого знімають фарбу механічним способом. Для нагріву в основному використовують будівельний фен, рідше паяльну лампу (пальник). З мінусів такого способу можна відзначити швидке затвердіння розплавленої фарби, якщо не зняти її відразу після нагрівання. Також під час нагрівання фарби утворюється їдкий запах і виділяються токсини, що зумовлює необхідність влаштування додаткової вентиляції приміщення та обов’язкове використання респіратора.

Хімічний спосіб

У разі хімічного впливу на поверхню фарби наноситься спеціальний склад (змивка), який залишається на певний час згідно з інструкцією, після чого розм’якле покриття видаляється шпателем. Вид змивки підбирається під певний тип покриття. Також існують універсальні розчини, які підходять для більшості типів фарби. Цей спосіб найменш трудомісткий. Недоліки цього способу: ризик отримати опіки шкіри, слизових оболонок, отруїтися летючими речовинами, а також необхідність у якісній вентиляції приміщення під час робіт і після їх закінчення, обов’язкове використання респіратора.

Зняття фарби феном, за допомогою змивки

Для зняття водоемульсійної фарби існує простий спосіб. Спочатку обприскують покриття водою за допомогою пульверизатора, після чого залишають на 15-20 хвилин для розмокання. Потім знімають розм’якшену фарбу шпателем

Після зняття старої фарби, оштукатурювання стін виконується за класичною методикою. Детальніше про технологію штукатурки стін цементно-піщаним розчином можна почитати тут.

Як підготувати стіни зі старою фарбою до оштукатурювання

Перш ніж наносити штукатурку на стару фарбу, покриття необхідно ретельно підготувати. Для цього послідовно крок за кроком виконуються такі дії.

Визначається тип покриття.

Як правило, у старих будинках для оздоблення стін використовували олійні або емалеві фарби. Розпізнати таку фарбу можна за блискучою і глянцевою поверхнею. Більш сучасний варіант покриття. це водоемульсійна фарба. Визначити її можна так: при натиранні поверхні вологою губкою фарба частково стирається, а на покритті утворюється піна.

Визначається якість фарби.

Перед початком робіт ретельно оглядається поверхня на предмет дефектів (відшарування, порожнечі під фарбою тощо).д.). По можливості всі нестійкі ділянки фарби слід видалити ручним інструментом (малярський шпатель, сталева щітка).

Підвищується шорсткість старого покриття.

Для випадку з водоемульсійною фарбою існує думка, що можна наносити штукатурку без попередньої обробки старого покриття. Це пов’язано з пористою структурою водоемульсійної фарби, завдяки чому забезпечується хороше зчеплення з вирівнювальною сумішшю. Але на практиці для додаткової надійності ми рекомендуємо зашкурювати поверхню старої фарби великою шкуркою (0, 80).

Якщо планується нанесення штукатурки на олійну фарбу, то без капітального ошкурювання поверхні вже не обійтися. Додатково по всій поверхні стіни влаштовують насічки сокирою, крок насічок роблять не менше 10 см. Отримана шорсткість сприяє збільшенню адгезії штукатурної суміші з таким слизьким покриттям, як олійна фарба.

Очищається фарба від пилу і жиру.

Очищати від пилу краще вологою ганчіркою, після чого дати стіні просохнути. Якщо роботи ведуться на кухні, необхідно пройтися розчинником, щоб знежирити старе покриття.

Наноситься ґрунтовка.

Навіть досвідчені майстри іноді задаються питанням, чим ґрунтувати пофарбовані стіни перед штукатуркою. Ми рекомендуємо двошарове нанесення ґрунтовки згідно з такою технологією. Спочатку наноситься ґрунтовка глибокого проникнення, наприклад Ceresit CT 17. Ґрунтовка повинна проникати в зроблені раніше насічки, для цього можна використовувати малярський пензель.

Далі, у разі нанесення гіпсової штукатурки, другим шаром наносять склад типу “бетоноконтакт”, призначений для обробки покриттів із фарби. Якщо надалі буде наноситися цементна штукатурка, то замість “бетоноконтакту” другим шаром наносять шар плиткового клею “для складних поверхонь”.

Після закінчення підготовчих робіт можна приступати до оштукатурювання.

Як виконується штукатурка на пофарбовану стіну

Для нанесення штукатурки знадобляться такі інструменти:

• будівельне правило;
• набір шпателів;
• кельму;
• сокіл;
• напівтерок;
• терка;
• кельма.

Якщо стара стіна досить нерівна, і планується нанесення товстого шару штукатурки (понад 10 мм), доцільно використовувати маяковий профіль. Як маяки зазвичай застосовується металевий профіль, рідше використовуються дерев’яні рейки, волосіні і дроти між саморізами та ін. Виставлення маяків робити краще за допомогою лазерних рівнів. це заощадить час. При відносно рівній поверхні старої стіни, коли немає явних горбів і хвиль, можна обійтися без використання маяків.

Маяки на пофарбованій стіні

Розміщувати маяки слід на всю висоту стіни. Крок маяків підбирають, виходячи з довжини правила. ширина між маяками має бути меншою за довжину правила на 15-30 см. Пов’язано це з тим, що під час вирівнювання штукатурки майстер переміщує правило за зигзагоподібною траєкторією в сторони за межі маяків. Якщо товщина шару штукатурки більше 10 мм, штукатурку необхідно армувати. Для легких гіпсових штукатурок використовується PVC сітки, для важких цементних. металеві сітки. Під час штукатурки пофарбованої стіни сітку кріплять дюбель-цвяхами, щоб частина навантаження від власної ваги штукатурки передавалася на стіну. Використання сіток також виключає можливість появи тріщин у процесі висихання штукатурної суміші.

Металева сітка для армування штукатурки

Сам процес нанесення штукатурної суміші складається з шести етапів:

• Готується розчин. Ми рекомендуємо використовувати готові сухі суміші, які розбавляються водою в потрібній пропорції і ретельно розмішуються міксером.
• Наноситься перший шар у напрямку “знизу вгору” за допомогою шпателя.
• Вирівнюється перший шар правилом. Зрізані надлишки штукатурної суміші можна використовувати на локальних ділянках, де ще залишилася нерівність.
• Після підсихання першого шару шпателем накриваються маякові профілі, що видніються.
• Поки попередній шар ще вологий, наноситься останній шар завтовшки кілька міліметрів, для остаточного вирівнювання та усунення всіх недоліків.
• Підсохла штукатурка затирається будівельною теркою круговими рухами, після чого полірується теркою з повстю.

Важливо! Поверх водоемульсійної фарби не можна наносити гіпсову штукатурку, т.к. фарба починає лущитися, після чого відбувається відшаровування штукатурки.

Резюме

Якщо слідувати описаній технології штукатурки по старій фарбі, у підсумку повинна вийти якісна і рівна штукатурка, готова до експлуатації на довгі роки. Надалі можна буде наносити фінішні покриття у вигляді шпаклівки, шпалер, нової фарби, декоративних покриттів, різноманітних панелей тощо.д.

У подібних випадках фахівці рекомендують не панікувати й уважно вивчити наявну поверхню. найімовірніше, навіть на гладку пофарбовану стіну ви зможете нанести штукатурку. Головним аспектом тут буде чіткий порядок дій і правильний вибір матеріалів.

Процес оштукатурювання стіни

Дослідження пофарбованої поверхні

Перш ніж починати підготовку стін до оштукатурювання, потрібно вивчити фарбу на їхній поверхні. Від цього залежатиме, які матеріали та інструменти знадобляться для подальшої роботи.

Існує два види фарби:

• Водоемульсійна, з пористою структурою і високими показниками адгезії;
• Олійна, що створює рівний гладкий шар.

Якщо ваші стіни пофарбовані водоемульсійною фарбою, роботи з оштукатурювання можна починати відразу після невеликої підготовки. Але така поверхня не сумісна з гіпсовими складами.

Олійне глянсове забарвлення робить роботу складнішою. штукатурна суміш через деякий час після висихання просто відвалиться від поверхні стіни. Перед вирівнюванням доведеться провести ще кілька маніпуляцій зі спеціальними засобами.

Зверніть увагу: фарбування олійними фарбами більш популярне в нежитлових приміщеннях, наприклад, держустановах, під’їздах будинків тощо.д. Якщо ви хочете оновити інтер’єр квартири і пофарбувати її стіни, краще вибрати інший різновид покриття.

Олійна фарба в під’їзді

Підготовчі роботи

Штукатурка по старій фарбі. трудомісткий процес, і тому після аналізу поверхні потрібно приступати до підготовчого етапу. Цю процедуру необхідно виконувати незалежно від типу фарби, штукатурної суміші та кінцевих цілей.

Процес підготовки стіни складається з таких етапів:

• Перевіряється міцність покриття, наявність пустот. Для цього стіну можна простукати, ділянки фарби, що нещільно прилягають, видалити шпателем;
• Далі краї облупленої фарби, тріщини і нерівності ретельно зашкурюються грубозернистою наждачкою;
• Щоб позбутися пилу, стіну протирають вологою тканиною, потім висушують;
• Додатково проводиться знежирення поверхні в тому разі, якщо ремонт відбувається на кухні;
• Очищена і суха поверхня обробляється ґрунтовкою проникаючої дії таким чином, щоб просочилися всі важкодоступні місця. Робити це потрібно акуратно, не залишаючи патьоків і нерівностей.

Ці дії допоможуть зробити пофарбовану стіну придатною для подальших робіт із нанесення штукатурки.

Наносити штукатурний шар ні в якому разі не можна на непідготовлену поверхню. По-перше, це може призвести до того, що висохла суміш просто відвалиться від фарби. По-друге, таким способом ви не зможете позбутися нерівностей і похибок, що може бути дуже помітно під час фінішного оздоблення. Ще одна небезпека. на необробленому бетоні під шаром штукатурки може поширитися грибок, завестися комахи тощо.д.

Важливо! Наносити штукатурку відразу на пофарбовану стіну можна. Але варто пам’ятати про те, що вирівнювальний шар має бути досить тонким, інакше суміш почне відвалюватися від пофарбованої поверхні під вагою власної ваги.

Навіть якщо вам не хочеться возитися з видаленням фарби з великої площі, доведеться повозитися з виявленням і видаленням ділянок покриття, що нещільно прилягають. Їхня наявність, знову ж таки, призведе до утворення нерівностей і “облізання” штукатурки.

Способи очищення поверхні від фарби

Простіше видалити зі стіни водоемульсійну фарбу. Для цього достатньо змочити поверхню вологим валиком, поролоном або розбризкувачем і залишити “відмокати” приблизно на півгодини. Розм’якшений шар фарби легко видаляється шпателем, а залишки матеріалу. шкуркою.

Не забувайте! Після кожного етапу роботи, де стіни зволожуються (водою або ґрунтовкою), їх необхідно ретельно просушувати.

Видалення фарби на масляній основі трохи складніше. Тут можна вибрати один зі способів:

• розм’якшити фарбу спеціальним хімічним розчином. після нанесення фарба легко видаляється шпателем. Оскільки такі засоби дуже токсичні, їх не можна використовувати в закритих і житлових приміщеннях;
• розм’якшити фарбу термічним шляхом. Для цього відмінно підійде будівельний фен. Як тільки шар стає податливим, його так само зчищають шпателем;
• зчистити покриття за допомогою жорсткої залізної щітки і шліфувальної машинки, а також шпателя. Процес буде трудомістким і малоприємним, і найімовірніше, відійде не все покриття.

Саме через такі складнощі рекомендується використовувати спеціальну ґрунтовку і бетоноконтакт для пофарбованих стін. Так ви зможете заощадити час і сили, а також будете впевнені, що не пошкодите основу грубою силою.

Бетоноконтакт марки Фенікс

Нанесення штукатурки на фарбу

Коли основну частину фарби видалено, стіну зашкурено та вкрито спеціальними сумішами, можна приступати до нанесення штукатурки. Тут важливо дотриматися ще кількох важливих правил, що допомагають поліпшити кінцевий результат.

Перед тим, як обштукатурити пофарбовану фарбою стіну, необхідно збільшити адгезію її поверхні зі штукатуркою. У випадку з фарбою на водяній основі досить зашкурити і очистити шар. її структура дозволить суміші штукатурки міцно триматися на стіні.

А ось олійна фарба вимагає більш серйозної обробки:

• після її ошкурювання потрібно нанести спеціальний склад. “бетоноконтакт”, що є клейовою сумішшю з частинками кварцу в складі. З його допомогою основа стане шорсткою, і штукатурка зчепиться з поверхнею стіни міцніше;
• дешевший спосіб поліпшити зчеплення штукатурки з гладкою фарбою. нанести на бетонну поверхню зарубки. Це можна зробити молотком і зубилом, глибина виїмок має бути більшою за плановану товщину штукатурного шару. Процес вибивання зарубок досить довгий і трудомісткий. необхідно близько ста зарубок на 1 м 2. Вчіть, що ґрунтувати стіну потрібно вже після нанесення на неї насічок.

Зверніть увагу: потрібно обирати спеціальний бетоноконтакт для алкідних і масляних поверхонь, але ні в якому разі не для обробки бетону.

Якщо штукатурка на фарбовані стіни наноситься шаром більше 10 мм, поверхню потрібно додатково армувати спеціальною сіткою:

• сітка з металу кріпиться до стіни саморізами до нанесення штукатурки. Вона потрібна в тих випадках, коли використовується важка бетонна суміш;
• “накидні” сітки із пластику пропілену вдавлюються в ще незастиглий шар розчину, який потім вирівнюється за допомогою шпателя. У цьому випадку додаткові кріплення не потрібні.

‍♂️ Не менш важлива інформація: Чи можна наносити шпаклівку на фарбу

Оскільки сітка приймає частину навантаження на себе, штукатурка не почне відшаровуватися під власною вагою. Також зменшується ризик появи тріщин на її поверхні під час висихання.

Пластикова сітка під штукатурку

Процес оштукатурювання

Якщо ви задалися питанням, чи можна штукатурити по фарбі, логічно припустити, що працювати доведеться з бетонними стінами. Це важливе уточнення, оскільки вибір суміші, її кількість і особливості нанесення відрізняються для бетонних, цегляних, дерев’яних і гіпсокартонних перегородок.

Необхідні інструменти

Для початку необхідно підготувати інструменти для роботи. Усі необхідні предмети можна легко знайти в будь-якому будівельному магазині:

• будівельне правило. знадобиться для вирівнювання поверхні стіни, нанесення розмітки і маяків. Для домашнього ремонту найзручніша модель із бульбашковим рівнем довжиною 1,5 м;
• набір шпателів різної ширини. Важливо оцінити зручність інструменту. якщо ручка шпателя прогумована, його зручніше тримати, він не вислизне під час роботи. До набору обов’язково має входити кутовий шпатель для обробки внутрішніх і зовнішніх кутів;
• кельми, лопатки. зазвичай використовуються для перемішування розчину і його “накидання” на стіну;
• “сокіл”. великий майданчик з ручкою, на якій зручно тримати невелику частину розчину для нанесення на окремі ділянки стіни (наприклад, під час роботи з кутами або важкодоступними місцями) або зняття надлишків розчину;
• напівтерок відмінно підійде для розгладження нанесеного шару, видалення надлишків суміші, первинної затирки;
• терка. служить для підсумкового розгладження вже висохлої поверхні;
• кельма. підійде для нанесення декоративної штукатурки. Різні форми дадуть змогу наносити суміш із тим чи іншим об’ємним візерунком.

На різних етапах роботи можуть знадобиться й інші інструменти, тут наведено основний список предметів для штукатурення поверхні.

Зверніть увагу: лазерний побудовник площин значно заощадить ваш час під час виставляння системи маяків, та й для інших завдань стане в пригоді. Таке придбання точно окупить себе у випадку з масштабним ремонтом.

Лазерний побудовник площин

Виставлення маяків

Маяки. це вертикальні напрямні, що служать для вирівнювання нанесеного штукатурного шару. Без грамотно виставленої системи маяків отримати ідеально рівну поверхню не вийде. Але їх необхідно використовувати тільки в тих випадках, коли похибки і недоліки видно неозброєним оком або вони перешкоджають створенню ідеального фінішного покриття. Якщо рівність стіни вас влаштовує, досить нанести шар штукатурки до 10 мм без використання напрямних.

Класичний варіант матеріалу маяків. металевий профіль. Рідше використовують дерев’яні рейки, а для тонкого шару штукатурки можна взяти волосінь для тримера або дріт, закріплений на саморізах.

Важливо: від якості розмітки залежатиме рівність стіни в кінцевому підсумку. Саме тому рекомендується використовувати більш точні сучасні прилади.

Розміщувати маяки потрібно від підлоги до стелі. Крок залежить від довжини наявного правила. він має бути трохи меншим за розмітку інструменту, оскільки під час вирівнювання поверхні потрібно вести його не тільки зверху вниз, а й здійснювати коливальні рухи в сторони.

Не можна забувати про те, що крайні профілі потрібно розміщувати з відступом 10-20 см від кутів, а також обрамляти дверні та віконні прорізи. Крок при цьому вибирається такий, щоб рівномірно розподілити маяки по всій довжині стіни.

Оштукатурювання пофарбованої стіни

Поверхня підготовлена, маяки виставлені. можна приступати безпосередньо до нанесення штукатурки на олійну фарбу.

Зазвичай штукатурка наноситься на стіни в три етапи. Робиться це так:

• Перший шар “накидається” на поверхню у напрямку знизу вгору;

• Правилом вирівнюється основний шар штукатурки. Гостра частина інструменту “зріже” надлишки, які потім можна використовувати для усунення невеликих недоліків;

• Після підсихання першого шару, шпателем акуратно приховуємо напрямні, кріплення, що видніються, тощо.д.;
• Третій, фінальний шар, слід наносити на ще вологий попередній. Він служить для остаточного вирівнювання всіх недоліків, зокрема у важкодоступних місцях, у кутах. Товщина його не повинна перевищувати пари міліметрів;
• Висохла штукатурка затирається за допомогою терки круговими рухами, потім шліфується м’яким повстяним матеріалом.

Якщо всі вищеописані рекомендації були дотримані, штукатурка стін на фарбу пройде без проблем. Тепер їх можна фарбувати, обклеювати шпалерами, оббивати панелями тощо.д.

Отже, ми відповіли на запитання, чи можна штукатурити пофарбовані стіни. Навіть у тих випадках, коли фарба не сходить із поверхні, її доведеться готувати до вирівнювання особливими засобами. Головне. пам’ятайте, що краще зробити роботу один раз якісно, ніж переробляти ремонт через обсипання штукатурного шару і небажання витрачатися на додаткові матеріали.

Чи можна штукатурити по фарбі? | Експерти оздоблення

Під час виконання оздоблення любителі задаються питанням. чи можна штукатурити по фарбі? Таке покриття складно демонтувати, тому непрофесійні обробники іноді наносять матеріал на лакофарбові склади з метою економії часу. Результат. через кілька тижнів оздоблення відвалюється. Щоб такої ситуації не сталося, рекомендується ознайомитися з правилами підготовки поверхні перед оштукатурюванням, а також декоруванням штукатурки.

Аналіз покриття

Існує два можливих варіанти лакофарбового покриття:

• Водоемульсійний матеріал. Продукт має пористу структуру, тому покриття можна не видаляти перед штукатуркою. Єдиний виняток. гіпсовий склад. Якщо водоемульсійна фарба вступить із цим матеріалом у контакт, то почне розтріскуватися й облазити. Це призведе до відходження оздоблення і викличе необхідність реставрації.
• Олійний склад. Цей засіб користувався популярністю кілька років тому. Зараз матеріал практично не використовують. Якщо таке покриття збереглося на стінках, його доведеться демонтувати. Олійна фарба має погану адгезію, тому не піддається оштукатурюванню.

Неозброєним оком неможливо зрозуміти, яку фарбу було використано для фарбування поверхні. Щоб визначити тип матеріалу, рекомендується провести тест. Для цього поверхню змочіть теплою водою за допомогою губки. Водоемульсійне покриття почне пінитися і стиратися, але не до такої міри, що матеріал повністю видалиться. Якщо після такої маніпуляції покриття не змінилося, значить, покриття наносилося олійною фарбою.

Чи можна оштукатурювати пофарбовану будівельну основу?

Чи можна штукатурити на фарбу. це питання ставлять багато любителів. Така маніпуляція дозволена тільки в таких випадках:

• Якщо фарба добре тримається на поверхні. У тому випадку, якщо вона повністю або місцями відлуплюється, то перед штукатуркою матеріал демонтують. Ігнорування цього етапу призведе до того, що з часом фарба відвалиться разом із новим оздобленням.
• Якщо штукатурку наносять тонким шаром. Велика кількість матеріалу відвалиться під вагою власної ваги, якщо основа має слабку адгезію.

Штукатурити фарбу не рекомендується в приміщеннях із підвищеною вологістю, навіть якщо матеріал міцно тримається на будівельній основі. Згодом лакофарбове покриття відшарується під дією вологи і відвалиться разом з оздобленням.

Оштукатурювання пофарбованої будівельної основи

Перед початком оздоблення рекомендується ознайомитися з правилами, які підкажуть, як нанести штукатурку на фарбу, щоб матеріал надійно тримався на поверхні.

• Дослідження поверхні. Оцінюють будівельну основу на ступінь перепадів і викривлень для визначення товщини штукатурного шару. Вивчають тип покриття і надійність фіксації на будівельній основі.Такі заходи допоможуть зрозуміти, можна наносити штукатурку на фарбу чи доведеться демонтувати покриття.
• Демонтаж ненадійних ділянок покриття. Якщо фарба тримається міцно і відлуплюється тільки місцями, ці ділянки зачищають шпателем або наждачним папером (як на фото нижче).
• Очищення поверхні. Видаляють брудні плями і пил. У разі сильних забруднень покриття промивають водою.
• Ґрунтування основи. Для цього етапу оздоблення використовують проникаючий лакофарбовий праймер. Продуктом обробляється поверхня двічі з перервою для висихання. Після застосування засобу на будівельній основі утворюється шорстке покриття, яке покращує адгезію фарби і штукатурки.

Оштукатурювання основи

Штукатурка наноситься на поверхню двома способами: машинним і ручним.

Машинний спосіб нанесення

Для штукатурення поверхні подібним способом використовується спеціальна машина і матеріал, призначений для механізованого нанесення. Зазвичай такий метод використовують тільки професіонали, оскільки висока ціна апарату робить його економічно невигідним для одноразового використання. Переваги механізованого нанесення штукатурки. висока швидкість, простота обробки і створення ідеально гладкої основи.

Ще один спосіб розпилення штукатурки на поверхні. використання фарбопульта. Таким методом наносять тільки дрібнодисперсний матеріал. Із сухого складу замішується розчин згідно з інструкцією, яку вказують на упаковці. Матеріал заливають у штатну ємність апарату, беруть за рукоятку і розпилюють продукт на поверхні. Використовують не спеціальний фарбопульт для штукатурки, а звичайний прилад для нанесення інших будівельних матеріалів. Матеріал наносять на кути, а потім розпилюють на поверхні. Після обробки будівельної основи матеріал розрівнюють правилом.

Ручний спосіб нанесення

Інструкція з нанесення штукатурки ручним способом:

• Замісіть розчин. Для цього в чисту ємність влийте холодну воду і додайте суху суміш. Пропорції продуктів вказують на упаковці. Будівельним міксером замісіть розчин однорідної консистенції. Залиште засіб на 15 хвилин і розмішайте матеріал.
• Спеціальним ковшиком або шпателем накидайте розчин на поверхню. Правилом розрівняйте продукт і зніміть надлишки.
• Перервіться для висихання матеріалу. Зачистіть поверхню будівельною теркою. Обробіть основу двома шарами ґрунтовки. Після кожної обробки робіть перерву. Виконайте декорування поверхні.

Чи можна фарбувати штукатурку

Деяких любителів, які роблять оздоблення самостійно, цікавить також протилежне питання. чи можна фарбувати поверх штукатурки? Виконувати декорування матеріалу дозволяється тільки деякими видами лакофарбових засобів:

• Водно-дисперсійні фарби на основі акрилових смол. Матеріал вологостійкий і легко наноситься на штукатурку.
• Акрило-латексні водоемульсійні склади. Мають вологостійкість і хорошу зчіплюваність зі штукатуркою.
• Акрило-силіконові засоби. Такі продукти вирізняються поліпшеними характеристиками, але мають вищу вартість порівняно з попередніми засобами.

Не рекомендується фарбувати штукатурку олійною та алкідною фарбою, а також нітроемаллю. Матеріали мають низьку паропроникність, тому їхнє використання призводить до гниття штукатурки, виникнення грибка і руйнування матеріалу та будівельної основи.

Види штукатурки під фарбування

Види штукатурок під фарбування:

Під фарбування найчастіше використовують перші два матеріали. Гіпсовий засіб використовують всередині сухих приміщень. Матеріал створює гладку поверхню, тому фарбування по штукатурці виконується легко. Лакофарбове покриття лягає рівно, без дефектів і шорсткостей.

Цементну штукатурку використовують для фасаду і всередині приміщень з підвищеною вологістю. Матеріал вирівнює поверхню і маскує дрібні та великі пошкодження будівельної основи. Фарбування цементної штукатурки не доставляє проблем навіть любителям. Головне. виконувати декорування після висихання матеріалу.

Як фарбувати штукатурку?

Перед тим, як пофарбувати штукатурку своїми руками, поверхню рекомендується обробити праймером. Це поліпшить адгезію основи з лакофарбовим складом. Поверхня обробляється ґрунтовкою двічі і після кожного нанесення майстер робить перерву для висихання засобу.

Алгоритм фарбування штукатурки:

• фарбу розмішують і пропускають через металеве сито з дрібними отворами з метою видалення грудок;
• матеріал наносять на поверхню за допомогою пензля і валика різноспрямованими рухами для досягнення однорідності покриття;
• основу обробляють фарбою двічі, другий шар наносять тільки після висихання першого.

Якщо виконується фарбування цементно-вапняної штукатурки, то фарбу наносять у три шари. Після кожної обробки роблять перерву для висихання матеріалу.

Декоративна штукатурка стін своїми руками

Як фінішне покриття використовують також декоративну штукатурку. Такий матеріал позбавляє від необхідності затирати поверхні до ідеально гладкого стану. Продукт остаточно вирівнює стіну і маскує невеликі недоліки.

Декоративну штукатурку використовують для фасаду та оформлення стін усередині приміщень. Виробники будматеріалу випускають засоби з різною текстурою. Такі продукти створюють на поверхні текстури: “короїд”, “шуба”, “мармур”, “шкіра” та інші.

Красива штукатурка створюється своїми руками, якщо дотримуватися правил оздоблення, зазначених на упаковці.

У відео в цій статті пояснюється, як підготувати стіни, пофарбовані емаллю, до шпаклювання.

Чи можна наносити і чи буде триматися штукатурка на фарбі

Оштукатурювання. важлива частина оздоблювальних робіт. Щоб ремонт вийшов якісним, потрібно дотримуватися правильної технології і враховувати всі тонкощі процесу. В іншому випадку укладання може зіпсувати роботу і призвести до додаткових фінансових витрат.

Чи можна наносити штукатурку на фарбу

Оштукатурювання стіни допускається, однак слід враховувати деякі фактори під час оздоблення приміщень.

Необхідно уважно оглянути покриття: якщо воно в хорошому стані, на основі немає пошкоджень, тріщин і відшаровування, то таку поверхню можна використовувати під будівельний матеріал. Штукатурку наносять прямо на стіну. Якщо фарба (або інший тип покриття) відділяється, слід очистити основу.

Для цього акуратно зішкрябують шар спеціальними інструментами доти, доки поверхня не стане гладкою. Після цього стіну покривають ґрунтовкою-герметиком.

У яких випадках допустима штукатурка по старій фарбі

Можна штукатурити на фарбу чи ні, залежить від стану стіни, виду суміші тощо. Деякі покриття не підходять як основа під будівельний матеріал (наприклад, емульсійні склади тощо).).

Спочатку слід перевірити тип основи: для цього змочують тканину водою і протирають стіну. Якщо фарба піниться і стирається, на поверхні є емульсія, а нанесення штукатурки на фарбовані стіни не допускається. Інші суміші (наприклад, акрилові) можна покривати будівельним матеріалом за умови, що шар не відокремлюється від основи і не тріскається.

Чи дозволяється наносити штукатурку на водоемульсійну фарбу

На питання про те, чи можна наносити штукатурку на фарбу водоемульсійну, відповідь однозначна. ні, оскільки.к. розчин триматиметься неміцно. Таку поверхню слід очистити перед початком ремонтних робіт. Якщо класти штукатурку по водоемульсійній фарбі, то покриття почне вбирати велику кількість вологи (з будівельного матеріалу), а потім розсипатися. Це негативно позначиться на якості ремонту.

Штукатурка по олійній фарбі

Допускається нанесення штукатурки по олійній фарбі (за умови, що покриття щільно тримається). Міцність шару перевіряють за допомогою гострого шпателя. По поверхні проводять інструментом: якщо суміш відокремлюється і обсипається, таку основу слід очистити перед тим, як класти розчин.

Щоб збільшити зчеплення нового покриття, на пофарбованих стінах роблять насічки (за допомогою пеоратора, сокири та інших інструментів).

Чи дозволено наносити декоративну штукатурку на фарбу

Багатьох споживачів цікавить питання про те, чи можна наносити декоративну штукатурку на фарбу. Фахівці виконують таке оздоблення, проте враховують деякі фактори, наприклад тип покриття, стан стіни, вид будівельного матеріалу (розчин гіпсовий, акриловий, цементно-вапняний тощо).).

Як обштукатурити пофарбовану стіну

Після завершення підготовчих робіт приступають до нанесення суміші.

Спочатку роблять розчин. На ринку можна зустріти готові або сухі порошкоподібні штукатурки.

Розчин замішують самостійно таким способом:

• Пластикове відро наповнюють чистою водою (рідина має бути кімнатної температури).
• Засипають суху штукатурку (кількість суміші розраховують відповідно до вказівок виробника).
• Перемішують масу міксером до отримання однорідності (у складі не повинно бути видимих грудок). За консистенцією гіпсова штукатурка (та інші склади) має бути схожою на сметану. Якщо розчин занадто густий або рідкий, то це знизить якість покриття.

Після приготування суміш накладають на стіну. Допускається нанесення будівельного матеріалу на глянцеві пофарбовані поверхні, але в цьому випадку для оздоблення потрібно використовувати якісні суміші.

• Будівельний матеріал кладуть на стіну шпателем. Найчастіше майстри купують інструменти різних форм для ремонту (один шпатель для обробки рівних поверхонь, інший. для обробки важкодоступних місць).
• Дочікуються повного висихання штукатурки.

Дослідження пофарбованої поверхні

Спочатку оглядають покриття.

Майстри намагаються уточнити такі моменти перед тим, як класти штукатурку:

• як давно фарбувалася стіна;
• чи присутні на основі тріщини, жирні плями та інші дефекти;
• чи є ділянки, на яких відділяється фарба.

Підготовчі роботи

Перед нанесенням штукатурки готують основу: очищають її від забруднень, пилу і різних плям.

Етапи обробки пофарбованої поверхні:

• Видаляють залишки жиру, миють стіни (жирні ділянки можуть перешкоджати склеюванню штукатурки). Поверхню очищають милом та іншими засобами (це дасть більше шансів на хорошу адгезію).
• За допомогою наждачного паперу обробляють стіну, щоб зняти глянцевий шар.
• Після підготовки поверхні наносять ґрунтовку або плитковий клей у 2 шари (перш ніж використовувати штукатурку). Матеріали дають такі переваги: допомагають новому покриттю більше прикріпитися до основи, підвищують швидкість висихання суміші.

Багато майстрів рекомендують шліфувати оброблену поверхню, щоб надати їй максимальної гладкості. Покривають ще основу протигрибковими засобами, щоб мінімізувати виникнення цвілі та грибка.

Нанесення штукатурки на фарбу

Після підготовки стіни наносять 2 шари штукатурки (для отримання найкращого результату). Однак у цьому разі товщина суміші не повинна перевищувати 2 мм.

Якщо шар штукатурки понад 10 мм, потрібно робити армування, щоб запобігти відділенню матеріалу від стіни.

У яких випадках не можна наносити штукатурку на стару фарбу

Нерідко неприпустимим є проведення оштукатурювання пофарбованої поверхні. Це підвищує ризик відшарування, розтріскування або осипання нового покриття. У такій ситуації потрібно повністю видалити весь старий матеріал. Процес очищення може бути складним і трудомістким, т.к. будівельні суміші більшості виробників довговічні та якісні.

Не допускається класти штукатурку на фарбовані поверхні за таких умов:

• Покриття відшаровується від основи.
• Наявність тріщин та інших дефектів.
• Емульсійне покриття.

Як зняти стару фарбу стін під штукатурку

Процес оштукатурювання може затягнутися під час оздоблення приміщень через необхідність очищення стіни. Однак процедуру можна прискорити, використовуючи кілька цікавих методів.

Видалити шар з основи можна 3 ефективними способами:

• термообробкою;
• використанням хімічних засобів;
• ручним або механізованим методом.

Способи очищення поверхні залежно від типу нанесеного покриття:

• Склади водоемульсійні знімають так: всю основу змочують теплою рідиною (для протирання використовують спеціальну губку або м’яку тканину). Залишають стіну на 10-15 хвилин, після цього відокремлюють шар шпателем. Суміші на водній основі видаляються набагато простіше, ніж, наприклад, масляні. Після підготовки поверхні починають наносити штукатурку.
• Швидкість видалення масляних сумішей залежить від якості суміші, способу нанесення та інших факторів. Для зняття покриття можна використати шліфувальну машину (проте цей метод трудомісткий і тривалий). Для очищення стіни від старого покриття часто користуються будівельним феном. Розплавлену суміш відокремлюють шпателем. Після повного очищення основу шліфують і готують під штукатурку.

Видалення фарби з гіпсокартону:

• Процедура починається із зачистки стін (використовують мило і гарячу воду, щоб зняти бруд та інші плями).
• Після цього шліфувальною машиною і скребком видаляють залишки. Користуються і хімічними засобами для очищення поверхні: суміші наносять на основу, чекають деякий час. Як тільки фарба почне пузиритися, її знімають скребком.

Під час роботи з хімічними сумішами потрібно використовувати спеціальні рукавички, старий одяг, захисні окуляри і маску. Приміщення необхідно провітрювати.

Інструменти для роботи

Для очищення стіни від старого покриття майстри використовують такі пристосування:

• Великий наждачний папір. Бюджетний варіант, проте процес роботи складний і тривалий.
• Стамеска. Інструмент зручний, проте не підходить для очищення великих поверхонь. Шпатель і стамески використовуються найчастіше в тих випадках, коли пофарбовані ділянки самі відшаровуються. Інструменти підходять для обробки важкодоступних місць (за батареями, трубами, біля вимикачів і електричних розеток).
• Пеоратор. Пристрій ефективний, добре очищає поверхню, проте дуже шумний.
• Електродриль. Є хорошим інструментом для очищення стіни. Для роботи з ним використовують різні насадки. Під час ремонтних робіт слід надягати респіратор і захисні окуляри, т.к. під час очищення утворюється багато пилу.
• кутова шліфмашинка з різними насадками. Інструмент найчастіше використовують у великих виробничих приміщеннях. Під час оздоблення утворюється багато пилу, що ускладнює роботу. кутова шліфмашинка не підходить для обробки дерев’яних стін, т.к. міцний інструмент може пошкодити їхню структуру. Недоліком кутової шліфмашинки є те, що на високих обертах вона може сильно іскриться.
• Будівельний фен. Завдяки хорошій потужності інструмент допомагає прискорити процес роботи. Основу обробляють гарячим повітрям і відразу ж очищають стамескою. Після цього стіну ретельно промивають теплою мильною водою і протирають рушником. Недоліком цього способу є те, що інструмент не можна використовувати на кухні, т.к. це збільшить ризик пожежі. Крім того, будівельний фен не підходить для обробки великих поверхонь.
• Ручний скребок. Ефективний і бюджетний варіант. Є найпоширенішим засобом для зняття покриття з поверхні. Однак процес очищення повільний і трудомісткий, до того ж повністю видалити всю фарбу цим інструментом не вийде.

Вибір відповідного способу та інструменту залежить від безлічі факторів. Якщо в будинку є вагітні жінки, люди з алергією або астмою, маленькі діти, то хімічний метод недоцільний.

На вибір відповідного способу та інструменту можуть вплинути і технічні чинники:

• рівень вентиляції в приміщенні;
• вид фарби та її склад;
• стан стіни;
• наявність необхідних інструментів.

Механічний спосіб

Це найпоширеніший метод очищення стін. Для роботи використовують шліфувальний верстат. Багато майстрів стверджують, що такий інструмент є оптимальним для обробки, підходить для всіх типів поверхонь, що очищаються.

Слід знати, як правильно очищати основу за допомогою наждачного паперу.

Метод включає кілька етапів:

• На початку стіну промивають гарячою водою з милом (тканину змочують водою і протирають поверхню). Процедура допомагає видалити бруд і сліди старого покриття, спрощує подальшу роботу.
• Потім використовують шліфувальну машину. Поверхню обробляють грубою стороною наждачного паперу: видаляють шар, а потім протирають пил.
• Після завершення роботи використовують скребок для видалення залишків непотрібної фарби. Важливо використовувати під час оздоблення захисну маску від пилу.

За механізованого способу можуть знадобитися такі інструменти і матеріали:

• тканина;
• мило;
• наждачний папір;
• шліфувальний верстат;
• скребок;
• жорстка щітка;
• шпатель;
• кутова шліфмашинка.

Термічний спосіб

Основу прогрівають за допомогою будівельного фена, під впливом гарячого повітря шар починає відділятися від поверхні. Розплавлену масу видаляють гострим широким шпателем. Спосіб ефективний, проте не у всіх є потужний фен.

Деякі майстри замінюють його праскою. Поверхню стін через спеціальний папір гладять гарячим пристроєм. Метод підходить не для всіх приміщень (для деяких ділянок не допустима висока температура, наприклад, це відкриті кабелі, перемикачі та інші виходи).

Роботу слід проводити в спеціальній масці, оскільки.к. праска та інші аналогічні інструменти утворюють шкідливі пари, оскільки. Важливо під час ремонту використовувати захисні окуляри, костюм з довгими рукавами, товсті рукавички, щоб уникнути опіків.

При термічному способі потрібні такі інструменти:

Хімічний спосіб

Є найбільш поширеним, простим і ефективним методом очищення, оскільки праска та інші аналогічні інструменти утворюють. к. не вимагає великих фізичних зусиль. Усе, що необхідно зробити. придбати необхідну рідину для зняття старої фарби. На ринку доступний великий асортимент хімічних засобів.

У спеціальній ємності готують розчин, після цього масу наносять на поверхню. Хімічні склади руйнують структуру фарби і допомагають відокремити її від стін. Суміш кладуть товщиною 0,3 см (щоб вона не висохла занадто швидко). Термін витримування засобу залежить від складу (інформація вказується в інструкції). Хімічний процес може зайняти хвилини або години.

Після нанесення суміші фарба почне пузиритися. Знімають її скребком або шпателем. Якщо на стіні є багатошарове покриття, то процедуру повторюють кілька разів. Після підготовки основи приступають до нанесення штукатурки.

Правила обробки поверхні:

• Суміш необхідно класти на стіну швидко.
• Шар має лягти щільно і рівномірно.
• Термін витримування має відповідати інструкції, запропонованій виробником.
• Очищають шари скребком або стамескою (починають зішкрібати з нижньої частини стіни), після цього основу промивають харчовою содою (кімнатної температури).
• Не можна змішувати різні хімічні склади, т.к. ефект може бути непередбачуваним.
• Перед початком робіт прибирають меблі, підлогу покривають спеціальними захисними матеріалами.
• Хімічний метод найбільш підходить для олійних і акрилових покриттів.
• Спосіб не рекомендується використовувати людям, які страждають на алергію, вагітним і жінкам, що годують груддю.
• Роботу обов’язково слід проводити в захисних рукавичках, окулярах і респіраторі. У деяких випадках може знадобитися протигаз.
• Приміщення під час ремонту слід добре провітрювати, т.к. токсичні пари можуть накопичуватися, якщо немає припливу свіжого повітря.
• Утилізувати суміш можна тільки згідно з інструкцією, зазначеною на упаковці (через високу токсичність).

Під час роботи з хімічними засобами можуть знадобитися такі інструменти і матеріали:

• лист пластику;
• крафт-папір;
• хімічно стійкі рукавички і старий одяг;
• скребок та інші інструменти.

Народні методи очищення

Деякі майстри використовують прості рецепти для видалення старої фарби:

• Змішують нашатирний спирт зі скипидаром. Компоненти розводять у співвідношенні 2:1. Приготований розчин необхідно покласти на основу (витримують час 1 годину). Після цього проводять спеціальною лопаткою по стіні і зішкрібають шар.
• Змішують поташ і негашене вапно з необхідною кількістю води для отримання маси в’язкої консистенції. Готовий розчин наносять на основи і залишають на 12-24 години (щоб добре вбрався).
• Змішують вапно і крейду до пастоподібного стану, додають каустичну соду. Отриману масу наносять на поверхню шаром 2-3 мм. Через 1-2 години покриття знімають.
• Наносять клей (призначений для шпалер) на щільний папір і накладають його на стіну. Після висихання складу шпателем відокремлюють лист разом із фарбою.
• Змішують йод і воду (у пропорціях 250 г на 10 л). Розчин наносять на стіну, чекають появи тріщин на основі. Після цього стамескою знімають покриття.
• В 1 л води додають склянку нашатирного спирту і 2 кг крейди. Отриманий розчин кладуть на основу, чекають 2-3 години. Шар фарби, що відокремився, знімають шпателем.

Фахівці перед початком робіт оцінюють стан стіни і визначають, можна наносити штукатурку на стару фарбу чи ні. У більшості випадків вирішальним фактором є не сам факт покриття, а тип суміші та наявність дефектів на стіні.

Чи можна штукатурити поверх фарби: рекомендації з підготовки стін

Розглядаючи такий спосіб вирівнювання поверхонь, як оштукатурювання стін, не можна обійти стороною питання сумісності штукатурки і різних фарбувальних складів. Багато будівельників-початківців та осіб, ніяк не пов’язаних з малярськими роботами, стикаються з такими проблемами. Чи можна на фарбу наносити штукатурку? Ця тема пов’язана з великою кількістю суперечок. Саме тому в цій статті ми постаралися виділити для вас універсальні способи нанесення штукатурки на пофарбовані несучі конструкції.

Аналіз лакофарбового покриття

Перше, з чого необхідно починати оштукатурювання покритих фарбою поверхонь. це ретельне дослідження складу покриття. На сьогоднішній день виділяють два основних типи матеріалів, які найчастіше використовуються для фарбування стін:

• Водоемульсійні фарби. Завдяки своїй унікальній, пористій структурі водоемульсійна фарба відрізняється простотою використання, довговічністю і високою адгезією з різними матеріалами. Така пофарбована поверхня подається вирівнюванню без будь-яких підготовчих робіт. Однак варто пам’ятати, що водоемульсійна фарба не сумісна з гіпсовою сумішшю (як приклад, можна навести продукцію Ротбанд).
• Олійні фарби. Ще кілька років тому масляну фарбувальну суміш застосовували тільки для декоративного оздоблення стін у виробничих, будівельних об’єктах і житлових будинках старого зразка. При використанні олійної фарби утворюється щільна і гладка плівка, яка не дозволяє проводити оштукатурювання. суміш штукатурки просто не триматиметься на такій поверхні.

Чи можна наносити штукатурку на стару фарбу?

Якщо ви хоч раз у житті стикалися із самостійною обробкою стін, то напевно знаєте, що в інструкції до оздоблювальних матеріалів чітко вказується необхідність видалення старого покриття перед нанесенням штукатурки. Це обумовлено тим, що під час взаємодії старої фарби і вирівнювального розчину останній може почати поступово відпадати і втратить свій первісний вигляд.

Чи можна поверх старої фарби наносити штукатурку? Здебільшого під час видалення старої фарби не виникає жодних складнощів, вона легко знімається за допомогою шпателя. Однак нерідко стара фарба тримається досить добре і зняти її досить проблематично. У таких ситуаціях досвідчені фахівці рекомендують наносити штукатурку безпосередньо поверх фарбувального шару.

Варто зазначити, що олійна фарба після оштукатурювання не втрачає свої технічні, зокрема адгезивні характеристики. Однак через деякий час штукатурка почне обсипатися, відпадати. Існує досить ефективний спосіб, як уникнути цієї проблеми. поверхню під штукатурку необхідно покривати шаром ґрунтовки.

Порада! Є спеціалізовані ґрунтувальні склади, наприклад, Бетоноконтакт і Neomid. Використовуючи їх, можна домогтися шорсткості поверхні, а також високої міцності кінцевого покриття.

На як зняти олійну фарбу зі стін.

Як підготувати пофарбовану стіну?

Нанесення штукатурного розчину по фарбі варто починати з підготовчих робіт, які поділяються на кілька взаємодоповнюючих етапів:

Виявляємо технологічні та експлуатаційні властивості покриття. Для цього уважно огляньте пофарбовану стіну і стан поверхневого шару, після чого вже стане зрозуміло, чи можна штукатурити. Далі намочіть губку і проведіть нею по всій стіні. Якщо в процесі залишається піна, то знайте. стіни пофарбовані водоемульсійною фарбою.

Перевіряємо стан фарбувального покриття. За наявності пошкоджених частин видаляємо їх за допомогою малярського шпателя.

Важливо! Водоемульсійна фарба, порівняно з олійною, не вимагає ретельного зачищення. А ось олійну фарбу необхідно повністю видалити, тільки після цього можна нанести штукатурку.

Повне видалення фарби за необхідності. Якщо на стіні ще залишилася стара фарба, проводимо остаточну зачистку з використанням металевої щітки, попередньо прикріпленої до дриля або кутової шліфувальної машинки. таким чином відбувається повна ліквідація лакофарбового покриття.

Очищення поверхні. Цей етап передбачає усунення різного роду забруднень, нерівностей, пилових і грязьових скупчень. Для цього використовуйте щітку або будівельний пилосос.

Ґрунтування. Штукатурка стін починається із застосування ґрунтовки (це може бути будь-яка модифікація складу, проте фахівці радять використовувати Ротбант). Наносити суміш потрібно валиком акуратними, повільними рухами для досягнення оптимальної шорсткості.

По завершенню вище описаних робіт стіни можна починати штукатурити. Головною перевагою цієї технології вважається її універсальність: не має особливого значення, чим покрита поверхня, чим пофарбовані стіни і в якому стані перебуває покриття, в результаті штукатурка лягає рівним шаром, без лисин і нерівностей.

Однак остерігайтеся застосування олійних фарб! На гладкі поверхні (покриття емаллю або олійною фарбою) штукатурка лягає дуже погано. Щоб вона трималася, потрібно підвищити зчеплення, для цього зробіть невеликі насічки (трохи глибше товщини первинного шару фарбувального складу).

На завершення варто сказати, що цілком можливо наносити штукатурку на фарбу, але тільки суворо дотримуючись усіх вимог. Однак ми рекомендуємо вам відмовитися від самостійних робіт цього профілю, оскільки це дуже трудомісткий, витратний процес із непередбачуваним кінцевим результатом. Зверніться за допомогою до спеціалізованої компанії, але не забувайте і про підготовчі роботи. Від якості підготовки на п’ятдесят відсотків залежить результат зчеплення фарбованої поверхні зі штукатуркою.

Чи можна штукатурити КНАУФ-Ротбандом по фарбі, яка технологія застосовується?

Багато хто з нас стикається з тим, що в процесі ремонту необхідно обштукатурити раніше пофарбовані стіни. На вирівнювальний шар можна відразу класти керамічну плитку або клеїти декоративні шпалери, але що робити з шаром старої фарби? Оскільки зняти її досить важко, це може зайняти занадто багато часу.

Якщо ремонт іде у ванній кімнаті, то чистити стіни потрібно обов’язково. Якщо ж вирівнювання проводиться в коридорі або кімнатах і немає можливості повністю очистити основу, її потрібно ретельно підготувати до нанесення розчину. Якщо цього не зробити, то з часом конструкція може почати відшаровуватися і кришитися, всю роботу доведеться робити заново.

Виняток із правил

Коли можна заощадити свій час і не знімати фарбу? Є низка ситуацій, коли процедуру можна спростити. Наприклад, це стосується тих випадків, коли потрібне лише незначне вирівнювання, тобто немає сильних заглиблень і виступів, загальна геометрія не порушена.

Якщо фарба сидить дуже міцно, а в приміщенні відзначаються нормальні показники вологості повітря, її можна залишити. Водночас дуже бажано, щоб вага штукатурки була мінімальною, тоді відшаровування не відбудеться, а ремонт тішитиме око протягом довгих років.

Підготовка стін

Є низка простих рекомендацій, дотримання яких дозволить добре підготувати пофарбовану поверхню до оштукатурювання. Для початку необхідно оцінити міцність покриття, виявити наявність пустот, тріщин. Якщо виявлено дефекти, їх акуратно зішкрібають за допомогою інструменту. Додатково можна простукати стіну.

Якщо стіну попередньо змочити, то дрібні частинки застарілого матеріалу будуть очищатися легше. Якщо використовувалася олійна фарба або емаль, то перед нанесенням штукатурки потрібно зробити невеликі насічки (приблизно 100 шт на 1 кв. м).м.) Для цього підійде зубило або пеоратор. Щоб зняти блискучий шар, можна взяти грубий наждачний папір. Після цього ділянки знежирюються і висушуються.

Ґрунтування

Ґрунтування. найважливіший етап підготовчих робіт. Для початку найкраще використовувати засіб з можливістю глибокого проникнення, який легко проникне в найдрібніші щілини і насічки. Для нанесення другого і третього шару підійдуть адгезійні склади, після висихання яких основа стає шорсткою і краще з’єднується зі штукатуркою.

Існує два різновиди адгезійних засобів: для бетону і для масляних покриттів. Вибирати потрібно останній варіант. Замість ґрунтовки можна також застосовувати клей для плитки, як правило, він позначається як засіб для складних поверхонь. Якщо Кнауф-Ротбанд https://stroi-opt.com/product/shtukaturka-gipsovaya-knauf-rotband-30-kg/ потрібно нанести шаром понад 1 см, то основу краще заздалегідь зміцнити армувальною сіткою.

Як зняти фарбу

Чи легко видалити стару фарбу

В принципі видалити фарбу не так складно, достатньо знайти відповідний для цього метод. Але все може бути набагато важче в тому випадку, коли фарбу поклали відразу на непідготовлений бетон. Якщо покриття водоемульсійне, то досить буде добре змочити його за допомогою м’якої губки або спрею. Протягом 20-30 хвилин воно стане м’яким і легко відстане.

Якщо після таких маніпуляцій залишаються дрібні крихти, від них можна позбутися ганчірочкою або чистою губкою. Те ж саме правило стосується і тих стін, які були спочатку покриті шпаклівкою на клейовій основі або вапном. Їх теж насамперед розмочують, а потім зішкрібають частинки покриття шпателем або іншим зручним пристосуванням.

Але ось із поверхнею, вкритою масляним складом або емаллю, доведеться попрацювати.

Олійна фарба

Якщо ж покриття не класичне, а масляне або емальоване, то технологія його видалення буде зовсім іншою. Можна заздалегідь придбати спеціальний розчин. Його наносять на потрібні ділянки і залишають вбиратися на кілька годин. Після цього фарба легко відстає від поверхні. Але цей метод працює тільки тоді, коли йдеться про свіже фарбування.

Також можна скористатися будівельним феном, принцип дії якого схожий з хімічними складами. Інший варіант. це шліфувальна машинка. Який би спосіб майстер не вибрав, працювати потрібно в захисному респіраторі та окулярах. Це пов’язано з тим, що під час нагрівання фарба виділяє сильний запах, а пил під час шліфування може потрапити на слизові та в очі.

Альтернативні рішення

Якщо немає бажання використовувати їдкі хімікати або фен, можна впливати на фарбу рідким склом. Це делікатний метод, тому процедуру проводять у кілька етапів. Якщо в розпорядженні є пеоратор із широкою насадкою, можна спробувати розв’язати поставлене завдання за його допомогою.

Якщо ділянка, що потребує зачистки, має маленький розмір, її можна обробити сокиркою і шпателем. Через те, що ця техніка досить трудомістка і вимагає часу, підходить вона не завжди. Перед початком рекомендується нанести на стіну насічки і намочити її.

Рекомендації

Оскільки під час видалення фарби будь-яким з механічних способів утворюється багато пилу і бруду, найкраще подбати про купівлю захисної плівки, якою можна накрити меблі і техніку, що стоять у кімнаті. Звісно, якщо є така можливість, краще все це винести.

Під час ремонту у ванній кімнаті дуже важливо підійти до питання очищення старого покриття якомога уважніше. Через високий рівень вологості і постійний контакт з водою штукатурка може втратити свої початкові властивості. Це призведе до появи тріщин і відшарувань.

Чи можна штукатурити по фарбі

Тип покриття

Як уже було сказано раніше, штукатурку наносити поверх фарби не забороняється. Але при цьому потрібно бути готовим до того, що під час роботи доведеться зіткнутися з певними труднощами. Дуже важливо правильно визначити вид фарби, вік покриття і те, наскільки міцно воно тримається на несучій основі.

Якщо ж за найменшого контакту воно обсипається, крейдується і без особливих зусиль розмивається, то залишати його не можна. Важливо відзначити, що іноді фарби на масляній основі є вологостійкими. Якщо ви зіткнулися саме з таким варіантом, то після попередньої обробки ґрунтовкою штукатурити можна.

Принцип роботи

Якщо площа роботи занадто велика і немає бажання знімати старий шар фарби, можна цього не робити. Але тут є низка нюансів. Для початку доведеться визначити точний стан покриття. Якщо воно відносно нове, то відшаровуватися і кришитися не повинно. Якщо ж є дефекти, то надалі через них штукатурка Кнауф-Ротбанд може відстати від основи.

Далі слід збільшити адгезію, для чого по стінах проходять наждачним папером, наприклад, Якщо ремонт іде на кухні, то одночасно з очищенням поверхні обов’язково знежирюють. Для цього підходять особливі розчинники, вони здатні впоратися зі слідами жиру, який є головним ворогом штукатурки.

Створення заглиблень

Після завершення підготовчого етапу на стіну з фарбою наносяться насічки або вм’ятини. Тут можна застосовувати будь-які зручні інструменти, зокрема зубило. Обов’язковою умовою є глибина виїмок, вона має бути більшою, ніж товщина штукатурки. Після цього всі стіни обов’язково очищають, прибирають з них пил і бруд, а потім просушують будь-яким зі зручних методів.

Кінцевим етапом є ґрунтування і вирівнювання. Завдяки наявності шорсткостей, штукатурка буде добре лягати навіть поверх фарби. І ґрунтовка, і вирівнювальні склади мають обов’язково проникнути в щілини та заглиблення і повністю їх собою заповнити, інакше утворяться порожнечі.

Думка професіоналів

Звичайно, виконати всі умови і при цьому отримати ідеально чисту основу досить важко, але цілком реально. У цьому питанні не можна пускати все на самоплив і лінуватися, адже що ретельніша підготовка, то кращим буде підсумок. Трохи зусиль і часу під час ремонту і можна буде довго насолоджуватися прекрасним результатом.

Однозначної відповіді на питання про можливість наносити штукатурку на фарбу не існує, кожен фахівець дотримується своєї точки зору. Тому під час самостійної роботи вибирати той чи інший варіант потрібно відштовхуючись від вихідних даних.

Особливості вибору фасадної фарби по штукатурці для зовнішніх робіт

Для фарбування житлового об’єкта, покритого оздоблювальним шаром, утвореним затверділим будівельним розчином, потрібна якісна фасадна фарба по штукатурці для зовнішніх робіт. Виробники пропонують кілька її видів. Розповімо, на що звертати увагу під час вибору фарбувального складу, які норми витрати потрібно враховувати під час купівлі оздоблювального матеріалу. Читайте і дізнаєтеся про норми витрати, про ціни популярних марок.

Фарба по штукатурці, по цеглі, по бетону. основні переваги застосування

Нанесення кольорового покриття має дві основні функції: воно допомагає з одного боку підвищити естетичність зовнішнього вигляду готового об’єкта, з іншого. посилити експлуатаційні якості основи.

Так, наприклад, якщо використовується фарба для цегли для зовнішніх робіт або склад для фарбування поштукатуреної поверхні, він створює плівку, яка запобігає надмірному зволоженню і руйнуванню фасаду. У результаті ремонтні роботи відкладаються на довший термін, термін служби зовнішнього оздоблення будинку збільшується. Пофарбовані поверхні, при цьому, пропускають пар, стіни продовжують “дихати”, тому конденсат, що утворюється через різницю температур між зовнішніми і внутрішніми поверхнями, не скупчується. Відсутність вогкості. профілактика утворення цвілі. Вона, як відомо, за короткий час здатна легко зруйнувати навіть найміцнішу, бетонну основу.

Будь-яка фасадна фарба по цеглі, по штукатурці, по бетону слабко схильна до впливу вітрів і опадів, морозів, спеки. Її колір не вигоряє на сонці, довго зберігає свою насиченість, пофарбований об’єкт виглядає презентабельно і дуже лаконічно.

Властивості барвників не руйнуються при коливаннях температур, на гладкій поверхні частинки пилу погано тримаються, тому вони легко змиваються дощем. За бажання освіжити фасад, його можна помити зі шланга. Така процедура жодним чином не позначиться на міцності шару фарби, але тільки в тому разі, якщо її вироблено виробником, який відповідає за високу якість своєї продукції.

Серед європейських брендів найбільшою популярністю користується фарба для цегли, для штукатурки, для бетону шведського бренду “Beckers Akrylatfarg”. Вона продається на ринку за 880-950 за літр. Серед вітчизняних виробників високу репутацію має торгова марка “Dufa”. за літр. Останнім часом покупці все частіше віддають свою перевагу на користь ще одного вітчизняного бренду “Dulux”. Він пропонує якісні фасадні фарби за доступною ціною (310-386 за літр). У лінійці різні види фарб. У кожного свої технічні характеристики.

Різновиди фарбувальних складів для фасадів

В основі класифікації лежить принцип використання основного сполучного компонента. У акрилових фарб в якості нього застосовується смола. Вона робить склад гігроскопічним і стійким до стирання. Матеріал вважається універсальним, підходить і для фарбування фасадної штукатурки, і для цегляного облицювання, і для підвищення естетичної складової грубої бетонної поверхні.

Виробники випускають два різновиди акрилових фарб. Є у продажу водоемульсійна фарба для зовнішніх робіт. Вона коштує недорого, у неї відсутній специфічний їдкий запах. Будівельники відзначають її хорошу стійкість до впливу високих температурних показників. Для фарбування фасадів, покритих зношеною, потрісканою штукатуркою більше підходять органічні акрилові склади. Їхня вартість вища за прості водорозчинні фарби, але зате вони допомагають заощадити на ремонті основи.

Акрилові фарби колеруються, що допомагає отримувати багату колірну палітру і самостійно створювати колір. У складі їх відсутні речовини, здатні стимулювати ріст патогенних мікроорганізмів або спровокувати розвиток алергічних реакцій, тому продукція вважається абсолютно безпечною для здоров’я людини.

Силіконові фарби

В основі таких складів присутній полімер. Ця речовина має ґратчасту молекулярну структуру, яка не пропускає воду. Зі зниженням або зі збільшенням температури повітря вона не розм’якшується, а це значить, гідрофобність фарби зберігається за будь-якої погоди. Дощова вода або краплі туману не будуть вбиратися в пофарбовану штукатурку, вони стечуть по ній вниз і вберуться в землю. При цьому скупчення конденсату, що виникає через різницю температур зовнішньої і внутрішньої поверхні стіни, теж не відбувається, він легко випаровується крізь шар фарби і випаровується в повітрі.

Плівка, утворена силіконовою фарбою, не проводить електрику, не накопичує її в собі. Акрилові фарби можна наносити на оштукатурену поверхню лише через місяць, після формування облицювання, силіконовий склад можна використовувати вже через три дні з моменту його створення.

Силіконові склади. найкраща фасадна фарба по цеглі для зовнішніх робіт, вона сумісна з будь-якими видами покриття, що робить її універсальною. Нею можна фарбувати старі основи з мінеральними покриттями, акриловими, латексними фарбами, вироби з гіпсу, дерева, металу.

Силіконові склади дуже пластичні. Завдяки цій якості вдається робити ремонт поверхні з тріщинами до двох міліметрів, не заповнюючи їх попередньо шпаклювальними сумішами. Склад фарби пригнічує розмноження патогенних мікроорганізмів, це допомагає економити на нанесенні антисептичних ґрунтовок.

Силікон. екологічно чистий матеріал, крім нього в складі фарб присутні заповнювачі, фарбувальні пігменти, пластифікатори, загусники. абсолютно нешкідливі компоненти, які не мають різкого хімічного запаху. Фахівці запевняють, що фасадні склади на основі силікону можуть використовуватися і як фарба для цегли для внутрішнього оздоблення. Вона не вицвітає на сонці, виробники вказують, що покриття, створене за допомогою неї, здатне прослужити понад 20 років зі збереженням усіх своїх експлуатаційних властивостей.

Недолік у силіконових фарб лише один. висока вартість. Вона приблизно вдвічі перевищує вартість акрилових складів. Але фахівці запевняють, що висока якість покриття і тривалий термін служби захисного шару сповна окупають вкладені кошти.

Вапняні фарби

Основа їхнього складу. гашене вапно. Вона допомагає створювати захисний шар, який має високу паропроникність. Добре відомі бактерицидні властивості подібних складів, тому їх часто використовують не тільки для профілактики утворення цвілі, а й для боротьби з уже наявними ураженнями.

Вапняна фарба для фасаду по штукатурці не настільки популярна, як склади на акриловій або силіконовій основі. І все тому, що вона легко змивається водою. Будь-який сильний дощ здатний сильно зіпсувати зовнішній вигляд облицювання. Через це доводиться після кожного сезону оновлювати кольорове покриття. Домогтися потрібного відтінку теж складно. Палітра кольорів складається з білого або декількох пастельних півтонів. Бетонна основа зафарбовується ними вкрай складно. Його текстура проступає, через що шар фарби стає неоднорідним.

Цементні фарби

Вони мають мінеральну основу. У складі обов’язково присутній білий портландцемент і фарбувальні пігменти. Склад має більш стійку текстуру, ніж вапняні фарби, тому покриття не змивається водою. Але у нього повністю відсутні бактерицидні властивості, що робить пофарбовану штукатурку вразливою до грибкового ураження. Без використання антисептичної ґрунтовки стіни швидко покриваються характерними чорними або зеленими плямами. Через це навіть, незважаючи на низьку вартість, цементні фарби практично перестали використовуватися сьогодні в приватному житловому будівництві.

Латексні фарби

Це теж водно-дисперсійний матеріал. У його складі присутні частинки каучуку. Їхня наявність забезпечує особливі властивості та подовжує терміни служби фінішного покриття. Виробники випускають базовий склад. Для отримання бажаного відтінку в нього додається пастоподібний колер.

У продажу є різні види латексної фарби. Для зовнішніх робіт підходять тільки акрилосиліконові.

Часто покупці запитують, чим латексні фарби відрізняються від акрилових і силіконових складів. Фахівці для пояснення наводять приклад порівняння яблучного соку з яблуком. Латексна фарба. яблуко (у ній більше “корисних речовин”). Акрилові та силіконові фарби. яблучний сік. У складі присутні “смакові добавки” (синтетичні акрилатні сополімери). Вони збільшують “термін зберігання продукту”.

Критерії вибору

Перед покупкою складу для фарбування фасаду слід уважно вивчити склад та інструкцію з використання. У ній зазначені умови успішного застосування фарби. У кожної марки є свої обмеження щодо температурного режиму, щодо граничних показників рівня вологості. У кожної свій рівень біозахисту.

Важливо, щоб дата використання відповідала терміну придатності продукції. По його закінченню фарба підсихає, тому втрачає свої основні властивості. Вона стає менш еластичною, під час нанесення не вдається формувати рівний однорідний шар.

За допомогою фарбувальних складів можна створювати матові або глянцеві поверхні. Перші виглядають стримано, зате добре приховують недоліки шару штукатурки. Другі яскраві та насичені, красиво переливаються на сонці. Але наносити їх можна тільки на ідеально рівні поверхні. В іншому випадку фінішне покриття тільки підкреслить наявні дефекти.

Витрата

Перед купівлею фарби важливо заздалегідь порахувати, яка її кількість буде необхідна для декорування фасаду. Зробити це буде простіше, якщо заздалегідь знати площу покриття. Вона обчислюється за формулою ширина стіни, помножена на висоту. Якщо на ній є вікна, вираховується їхня площа, а потім отримана сума віднімається від загальної цифри.

На упаковці кожної фарби вказано нормативний показник (витрата на 1м²). Силікатна і латексна фарба по цеглі для зовнішніх робіт витрачається в середньому 0,1-0,14 літрів на один квадратний метр. Водно-дисперсійна 0,1-0,16 літрів на один квадратний метр. Витрата акрилових складів становить 0,5-0,7 літрів на квадрат. Множимо середній показник на площу стіни, виходить норма витрати фарби на її покриття в один шар. Якщо передбачається нанесення декількох шарів, отримана цифра множиться на їхню кількість.

Зверніть увагу! Середня норма витрати, зазначена на упаковці, наводиться для ґрунтованих поверхонь. Якщо фарба наноситься на неґрунтовану поверхню, витрата збільшується.

Коротко про головне

Фарбувати відштукатурений фасад можна різними фарбами. Найдоступніші за вартістю акрилові склади від вітчизняних виробників. Вони містять смоли, які забезпечують унікальні властивості фінішного покриття. Найтонша плівка дає змогу стінам дихати, її колір не вигорає на сонці. Шар лягає рівно і надійно захищає штукатурку від погодних впливів.

У складі силіконових фарб присутні полімери і мікроскопічні частинки кремнію. Завдяки цьому поліпшується пропускна здатність фінішного покриття, гідрофобність, збільшується швидкість випаровування води, еластичність.

Вапняні фарби швидко стираються. У складів на цементній основі повністю відсутні бактерицидні властивості, тому вони нездатні запобігти ураженню пліснявою і грибками.

Обирати фасадну фарбу необхідно з урахуванням обмежень за температурним режимом і рівнем вологості повітря.

Особливості нанесення штукатурки на пофарбовану стіну

Щоб виконати дійсно якісний ремонт у своїй квартирі або заміському будинку, потрібно мати відповідний багаж знань і умінь. Завдяки ремонту поліпшуються умови проживання в оселі, підвищується рівень комфорту і зручності. Але це тільки в тому випадку, якщо все виконано правильно згідно зі встановленими технологіями з якісних будматеріалів.

Ремонтні роботи проводяться послідовно в кілька етапів. Насамперед оглядається поверхня, ретельно вивчаються наявні вади і пошкодження, визначається обсяг робіт і складається план. Далі, купуються необхідні матеріали. Але з чого почати ремонт? Адже часто можна зіткнутися з тим, що на стінах і стелі збереглася стара фарба. Чи можливе нанесення штукатурки на таку поверхню?

Аналіз лакофарбового покриття

Перше, з чого необхідно починати оштукатурювання покритих фарбою поверхонь. це ретельне дослідження складу покриття. На сьогоднішній день виділяють два основних типи матеріалів, які найчастіше використовуються для фарбування стін:

• Водоемульсійні фарби. Завдяки своїй унікальній, пористій структурі водоемульсійна фарба відрізняється простотою використання, довговічністю і високою адгезією з різними матеріалами. Така пофарбована поверхня подається вирівнюванню без будь-яких підготовчих робіт. Однак варто пам’ятати, що водоемульсійна фарба не сумісна з гіпсовою сумішшю (як приклад, можна навести продукцію Ротбанд).

• Олійні фарби. Ще кілька років тому олійну фарбувальну суміш застосовували тільки для декоративного оздоблення стін у виробничих, будівельних об’єктах і житлових будинках старого зразка. Під час використання олійної фарби утворюється щільна і гладка плівка, яка не дає змоги проводити оштукатурювання. суміш штукатурки просто не триматиметься на такій поверхні.

Поради професіоналів:

Фарбування бетонних поверхонь фарбою не представляє складності ні для новачків, ні для досвідчених обробників. Під час фарбування важливо терпляче дочекатися поки висохне кожен шар покриття, тоді результат вийде рівномірним і довговічним.

Чи можна наносити штукатурку на стару фарбу?

Якщо ви хоч раз у житті стикалися із самостійною обробкою стін, то напевно знаєте, що в інструкції до оздоблювальних матеріалів чітко вказується необхідність видалення старого покриття перед нанесенням штукатурки. Це обумовлено тим, що під час взаємодії старої фарби і вирівнювального розчину останній може почати поступово відпадати і втратить свій первісний вигляд.

Чи можна поверх старої фарби наносити штукатурку? Здебільшого при видаленні старої фарби не виникає ніяких складнощів, вона легко знімається за допомогою шпателя. Однак нерідко стара фарба тримається досить добре і зняти її вельми проблематично. У таких ситуаціях досвідчені фахівці рекомендують наносити штукатурку безпосередньо поверх фарбувального шару.

Варто зазначити, що олійна фарба після оштукатурювання не втрачає свої технічні, зокрема адгезивні характеристики. Однак через деякий час штукатурка почне обсипатися, відпадати. Існує досить ефективний спосіб, як уникнути цієї проблеми. поверхню під штукатурку необхідно покривати шаром ґрунтовки.

Порада! Є спеціалізовані ґрунтувальні склади, наприклад, Бетоноконтакт і Neomid. Використовуючи їх, можна домогтися шорсткості поверхні, а також високої міцності кінцевого покриття.

На як зняти олійну фарбу зі стін.

Як підготувати пофарбовану стіну?

Нанесення штукатурного розчину по фарбі варто починати з підготовчих робіт, які поділяються на кілька взаємодоповнюючих етапів:

Виявляємо технологічні та експлуатаційні властивості покриття. Для цього уважно огляньте пофарбовану стіну і стан поверхневого шару, після чого вже стане зрозуміло, чи можна штукатурити. Далі намочіть губку і проведіть нею по всій стіні. Якщо в процесі залишається піна, то знайте. стіни пофарбовані водоемульсійною фарбою.

Перевіряємо стан фарбувального покриття. За наявності пошкоджених частин видаляємо їх за допомогою малярного шпателя.

Важливо! Водоемульсійна фарба, порівняно з олійною, не потребує ретельного зачищення. А ось олійну фарбу необхідно повністю видалити, тільки після цього можна нанести штукатурку.

Повне видалення фарби за необхідності. Якщо на стіні ще залишилася стара фарба, проводимо остаточну зачистку з використанням металевої щітки, попередньо прикріпленої до дриля або кутової шліфувальної машинки. таким чином відбувається повна ліквідація лакофарбового покриття.

Очищення поверхні. Цей етап передбачає усунення різного роду забруднень, нерівностей, пилових і грязьових скупчень. Для цього використовуйте щітку або будівельний пилосос.

Ґрунтування. Штукатурка стін починається із застосування ґрунтовки (це може бути будь-яка модифікація складу, проте фахівці радять використовувати Ротбант). Наносити суміш потрібно валиком акуратними, повільними рухами для досягнення оптимальної шорсткості.

По завершенню вище описаних робіт стіни можна починати штукатурити. Головною перевагою цієї технології вважається її універсальність: не має особливого значення, чим покрита поверхня, чим пофарбовані стіни і в якому стані перебуває покриття, в результаті штукатурка лягає рівним шаром, без лисин і нерівностей.

Однак остерігайтеся застосування олійних фарб! На гладкі поверхні (покриття емаллю або олійною фарбою) штукатурка лягає дуже погано. Щоб вона трималася, потрібно підвищити зчеплення, для цього зробіть невеликі насічки (трохи глибше товщини первинного шару фарбувального складу).

На завершення варто сказати, що цілком можливо наносити штукатурку на фарбу, але тільки суворо дотримуючись усіх вимог. Однак ми рекомендуємо вам відмовитися від самостійних робіт цього профілю, оскільки це дуже трудомісткий, витратний процес із непередбачуваним кінцевим результатом. Зверніться по допомогу до спеціалізованої компанії, але не забувайте і про підготовчі роботи. Від якості підготовки на п’ятдесят відсотків залежить результат зчеплення фарбованої поверхні зі штукатуркою.

Способи видалення фарби з поверхні (20 фото)

Досить часто затіваючи ремонт у ванній, кухні або коридорі, нам хочеться замінити фарбовані стіни на оштукатурені. Поверх штукатурки вже можна класти плитку або клеїти шпалери. Але виникає питання, чи можна наносити штукатурний розчин на пофарбовану поверхню? Зняття старої фарби. тривалий і дуже трудомісткий процес. Якщо вона тримається міцно і не відвалюється, під час оштукатурювання стін її можна не видаляти. Однак поверхню перед тим як штукатурити необхідно ретельно підготувати. У цій статті ми розглянемо, чи можна штукатурити по фарбі, чи варто заздалегідь зняти водоемульсійне або масляне оздоблення.

Як виконується штукатурка на пофарбовану стіну

Для нанесення штукатурки знадобляться такі інструменти:

• будівельне правило;
• набір шпателів;
• кельма;
• сокіл;
• напівтерок;
• терка;
• кельма.

Якщо стара стіна досить нерівна, і планується нанесення товстого шару штукатурки (понад 10 мм), доцільно використовувати маяковий профіль. Як маяки зазвичай застосовують металевий профіль, рідше використовують дерев’яні рейки, волосіні та дроти між саморізами тощо. Виставлення маяків робити краще за допомогою лазерних рівнів. це заощадить час. При відносно рівній поверхні старої стіни, коли немає явних горбів і хвиль, можна обійтися без використання маяків.

Маяки на пофарбованій стіні

Розміщувати маяки слід на всю висоту стіни. Крок маяків підбирають, виходячи з довжини правила. ширина між маяками має бути меншою за довжину правила на 15-30 см. Пов’язано це з тим, що під час вирівнювання штукатурки майстер переміщує правило за зигзагоподібною траєкторією в сторони за межі маяків. Якщо товщина шару штукатурки понад 10 мм, штукатурку необхідно армувати. Для легких гіпсових штукатурок використовується PVC сітки, для важких цементних. металеві сітки. Під час штукатурки пофарбованої стіни сітку кріплять дюбель-цвяхами, щоб частина навантаження від власної ваги штукатурки передавалася на стіну. Використання сіток також виключає можливість появи тріщин у процесі висихання штукатурної суміші.

Металева сітка для армування штукатурки

Сам процес нанесення штукатурної суміші складається з шести етапів:

• Готується розчин. Ми рекомендуємо використовувати готові сухі суміші, які розбавляються водою в потрібній пропорції і ретельно розмішуються міксером.
• Наноситься перший шар у напрямку “знизу вгору” за допомогою шпателя.
• Вирівнюється перший шар правилом. Зрізані надлишки штукатурної суміші можна використовувати на локальних ділянках, де ще залишилася нерівність.
• Після підсихання першого шару шпателем накриваються маякові профілі, що видніються.
• Поки попередній шар ще вологий, наноситься останній шар завтовшки кілька міліметрів, для остаточного вирівнювання та усунення всіх недоліків.
• Підсохла штукатурка затирається будівельною теркою круговими рухами, після чого полірується теркою з повстю.

Вирівнювання штукатурки правилом

Важливо! Поверх водоемульсійної фарби не можна наносити гіпсову штукатурку, т.к. фарба починає лущитися, після чого відбувається відшаровування штукатурки.

Якщо слідувати описаній технології штукатурки по старій фарбі, у підсумку повинна вийти якісна і рівна штукатурка, готова до експлуатації на довгі роки. Надалі можна буде наносити фінішні покриття у вигляді шпаклівки, шпалер, нової фарби, декоративних покриттів, різноманітних панелей тощо.д.

Якщо у вас залишилися запитання, ви можете поставити їх у коментарях. ми обов’язково допоможемо порадою.

Чи можна наносити штукатурку на стару фарбу?

Згідно з класичною технологією, штукатурку рекомендується наносити лише на повністю очищену від фарби стіну. Однак у деяких випадках можна відступити від загальноприйнятих правил:

• у разі, якщо майбутній штукатурний розчин наноситься невеликим шаром;
• під час роботи з гіпсовим розчином, що має невелику вагу.

Врахуйте також, що в приміщеннях з підвищеною вологістю ризикувати і залишати фарбу не варто. штукатурка може з часом відшаруватися. Товстий шар важкого цементно-піщаного розчину на фарбу також краще не класти. він під вагою власної ваги просто відвалиться.

Але, якщо стіни абсолютно сухі, фарба тримається дуже міцно, і шар наноситься не надто великий, її можна не обдирати. Чудово тримається на пофарбованій стіні і не надто важка гіпсова штукатурка. Однак поверхню перед цим необхідно особливим чином підготувати.

На старий матеріал

Якщо ви вирішили нанести декоративний склад штукатурки на шар старої, то робити це можна, але тільки за умови, що старий матеріал дуже міцно тримається на стіні. Інакше з часом він почне розшаровуватися і зовсім відвалитися разом з новим шаром.

Якщо ж у вас ситуація дозволяє наносити декоративний матеріал на старе оздоблювальне покриття, то спочатку необхідно обробити його акриловою ґрунтовкою глибокого проникнення. Почекати, поки він ретельно висохне і наносити шар нового матеріалу, товщина якого не більше 5 мм.

Коли перший шар вже встиг схопитися, можна наносити другий з товщиною 10 мм. Тепер варто обережно розрівняти штукатурку, щоб отримати рівну основу. Коли розчин і основа міцно склеяться, берете сито і наносите крізь нього декоративне покриття. Товщина останнього шару має бути 2-3 мм.

На відео розповідається, чи можна наносити декоративну штукатурку на штукатурку:

Підготовка фарбованих стін до оштукатурювання

Незалежно від виду старої фарби, якою колись була покрита стіна, необхідно:

• перевірити міцність поверхні: для визначення пустот і частин, що погано тримаються, стіну простукують, шматки, що слабо тримаються, зішкрібають шпателем;
• остаточна зачистка проводиться після зволоження: дрібні частинки, що розмокнули, будуть видалятися легше.

На гладку поверхню, пофарбовану олійною фарбою або емаллю, штукатурка ляже дуже погано. Для збільшення зчеплення на фарбованій стіні з відстанню 10-12 см одна від одної наносять насічки трохи глибші за товщину шару фарби. Роблять це сокирою, пеоратором або зубилом. На 1 кв. м має припадати близько 100 насічок.

Потім пофарбовану стіну ретельно обробляють наждачним папером з великим абразивом 0 або 80. Бажано майже повністю зняти верхній, найтонший і найгладкіший (глянцевий) шар.

Після обробки стіну ретельно знепилюють, протирають тканиною і висушують. Якщо роботи проводяться на кухні, то поверхню додатково знежирюють за допомогою розчинників. Адже навіть найтонший шар жиру здатний значно знизити зчеплення штукатурки з основою.

Останній етап. обробка не менше 2 разів ґрунтовкою. Перший раз ґрунтовкою глибокого проникнення, щоб вона проникла в насічки, а другий. адгезійним складом типу “бетоноконтакт”. По суті, він являє собою клейову суміш із додаванням зерен кварцу, яка після висихання утворює шорстку поверхню і значно збільшує адгезію (зчеплення) штукатурки з фарбованою стіною. Під час обробки необхідно стежити, щоб розчин проникав у насічки. Обов’язково перевірте, щоб бетоноконтакт призначався саме для обробки олійних і алкідних стін, що не піддаються видаленню, а не для обробки бетону. Непоганою альтернативою дорогій ґрунтовці служить плитковий клей для “особливо складних поверхонь”.

За товщини шару штукатурки понад 10 мм стіни додатково армують. покривають штукатурною сіткою, яка прикручується до стіни. Оскільки вона бере на себе частину навантаження, ймовірність того, що штукатурка почне відшаровуватися, значно знижується. Крім того, така сітка оберігає поверхню і від розтріскування в процесі висихання.

Для внутрішніх робіт металеву сітку можна не використовувати, підійде з PVC або пропілену. Її просто вдавлюють у ще незастиглий розчин, який потім розрівнюється широким шпателем. Додаткові кріпильні елементи не потрібні. штукатурка, що накидається, створить досить міцний шар. Кріплять на саморізи лише металеву сітку в разі використання важкого бетонного розчину.

Підготовлену таким чином стіну вже можна обштукатурити і бути впевненим у тому, що оздоблення триматиметься поверх старої фарби.

Як зняти фарбу зі штукатурки

Прибрати стару фарбу. процес непростий навіть для досвідчених будівельників. Хоча, звичайно, багато що залежить і від кількості шарів, а також від міцності старого покриття. Найскладніше видаляти її з неоштукатуреного бетону.

Водоемульсіонку або вапно зняти набагато легше. поверхню ретельно змочують водою за допомогою пульверизатора або губки, залишити хвилин на 20 розмокати, а потім прибрати її шпателем. Дрібні крихти, що залишилися після видалення, прибирають вологою тканиною. Якщо стіни покриті клейовою шпаклівкою або вапном, їх також очищають шпателем, попередньо розмочивши.

Але ось із поверхнею, вкритою масляним складом або емаллю, доведеться потрудитися. Зняти їх можна за допомогою:

• спеціальних розчинів, що розм’якшують фарбу; після нанесення необхідно почекати певний час (він вказується на упаковці), а потім розм’якшений шар зішкребти шпателем; однак цей варіант підходить лише для свіжої фарби, якщо ж її нанесли понад 2-3 роки тому, то такі склади з нею можуть і не впоратися;
• нагріванням будівельним феном; фарба також, як і під час хімічного способу, розм’якшується, і її буде нескладно видалити; однак через сильний токсичний запах, що виділяється під час її нагрівання, робити це необхідно тільки за відкритих вікон;
• шліфмашинкою або кутовою шліфмашинкою з насадкою у вигляді шліфувального круга або щітки. При цьому потрібно використовувати засоби захисту: респіратор і окуляри.

Замінити їдкі хімічні склади можна рідким склом. Після його нанесення поверхню підсушують, а плівку, що відшарувалася, зчищають. Процедуру повторюють за необхідності кілька разів.

Невеликі ділянки, вкриті масляним складом або емаллю, можна видалити сокирою і шпателем. Але цей варіант найбільш трудомісткий, його можна використовувати лише в разі, якщо фарба тримається неміцно, і видалити її не складає великих труднощів. Для цього на стіну спочатку хаотично наносяться насічки, чим більше, тим краще. Потім поверхня добре змочується водою, а через 15-20 хвилин дочищається шпателем або молотком зі стамескою.

Порада! Оскільки під час видалення старої фарби шліфмашинкою або кутовою шліфмашинкою утворюється багато пилу, меблі та предмети побуту краще винести з приміщення або хоча б добре вкрити плівкою і закріпити її скотчем.

Способи видалення фарби зі стіни

Розрізняють видалення пофарбованого шару хімічним, термічним і механічним методами. Перший спосіб пов’язаний із застосуванням особливих складів, які розм’якшують емаль до такої міри, що її можна з легкістю видалити шпателем. Незручний цей метод лише тим, що засіб складається з токсичних розчинників, тобто використовувати їх можна лише в приміщенні з хорошою вентиляцією. До речі, побутовою заміною такого засобу може стати, в крайньому разі, розчинник.

Дієвість термічного методу обумовлена властивістю старого шару фарби розм’якшуватися при нагріванні. Лакофарбове покриття розігрівається будівельним феном або ж паяльником, після чого фарба починає пузиритися і плавиться, а потім знімається шпателем.

Порада: за відсутності будівельного фена можна застосовувати паяльну лампу, однак це набагато небезпечніше і вимагає суворого дотримання заходів безпеки.

Механічні способи можуть бути різноманітними і доволі незвичними. Почати потрібно з пересічного здирання шару фарби шпателем. Звичайно, робота ця вирізняється трудомісткістю і великою запиленістю повітря, у зв’язку з цим, якщо покриття відходить не на всій площі, а лише в окремих місцях, краще зачистити якраз їх. Інша поверхня обробляється ґрунтовкою.

Якщо шар занадто міцно тримається за поверхню, використовуйте щітку по металу, подряпавши нею покриття. це посприяє збільшенню адгезії перед шпаклюванням. Ще один варіант. якщо під лакофарбовим покриттям немає пустот, зробити гострим предметом (припустимо, сокирою) насічки (головне, щоб їхня глибина досягала поверхні під фарбою).

Як класти плитку, не прибираючи фарбування

На завершення пропонуємо вам ознайомитися з відео, в якому показано, як підготувати фарбовані стіни до укладання кахлю.

Сподіваємося, що ця стаття була вам корисна. Свої зауваження і запитання ставте в коментарях нижче.

Під час ремонту різних будівель, перед оштукатурюванням стін і стель, їх необхідно ретельно підготувати до такого роду робіт.

Ця підготовка залежить від рівня попереднього облицювання і верхнього шару покриття. У зв’язку з цим часто виникає питання. чи можна штукатурити стіни і стелі по фарбі.

Щоб на нього відповісти, необхідно з’ясувати кілька важливих моментів, що стосуються пофарбованої поверхні.

Дослідження пофарбованої поверхні

Водоемульсіонка має пористу структуру, що полегшує нанесення штукатурки

Перш ніж почати штукатурити пофарбовану раніше поверхню, необхідно визначити, який склад старої фарби.

Можливі такі варіанти:

• Водоемульсійна фарба. Вона проста в роботі, оскільки має пористу структуру. Штукатурку можна наносити без попередньої підготовки поверхні, але під час зіткнення з гіпсовою штукатуркою фарба починає лущитися.
• Олійна фарба. Раніше вона використовувалася для економії на декоративному оздобленні в будинках старого зразка і громадських будівлях. Утворює щільну плівку на поверхні стіни. Вирівнювальна суміш не прилипає.

Дослідження поверхні

Перед тим, як зайнятися безпосередньо штукатуркою, необхідно виявити склад фарби, що покриває стіни. Водоемульсійна фарба найзручніша в роботі, оскільки має шорстку поверхню. Така поверхня не потребує попередньої обробки, штукатурка наноситься відразу на фарбу. Однак варто пам’ятати, що для такої мети не підійде гіпсова штукатурка, оскільки вона руйнує фарбу. Олійна фарба являє собою щільну плівку, що утворюється на поверхні стіни. Таке покриття найчастіше використовують у громадських будівлях. Вона зручна тим, що до неї не прилипає вирівнювальна суміш.

Підготовчі роботи

Перед оштукатурюванням проведіть ревізію стіни та закрийте всі дефекти

Стандартний план дій для фарбованої раніше стіни виглядає наступним чином:

• Досліджують поверхню. Планують товщину майбутнього шару штукатурки. Уточнюють зовнішній вигляд і характер старої фарби. Ретельно оглядаючи, оцінюють можливість нанесення штукатурки без її видалення.
• Перевіряють стан декоративної основи поверхні. Усі пошкоджені ділянки видаляють за допомогою малярського шпателя.
• Виконують остаточну зачистку різними способами залежно від типу фарби і стану покриття.
• Очищають поверхню від пилу та бруду. За необхідності застосовують мийні засоби. Потім повністю промивають чистою водою.
• Знову контролюють площину. Потім за допомогою малярського валика наносять проникаючу ґрунтовку. Наноситися вона повинна якомога акуратніше, щоб уникнути патьоків і нерівностей.
• Для приклеювання шпаклівки до основи ідеально підходить спеціальний лакофарбовий ґрунт. Він містить дрібні частинки, які покращують зчеплення шпаклівки з поверхнею, наприклад, кварц. Рідка ґрунтовка просочується глибоко в шар фарби. прилипає до нього. Після цієї обробки ідеально гладка поверхня робиться шорсткою. Це створює хорошу адгезію шпаклівки зі стіною.
• Після цього, впевнено приступають до штукатурки поверхонь стін і стель.

Способи очищення поверхні від фарби

Масляні фарби видаляйте найбільш ретельно

Для зняття водоемульсійної фарби найчастіше чинять просто. змочують її губкою, м’якою тканиною або пульверизатором, залишають на 15-20 хвилин, потім шар фарби видаляють шпателем, протирають вологою тканиною і дають остаточно висохнути.

Будівельні поверхні, стіни і стелі, раніше пофарбовані вапняною, клейовою або казеїновою фарбою, очищають повністю від набілів, промивають водою і добре просушують. Це особливо актуально, якщо планується потім обклеювати їх шпалерами.

Видаляти олійні фарби і склади потрібно ретельно, оскільки сліди оліфи дуже сильно перешкоджають нанесенню штукатурки.

Будівельний фен розм’якшує фарбу, яку потім легше здерти

Для видалення олійної фарби існує три способи:

• Хімічний спосіб. Застосовують спеціальні склади, що розм’якшують шар емалі. Вони дуже токсичні, тому не дозволяється їх використовувати в закритих приміщеннях. Потім розм’якшений шар легко видаляють шпателем.
• Термічний спосіб. При цьому способі використовують той факт, що лакофарбове покриття стає м’яким при нагріванні. Для розігріву фарби використовують будівельний фен, а потім також зачищають шпателем.
• Механічний спосіб. Для видалення фарби з усіх поверхонь використовують металеву щітку, насаджену на шліфувальну машинку або просто здирають фарбу шпателем. Це дуже курна і трудомістка робота, тому часто зачищають фарбу тільки там, де вона відходить, а решту ділянок стін обробляють ґрунтовкою.

Перевага описаної методики полягає в тому, що вона універсальна. Штукатурка буде якісною і довгостроковою, незалежно від того, яким складом могли пофарбувати стіну або стелю до ремонту і в якому воно було стані.

Недоліком, безумовно, є трудомісткість і великий обсяг роботи. Щоб видалити декоративний шар, доведеться докласти багато зусиль, особливо для старої поверхні, пофарбованої олійною фарбою.

Чи можна штукатурити по фарбі? | Експерти оздоблення

Під час виконання оздоблення аматори задаються питанням. чи можна штукатурити по фарбі? Таке покриття складно демонтувати, тому непрофесійні обробники іноді наносять матеріал на лакофарбові склади з метою економії часу. Результат. через кілька тижнів оздоблення відвалюється. Щоб такої ситуації не сталося, рекомендується ознайомитися з правилами підготовки поверхні перед оштукатурюванням, а також декоруванням штукатурки.

Аналіз покриття

Існує два можливих варіанти лакофарбового покриття:

• Водоемульсійний матеріал. Продукт має пористу структуру, тому покриття можна не видаляти перед штукатуркою. Єдиний виняток. гіпсовий склад. Якщо водоемульсійна фарба вступить із цим матеріалом у контакт, то почне розтріскуватися й облазити. Це призведе до відходження оздоблення і викличе необхідність реставрації.
• Масляний склад. Цей засіб користувався популярністю кілька років тому. Зараз матеріал практично не використовують. Якщо таке покриття збереглося на стінках, його доведеться демонтувати. Олійна фарба має погану адгезію, тому не піддається оштукатурюванню.

Неозброєним оком неможливо зрозуміти, яку фарбу було використано для фарбування поверхні. Щоб визначити тип матеріалу, рекомендується провести тест.

Для цього поверхню змочіть теплою водою за допомогою губки. Водоемульсійне покриття почне пінитися і стиратися, але не до такої міри, що матеріал повністю видалиться.

Якщо після такої маніпуляції покриття не змінилося, значить, покриття наносилося олійною фарбою.

Олійна фарба після миття не здувається

Чи можна штукатурити пофарбовану будівельну основу?

Чи можна штукатурити на фарбу. це питання ставлять багато любителів. Така маніпуляція дозволена тільки в таких випадках:

• Якщо фарба добре тримається на поверхні. У тому разі, якщо вона повністю або місцями відлуплюється, то перед штукатуркою матеріал демонтують. Ігнорування цього етапу призведе до того, що з часом фарба відвалиться разом із новим оздобленням.
• Якщо штукатурку наносять тонким шаром. Велика кількість матеріалу відвалиться під вагою власної ваги, якщо основа має слабку адгезію.

Штукатурити фарбу не рекомендується в приміщеннях з підвищеною вологістю, навіть якщо матеріал міцно тримається на будівельній основі. Згодом лакофарбове покриття відшарується під дією вологи і відвалиться разом з оздобленням.

Облуплену фарбу штукатурити не можна

Способи демонтажу фарби:

• Хімічний метод. Поверхню обробляють спеціальною рідиною, що розм’якшує фарбу. Засоби безпечні для здоров’я, тому такі продукти використовують і в закритих приміщеннях. Після нанесення рідини фарба здувається і легко видаляється шпателем.
• Термічна обробка. На покриття впливають високими температурами. Для цього використовують промисловий фен, праску або газовий пальник. Таким способом можна швидко прибрати фарбу зі штукатурки та іншої будівельної основи. Гарячим повітрям обробляють невелику ділянку поверхні і відразу знімають покриття шпателем.
• Механічний метод. Ґрунтується на використанні шпателя, наждачки, шліфувальної машинки та інших подібних інструментів. Фарба здирається вручну. Якщо покриття міцно тримається на основі, то для його демонтажу таким методом знадобиться багато часу.

Оштукатурювання пофарбованої будівельної основи

Перед початком оздоблення рекомендується ознайомитися з правилами, які підкажуть, як нанести штукатурку на фарбу, щоб матеріал надійно тримався на поверхні.

• Дослідження поверхні. Оцінюють будівельну основу на ступінь перепадів і викривлень для визначення товщини штукатурного шару. Вивчають тип покриття і надійність фіксації на будівельній основі.Такі заходи допоможуть зрозуміти, можна наносити штукатурку на фарбу чи доведеться демонтувати покриття.
• Демонтаж ненадійних ділянок покриття. Якщо фарба тримається міцно і відлуплюється тільки місцями, ці ділянки зачищають шпателем або наждачним папером (як на фото нижче).
• Очищення поверхні. Видаляють брудні плями і пил. У разі сильних забруднень покриття промивають водою.
• Ґрунтування основи. Для цього етапу оздоблення використовують проникаючий лакофарбовий праймер. Продуктом обробляється поверхня двічі з перервою для висихання. Після застосування засобу на будівельній основі утворюється шорстке покриття, яке покращує адгезію фарби і штукатурки.

Оштукатурювання основи

Штукатурка наноситься на поверхню двома способами: машинним і ручним.

Машинний спосіб нанесення

Для штукатурення поверхні подібним способом використовується спеціальна машина і матеріал, призначений для механізованого нанесення.

Зазвичай такий метод використовують тільки професіонали, оскільки висока ціна апарату робить його економічно невигідним для одноразового використання.

Переваги механізованого нанесення штукатурки. висока швидкість, простота обробки і створення ідеально гладкої основи.

Ще один спосіб розпилення штукатурки на поверхні. використання фарбопульта. Таким методом наносять тільки дрібнодисперсний матеріал. З сухого складу замішується розчин згідно з інструкцією, яку вказують на упаковці.

Матеріал заливають у штатну ємність апарата, беруть за рукоятку і розпилюють продукт на поверхні. Використовують не спеціальний фарбопульт для штукатурки, а звичайний прилад для нанесення інших будівельних матеріалів. Матеріал наносять на кути, а потім розпилюють на поверхні.

Після обробки будівельної основи матеріал розрівнюють правилом.

Ручний спосіб нанесення

Інструкція з нанесення штукатурки ручним способом:

• Замісіть розчин. Для цього в чисту ємність влийте холодну воду і додайте суху суміш. Пропорції продуктів вказують на упаковці. Будівельним міксером замісіть розчин однорідної консистенції. Залиште засіб на 15 хвилин і розмішайте матеріал.
• Спеціальним ковшиком або шпателем накидайте розчин на поверхню. Правилом розрівняйте продукт і зніміть надлишки.
• Перервіться для висихання матеріалу. Зачистіть поверхню будівельною теркою. Обробіть основу двома шарами ґрунтовки. Після кожної обробки робіть перерву. Виконайте декорування поверхні.

Ручний спосіб нанесення матеріалу

Чи можна фарбувати штукатурку

Деяких любителів, які роблять оздоблення самостійно, цікавить також протилежне питання. чи можна фарбувати поверх штукатурки? Виконувати декорування матеріалу дозволяється тільки деякими видами лакофарбових засобів:

• Водно-дисперсійні фарби на основі акрилових смол. Матеріал вологостійкий і легко наноситься на штукатурку.
• Акрило-латексні водоемульсійні склади. Мають вологостійкість і хороше зчеплення зі штукатуркою.
• Акрило-силіконові засоби. Такі продукти вирізняються поліпшеними характеристиками, але мають вищу вартість порівняно з попередніми засобами.

Не рекомендується фарбувати штукатурку олійною та алкідною фарбою, а також нітроемаллю. Матеріали мають низьку паропроникність, тому їхнє використання призводить до гниття штукатурки, виникнення грибка і руйнування матеріалу та будівельної основи.

Види штукатурки під фарбування

Види штукатурок під фарбування:

Під фарбування найчастіше використовують перші два матеріали. Гіпсовий засіб використовують усередині сухих приміщень. Матеріал створює гладку поверхню, тому фарбування по штукатурці виконується легко. Лакофарбове покриття лягає рівно, без дефектів і шорсткостей.

Цементну штукатурку використовують для фасаду та всередині приміщень із підвищеною вологістю. Матеріал вирівнює поверхню і маскує дрібні та великі пошкодження будівельної основи. Фарбування цементної штукатурки не доставляє проблем навіть любителям. Головне. виконувати декорування після висихання матеріалу.

Як фарбувати штукатурку?

Перед тим, як пофарбувати штукатурку своїми руками, поверхню рекомендується обробити праймером. Це поліпшить адгезію основи з лакофарбовим складом. Поверхня обробляється ґрунтовкою двічі і після кожного нанесення майстер робить перерву для висихання засобу.

Алгоритм фарбування штукатурки:

• фарбу розмішують і пропускають через металеве сито з дрібними вічками з метою видалення грудок;
• матеріал наносять на поверхню за допомогою пензля і валика різноспрямованими рухами для досягнення однорідності покриття;
• основа обробляється фарбою двічі, другий шар наноситься тільки після висихання першого.

Якщо виконується фарбування цементно-вапняної штукатурки, то фарбу наносять у три шари. Після кожної обробки роблять перерву для висихання матеріалу.

Нанесення штукатурки на фарбу

Практично у всіх пам’ятках до оздоблювальних будівельних матеріалів вимагається перед їх нанесенням на поверхню, видалити стару штукатурку.

Якщо проігнорувати цю пораду, то нове декоративне оздоблення швидко відпаде після ремонту. Якщо старий шар штукатурки слабо тримається на стіні, то його легко видалити шпателем. Чи можна штукатурити на шпаклівку. читайте в іншій статті

Коли поверхневе покриття добре збереглося, його важко видалити. У таких ситуаціях найдосвідченіші професіонали не знають, як правильно чинити. Допускається іноді відступити від універсальної методики і нанести шар штукатурки поверх фарби.

На шорсткі стіни легше укласти штукатурку

Найчастіше так чинять під час оздоблення стін, пофарбованих водоемульсійною фарбою. Коли немає бажання чистити фарбу на великій площі, можна також нанести штукатурку на фарбу.

• Перевіряють стан поверхні. Залишки старого шару, які відшаровуються, мають бути обов’язково видалені. В іншому випадку після вирівнювання нова штукатурка швидко відпаде.
• Починають збільшувати адгезію. По-перше, використовуючи досить грубий наждак (0 або 0), очищають площини, які були пофарбовані. Намагаються здирати забруднення зі стіни разом із верхнім шаром фарби.
• Якщо проводиться штукатурка кухні, одночасно із зачисткою знежирюють поверхні розчинниками для позбавлення від жирних плям, що заважають прилипанню штукатурки до стіни.
• Після закінчення шліфування старою сокирою наносять вм’ятини на поверхню. Це можна зробити зубилом або долотом. Глибина надрізів має перевищувати товщину майбутнього декоративного шару. Оптимальним вважається. близько 100 насічок на 1 м2.
• Стіни очищають від пилу і просушують.
• Після виконання підготовчих робіт стіни ґрунтують і вирівнюють. наносять штукатурний шар.
• Надають стінам шорсткості. Якщо стіни шорсткі, то на фарбу штукатурка лягатиме гладко і міцно. Найпростіший спосіб вирішити цю проблему. застосувати ґрунтовку.
• Суміш накладають на оброблену стінку валиком або пензлем. Вживають заходів для забезпечення того, щоб склад обов’язково проникав у виїмки.
• Після повного висихання шару ґрунтовки на площині стіни встановлюється штукатурна сітка. Про те, як підготувати стіни, дивіться в цьому

Якщо планують накладати вирівнювальний шар понад 10 мм, то використовувати її потрібно обов’язково.

Чи можна робити декоративну штукатурку на пофарбовану стіну

Аналізуючи технологію вирівнювання різних поверхонь, не можна обійти увагою і стіни, пофарбовані із застосуванням найрізноманітніших складів. І в цьому разі питання про те, чи можна наносити штукатурку на фарбу, не має однозначної відповіді: різні майстри є прихильниками різних підходів.

Нижче ми опишемо два варіанти дій у подібній ситуації. Ну, а вибирати, якої схеми дотримуватися, доведеться вам самим.

Каталог декоративної штукатурки Decorazza. https://goo.gl/ZM327K Як підготувати стіни під декоративну штукатурку!.

Вирівнювати пофарбовану стіну можна тільки тоді, коли шар оздоблення тримається міцно

Оптимальна схема робіт

Перш ніж розпочати оштукатурювання або підготовку пофарбованої поверхні, необхідно з’ясувати, яким складом вона була оброблена.

І тут можливі такі варіанти:

• Олійна фарба. Використовувалася як економ-варіант оздоблення в будинках старої споруди, а також у громадських будівлях. Формує на поверхні стіни непроникну плівку, до якої не прилипає жоден вирівнювальний склад. Вимагає дуже ретельної підготовки.
• Водоемульсіонка. Куди простіше з точки зору обробки, оскільки має більш пористу структуру. У принципі, можна штукатурити без підготовки, але краще все ж зачистити і проґрунтувати матеріал.

Зверніть увагу! Більшість водно-дисперсних складів за характеристиками аналогічні водоемульсійним покриттям.

У першому випадку нам не пощастило, і обсяг роботи має бути досить значний. У випадку з обробкою водоемульсійними складами трудовитрати будуть меншими, але постаратися все одно доведеться.

Повне видалення покриття за допомогою кутової шліфмашинки

Оптимальна послідовність дій для будь-якої пофарбованої стіни буде такою:

• На першому етапі контролюємо площину поверхні, визначаючи товщину майбутнього штукатурного шару.
• Далі інспектуємо стан фарбувального шару. Усі пошкоджені ділянки видаляємо за допомогою малярського шпателя.
• Потім приступаємо до остаточної зачистки. Використовуючи металеву щітку, насаджену на шліфувальну машинку, знімаємо фарбу з усіх поверхонь.

Зверніть увагу! Водоемульсіонку можна зачищати не так якісно, а ось масляні склади обов’язково видаляємо повністю, не залишаючи навіть найменших ділянок.

Річ у принципі деяких недобросовісних будівельників “фарбу крадемо, оліфу доливаємо”. сліди оліфи, що містяться в фарбувальному шарі, знижуватимуть адгезію дуже сильно.

• Після видалення декоративного покриття знепилюємо очищену поверхню.
• Знову контролюємо площину, а потім наносимо проникаючу ґрунтовку.
• Після виконання цих робіт стіни можна сміливо штукатурити.

Проникаюча ґрунтовка буде вельми корисною

Основною перевагою цієї методики є її універсальність. Т.е. незалежно від того, чим були пофарбовані стіни, і в якому стані перебувало покриття, штукатурка буде покладена рівно і прослужить визначений термін.

Водночас трудомісткість завдання, що стоїть перед нами, вельми значна. Особливо це стосується старих стін, пофарбованих олійними складами: віддирати декоративний шар від основи доведеться із зусиллями.

Готуємо стіну

У деяких випадках інструкція допускає відступ від подібної технології. Чи можна фарбувати декоративну штукатурку водоемульсійною фарбою? Найчастіше так чинять під час обробки стін, пофарбованих водоемульсіонкою, або тоді, коли немає бажання зчищати масляне покриття на великій площі.

Видалення фрагментів матеріалу

Алгоритм підготовчих робіт буде таким:

• На першому етапі нам необхідно перевірити стан поверхні. Усі фрагменти, що відшаровуються, видаляємо в обов’язковому порядку, інакше буквально через кілька днів після вирівнювання штукатурка відвалиться.
• Далі приступаємо до підвищення адгезії. Спочатку за допомогою досить грубого наждака (або # 80) зачищаємо всі площини. При цьому намагаємося здирати не тільки пил і бруд, а й верхній шар оздоблення.

Порада! Якщо виконується оштукатурювання кухні, то разом з ошкурюванням варто провести знежирення з використанням розчинників.

Робиться це для того, щоб позбутися жирового нальоту, який перешкоджатиме адгезії штукатурки до основи.

• Після завершення шліфування беремо долото, зубило або стару сокиру. Використовуючи ці інструменти, наносимо на поверхню насічки. Глибина насічок має бути більшою за товщину фарбувального шару. Оптимальна кількість. близько 100 на квадратний метр.

Потім стіни потрібно знепилити і просушити. Наступний етап. ґрунтування і власне вирівнювання.

Наносимо ґрунтовку і штукатурку

Щоб цементна і гіпсова штукатурка на фарбу лягали рівно і міцно, стіни необхідно зробити шорсткими.

Найпростішим способом вирішення цього завдання є нанесення ґрунтовки:

• Найкраще для підготовки пофарбованої стіни до шпаклівки або штукатурки підійде склад типу “Бетоконакт”. Завдяки наявності кварцових зерен, ця ґрунтовка формує горбисте покриття, яке добре зчіплюється зі штукатурною масою.
• Також для обробки невбираючих поверхонь підходить суміш “Бетогрунт”. Її ціна відносно невелика, тож вартість оздоблення збільшиться незначно.

Фото пофарбованої стіни, частина якої оброблена “Бетоконтактом”

• Ґрунтовку наносимо на оброблену стіну за допомогою валика або пензля. Уважно стежимо, щоб склад проникав у насічки.
• Після висихання ґрунту на поверхні можна монтувати штукатурну сітку. Її використання є вельми бажаним, особливо в тому разі, якщо планується укладання вирівнювального шару понад 10 мм.

Нанесення клейово-масляної вирівнювальної суміші

Далі можна наносити штукатурний шар:

• Спочатку методом набризку укладаємо невелику кількість розчину, формуючи надійну основу.
• Коли набризг підсохне, можна приступати до вирівнювання за допомогою штукатурного правила або напівтертків.
• У найскладніших ситуаціях обробку стін слід проводити за допомогою спеціального складу. Він готується на основі крейди, оліфи та столярного клею.

Порада! Для поліпшення адгезійних показників досвідчені майстри рекомендують додавати до клейово-масляної суміші невелику кількість фарби, аналогічної тій, яка використовувалася для обробки стіни.

Оштукатурити пофарбовану поверхню своїми руками з дотриманням усіх вимог складно, але цілком можливо. І тут дуже важливо розуміти: що більше зусиль ми докладемо на етапі підготовки, то кращим буде результат. у цій статті допоможе розібратися в нюансах, тож варто уважно вивчити його, перед тим як приступати до роботи.

Поетапна підготовка стін під декоративну штукатурку передбачає очищення поверхні від старого оздоблення. Як нанести на стіну штукатурку якщо стіна пофарбована фарбою? Плями олії видаляють за допомогою розчинника, потім стіна має бути вимита з використанням мильного розчину. Глибокі тріщини, якщо такі мають місце бути, слід закрити цементним розчином.

Стіни обов’язково потрібно обробити протигрибковим засобом. Однак якщо приміщення експлуатується при низькому рівні вологості, то робити це немає необхідності.

Чи можна нанести декоративну штукатурку на стелю?Так, можна, але вартість робіт буде вищою вдвічі. 12) Якщо у мене площа для нанесення декоративної штукатурки маленька. Це коштуватиме так само?. При площі менше 8 кв. м.м, коеф.становитиме-2. Якщо площа від 8 до 20. коеф. 1,5 13)

По закінченню розподілу суміші пройде деякий час до повного її висихання (8-48 годин). Через деякий час стіни вирівнюються і очищаються від пилу за допомогою аркуша наждачного паперу. Після цього обов’язково наноситься захисний шар або віск на поверхню. Чи можна покрити лаком плитку керамограніт на підлозі відео?

У результаті штукатурка буде захищена від передчасного руйнування під дією вологи та бруду.

Використовуючи гребінку для кладки керамічної плитки, виконуємо рельєфну поверхню на свіжому шарі шпаклівки. Шпаклівка наноситься шаром близько 3 мм. Зручно використовувати стартову шпаклювальну суміш.

Проводимо вертикальні, горизонтальні або похилі смуги в будь-якому вподобаному порядку.

Такий вид штукатурки продається в готовому до роботи вигляді. її не потрібно самостійно готувати, виводити необхідну густоту і ретельно перемішувати, уникаючи утворення грудочок. У готову акрилову штукатурку можна додати потрібний барвник самостійно або замовити бажаний відтінок у колеровочній студії, де його можуть підібрати під загальний стиль інтер’єру.

-Все залежить від обсягу: на об’єкт до 50 м.кв чекати матеріал не доведеться; якщо об’єкт перевищує 50 м.кв. тоді, можливо, знадобиться час на підготовку (колеровку) матеріалу, яка займе до 3 робочих днів. Тому на великі об’єкти рекомендуємо Вам замовити матеріал завчасно.

Також існує і ще один вид декоративного штукатурного покриття. силікатний. Він відрізняється підвищеною міцністю, не схильний до природних забруднень, добре чинить опір пошкодженням механічного характеру. Силікатною штукатуркою обробляють тільки стіни з кварцовими включеннями. Для інших поверхонь вона не годиться.

Оскільки наносити декоративну штукатурку таким способом складніше, в ужиток увійшла й інша технологія. Спочатку розчин “намазують” у вигляді діагональних ліній основного кольору, потім другорядних. У деяких місцях роблять незначні вставки найбільш темного або яскравого кольору.

Цей спосіб нанесення декоративної штукатурки простіший, але повільніший.

На кухні потрібно оновити штукатурку, чи можна нанести нову, не знімаючи стару? Почитала в інеті, що зняття старої декоративної штукатурки процес дуже трудомісткий, ось і задумалася, а чи можна її не знімати? Єдине, що нова штукатурка планується більш світлою, ніж стара.

Процес оштукатурювання

Зручно вирівнювати шар штукатурки за допомогою правила або напівтертків.

У найскладніших ситуаціях штукатурка стін здійснюється за допомогою спеціального складу на основі крейди, лаку і столярного клею.

Маяки застосовують при сильних дефектах і перепадах

Якщо оброблювана поверхня надто нерівна, її штукатурять у такий спосіб:

• За необхідності нанесення товстого шару штукатурки користуються маяковим профілем. Маяки встановлюються вертикально в одній площині.
• Готують розчин штукатурки. Залежно від стану приміщення його склад відрізняється. Якщо будівля або приміщення сухе, використовують вапняно-гіпсовий розчин. В інших ситуаціях штукатурять. цементним.
• Виконують оштукатурювання. Склад наносять за допомогою совка (або ковша), потім будівельним правилом вирівнюють за маяками.
• Вирівнюють кути. Виконують цю операцію після досягнення необхідної товщини покриття. Для цього використовуйте кутовий шпатель.
• Дають можливість шару штукатурки висохнути повністю. За необхідності коригують його.
• Після досягнення ідеального вигляду поверхні виконують подальшу її обробку. Детальніше про процес дивіться в цьому

Таким чином, можна виконати штукатурку стін і стель, не зчищаючи стару фарбу. Але це допустимо, якщо її механічно неможливо видалити старий шар.

Важко штукатурити пофарбовану стіну з дотриманням усіх вимог, але це цілком можливо. Якщо ви будете точно дотримуватися всіх рекомендацій і докладете багато зусиль на підготовчому етапі, то результат роботи буде ідеальним.

Таким чином, однозначної відповіді на питання про можливість наносити штукатурку на фарбу. немає. Усі майстри реагують на нього по-своєму і є прихильниками різних способів.

Розглянуто обидва варіанти. Ну, а вибрати, якого плану дій дотримуватися, доведеться самостійно, враховуючи конкретну ситуацію.

Декоративна штукатурка служить прекрасною альтернативою традиційним шпалерам. Спочатку вона має білий або сірий колір, що дозволяє власникам житла проявити фантазію і створити за допомогою фарби інтер’єр в оригінальному стилі.

Яку фарбу вибрати

Для оздоблення фасадів використовують декоративні штукатурки “короїд”, “американка” або “шуба”, які найчастіше фарбують в один колір. Для їхнього фарбування підходять акрилові, силіконові та силікатні покриття. Вони стійкі до впливу вологи і, на відміну від олійних і алкідних фарб, створюють на поверхні паропроникну плівку.

Фасадні фарби добре переносять температурні перепади і надійно оберігають штукатурку від атмосферних опадів. Продаються у вигляді білого складу, який колерують у спеціальному автоматі або самостійно відповідно до особистих переваг. Витрати різних видів фарби по декоративній штукатурці трохи відрізняються. Для одношарового покриття акриловою фарбою потрібно приблизно 170-200 г/м², силікатною. 150-300 г/м².

При роботі всередині приміщення використовують водоемульсійну, акрилову або латексну фарби. Водоемульсіонка вимагає двошарового нанесення, після якого штукатурка набуває матової поверхні.

Акрилові покриття застосовують здебільшого в приміщеннях із підвищеним рівнем вологості. ванних або кухнях. Вони більш зносостійкі ніж водоемульсійна фарба, тому також застосовуються для оздоблення фактурної штукатурки в коридорах.

Латексні фарби технічними характеристиками практично не відрізняються від акрилових. Вони універсальні і добре лягають на будь-яку основу, зокрема на цементну і гіпсову фактурну штукатурку.

З технічного погляду, вибір будь-якої з цих фарб принципово не важливий. асортимент відтінків дає змогу реалізувати різноманітні дизайнерські ідеї, тому здебільшого замовники орієнтуються на ціну покриття. Єдине, на що слід звертати увагу при фарбуванні фасаду будівлі, чи підходить фарба для зовнішніх робіт.

Фарбування оштукатурених фасадів

Фасадна фарба по штукатурці для зовнішніх робіт, а точніше її якість і правильність нанесення, має великий вплив на термін служби штукатурки. Тому економія в даному випадку може призвести до ще більших витрат.

Види фасадних фарб

• Склади на основі акрилу. Хороша адгезія зі стінами і високий ступінь їхнього захисту від зовнішніх впливів. Біостійкість досить висока. Найбільш поширені варіанти воднодисперсійні. Рідше зустрічаються органічні акрилові фарби. Усі вони дуже добре колеруються.
• На основі портландцементу. Стійка до вологи і недорога фарба, але рівень захисту від грибків і цвілі низький.
• Вапняні фарби для фасаду по штукатурці. Паропроникні, з високим біозахистом. Годяться для живопису по сирій поверхні свіжої штукатурки.
• Силіконова фарба по штукатурці для зовнішніх робіт. На поверхні створюється кислототривка водовідштовхувальна плівка із силіконових смол. Паропроникність стін буде середньою, так само, як якби вони були вкриті силікатними складами, мова про які піде нижче.

Фарба для фасаду будинку по штукатурці: можна купити склади з будь-якими характеристиками

• Силікатна фарба для зовнішніх робіт по штукатурці атмосферостійка, завдяки особливостям складу. борат кальцію, лугостійкі добавки і рідке скло. Вона глибоко проникає в поверхню, добре захищаючи її від атмосферних впливів, досить хімстійка. Паропроникність на середньому рівні. Мінус силікатного складу. неможливість колеровки в яскраві кольори.
• Перхлорвінілова фарба. Основні її переваги. це низька ціна, широка колірна палітра і можливість нанесення на вулиці навіть у холоди. Має високу хімічну та біологічну стійкість. Недоліки. легко запалюється, під час фарбування фасаду по штукатурці виділяє токсичні пари і різко пахне.

Як вибрати правильний склад

Вибираючи склад для фарбування зовнішніх стін по штукатурці, треба пам’ятати, що: покриття зовні піддаються температурним перепадам, і склад повинен мати достатню еластичність; стіни приймають на себе атмосферні опади. фарбування фасадів по штукатурці повинне бути, наскільки це можливо, гідрофобним; поверхні фасадів не захищені від сонячних променів, а отже, вони повинні бути стійкими до ультрафіолету; нижня частина стін і простір навколо дверей часто зазнає механічних впливів.

Зверніть увагу: якщо ви збираєтеся колорувати штукатурку поверх іншого шару фарби, слід враховувати тип її складу. Фарбування зовнішніх стін по вапняно-цементній штукатурці проводиться вапняним складом, по акриловій. акриловою тощо. д. Якщо визначити склад старого покриття неможливо, то має сенс зробити пробні фарбування і подивитися, що ляже найкраще.

Поєднуваність видів штукатурок із фарбами

Підготовка фасадів до колорування. З’ясування передбачуваної витрати складів

Насамперед проводяться стандартні дії зі з’ясування стану самої штукатурки та усунення наявних дефектів. Поверхня не повинна кришитися і пилити. Якщо потрібно, здійснюється вирівнювання стін шпаклівкою. Після на стіни наноситься ґрунтовка, що глибоко проникає. До підготовки слід поставитися дуже уважно, оскільки від цього залежить термін служби нового покриття.

Щоб з’ясувати витрату фасадної фарби на 1м2 по штукатурці, доведеться виконати нескладні обчислення. З’ясовуємо площу кожної із зовнішніх стін будинку і множимо на їхню кількість; з’ясовуємо загальну площу всіх дверних і віконних прорізів і віднімаємо її від площі стін; результат множимо на середню витрату на 1м 2. цю цифру ви знайдете на упаковці. Якщо передбачається нанесення декількох шарів, то результат обчислень множиться на їхню кількість.

Розрахунок площі під фарбування

Технологія фарбування декоративної штукатурки на фасадах

Насамперед склад необхідно перемішати. міксером або просто чистою дерев’яною рейкою. Далі додаємо колер, якщо в тому є необхідність. У випадках, коли площа забарвлення велика і колерувати треба кілька упаковок, пігмент для кожної з них відміряють точно за вагою або об’ємом, щоб не вийшло розбіжностей за відтінком.

При нанесенні першого шару на штукатурку рухи пензля або валика повинні відбуватися по вертикалі. Другий шар слід наносити мазками по горизонталі, на хрест попередньому. Так перекриття буде найбільш щільним, без плям. Працювати слід швидко, за один раз охоплюючи якомога більшу площу. День вибирають теплий, сухий і, за можливості, безвітряний.

Фарбування стін після штукатурки за допомогою валика

Технології фарбування декоративної штукатурки

Існує кілька поширених способів фарбування декоративної штукатурки:

• тонування;
• в один колір;
• у кілька відтінків;
• сухий пензель;
• розмивання.

Технологія фарбування не представляє складності навіть для новачків. достатньо мати стандартний набір малярського інструменту:

• валик. довжина ворсу підбирається залежно від фактури поверхні;
• пензлики різної ширини;
• лоток для фарби.

Для фарбування поверхонь великої площі зручно використовувати фарбопульт. Це значно підвищує швидкість і якість роботи. Перед тим як почати фарбування, необхідно дочекатися повного висихання штукатурного шару, а потім обробити його ґрунтовкою глибокого проникнення, інакше фарба може здутися і потріскатися.

Кольорування

Найпростіший спосіб фарбування штукатурки, який використовується для отримання базового відтінку. Декоративна штукатурка реалізується у вигляді складу білого або сірого кольорів, який підфарбовують шляхом додавання фарбувального пігменту. Його кількість залежить від необхідної насиченості кольору. Колер додають у ємність зі штукатуркою та інтенсивно перемішують, поки вона не набуде однорідного кольору.

Перевага цього способу полягає в тому, що штукатурний шар має однаковий колір по всій товщині і, в разі появи невеликих відколів і подряпин, їх буде практично непомітно. Крім цього, після висихання штукатурка вже має колір і необхідність у додаткових малярних роботах відпадає.

Фарбування в один колір

Ще один простий спосіб, що полягає у фарбуванні штукатурки одним кольором. Маляра називають його ще “в один прохід”. Фарбу наносять рівномірним шаром за допомогою валика або фарбопульта, водночас необхідно стежити за тим, щоб усі западини і виступи штукатурки фарбували. Потім надлишки фарби, у вигляді патьоків, збираються пензлем.

Під час роботи валиком фарбування проводиться вертикальними смугами. Кожна наступна смуга прокочується з напуском у кілька сантиметрів на попередню. Для рівномірного фарбування стіни широким пензликом, покриття наноситься спочатку вертикальними рухами, потім перекривається горизонтальними. Можна також спочатку пофарбувати стіну товстим шаром фарби пензликом, а потім рівномірно розподілити її по поверхні валиком.

Спосіб фарбування в один прохід можна використовувати на всіх видах декоративної штукатурки.

Фарбування в кілька відтінків

Цей спосіб дозволяє додати виразності штукатурці, пофарбованій в один колір. Спочатку фарбу наносять в один прохід, як описано в попередньому способі. Патьоки на стіні та надлишки фарби, що скупчилися в заглибленнях штукатурки, ретельно прибираються сухим пензликом або валиком.

Для нанесення другого тону використовують валик із поролоновою шубкою або губку. Валик прокочують у лотку таким чином, щоб на ньому залишився тонкий шар фарби. Після цього злегка проходяться по виступаючих частинах декоративної штукатурки, внаслідок чого заглиблення на поверхні залишаються в первісному кольорі, а виступи набувають іншого відтінку. Тонування виступаючих частин можна також проводити на штукатурці, пофарбованій методом колорування.

Фарбування способом “сухий пензель”

Цей метод аналогічний попередньому, тільки фарбування виступаючих частин проводиться пензлем. Початкове фарбування виконується колеруванням або в один прохід. Потім напівсухим пензлем проходяться по верхівках рельєфу. Здебільшого другу фарбу вибирають світлішою, ніж основний колір. Для надання поверхні виразності застосовують золоті, срібні та бронзові кольори, а також використовують блиск.

Висвітлення штукатурки розмиванням

Спосіб підходить для використання всередині приміщення. Спочатку невелику ділянку поверхні фарбують в один прохід розведеною фарбою на водній основі. Після цього, круговими рухами вологої губки проходять по поверхні, розмиваючи фарбу. У результаті фарба в заглибленнях покриття залишається недоторканою і контрастує на загальному тлі стіни. Додати Accent можна додатково затонувавши виступаючі ділянки поверхні іншим відтінком одним з перерахованих вище способів.

Існує ще один поширений метод створити контрастну поверхню без використання губки. Для цього, пофарбованій в один тон стіні, дають повністю просохнути протягом доби. Потім вручну або за допомогою електроінструменту шліфують поверхню стіни, знімаючи тонкий шар ділянок, що виступають, разом із фарбою. Цю операцію можна також виконувати шпателем, працюючи “на здир”.

Створення ефекту венеціанської штукатурки

У класичному варіанті венеціанська штукатурка, що імітує поверхню природного каменю, містить крихту мармуру, граніту або малахіту. Вартість покриття досить висока, але цей спосіб дає змогу створити ефект венеціанської штукатурки, використовуючи тільки гіпсову суміш, фарбу і лесувальне покриття:

• Стіна забарвлюється в один прохід валиком із довгим ворсом, щоб усі заглиблення штукатурки заповнилися фарбою.
• В якості другого відтінку використовується фарба з металевим блиском. Її розводять універсальною ґрунтовкою або іншою прозорою основою в пропорції 1:1.
• Легкими рухами невеликого поролонового валика проходяться по виступаючих ділянках рельєфу. При цьому необхідно стежити за тим, щоб на поверхні не залишалося смуг.
• На наступному етапі штукатурку покривають акриловим лаком. Його розбавляють на 30% водою і додають гліттер, що створює ефект мерехтіння, з розрахунку 1 чайна ложка на 1 літр лаку. Отриманою сумішшю обробляють поверхню штукатурки, використовуючи поролоновий валик. Під час роботи лак необхідно регулярно перемішувати, оскільки гліттер має властивість осідати на дно.

Можна експериментувати і додавати в акриловий лак інші компоненти, домагаючись різноманітних ефектів і відтінків.

Додаткові склади для обробки декоративної штукатурки

Зробити зовнішній вигляд штукатурки більш ефектним і створити додатковий захисний шар можна за допомогою воску, лаку і різних глазурей.

Віск створює захисне водонепроникне покриття, що надає поверхні блиску і яскравого відтінку. Підходить для будь-якого виду штукатурки, особливо ефектно виглядає на венеціанці. У продажу є як прозорі, так і кольорові склади. Перед нанесенням необхідно ретельно прибрати з основи пил. Покриття штукатурки проводиться за один раз без зупинки. Час схоплювання воску близько 4 годин, протягом цього терміну можна ще підкоригувати вади, що утворилися.

Лак. одношарове фінішне покриття. Створює на поверхні міцну водовідштовхувальну плівку, яка зміцнює штукатурку, оберігає її від пошкоджень і, що найголовніше, робить зовнішній вигляд оздоблення більш привабливим. Для роботи всередині приміщення застосовують акрилові лаки, зовні. на органічних розчинниках.

Перед роботою склад ретельно перемішують, за необхідності додають гліттер або фарбувальний пігмент. Покриття проводиться в один шар за допомогою поролонового валика. Приблизна витрата. 50-80 г/м².

Глазур. лесуючий напівпрозорий склад для фінішного покриття фарби, що дозволяє зробити плавні переходи кольору. Застосовується для нанесення на рівну і рельєфну поверхню як усередині приміщення, так і зовні. Роботи можна проводити за температури не менше 10°С. Покриття наносять губкою або спеціальною рукавицею мазками.

Особливості нанесення штукатурки на пофарбовану стіну

Щоб виконати дійсно якісний ремонт у своїй квартирі або заміському будинку, потрібно мати відповідний багаж знань і умінь. Завдяки ремонту поліпшуються умови проживання в оселі, підвищується рівень комфорту і зручності. Але це тільки в тому випадку, якщо все виконано правильно згідно зі встановленими технологіями з якісних будматеріалів.

Ремонтні роботи проводяться послідовно в кілька етапів. Насамперед оглядається поверхня, ретельно вивчаються наявні вади і пошкодження, визначається обсяг робіт і складається план. Далі, купуються необхідні матеріали. Але з чого почати ремонт? Адже часто можна зіткнутися з тим, що на стінах і стелі збереглася стара фарба. Чи можливе нанесення штукатурки на таку поверхню?

Аналіз лакофарбового покриття

Перше, з чого необхідно починати оштукатурювання покритих фарбою поверхонь. це ретельне дослідження складу покриття. На сьогоднішній день виділяють два основних типи матеріалів, які найчастіше використовуються для фарбування стін:

• Водоемульсійні фарби. За рахунок своєї унікальної, пористої структури водоемульсійна фарба вирізняється простотою використання, довговічністю і високою адгезією з різними матеріалами. Така пофарбована поверхня подається вирівнюванню без будь-яких підготовчих робіт. Однак варто пам’ятати, що водоемульсійна фарба не сумісна з гіпсовою сумішшю (як приклад, можна навести продукцію Ротбанд).

• Олійні фарби. Ще кілька років тому олійну фарбувальну суміш застосовували тільки для декоративного оздоблення стін у виробничих, будівельних об’єктах і житлових будинках старого зразка. Під час використання олійної фарби утворюється щільна і гладка плівка, яка не дає змоги проводити оштукатурювання. суміш штукатурки просто не триматиметься на такій поверхні.

Поради професіоналів:

Фарбування бетонних поверхонь фарбою не представляє складності ні для новачків, ні для досвідчених обробників. Під час фарбування важливо терпляче дочекатися поки висохне кожен шар покриття, тоді результат вийде рівномірним і довговічним.

Чи можна наносити штукатурку на стару фарбу?

Якщо ви хоч раз у житті стикалися із самостійною обробкою стін, то напевно знаєте, що в інструкції до оздоблювальних матеріалів чітко вказується необхідність видалення старого покриття перед нанесенням штукатурки. Це обумовлено тим, що під час взаємодії старої фарби і вирівнювального розчину останній може почати поступово відпадати і втратить свій первісний вигляд.

Чи можна поверх старої фарби наносити штукатурку? Здебільшого при видаленні старої фарби не виникає ніяких складнощів, вона легко знімається за допомогою шпателя. Однак нерідко стара фарба тримається досить добре і зняти її досить проблематично. У таких ситуаціях досвідчені фахівці рекомендують наносити штукатурку безпосередньо поверх фарбувального шару.

Варто зазначити, що олійна фарба після штукатурення не втрачає свої технічні, зокрема адгезивні характеристики. Однак через деякий час штукатурка почне обсипатися, відпадати. Існує досить ефективний спосіб, як уникнути цієї проблеми. поверхню під штукатурку необхідно покривати шаром ґрунтовки.

Порада! Є спеціалізовані ґрунтувальні склади, наприклад, Бетоноконтакт і Neomid. Використовуючи їх, можна домогтися шорсткості поверхні, а також високої міцності кінцевого покриття.

На як зняти олійну фарбу зі стін.

Як підготувати пофарбовану стіну?

Нанесення штукатурного розчину по фарбі варто починати з підготовчих робіт, які поділяються на кілька взаємодоповнюючих етапів:

Виявляємо технологічні та експлуатаційні властивості покриття. Для цього уважно огляньте пофарбовану стіну і стан поверхневого шару, після чого вже стане зрозуміло, чи можна штукатурити. Далі намочіть губку і проведіть нею по всій стіні. Якщо в процесі залишається піна, то знайте. стіни пофарбовані водоемульсійною фарбою.

Перевіряємо стан фарбувального покриття. За наявності пошкоджених частин видаляємо їх за допомогою малярського шпателя.

Важливо! Водоемульсійна фарба, порівняно з олійною, не потребує ретельного зачищення. А ось олійну фарбу необхідно повністю видалити, тільки після цього можна нанести штукатурку.

Повне видалення фарби за необхідності. Якщо на стіні ще залишилася стара фарба, проводимо остаточну зачистку з використанням металевої щітки, попередньо прикріпленої до дриля або кутової шліфувальної машинки. таким чином відбувається повна ліквідація лакофарбового покриття.

Очищення поверхні. Цей етап передбачає усунення різного роду забруднень, нерівностей, пилових і грязьових скупчень. Для цього використовуйте щітку або будівельний пилосос.

Ґрунтування. Штукатурка стін починається із застосування ґрунтовки (це може бути будь-яка модифікація складу, проте фахівці радять використовувати Ротбант). Наносити суміш потрібно валиком акуратними, повільними рухами для досягнення оптимальної шорсткості.

По завершенню вище описаних робіт стіни можна починати штукатурити. Головною перевагою цієї технології вважається її універсальність: не має особливого значення, чим покрита поверхня, чим пофарбовані стіни і в якому стані перебуває покриття, в результаті штукатурка лягає рівним шаром, без лисин і нерівностей.

Однак остерігайтеся застосування олійних фарб! На гладкі поверхні (покриття емаллю або олійною фарбою) штукатурка лягає дуже погано. Щоб вона трималася, потрібно підвищити зчеплення, для цього зробіть невеликі насічки (трохи глибше за товщину первинного шару фарбувального складу).

На завершення варто сказати, що цілком можливо наносити штукатурку на фарбу, але тільки строго дотримуючись усіх вимог. Однак ми рекомендуємо вам відмовитися від самостійних робіт цього профілю, оскільки це дуже трудомісткий, витратний процес із непередбачуваним кінцевим результатом. Зверніться по допомогу до спеціалізованої компанії, але не забувайте і про підготовчі роботи. Від якості підготовки на п’ятдесят відсотків залежить результат зчеплення фарбованої поверхні зі штукатуркою.

Способи видалення фарби з поверхні (20 фото)

Досить часто затіваючи ремонт у ванній, кухні або коридорі, нам хочеться замінити фарбовані стіни на оштукатурені. Поверх штукатурки вже можна класти плитку або клеїти шпалери. Але виникає питання, чи можна наносити штукатурний розчин на пофарбовану поверхню? Зняття старої фарби. тривалий і дуже трудомісткий процес. Якщо вона тримається міцно і не відвалюється, під час оштукатурювання стін її можна не видаляти. Однак поверхню перед тим як штукатурити необхідно ретельно підготувати. У цій статті ми розглянемо, чи можна штукатурити по фарбі, чи варто заздалегідь зняти водоемульсійне або масляне оздоблення.

Як виконується штукатурка на пофарбовану стіну

Для нанесення штукатурки знадобляться такі інструменти:

• будівельне правило;
• набір шпателів;
• кельму;
• сокіл;
• напівтерок;
• терка;
• кельма.

Якщо стара стіна досить нерівна, і планується нанесення товстого шару штукатурки (понад 10 мм), доцільно використовувати маяковий профіль. Як маяки зазвичай застосовується металевий профіль, рідше використовуються дерев’яні рейки, волосіні та дроти між саморізами та ін. Виставлення маяків робити краще за допомогою лазерних рівнів. це заощадить час. За відносно рівної поверхні старої стіни, коли немає явних горбів і хвиль, можна обійтися без використання маяків.

Маяки на пофарбованій стіні

Розміщувати маяки слід на всю висоту стіни. Крок маяків підбирається виходячи з довжини правила. ширина між маяками має бути меншою за довжину правила на 15-30 см. Пов’язано це з тим, що під час вирівнювання штукатурки майстер переміщує правило за зигзагоподібною траєкторією в сторони за межі маяків. Якщо товщина шару штукатурки понад 10 мм, штукатурку необхідно армувати. Для легких гіпсових штукатурок використовується PVC сітки, для важких цементних. металеві сітки. Під час штукатурки пофарбованої стіни сітку кріплять дюбель-цвяхами, щоб частина навантаження від власної ваги штукатурки передавалася на стіну. Використання сіток також виключає можливість появи тріщин у процесі висихання штукатурної суміші.

Металева сітка для армування штукатурки

Сам процес нанесення штукатурної суміші складається з шести етапів:

• Готується розчин. Ми рекомендуємо використовувати готові сухі суміші, які розбавляються водою в потрібній пропорції і ретельно розмішуються міксером.
• Наноситься перший шар у напрямку “від низу до верху” за допомогою шпателя.
• Вирівнюється перший шар правилом. Зрізані надлишки штукатурної суміші можна використовувати на локальних ділянках, де ще залишилася нерівність.
• Після підсихання першого шару шпателем накриваються маякові профілі, що видніються.
• Поки попередній шар ще вологий, наноситься останній шар завтовшки кілька міліметрів, для остаточного вирівнювання та усунення всіх недоліків.
• Підсохла штукатурка затирається будівельною теркою круговими рухами, після чого полірується теркою з повстю.

Вирівнювання штукатурки правилом

Важливо! Поверх водоемульсійної фарби не можна наносити гіпсову штукатурку, т.к. фарба починає лущитися, після чого відбувається відшаровування штукатурки.

Якщо слідувати описаній технології штукатурки по старій фарбі, у підсумку має вийти якісна і рівна штукатурка, готова до експлуатації на довгі роки. Надалі можна буде наносити фінішні покриття у вигляді шпаклівки, шпалер, нової фарби, декоративних покриттів, різноманітних панелей тощо.д.

Якщо у вас залишилися запитання, ви можете поставити їх у коментарях. ми обов’язково допоможемо порадою.

Чи можна наносити штукатурку на стару фарбу?

Згідно з класичною технологією, штукатурку рекомендується наносити лише на повністю очищену від фарби стіну. Однак у деяких випадках можна відступити від загальноприйнятих правил:

• у разі, якщо майбутній штукатурний розчин наноситься невеликим шаром;
• під час роботи з гіпсовим розчином, що має невелику вагу.

Врахуйте також, що в приміщеннях з підвищеною вологістю ризикувати і залишати фарбу не варто. штукатурка може з часом відшаруватися. Товстий шар важкого цементно-піщаного розчину на фарбу також краще не класти. він під вагою власної ваги просто відвалиться.

Але, якщо стіни абсолютно сухі, фарба тримається дуже міцно, і шар наноситься не надто великий, її можна не обдирати. Чудово тримається на пофарбованій стіні і не надто важка гіпсова штукатурка. Однак поверхню перед цим необхідно особливим чином підготувати.

На старий матеріал

Якщо ви вирішили нанести декоративний склад штукатурки на шар старої, то робити це можна, але тільки за умови, що старий матеріал дуже міцно тримається на стіні. Інакше з часом він почне розшаровуватися і зовсім відвалитися разом з новим шаром.

Якщо ж у вас ситуація дозволяє наносити декоративний матеріал на старе оздоблювальне покриття, то спочатку необхідно обробити його акриловою ґрунтовкою глибокого проникнення. Почекати, поки він ретельно висохне і наносити шар нового матеріалу, товщина якого не більше 5 мм.

Коли перший шар уже встиг схопитися, можна наносити другий із товщиною 10 мм. Тепер варто обережно розрівняти штукатурку, щоб отримати рівну основу. Коли розчин і основа міцно склеяться, берете сито і наносите крізь нього декоративне покриття. Товщина останнього шару має бути 2-3 мм.

На відео розповідається, чи можна наносити декоративну штукатурку на штукатурку:

Підготовка фарбованих стін до оштукатурювання

Незалежно від виду старої фарби, якою колись була покрита стіна, необхідно:

• перевірити міцність поверхні: для визначення пустот і частин, що погано тримаються, стіну простукують, шматки, що слабко тримаються, зішкрібають шпателем;
• остаточне зачищення проводиться після зволоження: дрібні частинки, що розмокнули, будуть видалятися легше.

На гладку поверхню, пофарбовану олійною фарбою або емаллю, штукатурка ляже дуже погано. Для збільшення зчеплення на фарбованій стіні з відстанню 10-12 см одна від одної наносять насічки трохи глибше товщини шару фарби. Роблять це сокирою, пеоратором або зубилом. На 1 кв. на метр має припадати близько 100 насічок.

Потім пофарбовану стіну ретельно обробляють наждачкою з великим абразивом 0 або 80. Бажано майже повністю зняти верхній, найтонший і найгладкіший (глянцевий) шар.

Після обробки стіну ретельно знепилюють, протирають тканиною і висушують. Якщо роботи проводяться на кухні, то поверхню додатково знежирюють за допомогою розчинників. Адже навіть найтонший шар жиру здатний значно знизити зчеплення штукатурки з основою.

Останній етап. обробка не менше 2 разів ґрунтовкою. Перший раз ґрунтовкою глибокого проникнення, щоб вона проникла в насічки, а другий. адгезійним складом на кшталт “бетоноконтакт”. По суті, він являє собою клейову суміш із додаванням зерен кварцу, яка після висихання утворює шорстку поверхню і значно збільшує адгезію (зчеплення) штукатурки з фарбованою стіною. Під час обробки необхідно стежити, щоб розчин проникав у насічки. Обов’язково перевірте, щоб бетоноконтакт призначався саме для обробки масляних і алкідних стін, що не піддаються видаленню, а не для обробки бетону. Непоганою альтернативою дорогій ґрунтовці служить плитковий клей для “особливо складних поверхонь”.

За товщини шару штукатурки понад 10 мм стіни додатково армують. покривають штукатурною сіткою, яка прикручується до стіни. Оскільки вона бере на себе частину навантаження, ймовірність того, що штукатурка почне відшаровуватися, значно знижується. Крім того, така сітка оберігає поверхню і від розтріскування в процесі висихання.

Для внутрішніх робіт металеву сітку можна не використовувати, підійде з PVC або пропілену. Її просто вдавлюють у ще незастиглий розчин, який потім розрівнюється широким шпателем. Додаткові кріпильні елементи не потрібні. штукатурка, що накидається, створить досить міцний шар. Кріплять на саморізи лише металеву сітку в разі використання важкого бетонного розчину.

Підготовлену таким чином стіну вже можна обштукатурити і бути впевненим у тому, що оздоблення триматиметься поверх старої фарби.

Як зняти фарбу зі штукатурки

Прибрати стару фарбу. процес непростий навіть для досвідчених будівельників. Хоча, звичайно, багато що залежить і від кількості шарів, а також від міцності старого покриття. Найскладніше видаляти її з неоштукатуреного бетону.

Водоемульсіонку або вапно зняти набагато легше. поверхню ретельно змочують водою за допомогою пульверизатора або губки, залишити хвилин на 20 розмокати, а потім прибрати її шпателем. Дрібні крихти, що залишилися після видалення, прибирають вологою тканиною. Якщо стіни покриті клейовою шпаклівкою або вапном, їх також очищають шпателем, попередньо розмочивши.

Але ось із поверхнею, вкритою масляним складом або емаллю, доведеться попрацювати. Зняти їх можна за допомогою:

• спеціальних розчинів, що розм’якшують фарбу; після нанесення необхідно почекати певний час (його вказують на упаковці), а потім розм’якшений шар зішкребти шпателем; однак цей варіант підходить лише для свіжої фарби, якщо ж її було нанесено понад 2-3 роки тому, то такі склади з нею можуть і не впоратися;
• нагріванням будівельним феном; фарба так само, як і під час хімічного способу, розм’якшується, і її буде нескладно видалити; однак через сильний токсичний запах, що виділяється під час її нагрівання, робити це необхідно лише за відкритих вікон;
• шліфмашинкою або кутовою шліфмашинкою з насадкою у вигляді шліфувального круга або щітки. При цьому потрібно використовувати засоби захисту: респіратор і окуляри.

Замінити їдкі хімічні склади можна рідким склом. Після його нанесення поверхню підсушують, а плівку, що відшарувалася, зчищають. Процедуру повторюють за необхідності кілька разів.

Невеликі ділянки, вкриті масляним складом або емаллю, можна видалити сокирою і шпателем. Але цей варіант найбільш трудомісткий, його можна використовувати лише в разі, якщо фарба тримається неміцно, і видалити її не складає великих труднощів. Для цього на стіну спочатку хаотично наносяться насічки, чим більше, тим краще. Потім поверхня добре змочується водою, а через 15-20 хвилин дочищається шпателем або молотком зі стамескою.

Порада! Оскільки під час видалення старої фарби шліфмашинкою або кутовою шліфмашинкою утворюється багато пилу, меблі та предмети побуту краще винести з приміщення або хоча б добре вкрити плівкою і закріпити її скотчем.

Способи видалення фарби зі стіни

Розрізняють видалення пофарбованого шару хімічним, термічним і механічним методами. Перший спосіб пов’язаний із застосуванням особливих складів, які розм’якшують емаль до такої міри, що її можна з легкістю видалити шпателем. Незручний цей метод лише тим, що засіб складається з токсичних розчинників, тобто використовувати їх можна лише в приміщенні з хорошою вентиляцією. До речі, побутовою заміною такого засобу може стати, в крайньому разі, розчинник.

Дієвість термічного методу зумовлена властивістю старого шару фарби розм’якшуватися під час нагрівання. Лакофарбове покриття розігрівається будівельним феном або ж паяльником, після чого фарба починає пузиритися і плавиться, а потім знімається шпателем.

Порада: за відсутності будівельного фена можна застосовувати паяльну лампу, однак це набагато небезпечніше і вимагає суворого дотримання заходів безпеки.

Механічні способи можуть бути різноманітними і досить незвичайними. Почати потрібно з пересічного здирання шару фарби шпателем. Звичайно, робота ця відрізняється трудомісткістю і великою запиленістю повітря, у зв’язку з цим, якщо покриття відходить не на всій площі, а лише в окремих місцях, краще зачистити якраз їх. Решта поверхні обробляється ґрунтовкою.

Якщо шар занадто міцно тримається за поверхню, використовуйте щітку по металу, подряпавши нею покриття. це посприяє збільшенню адгезії перед шпаклюванням. Ще один варіант. якщо під лакофарбовим покриттям немає пустот, зробити гострим предметом (припустимо, сокирою) насічки (головне, щоб їхня глибина досягала поверхні під фарбою).

Як класти плитку, не прибираючи фарбування

На завершення пропонуємо вам ознайомитися з відео, в якому показано, як підготувати фарбовані стіни до укладання кахлю.

Сподіваємося, що ця стаття була вам корисна. Свої зауваження та запитання ставте в коментарях нижче.

Під час ремонту різних будівель, перед оштукатурюванням стін і стель, їх необхідно ретельно підготувати до такого роду робіт.

Ця підготовка залежить від рівня попереднього облицювання і верхнього шару покриття. У зв’язку з цим часто виникає питання. чи можна штукатурити стіни і стелі по фарбі.

Щоб на нього відповісти, необхідно з’ясувати кілька важливих моментів, що стосуються пофарбованої поверхні.

Дослідження пофарбованої поверхні

Водоемульсіонка має пористу структуру, що полегшує нанесення штукатурки

Перш ніж почати штукатурити пофарбовану раніше поверхню, необхідно визначити, який склад старої фарби.

Можливі такі варіанти:

• Водоемульсійна фарба. Вона проста в роботі, оскільки має пористу структуру. Штукатурку можна наносити без попередньої підготовки поверхні, але під час зіткнення з гіпсовою штукатуркою фарба починає лущитися.
• Олійна фарба. Раніше вона використовувалася для економії на декоративному оздобленні в будинках старого зразка і громадських будівлях. Утворює щільну плівку на поверхні стіни. Вирівнювальна суміш не прилипає.

Дослідження поверхні

Перед тим, як зайнятися безпосередньо штукатуркою, необхідно виявити склад фарби, що покриває стіни. Водоемульсійна фарба найзручніша в роботі, оскільки має шорстку поверхню. Така поверхня не потребує попереднього оброблення, штукатурка наноситься відразу на фарбу. Однак варто пам’ятати, що для такої мети не підійде гіпсова штукатурка, оскільки вона руйнує фарбу. Олійна фарба являє собою щільну плівку, що утворюється на поверхні стіни. Таке покриття найчастіше використовують у громадських будівлях. Вона зручна тим, що до неї не прилипає вирівнювальна суміш.

Підготовчі роботи

Перед оштукатурюванням проведіть ревізію стіни і закрийте всі дефекти

Стандартний план дій для фарбованої раніше стіни має такий вигляд:

• Досліджують поверхню. Планують товщину майбутнього шару штукатурки. Уточнюють зовнішній вигляд і характер старої фарби. Ретельно оглядаючи, оцінюють можливість нанесення штукатурки без її видалення.
• Перевіряють стан декоративної основи поверхні. Усі пошкоджені ділянки видаляють за допомогою малярського шпателя.
• Виконують остаточну зачистку різними способами залежно від типу фарби і стану покриття.
• Очищають поверхню від пилу і бруду. За необхідності застосовують мийні засоби. Потім повністю промивають чистою водою.
• Знову контролюють площину. Потім за допомогою малярського валика наносять проникаючу ґрунтовку. Наноситися вона повинна якомога акуратніше, щоб уникнути патьоків і нерівностей.
• Для приклеювання шпаклівки до основи ідеально підходить спеціальний лакофарбовий ґрунт. Він містить дрібні частинки, які покращують зчеплення шпаклівки з поверхнею, наприклад, кварц. Рідка ґрунтовка просочується глибоко в шар фарби. прилипає до нього. Після цієї обробки ідеально гладка поверхня робиться шорсткою. Це створює хорошу адгезію шпаклівки зі стіною.
• Після цього, впевнено приступають до штукатурки поверхонь стін і стель.

Способи очищення поверхні від фарби

Олійні фарби видаляйте найбільш ретельно

Для зняття водоемульсійної фарби найчастіше чинять просто. змочують її губкою, м’якою тканиною або пульверизатором, залишають на 15-20 хвилин, потім шар фарби видаляють шпателем, протирають вологою тканиною і дають остаточно висохнути.

Будівельні поверхні, стіни і стелі, раніше пофарбовані вапняною, клейовою або казеїновою фарбою, очищають повністю від набілів, промивають водою і добре просушують. Це особливо актуально, якщо планується потім обклеювати їх шпалерами.

Видаляти олійні фарби і склади потрібно ретельно, оскільки сліди оліфи дуже сильно перешкоджають нанесенню штукатурки.

Будівельний фен розм’якшує фарбу, яку потім легше здерти

Для видалення олійної фарби існує три способи:

• Хімічний спосіб. Застосовують спеціальні склади, що розм’якшують шар емалі. Вони дуже токсичні, тому не дозволяється їх використовувати в закритих приміщеннях. Потім розм’якшений шар легко видаляють шпателем.
• Термічний спосіб. При цьому способі використовують той факт, що лакофарбове покриття стає м’яким при нагріванні. Для розігріву фарби використовують будівельний фен, а потім також зачищають шпателем.
• Механічний спосіб. Для видалення фарби з усіх поверхонь використовують металеву щітку, насаджену на шліфувальну машинку або просто здирають фарбу шпателем. Це дуже курна і трудомістка робота, тому часто зачищають фарбу тільки там, де вона відходить, а решту ділянок стін обробляють ґрунтовкою.

Перевага описаної методики полягає в тому, що вона універсальна. Штукатурка буде якісною і довгостроковою, незалежно від того, яким складом могли пофарбувати стіну або стелю до ремонту і в якому вона була стані.

Недоліком, безумовно, є трудомісткість і великий обсяг роботи. Щоб видалити декоративний шар, доведеться докласти багато зусиль, особливо для старої поверхні, пофарбованої олійною фарбою.

Чи можна штукатурити по фарбі? | Експерти оздоблення

Під час виконання оздоблення аматори ставлять запитання. чи можна штукатурити по фарбі? Таке покриття складно демонтувати, тому непрофесійні обробники іноді наносять матеріал на лакофарбові склади з метою економії часу. Результат. через кілька тижнів оздоблення відвалюється. Щоб такої ситуації не сталося, рекомендується ознайомитися з правилами підготовки поверхні перед оштукатурюванням, а також декоруванням штукатурки.

Аналіз покриття

Існує два можливих варіанти лакофарбового покриття:

• Водоемульсійний матеріал. Продукт має пористу структуру, тому покриття можна не видаляти перед штукатуркою. Єдиний виняток. гіпсовий склад. Якщо водоемульсійна фарба вступить із цим матеріалом у контакт, то почне розтріскуватися й облазити. Це призведе до відходження оздоблення і викличе необхідність реставрації.
• Масляний склад. Цей засіб користувався популярністю кілька років тому. Зараз матеріал практично не використовують. Якщо таке покриття збереглося на стінках, його доведеться демонтувати. Олійна фарба має погану адгезію, тому не піддається оштукатурюванню.

Неозброєним оком неможливо зрозуміти, яку фарбу було використано для фарбування поверхні. Щоб визначити тип матеріалу, рекомендується провести тест.

Для цього поверхню змочіть теплою водою за допомогою губки. Водоемульсійне покриття почне пінитися і стиратися, але не до такої міри, що матеріал повністю видалиться.

Якщо після такої маніпуляції покриття не змінилося, значить, покриття наносилося олійною фарбою.

Олійна фарба після миття не здувається

Чи можна оштукатурювати пофарбовану будівельну основу?

Чи можна штукатурити на фарбу. це питання ставлять багато любителів. Така маніпуляція дозволена тільки в таких випадках:

• Якщо фарба добре тримається на поверхні. У тому разі, якщо вона повністю або місцями відлуплюється, то перед штукатуркою матеріал демонтують. Ігнорування цього етапу призведе до того, що з часом фарба відвалиться разом із новим оздобленням.
• Якщо штукатурку наносять тонким шаром. Велика кількість матеріалу відвалиться під вагою власної ваги, якщо основа має слабку адгезію.

Штукатурити фарбу не рекомендується в приміщеннях із підвищеною вологістю, навіть якщо матеріал міцно тримається на будівельній основі. Згодом лакофарбове покриття відшарується під дією вологи і відвалиться разом з оздобленням.

Облуплену фарбу штукатурити не можна

Способи демонтажу фарби:

• Хімічний метод. Поверхню обробляють спеціальною рідиною, що розм’якшує фарбу. Засоби безпечні для здоров’я, тому такі продукти використовують і в закритих приміщеннях. Після нанесення рідини фарба здувається і легко видаляється шпателем.
• Термічна обробка. На покриття впливають високими температурами. Для цього використовують промисловий фен, праску або газовий пальник. Таким способом можна швидко прибрати фарбу зі штукатурки та іншої будівельної основи. Гарячим повітрям обробляють невелику ділянку поверхні й одразу знімають покриття шпателем.
• Механічний метод. Ґрунтується на використанні шпателя, наждачки, шліфувальної машинки та інших подібних інструментів. Фарба здирається вручну. Якщо покриття міцно тримається на основі, то для його демонтажу таким методом буде потрібно багато часу.

Оштукатурювання пофарбованої будівельної основи

Перед початком оздоблення рекомендується ознайомитися з правилами, які підкажуть, як нанести штукатурку на фарбу, щоб матеріал надійно тримався на поверхні.

• Дослідження поверхні. Оцінюють будівельну основу на ступінь перепадів і викривлень для визначення товщини штукатурного шару. Вивчають тип покриття і надійність фіксації на будівельній основі.Такі заходи допоможуть зрозуміти, можна наносити штукатурку на фарбу чи доведеться демонтувати покриття.
• Демонтаж ненадійних ділянок покриття. Якщо фарба тримається міцно і відлуплюється тільки місцями, ці ділянки зачищають шпателем або наждачним папером (як на фото нижче).
• Очищення поверхні. Видаляють брудні плями і пил. При сильних забрудненнях покриття промивають водою.
• Ґрунтування основи. Для цього етапу оздоблення використовують проникаючий лакофарбовий праймер. Продуктом обробляється поверхня двічі з перервою для висихання. Після застосування засобу на будівельній основі утворюється шорстке покриття, яке покращує адгезію фарби та штукатурки.

Оштукатурювання основи

Штукатурка наноситься на поверхню двома способами: машинним і ручним.

Машинний спосіб нанесення

Для оштукатурювання поверхні подібним способом використовується спеціальна машина і матеріал, призначений для механізованого нанесення.

Зазвичай такий метод використовують тільки професіонали, оскільки висока ціна апарату робить його економічно невигідним для одноразового використання.

Переваги механізованого нанесення штукатурки. висока швидкість, простота обробки і створення ідеально гладкої основи.

Ще один спосіб розпилення штукатурки на поверхні. використання фарбопульта. Таким методом наносять тільки дрібнодисперсний матеріал. Із сухого складу замішується розчин згідно з інструкцією, яку вказують на упаковці.

Матеріал заливають у штатну ємність апарату, беруть за рукоятку і розпилюють продукт на поверхні. Використовують не спеціальний фарбопульт для штукатурки, а звичайний прилад для нанесення інших будівельних матеріалів. Матеріал наносять на кути, а потім розпилюють на поверхні.

Після обробки будівельної основи матеріал розрівнюють правилом.

Ручний спосіб нанесення

Інструкція з нанесення штукатурки ручним способом:

• Замісіть розчин. Для цього в чисту ємність влийте холодну воду і додайте суху суміш. Пропорції продуктів вказують на упаковці. Будівельним міксером замісіть розчин однорідної консистенції. Залиште засіб на 15 хвилин і розмішайте матеріал.
• Спеціальним ковшиком або шпателем накидайте розчин на поверхню. Правилом розрівняйте продукт і зніміть надлишки.
• Перервіться для висихання матеріалу. Зачистіть поверхню будівельною теркою. Обробіть основу двома шарами ґрунтовки. Після кожної обробки робіть перерву. Виконайте декорування поверхні.

Ручний спосіб нанесення матеріалу

Чи можна фарбувати штукатурку

Деяких любителів, які роблять оздоблення самостійно, цікавить також протилежне питання. чи можна фарбувати поверх штукатурки? Виконувати декорування матеріалу дозволяється тільки деякими видами лакофарбових засобів:

• Водно-дисперсійні фарби на основі акрилових смол. Матеріал вологостійкий і легко наноситься на штукатурку.
• Акрило-латексні водоемульсійні склади. Мають вологостійкість і хороше зчеплення зі штукатуркою.
• Акрило-силіконові засоби. Такі продукти вирізняються поліпшеними характеристиками, але мають вищу вартість порівняно з попередніми засобами.

Не рекомендується фарбувати штукатурку олійною та алкідною фарбою, а також нітроемаллю. Матеріали мають низьку паропроникність, тому їхнє використання призводить до гниття штукатурки, виникнення грибка і руйнування матеріалу та будівельної основи.

Види штукатурки під фарбування

Види штукатурок під фарбування:

Під фарбування найчастіше використовують перші два матеріали. Гіпсовий засіб використовують всередині сухих приміщень. Матеріал створює гладку поверхню, тому фарбування по штукатурці виконується легко. Лакофарбове покриття лягає рівно, без дефектів і шорсткостей.

Цементну штукатурку використовують для фасаду і всередині приміщень з підвищеною вологістю. Матеріал вирівнює поверхню і маскує дрібні та великі пошкодження будівельної основи. Фарбування цементної штукатурки не доставляє проблем навіть аматорам. Головне. виконувати декорування після висихання матеріалу.

Як фарбувати штукатурку?

Перед тим, як пофарбувати штукатурку своїми руками, поверхню рекомендується обробити праймером. Це поліпшить адгезію основи з лакофарбовим складом. Поверхня обробляється ґрунтовкою двічі і після кожного нанесення майстер робить перерву для висихання засобу.

Алгоритм фарбування штукатурки:

• фарбу розмішують і пропускають через металеве сито з дрібними отворами з метою видалення грудок;
• матеріал наносять на поверхню за допомогою пензля і валика різноспрямованими рухами для досягнення однорідності покриття;
• основа обробляється фарбою двічі, другий шар наноситься тільки після висихання першого.

Якщо виконується фарбування цементно-вапняної штукатурки, то фарбу наносять у три шари. Після кожної обробки роблять перерву для висихання матеріалу.

Нанесення штукатурки на фарбу

Практично у всіх пам’ятках до оздоблювальних будівельних матеріалів вимагається перед їх нанесенням на поверхню, видалити стару штукатурку.

Якщо проігнорувати цю пораду, то нове декоративне оздоблення швидко відпаде після ремонту. Якщо старий шар штукатурки слабо тримається на стіні, то його легко видалити шпателем. Чи можна штукатурити на шпаклівку. читайте в іншій статті

Коли поверхневе покриття добре збереглося, його важко видалити. У таких ситуаціях найдосвідченіші професіонали не знають, як правильно чинити. Допускається іноді відступити від універсальної методики і нанести шар штукатурки поверх фарби.

На шорсткі стіни легше укласти штукатурку

Найчастіше так чинять під час оздоблення стін, пофарбованих водоемульсійною фарбою. Коли немає бажання чистити фарбу на великій площі, можна також нанести штукатурку на фарбу.

• Перевіряють стан поверхні. Залишки старого шару, які відшаровуються, мають бути обов’язково видалені. В іншому разі після вирівнювання нова штукатурка швидко відпаде.
• Починають збільшувати адгезію. По-перше, використовуючи доволі грубий наждак (0 або 0), очищають площини, які були пофарбовані. Намагаються здирати забруднення зі стіни разом із верхнім шаром фарби.
• Якщо проводиться штукатурка кухні, одночасно із зачищенням знежирюють поверхні розчинниками для позбавлення від жирних плям, що заважають прилипанню штукатурки до стіни.
• Після закінчення шліфування старою сокирою наносять вм’ятини на поверхню. Це можна зробити зубилом або долотом. Глибина надрізів має перевищувати товщину майбутнього декоративного шару. Оптимальним вважається. близько 100 насічок на 1 м2.
• Стіни очищають від пилу і просушують.
• Після виконання підготовчих робіт стіни ґрунтують і вирівнюють. наносять штукатурний шар.
• Надають стінам шорсткості. Якщо стіни шорсткі, то на фарбу штукатурка лягатиме гладко і міцно. Найпростіший спосіб вирішити цю проблему. застосувати ґрунтовку.
• Суміш накладають на оброблену стінку валиком або пензлем. Вживаються заходи для забезпечення того, щоб склад обов’язково проникав у виїмки.
• Після повного висихання шару ґрунтовки на площині стіни встановлюється штукатурна сітка. Про те, як підготувати стіни, дивіться в цьому

Якщо планують накладати вирівнювальний шар понад 10 мм, то використовувати її потрібно обов’язково.

Чи можна робити декоративну штукатурку на пофарбовану стіну

Аналізуючи технологію вирівнювання різних поверхонь, не можна обійти увагою і стіни, пофарбовані із застосуванням найрізноманітніших складів. І в цьому разі питання про те, чи можна наносити штукатурку на фарбу, не має однозначної відповіді: різні майстри є прихильниками різних підходів.

Нижче ми опишемо два варіанти дій у подібній ситуації. Ну, а вибирати, якої схеми дотримуватися, доведеться вам самим.

Каталог декоративної штукатурки Decorazza. https://goo.gl/ZM327K Як підготувати стіни під декоративну штукатурку!.

Вирівнювати пофарбовану стіну можна тільки тоді, коли шар оздоблення тримається міцно

Оптимальна схема робіт

Перш ніж розпочати оштукатурювання або підготовку пофарбованої поверхні, необхідно з’ясувати, яким складом вона була оброблена.

І тут можливі такі варіанти:

• Олійна фарба. Використовувалася як економ-варіант оздоблення в будинках старої споруди, а також у громадських будівлях. Формує на поверхні стіни непроникну плівку, до якої не прилипає жоден вирівнювальний склад. Вимагає дуже ретельної підготовки.
• Водоемульсіонка. Куди простіше з точки зору обробки, оскільки має більш пористу структуру. В принципі, можна штукатурити без підготовки, але краще все ж зачистити і прогрунтувати матеріал.

Зверніть увагу! Більшість водно-дисперсних складів за характеристиками аналогічні водоемульсійним покриттям.

У першому випадку нам не пощастило, і обсяг роботи має бути досить значний. У випадку з обробкою водоемульсійними складами трудовитрати будуть меншими, але постаратися все одно доведеться.

Повне видалення покриття за допомогою кутової шліфмашинки

Оптимальна послідовність дій для будь-якої пофарбованої стіни буде такою:

• На першому етапі контролюємо площину поверхні, визначаючи товщину майбутнього штукатурного шару.
• Далі інспектуємо стан фарбувального шару. Усі пошкоджені ділянки видаляємо за допомогою малярного шпателя.
• Потім приступаємо до остаточної зачистки. Використовуючи металеву щітку, насаджену на шліфувальну машинку, знімаємо фарбу з усіх поверхонь.

Зверніть увагу! Водоемульсіонку можна зачищати не так якісно, а ось масляні склади обов’язково видаляємо повністю, не залишаючи навіть найменших ділянок.

Вся справа в принципі деяких недобросовісних будівельників “фарбу крадемо, оліфу доливаємо”. сліди оліфи, що містяться в шарі фарби, будуть знижувати адгезію дуже сильно.

• Після видалення декоративного покриття знепилюємо очищену поверхню.
• Знову контролюємо площину, а потім наносимо проникаючу ґрунтовку.
• Після виконання цих робіт стіни можна сміливо штукатурити.

Проникаюча ґрунтовка буде вельми корисною

Основною перевагою цієї методики є її універсальність. Т.е. незалежно від того, чим були пофарбовані стіни, і в якому стані перебувало покриття, штукатурка буде покладена рівно і прослужить визначений термін.

Водночас трудомісткість завдання, що стоїть перед нами, вельми значна. Особливо це стосується старих стін, пофарбованих олійними складами: віддирати декоративний шар від основи доведеться із зусиллями.

Готуємо стіну

У деяких випадках інструкція допускає відступ від подібної технології. Чи можна фарбувати декоративну штукатурку водоемульсійною фарбою? Найчастіше так чинять під час обробки стін, пофарбованих водоемульсіонкою, або тоді, коли немає бажання зчищати масляне покриття на великій площі.

Видалення фрагментів матеріалу

Алгоритм підготовчих робіт буде таким:

• На першому етапі нам необхідно перевірити стан поверхні. Усі фрагменти, що відшаровуються, видаляємо в обов’язковому порядку, інакше буквально через кілька днів після вирівнювання штукатурка відвалиться.
• Далі приступаємо до підвищення адгезії. Спочатку за допомогою досить грубого наждаку (або # 80) зачищаємо всі площини. При цьому намагаємося здирати не тільки пил і бруд, а й верхній шар оздоблення.

Порада! Якщо виконується оштукатурювання кухні, то разом з ошкурюванням варто провести знежирення з використанням розчинників.

Робиться це для того, щоб позбутися жирового нальоту, який буде перешкоджати адгезії штукатурки до основи.

• Після завершення шліфування беремо долото, зубило або стару сокиру. Використовуючи ці інструменти, наносимо на поверхню насічки. Глибина насічок має бути більшою за товщину фарбувального шару. Оптимальна кількість. близько 100 на квадратний метр.

Потім стіни потрібно знепилити і просушити. Наступний етап. ґрунтовка і власне вирівнювання.

Наносимо ґрунтовку і штукатурку

Щоб цементна і гіпсова штукатурка на фарбу лягали рівно і міцно, стіни необхідно зробити шорсткими.

Найпростішим способом вирішення цього завдання є нанесення ґрунтовки:

• Найкраще для підготовки пофарбованої стіни до шпаклівки або штукатурки підійде склад типу “Бетоконакт”. Завдяки наявності кварцових зерен, ця ґрунтовка формує горбисте покриття, яке добре зчіплюється зі штукатурною масою.
• Також для обробки невбираючих поверхонь підходить суміш “Бетогрунт”. Її ціна відносно невелика, тож вартість оздоблення збільшиться незначно.

Фото пофарбованої стіни, частина якої оброблена “Бетоконтактом”

• Ґрунтовку наносимо на оброблену стіну за допомогою валика або пензля. Уважно стежимо, щоб склад проникав у насічки.
• Після висихання ґрунту на поверхні можна монтувати штукатурну сітку. Її використання є вельми бажаним, особливо в тому разі, якщо планується укладання вирівнювального шару понад 10 мм.

Нанесення клейово-масляної вирівнювальної суміші

Далі можна наносити штукатурний шар:

• Спочатку методом набризку укладаємо невелику кількість розчину, формуючи надійну основу.
• Коли набризг підсохне, можна приступати до вирівнювання за допомогою штукатурного правила або напівтертків.
• У найскладніших ситуаціях обробку стін слід проводити за допомогою спеціального складу. Він готується на основі крейди, оліфи та столярного клею.

Порада! Для поліпшення адгезійних показників досвідчені майстри рекомендують додавати до клейово-масляної суміші невелику кількість фарби, аналогічної тій, яку використовували для обробки стіни.

Оштукатурити пофарбовану поверхню своїми руками з дотриманням усіх вимог складно, але цілком можливо. І тут дуже важливо розуміти: чим більше зусиль ми докладемо на етапі підготовки, тим кращим буде результат. у цій статті допоможе розібратися в нюансах, тож варто уважно вивчити його, перед тим як братися до роботи.

Поетапна підготовка стін під декоративну штукатурку передбачає очищення поверхні від старого оздоблення. Як нанести на стіну штукатурку якщо стіна пофарбована фарбою? Плями олії видаляють за допомогою розчинника, потім стіна має бути вимита з використанням мильного розчину. Глибокі тріщини, якщо такі мають місце бути, слід закрити цементним розчином.

Стіни обов’язково потрібно обробити протигрибковим засобом. Однак якщо приміщення експлуатується при низькому рівні вологості, то робити це немає необхідності.

Чи можна нанести декоративну штукатурку на стелю?Так, можна, але вартість робіт буде вищою вдвічі. 12) Якщо у мене площа для нанесення декоративної штукатурки маленька. Це коштуватиме так само?. При площі менше 8 кв.м, коеф.становитиме-2. Якщо площа від 8 до 20. коефіцієнт. 1,5 13)

По закінченню розподілу суміші пройде деякий час до повного її висихання (8-48 годин). Через деякий час стіни вирівнюються і очищаються від пилу за допомогою аркуша наждачного паперу. Після цього обов’язково наноситься захисний шар або віск на поверхню. Чи можна покрити лаком плитку керамограніт на підлозі відео?

У результаті штукатурка буде захищена від передчасного руйнування під дією вологи і бруду.

Використовуючи гребінку для кладки керамічної плитки, виконуємо рельєфну поверхню на свіжому шарі шпаклівки. Шпаклівка наноситься шаром близько 3 мм. Зручно використовувати стартову шпаклювальну суміш.

Проводимо вертикальні, горизонтальні або похилі смуги в будь-якому вподобаному порядку.

Такий вид штукатурки продається в готовому до роботи вигляді. її не потрібно самостійно готувати, виводити необхідну густоту і ретельно перемішувати, уникаючи утворення грудочок. У готову акрилову штукатурку можна додати потрібний барвник самостійно або замовити бажаний відтінок у колеровочній студії, де його можуть підібрати під загальний стиль інтер’єру.

-Усе залежить від обсягу: на об’єкт до 50 м.кв чекати матеріал не доведеться; якщо об’єкт перевищує 50 м.кв. тоді, можливо, знадобиться час на підготовку (колеровку) матеріалу, яка займе до 3 робочих днів. Тому на великі об’єкти рекомендуємо Вам замовити матеріал завчасно.

Також існує і ще один вид декоративного штукатурного покриття. силікатний штукатурний. Він відрізняється підвищеною міцністю, не схильний до природних забруднень, добре чинить опір ушкодженням механічного характеру. Силікатною штукатуркою обробляють тільки стіни з кварцовими включеннями. Для інших поверхонь вона не годиться.

Оскільки наносити декоративну штукатурку таким способом складніше, в ужиток увійшла й інша технологія. Спочатку розчин “намазують” у вигляді діагональних ліній основного кольору, потім другорядних. У деяких місцях роблять незначні вставки найбільш темного або яскравого кольору.

Цей спосіб нанесення декоративної штукатурки простіший, але повільніший.

На кухні потрібно оновити штукатурку, чи можна нанести нову, не знімаючи стару? Почитала в інеті, що зняття старої декоративної штукатурки процес дуже трудомісткий, ось і задумалася, а чи можна її не знімати? Єдине, що нова штукатурка планується більш світлою, ніж стара.

Процес оштукатурювання

Зручно вирівнювати шар штукатурки за допомогою правила або напівтертків.

У найскладніших ситуаціях штукатурка стін здійснюється за допомогою спеціального складу на основі крейди, лаку і столярного клею.

Маяки застосовують у разі сильних дефектів і перепадів

Якщо оброблювана поверхня надто нерівна, її штукатурять у такий спосіб:

• За необхідності нанесення товстого шару штукатурки користуються маяковим профілем. Маяки встановлюються вертикально в одній площині.
• Готують розчин штукатурки. Залежно від стану приміщення його склад відрізняється. Якщо будівля або приміщення сухе, використовують вапняно-гіпсовий розчин. В інших ситуаціях штукатурять. цементним.
• Виконують оштукатурювання. Склад наносять за допомогою совка (або ковша), потім будівельним правилом вирівнюють за маяками.
• Вирівнюють кути. Виконують цю операцію після досягнення необхідної товщини покриття. Для цього використовуйте кутовий шпатель.
• Дають можливість шару штукатурки висохнути повністю. За необхідності коригують його.
• Після досягнення ідеального вигляду поверхні виконують подальше її оздоблення. Детальніше про процес дивіться в цьому

Таким чином, можна виконати штукатурку стін і стель, не зчищаючи стару фарбу. Але це допустимо, якщо її механічно неможливо видалити старий шар.

Важко штукатурити пофарбовану стіну з дотриманням усіх вимог, але це цілком можливо. Якщо ви будете точно дотримуватися всіх рекомендацій і докладете багато зусиль на підготовчому етапі, то результат роботи буде ідеальним.

Таким чином, однозначної відповіді на питання про можливість наносити штукатурку на фарбу. немає. Усі майстри реагують на нього по-своєму і є прихильниками різних способів.

Розглянуто обидва варіанти. Ну, а вибрати, якого плану дій дотримуватися, доведеться самостійно, враховуючи конкретну ситуацію.

Декоративна штукатурка слугує прекрасною альтернативою традиційним шпалерам. Спочатку вона має білий або сірий колір, що дозволяє власникам житла проявити фантазію і створити за допомогою фарби інтер’єр в оригінальному стилі.

Яку фарбу вибрати

Для оздоблення фасадів використовують декоративні штукатурки “короїд”, “американка” або “шуба”, які найчастіше фарбують в один колір. Для їх фарбування підходять акрилові, силіконові та силікатні покриття. Вони стійкі до впливу вологи і, на відміну від олійних і алкідних фарб, створюють на поверхні паропроникну плівку.

Фасадні фарби добре переносять температурні перепади і надійно оберігають штукатурку від атмосферних опадів. Продаються у вигляді білого складу, який колерується в спеціальному автоматі або самостійно відповідно до особистих уподобань. Витрати різних видів фарби по декоративній штукатурці трохи відрізняються. Для одношарового покриття акриловою фарбою потрібно приблизно 170-200 г/м², силікатною. 150-300 г/м².

Під час роботи всередині приміщення використовують водоемульсійну, акрилову або латексну фарби. Водоемульсіонка вимагає двошарового нанесення, після якого штукатурка набуває матової поверхні.

Акрилові покриття застосовують здебільшого в приміщеннях із підвищеним рівнем вологості. ванних або кухнях. Вони більш зносостійкі ніж водоемульсійна фарба, тому також застосовуються для оздоблення фактурної штукатурки в коридорах.

Латексні фарби технічними характеристиками практично не відрізняються від акрилових. Вони універсальні і добре лягають на будь-яку основу, зокрема на цементну і гіпсову фактурну штукатурку.

З технічного погляду, вибір будь-якої з цих фарб принципово не важливий. асортимент відтінків дає змогу реалізувати різноманітні дизайнерські ідеї, тому здебільшого замовники орієнтуються на ціну покриття. Єдине, на що слід звертати увагу при фарбуванні фасаду будівлі, чи підходить фарба для зовнішніх робіт.

Фарбування оштукатурених фасадів

Фасадна фарба по штукатурці для зовнішніх робіт, а точніше її якість і правильність нанесення, має великий вплив на термін служби штукатурки. Тому економія в цьому випадку може призвести до ще більших витрат.

Види фасадних фарб

• Склади на основі акрилу. Хороша адгезія зі стінами і високий ступінь їхнього захисту від зовнішніх впливів. Біостійкість досить висока. Найпоширеніші варіанти воднодисперсійні. Рідше зустрічаються органічні акрилові фарби. Всі вони дуже добре колеруються.
• На основі портландцементу. Стійка до вологи і недорога фарба, але рівень захисту від грибків і цвілі низький.
• Вапняні фарби для фасаду по штукатурці. Паропроникні, з високим біозахистом. Годяться для живопису по сирій поверхні свіжої штукатурки.
• Силіконова фарба по штукатурці для зовнішніх робіт. На поверхні створюється кислототривка водовідштовхувальна плівка із силіконових смол. Паропроникність стін буде середньою, так само, як якби вони були вкриті силікатними складами, мова про які піде нижче.

Фарба для фасаду будинку по штукатурці: можна купити склади з будь-якими характеристиками

• Силікатна фарба для зовнішніх робіт по штукатурці атмосферостійка, завдяки особливостям складу. борат кальцію, лугостійкі добавки і рідке скло. Вона глибоко проникає в поверхню, добре захищаючи її від атмосферних впливів, досить хімстійка. Паропроникність на середньому рівні. Мінус силікатного складу. неможливість колеровки в яскраві кольори.
• Перхлорвінілова фарба. Основні її переваги. це низька ціна, широка колірна палітра і можливість нанесення на вулиці навіть у холоди. Має високу хімічну та біологічну стійкість. Недоліки. легко запалюється, під час фарбування фасаду по штукатурці виділяє токсичні пари і різко пахне.

Як вибрати правильний склад

Під час вибору складу для фарбування зовнішніх стін по штукатурці треба пам’ятати, що: покриття зовні піддаються температурним перепадам, тому склад має мати достатню еластичність; стіни приймають на себе атмосферні опади. забарвлення фасадів по штукатурці повинне бути, якщо є така можливість, гідрофобним; поверхні фасадів не захищені від сонячних променів, а отже, вони мають бути стійкішими до ультрафіолету; нижня частина стін і простір навколо дверей часто зазнають механічних впливів.

Зверніть увагу: якщо ви збираєтеся колерувати штукатурку поверх іншого шару фарби, слід враховувати тип її складу. Фарбування зовнішніх стін по вапняно-цементній штукатурці проводиться вапняним складом, по акриловій. акриловою тощо. д. Якщо визначити склад старого покриття неможливо, то є сенс зробити пробні фарбування і подивитися, що ляже найкраще.

Поєднуваність видів штукатурок із фарбами

Підготовка фасадів до колорування. З’ясування передбачуваної витрати складів

Насамперед проводяться стандартні дії зі з’ясування стану самої штукатурки та усунення наявних дефектів. Поверхня не повинна кришитися і пилити. Якщо потрібно, здійснюється вирівнювання стін шпаклівкою. Після на стіни наноситься ґрунтовка, що глибоко проникає. До підготовки слід поставитися дуже уважно, оскільки від цього залежить термін служби нового покриття.

Щоб з’ясувати витрату фасадної фарби на 1м2 по штукатурці доведеться виконати нескладні обчислення. З’ясовуємо площу кожної із зовнішніх стін будинку і множимо на їхню кількість; з’ясовуємо загальну площу всіх дверних і віконних прорізів і віднімаємо її від площі стін; результат множимо на середню витрату на 1м 2. цю цифру ви знайдете на упаковці. Якщо передбачається нанесення декількох шарів, то результат обчислень множиться на їхню кількість.

Розрахунок площі під фарбування

Технологія фарбування декоративної штукатурки на фасадах

Насамперед склад необхідно перемішати. міксером або просто чистою дерев’яною рейкою. Далі додаємо колер, якщо в тому є необхідність. У випадках, коли площа забарвлення велика і колерувати треба кілька упаковок, пігмент для кожної з них відміряється точно за вагою або об’ємом, щоб не вийшло розбіжностей за відтінком.

При нанесенні першого шару на штукатурку рухи пензля або валика повинні відбуватися по вертикалі. Другий шар слід наносити мазками по горизонталі, на хрест попередньому. Так перекриття буде найбільш щільним, без плям. Працювати слід швидко, за один раз охоплюючи якомога більшу площу. День вибирають теплий, сухий і, за можливості, безвітряний.

Фарбування стін після штукатурки за допомогою валика

Технології фарбування декоративної штукатурки

Існує кілька поширених способів фарбування декоративної штукатурки:

• колорування;
• в один колір;
• у кілька відтінків;
• сухий пензель;
• розмивка.

Технологія фарбування не представляє складності навіть для новачків. достатньо мати стандартний набір малярного інструменту:

• валик. довжина ворсу підбирається залежно від фактури поверхні;
• пензлики різної ширини;
• лоток для фарби.

Для фарбування поверхонь великої площі зручно використовувати фарбопульт. Це значно підвищує швидкість і якість роботи. Перед тим як почати фарбування необхідно дочекатися повного висихання штукатурного шару, а потім обробити його ґрунтовкою глибокого проникнення, інакше фарба може роздутися і потріскатися.

Колеровка

Найпростіший спосіб фарбування штукатурки, який використовується для отримання базового відтінку. Декоративна штукатурка реалізується у вигляді складу білого або сірого кольорів, який підфарбовують шляхом додавання фарбувального пігменту. Його кількість залежить від необхідної насиченості кольору. Колер додають у ємність зі штукатуркою та інтенсивно перемішують доки вона не набуде однорідного кольору.

Перевага цього способу полягає в тому, що штукатурний шар має однаковий колір по всій товщині і, в разі появи невеликих відколів і подряпин, їх буде практично непомітно. Крім цього, після висихання штукатурка вже має колір і необхідність у додаткових малярних роботах відпадає.

Фарбування в один колір

Ще один простий спосіб, що полягає у фарбуванні штукатурки одним кольором. Маляра називають його ще “в один прохід”. Фарбу наносять рівномірним шаром за допомогою валика або фарбопульта, водночас необхідно стежити за тим, щоб усі западини і виступи штукатурки профарбувалися. Потім надлишки фарби, у вигляді патьоків, збираються пензлем.

Під час роботи валиком фарбування проводиться вертикальними смугами. Кожна наступна смуга прокочується з напуском у кілька сантиметрів на попередню. Для рівномірного фарбування стіни широким пензликом, покриття наноситься спочатку вертикальними рухами, потім перекривається горизонтальними. Можна також спочатку пофарбувати стіну товстим шаром фарби пензликом, а потім рівномірно розподілити її по поверхні валиком.

Спосіб фарбування в один прохід можна використовувати на всіх видах декоративної штукатурки.

Фарбування в кілька відтінків

Цей спосіб дозволяє додати виразності штукатурці, пофарбованій в один колір. Спочатку фарба наноситься в один прохід, як описано в попередньому способі. Патьоки на стіні та надлишки фарби, що скупчилися в заглибленнях штукатурки, ретельно прибирають сухим пензликом або валиком.

Для нанесення другого тону використовують валик із поролоновою шубкою або губку. Валик прокочують у лотку таким чином, щоб на ньому залишився тонкий шар фарби. Після цього злегка проходяться по виступаючих частинах декоративної штукатурки, внаслідок чого заглиблення на поверхні залишаються в первісному кольорі, а виступи набувають іншого відтінку. Тонування виступаючих частин можна також проводити на штукатурці, пофарбованій методом колорування.

Фарбування способом “сухий пензель”

Цей метод аналогічний попередньому, тільки фарбування виступаючих частин проводиться пензлем. Початкове фарбування виконується колеруванням або в один прохід. Потім напівсухим пензлем проходяться по верхівках рельєфу. Здебільшого другу фарбу вибирають світлішою, ніж основний колір. Для надання поверхні виразності застосовують золоті, срібні та бронзові кольори, а також використовують блиск.

Висвітлення штукатурки розмиванням

Спосіб підходить для використання всередині приміщення. Спочатку невелику ділянку поверхні фарбують в один прохід розведеною фарбою на водній основі. Після цього круговими рухами вологої губки проходять по поверхні, розмиваючи фарбу. У результаті фарба в заглибленнях покриття залишається недоторканою і контрастує на загальному тлі стіни. Додати Accent можна додатково затонувавши виступаючі ділянки поверхні іншим відтінком одним з перерахованих вище способів.

Існує ще один поширений метод створити контрастну поверхню без використання губки. Для цього, пофарбованій в один тон стіні, дають повністю просохнути протягом доби. Потім вручну або за допомогою електроінструменту шліфують поверхню стіни, знімаючи тонкий шар виступаючих ділянок разом із фарбою. Цю операцію можна також проводити шпателем, працюючи “на здир”.

Створення ефекту венеціанської штукатурки

У класичному варіанті венеціанська штукатурка, що імітує поверхню природного каменю, містить крихту мармуру, граніту або малахіту. Вартість покриття досить висока, але цей спосіб дає змогу створити ефект венеціанської штукатурки, використовуючи тільки гіпсову суміш, фарбу і лесувальне покриття:

• Стіна забарвлюється в один прохід валиком із довгим ворсом, щоб усі заглиблення штукатурки заповнилися фарбою.
• В якості другого відтінку використовується фарба з металевим блиском. Її розводять універсальною ґрунтовкою або іншою прозорою основою в пропорції 1:1.
• Легкими рухами невеликого поролонового валика проходяться по виступаючих ділянках рельєфу. При цьому необхідно стежити за тим, щоб на поверхні не залишалося смуг.
• На наступному етапі штукатурку покривають акриловим лаком. Його розбавляють на 30% водою і додають гліттер, що створює ефект мерехтіння, з розрахунку 1 чайна ложка на 1 літр лаку. Отриманою сумішшю обробляють поверхню штукатурки, використовуючи поролоновий валик. Під час роботи лак необхідно регулярно перемішувати, оскільки гліттер має властивість осідати на дно.

Можна експериментувати і додавати в акриловий лак інші компоненти, домагаючись різноманітних ефектів і відтінків.

Додаткові склади для обробки декоративної штукатурки

Зробити зовнішній вигляд штукатурки більш ефектним і створити додатковий захисний шар можна за допомогою воску, лаку і різних глазурей.

Віск створює захисне водонепроникне покриття, що надає поверхні блиск і яскравий відтінок. Підходить для будь-якого виду штукатурки, особливо ефектно виглядає на венеціанці. У продажу є як прозорі, так і кольорові склади. Перед нанесенням необхідно ретельно прибрати з основи пил. Покриття штукатурки проводиться за один раз без зупинки. Час схоплювання воску близько 4 годин, протягом цього терміну можна ще підкоригувати вади, що утворилися.

Лак. одношарове фінішне покриття. Створює на поверхні міцну водовідштовхувальну плівку, яка зміцнює штукатурку, оберігає її від ушкоджень і, що найголовніше, робить зовнішній вигляд оздоблення більш привабливим. Для роботи всередині приміщення застосовують акрилові лаки, зовні. на органічних розчинниках.

Перед роботою склад ретельно перемішують, за необхідності додають гліттер або фарбувальний пігмент. Покриття проводиться в один шар за допомогою поролонового валика. Приблизна витрата. 50-80 г/м².

Глазур. лесуючий напівпрозорий склад для фінішного покриття фарби, що дозволяє зробити плавні переходи кольору. Застосовується для нанесення на рівну та рельєфну поверхню як усередині приміщення, так і зовні. Роботи можна проводити при температурі не менше 10°С. Покриття наносять губкою або спеціальною рукавицею мазками.